Рішення № 99817164, 21.09.2021, Господарський суд Житомирської області

Господарський суд

Житомирської області

____________

______________

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48-16-20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua, код згідно ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/587/21

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Веркалець У.Д.

за участю представників сторін:

від позивача: Артамонов А. А., адвокат, довіреність № 2-446д від 28.12.20р.

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" ( м. Київ) в особі Філії газопромислового управління "Полтавагазвидобування" АТ "Укргазвидобування" ( м. Полтава)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАПТ" (м.Коростень)

про стягнення 354 583,60 грн пені та штрафу

Процесуальні дії по справі.

Господарським судом Житомирської області за правилами спрощеного позовного провадження ухвалою суду від 02.06.2021 року відкрито провадження у справі за позовом АТ "Укргазвидобування" (м. Київ) в особі Філії газопромислового управління "Полтавагазвидобування" АТ "Укргазвидобування" (м. Полтава) до відповідача ТОВ "КРАПТ" (м. Коростень) про стягнення 354583,60 грн.

Ухвалою суду від 30.06.21р. постановлено розглядати справу №906/587/21 за правилами загального позовного провадження, замінено судове засідання для розгляду справи по суті, підготовчим засіданням, призначене наступне підготовче засідання на 16.08.21р., встановлено строки на подання процесуальних заяв по суті спору.

Ухвалою суду від 16.08.21р. закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 21.09.21р., встановлено відповідачу строк для подання заперечення на відповідь на відзив до 03.09.2021 року.

До дати судового засідання 07.08.21р. надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив.

Сторони спору належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Кодексу неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Підстави для застосування ч. 2 ст. 202 Кодексу відсутні. Відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщенням суду на підставі ст. 197 ГПК України. Відповідно до ч. 6 цієї статті Кодексу у разі розгляду справи за відсутності відповідача суддя-доповідач оголошує стислий зміст відзиву.

У судовому засіданні 21.09.21р. заслухано вступне слово представника позивача, безпосередньо досліджено наявні у справі докази та з`ясовано обставини, які вони підтверджують, заслухано виступ представника позивача у судових дебатах та після виходу суду з нарадчої кімнати оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду про задоволення позову.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

АТ "Укргазвидобування" (м. Київ) в особі Філії газопромислового управління "Полтавагазвидобування" АТ "Укргазвидобування" (м. Полтава) просить стягнути з відповідача ТОВ "КРАПТ" (м. Коростень) 354583,60грн штрафних санкцій, з яких: 256863,71грн пені за непоставлений товар та 97719,89грн штрафу за прострочення поставки товару понад тридцять днів ( надалі у тексті - Позивач/Покупець та Відповідач/Постачальник).

В обґрунтування фактичних підстав позову Позивач/Покупець посилається на укладений між сторонами договір №453/20 поставки ємностей циліндричних V = 100 куб. м , за умовами п.5.1, п.п. 6.3.1 п. 6.3 якого Відповідач взяв на себе зобов`язання поставити товар у строки, встановлені цим Договором та які визначаються у Специфікації, як невід`ємній його частині. Пунктом 3 Специфікації №1 від 31.03.2020р. (додаток №1 до Договору) встановлено строк поставки Товару: не більше 140 календарних днів з дати підписання Договору з правом дострокової поставки. Загальна вартість товару, що підлягала поставці за Договором та визначена у Специфікації №1 від 31.03.2020р. складає 1395998,40грн з ПДВ. За умовою п.7.1 Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену, зокрема цим Договором. Як погодили сторони у п. 7.10 Договору, у разі невиконання Постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки товару у строки , зазначені у Договорі, останній сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення , а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару. Оскільки зобов`язання з поставки товару на загальну суму 1395998,40грн з ПДВ у строк до 18.08.2020року Відповідач не виконав , Позивач скористався правом застосування договірної відповідальності у формі пені та штрафу в судовому порядку. Правовими підставами визначено ст.ст.193, 231, ч.6 ст. 232, 265, 267 ГК України , ст.ст. 509, 526, 610-612 та 663 ЦК України.

У відзиві на позов Відповідач /Постачальник вимоги останнього не визнає з наступних підстав: відповідно до наданої банківської гарантії №1740-20 підприємство сплатило забезпечення в сумі 69800,00грн на користь Позивача/Покупця; у зв`язку з введеними карантинними обмеженнями постановою КМУ від 11.03.20р. № 211 із внесеними змінами постановою КМУ від 02.04.20р. №215, зупинкою роботи громадського транспорту у м. Коростені рішенням виконавчого комітету Коростенської міської ради від 24.03.20р. №163, підприємство призупинило роботу; оскільки Договором не передбачено сплати авансового платежу у підприємства були відсутні в належній кількості обігові кошти для закупівлі сировини та матеріалів для виготовлення та вчасної поставки обладнання, що становить предмет закупівлі за Договором; Позивач/Покупець повідомлявся про обставини , що унеможливлювали виконання Договору; згідно зі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання , звільняється від відповідальності за таке порушення , якщо доведе , що це сталося в результаті випадку або непереборної сили; Відповідач/Постачальник не завдав Позивачу/Покупцю збитків; сума нарахованих до сплати штрафних санкцій надмірно велика та суттєво вплине на матеріальне становище підприємства; відповідно до статті 233 ГК України , якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

У відповіді на відзив Позивач/ Постачальник наголошує на тому , що предметом судового розгляду є вимога про стягнення штрафних санкцій у розмірі 354583,60грн за невиконання зобов`язання з поставки товару за Договором. Посилання Відповідача/Постачальника, як на підставу для звільнення від відповідальності на сплату 69800,00грн забезпечення виконання договору відповідно до банківської гарантії не заслуговують на увагу , оскільки ця гарантія є окремим видом забезпечення виконання зобов`язань за Договором. Сплата Гарантом грошової суми по цій гарантії на вимогу Бенефіціара, не звільняє Принципала від обов`язку сплатити неустойку (пеню, штрафи), передбачені Договором. Отже, неустойка і банківська гарантія є різними способами захисту прав та законних інтересів суб`єктів господарювання, різними засобами забезпечення виконання господарських зобов`язань. Зазначені способи мають різну правову природу і не є взаємовиключними. Сплата коштів кредитору гарантом і сплата штрафних санкцій боржником не належать до одного виду відповідальності. Безпідставним слід вважати посилання Відповідача /Постачальника на статтю 617 ЦК України , як на підставу звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання , оскільки для застосування цієї норми матеріального права або аналогічної їй норми ст. 218 ГК України необхідним є доведення тих обставин, що порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Водночас такими обставинами за змістом ст. 617 ЦК України та ст. 218 ГК України не визнаються: відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. Сторони у п. 8.1 Договору також передбачили підставою для звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язань виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час його укладання та виникли поза волею сторін. Водночас у п. 8.2 Договору сторони погодили алгоритм дій у разі виникнення таких обставин , та який передбачає обов`язкове письмове повідомлення іншої сторони про їх виникнення протягом семи днів , а також правові наслідки його недотримання: втрата такою стороною права посилатися на дії обставин непереборної сили, як причину невиконання зобов`язання. Відповідач /Постачальник не дотримався наведених умов Договору. Доводи останнього про те, що невиконанням зобов`язання з поставки товару не завдав Позивачу /Продавцю збитків не заслуговують на увагу, оскільки Договір укладено саме з метою заміни наявних атмосферних ємностей, які через корозійний знос зовнішньої поверхні, наявність глибоких каверн, наскрізних отворів, деформації, перекосу та неможливості повторного тарування завдають матеріальні збитки через ускладнення логістичного сполучення виробничих процесів та наявність втрат рідинних матеріалів. До прикладу, існуючі ємності резервуарного парку пластової води знаходяться в аварійному стані та при їх розгерметизації можливий розлив пластової води і потрапляння у верхні шари ґрунту, що в свою чергу спричинить негативний екологічний вплив на навколишнє природне середовище . Невиконання Відповідачем/Постачальником своїх договірних зобов`язань у визначені строки стало передумовою для зриву виробничого циклу, що спричинило б не тільки збитки підприємству, а і настання негативних наслідків. Поряд з цим, за положеннями ч.1 ст.550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням зобов`язання.

У запереченні на відповідь на відзив на позовну заяву Відповідач/Постачальник викладає аналогічні аргументи проти позову, що і у відзиві на позов.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

На підставі протоколу тендерного комітету ГПУ "Полтавагазвидобування" від 10.03.2020р. № ПГВ 19Т-233 А лот №3( допорогова закупівля) 31.03.2020р. у м. Полтава укладено договір поставки ємностей циліндричних V=100м.куб (закупівля товару за власні кошти) між ТОВ "КРАПТ" ( надалі - Постачальник) та Акціонерним товариством "Укргазвидобування" (надалі - Покупець) на таких основних умовах:

- Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві ємності циліндричні V=100м.куб ( далі -Товар), зазначений в Специфікації , що додається до Договору і є його невід`ємною частиною, а Покупець - прийняти і оплатити такий Товар ( п.1.1);

- найменування /асортимент Товару, одиниця виміру, кількість , ціна за одиницю Товару та загальна ціна Договору вказується у Специфікації ( далі - Специфікація) , яка є Додатком № 1 до Договору та є його невід`ємною частиною ( п.1.2);

- Постачальник гарантує, що Товар , який є предметом Договору належить йому на праві власності або іншому речовому праві, що надає йому право розпоряджатися Товаром, є новим і не був у використанні , не перебуває під забороною відчуження тощо ( п.1.3);

- розрахунки проводяться шляхом оплати Покупцем після пред`явлення Постачальником рахунку на оплату (інвойсу) та підписаного Сторонами акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної , шляхом перерахування на рахунок Постачальника, на умовах зазначених у Специфікації або з урахуванням умов, передбачених п.3.4 цього Договору (п.4.1);

- строк поставки, умови та місце поставки Товару , інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в Специфікації до цього Договору (п.5.1);

- обсяг поставки Товару (кожної партії Товару) визначається в рознарядках Покупця та узгоджується до поставки Товару; відвантаження Товару проводиться тільки після отримання Постачальником рознарядки; відвантаження Товару без рознарядки забороняється; рознарядка Постачальнику може направлятися Покупцем в електронному вигляді на електронну адресу Постачальника, вказану в Розділі ХIV даного Договору ( п.5.2);

- датою поставки Товару є дата підписання уповноваженими представниками Сторін акту приймання - передачі Товару, форма якого наведена в Додатку №3 до цього Договору, який є його невід`ємною частиною ( для нерезидентів) або видаткової накладної ; право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця з дати підписання Сторонами акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної ( п.5.3);

- Покупець має право достроково розірвати цей Договір у разі невиконання чи неналежного виконання зобов`язань Постачальником, повідомивши про це його за 30 днів до дати розірвання Договору; відмовитися від Товару, який не поставлений в строк, вказаний у Специфікації (п.6.2.1; п. 6.2.5);

- Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку Товару у строки , встановлені цим Договором ( п. 6.3.1);

- Постачальник має право на дострокову поставку Товару за письмовим погодженням Покупця ( п.6.4.2);

- у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобоі`язань за Договором Сторони несуть відповідальність , передбачену законодавством України та цим Договором ( п.7.1);

- у випадку невиконання Постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки Товару у строки, зазначені у даному Договорі, останній сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару (п.7.10);

- до оплати Постачальником штрафу/ів та/або пені, передбачених даним розділом VII "Відповідальність Сторін" Покупець, на суму таких штрафних санкцій, має право притримати оплату за Товар ( п.7.13);

- сплата господарських санкцій не звільняє Сторони від виконання своїх зобов`язань за Договором ( п.7.14);

- Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею Сторін ( аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія , війна тощо) ( п. 8.1);

- Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі; наслідком не повідомлення чи порушення строку повідомлення про обставини непереборної сили є втрата права такої Сторони посилатися на дії обставин непереборної сили, як причину невиконання чи порушення строків виконання зобов`язань ( п. 8.2);

- доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються ТПП України або іншим уповноваженим на це органом України та/або країни, у якій виникли такі обставини ( п. 8.3);

- договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками Сторін ( за наявності), за умови надання Постачальником забезпечення виконання своїх зобов`язань по Договору, які відповідають вимогам, вказаним у п. 10.2 цього Договору і діє до повного виконання Сторонами зобов`язань (п.10.1);

- вимоги забезпечення виконання зобов`язань по Договору Постачальником: забезпечення виконання зобов`язань по Договору здійснюється до укладання Договору у формі надання банківської гарантії виконання зобов`язань по Договору; банківська гарантія повинна відповідати вимогам, вказаним у Типовій формі банківської гарантії виконання зобов`язань Постачальником за Договором, яка є Додатком №6 до Договору та її сума повинна бути не менше 5% від загальної вартості (ціни) Договору (п.10.2);

- взаємовідносини Сторін, не передбачені Договором, регулюються чинним законодавством України . Якщо в даному Договорі Сторони відступили від положень актів цивільного законодавства, врегулювавши свої відносини на власний розсуд, то пріоритет мають норми Договору ( п.11.14) ( надалі у тексті - Договір поставки ємностей циліндричних від 31.03.20р.) ( а.с. 12-22).

Відповідно до Специфікації № 1 від 31.03.2020р. ( додаток № 1 до Договору поставки ємностей циліндричних від 31.03.20р. та його невід`ємна частина) Товаром є : ємність циліндрична V=100 куб. м, внутрішній об`єм - 3000мм у кількості - 4 шт. Загальна вартість Товару з ПДВ складає 1395998,40грн. Строк поставки Товару: не більше 140 календарних днів з дати підписання Договору з правом дострокової поставки. Умови та строки оплати: оплата по факту поставки протягом 15 календарних днів з дати постачання (після підписання Сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної на поставку Товару). Виробник товару: ПАТ "КРАПТ" ( а.с. 23).

У додатку №4 до Договору поставки ємностей циліндричних від 31.03.20р. сторони погодили технічні характеристики Товару ( матеріал - вуглецева сталь Ст3пс5; робочий тиск - не більше 0,5 бар (атмосферний); товщина стінки - не менше 8мм; спосіб встановлення -наземний; розташування - горизонтальне; температура навколишнього середовища - від - 40°C до + 60 °C; люк-лаз -розташований зверху (внутрішній діаметр не менше 500 мм); покриття зовнішньої поверхні -фарба для фарбування металевих поверхонь, що піддаються атмосферному впливу з протикорозійними властивостями ) (а.с. 26).

На виконання умови п.5.2 Договору поставки ємностей циліндричних від 31.03.20р. Покупець ( позивач у справі) оформив лист - рознарядку за вих. № ПГВ004.1.19-2646 від 02.04.20р. щодо відпуску продукції, а саме 4 ємностей циліндричних V=100 куб. м, внутрішнім об`ємом - 3000мм, надіславши останній Постачальнику рекомендованою з повідомленням кореспонденцією ( а с. 30 -33). Лист - рознарядку за вих. № ПГВ004.1.19-2646 від 02.04.20р. Постачальником отримано 07.04.20р. ( а. с. 33).

Як встановлено судом, Покупець звернувся до Постачальника з претензією (вимогою про виконання зобов`язання) № ПГВ004.1.17-463 від 03.02.21р. про сплату пені та штрафу на загальну суму 330851,62грн у зв`язку з невиконанням зобов`язання з поставки Товару у строк до 18.08.20р. включно на загальну суму 1395998,40грн з ПДВ з додатками : рахунком-фактурою № 05/ПГВ від 02.02.21р. та розрахунком штрафних санкцій (а с.34 -36). Постачальник претензію (вимогу про виконання зобов`язання) № ПГВ004.1.17-463 від 03.02.21р. отримав 08.02.21р. ( а. с. 39).

Оскільки Постачальник претензію (вимогу про виконання зобов`язання) № ПГВ004.1.17-463 від 03.02.21р. не задовольнив в досудовому порядку, Покупець звернувся з позовом про стягнення штрафу та пені в загальному розмірі 354583,60 грн за рішенням суду.

Розрахунок стягуваної суми штрафу та пені виконано Покупцем на підставі наступних вихідних даних: товар ( ємність циліндрична V=100 куб. м, внутрішній об`єм - 3000мм), кількість - 4 шт., ціна за одиницю без ПДВ - 290833,00грн, загальна вартість без ПДВ - 1163332,00грн, загальна вартість товару з ПДВ -1395998,40грн, строк поставки товару : не більше 140 календарних днів з дати підписання Договору з правом дострокової поставки - 18.08.2020р., загальна вартість непоставленого товару - 1395998,40грн, період прострочення з 19.08.2020р. -18.02.2021р., кількість днів прострочення -184, розмір пені - 0,1% від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення - 1396,00грн, розмір штрафу -7% від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення - 97719,89грн. ( а.с. 11).

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин. Ці загальні засади втілюються в конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли к о ж е н з у ч а с н и к і в відносин з о б о в`я з а н и й с у м л і н н о здійснювати свої цивільні права та в и к о н у в а т и ц и в і л ь н і о б о в ` я з к и, захищати власні права та інтереси, а також д б а т и про п р а в а та інтереси і н ш и х у ч а с н и к і в, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу ( п.7.3 постанови ВПВС від 01.06.2021р. у справі № 910/12876/19).

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до ч. 2 цієї статті Кодексу у разі необхідності відшкодування збитків або з а с т о с у в а н н я і н ш и х с а н к ц і й суб`єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини 6 цієї статті Кодексу обґрунтовані вимоги заявника одержувач претензії зобов`язаний задовольнити.

У п.9.1 Договору поставки ємностей циліндричних від 31.03.20р. сторони спору також погодили , що спочатку спори та розбіжності будуть намагатися вирішити шляхом взаємних переговорів та консультацій, і лише у разі недосягнення згоди - передати вирішення спору до суду.

Судом встановлено, що Позивач/Покупець звертався до Відповідача/Постачальника з претензією (вимогою про виконання зобов`язання) № ПГВ004.1.17-463 від 03.02.21р. про сплату пені та штрафу на загальну суму 330851,62грн у зв`язку з невиконанням зобов`язання з поставки Товару у строк до 18.08.20р. включно на загальну суму 1395998,40грн з ПДВ , однак яку останній залишив без розгляду, не повідомивши стороні за договором причини невиконання договірного зобов`язання (а. с.34 -39).

За змістом частини першої та другої статті 217 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Положеннями статті 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, а саме невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини першої статті 230 ГК України учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Підставою, яка породжує обов`язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов`язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

Відповідно неналежне виконання господарського зобов`язання полягає у простроченні Відповідача /Постачальника у строк до 18.08.2020 року поставити Позивачу /Покупцю чотири ємності циліндричні V=100 куб. м, внутрішнім об`ємом - 3000мм, виготовлені у відповідності до погоджених у додатку №4 до Договору поставки ємностей циліндричних від 31.03.20р. їх технічних характеристик: матеріал - вуглецева сталь Ст3пс5; робочий тиск - не більше 0,5 бар (атмосферний); товщина стінки - не менше 8мм; спосіб встановлення -наземний; розташування - горизонтальне; температура навколишнього середовища - від - 40°C до + 60 °C; люк-лаз - розташований зверху (внутрішній діаметр не менше 500 мм); покриття зовнішньої поверхні - фарба для фарбування металевих поверхонь, що піддаються атмосферному впливу з протикорозійними властивостями ) (а.с. 26).

Відповідно до ч.1 статті 266 ГК України предметом поставки можуть бути продукція, вироби, в и з н а ч е н і і н д и в і д у а л ь н и м и о з н а к а м и.

За умовами Договору поставки ємностей циліндричних від 31.03.20р. та погодженого додатку № 4 суд встановив, що предметом поставки є товар, визначений індивідуальними ознаками, і ця особливість унеможливлювала застосування Позивачем/Покупцем умови п.11.2 Договору поставки ємностей циліндричних від 31.03.20р., відповідно до якої Покупець, виявивши Товар/и за ціною, меншою ніж ціна , зазначена у Договорі в період невиконання Постачальником зобов`язання з його поставки, вправі вимагати внесення змін до Договору щодо зменшення ціни Товару /ів в частині непоставленого Постачальником Товару до ціни, виявленої Покупцем.

За умовами п.6.2.1 та 6.2.5 Договору поставки ємностей циліндричних від 31.03.20р. Позивач/Покупець мав право як на дострокове його розірвання у зв`язку з невиконанням Відповідачем/Постачальником зобов`язання з поставки товару, визначеного індивідуальними ознаками, так і на відмову від прийняття товару, поставленого йому з порушенням строку, вказаного у Специфікації. Судом достовірно встановлено, що після 18.08.2020року Позивач/Покупець не скористався правом на дострокове припинення договірних відносин з Відповідачем/Постачальником , а останній не вчинив дій з поставки замовленого товару , визначеного індивідуальними ознаками , однак з простроченням.

Правило ч. 3 ст. 612 ЦК України про те, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків, не у всіх випадках може бути застосоване кредитором, оскільки основним критерієм для цього є "втрата інтересу" до предмету виконання зобов`язання. У відносинах поставки покупець може втратити інтерес до товару, визначеного родовими ознаками , оскільки такий є взаємозамінним.

Натомість у ч. 1 ст. 620 ЦК України передбачено, що у разі невиконання боржником обов`язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов`язання.

Більше того, у ч. 3 ст. 216 ГК України встановлено, що господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.

Аналогічного змісту є норма ч. 1 ст. 622 ЦК України про те, що боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов`язання, не звільняється від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

У п.7.14 Договору поставки ємностей циліндричних від 31.03.20р. сторони також погодили, що сплата господарських санкцій не звільняє Сторони від виконання своїх зобов`язань за Договором.

Згідно із частиною четвертою статті 231 ГК України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу та можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань надано сторонам частинами другою та четвертою статті 231 ГК України. В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, а також приписами статті 546 ЦК України та статті 231 ГК України ( п.7.38 постанови ВПВС від 01.06.2021р. у справі № 910/12876/19).

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій ( п. 7.38 постанови ВПВС від 01.06.2021р. у справі № 910/12876/19).

У п.7.10 Договору поставки ємностей циліндричних від 31.03.20р. сторони погодили, що у випадку невиконання Постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки Товару у строки, зазначені у даному Договорі, останній сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару (п.7.10);

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Отже, встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 Цивільного кодексу України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов`язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати) (правові позиції, викладені у постановах ВС/КГС від 28.01.20р. у справі 910/17753/18, від 20.08.20р. у справі 902/959/19, від 10.09.20р. у справі 916/1777/19).

У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до частини шостої статті 232 ГК України (правові позиції, викладені у постановах ВС/КГС 20.08.20р. у справі №902/959/19, від 09.03.21р. у справі №924/441/20).

При цьому, умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч. 6 ст.232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції (правові висновки, викладені у постановах ВС/КГСУ від 07.06.19р. у справі №910/23911/16, від 22.08.19 р. у справі №914/508/17, від 12.03.20р. у справі №907/65/18).

Як встановив суд, розрахунок стягуваної суми штрафу та пені виконано Позивачем/Покупцем на підставі наступних вихідних даних: товар ( ємність циліндрична V=100 куб. м, внутрішній об`єм - 3000мм), кількість - 4 шт., ціна за одиницю без ПДВ - 290833,00грн, загальна вартість без ПДВ - 1163332,00грн, загальна вартість товару з ПДВ -1395998,40грн, строк поставки товару : не більше 140 календарних днів з дати підписання Договору з правом дострокової поставки - 18.08.2020р., загальна вартість непоставленого товару - 1395998,40грн, період прострочення з 19.08.2020р. -18.02.2021р., кількість днів прострочення -184, розмір пені - 0,1% від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення - 1396,00грн, розмір штрафу - 7% від вартості непоставленого товару - 97719,89грн. ( а.с. 11).

Розрахунок пені на загальну суму 256863,71грн та штрафу на суму 97719,89 грн перевірено судом за допомогою калькулятора штрафів, що є складовим інструментом ліцензованої інформаційно-правової системи ЛІГА:ЗАКОН. Розмір позовних вимог є обґрунтованим , в тому числі , в частині періоду нарахування пені, який не перевищує визначений ч.6 ст. 232 ГК України.

Оцінюючи доводи Відповідача/Постачальника як на підставу для звільнення від відповідальності у вигляді сплати договірних санкцій з підстав сплати 69800,00грн забезпечення виконання договору відповідно до банківської гарантії № 1740-20 від 24.03.20р. , суд відхиляє останні та погоджується в цій частині з аргументами Позивача/Покупця, мотивуючи свій висновок наступним.

Відповідно до ст. 200 ГК України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони.

Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов`язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов`язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 563 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639, відповідно до п. 9 ч. 3 розділу І якого гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов`язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії.

Аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що гарантія - це односторонній правочин, за яким гарант приймає на себе обов`язок сплатити бенефіціару на його вимогу певну грошову суму внаслідок невиконання боржником (принципалом) взятих на себе зобов`язань, забезпечених гарантією. Основна функція гарантії полягає в забезпеченні належного виконання зобов`язань принципала перед бенефіціаром. Отже підставою для пред`явлення вимог до гаранта є порушення принципалом виконання своїх зобов`язань перед бенефіціаром за основним зобов`язанням. Тобто гарант сплачує бенефіціару відповідну суму за гарантією при настанні гарантійного випадку, під яким розуміється невиконання або неналежне виконання принципалом своїх зобов`язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник має право вимагати від учасника-переможця внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією.

Частиною 2 статті 26 Закону передбачено, що розмір забезпечення виконання договору про закупівлю не може перевищувати п`яти відсотків вартості договору.

Згідно з частиною 3 цієї статті Закону кошти, що надійшли як забезпечення виконання договору (у разі якщо вони не повертаються), підлягають перерахуванню до відповідного бюджету, а у разі здійснення закупівлі юридичними особами (їхніми об`єднаннями) не за бюджетні кошти - перераховуються на рахунок таких юридичних осіб (їхніх об`єднань).

У п.10.1 Договору поставки ємностей циліндричних від 31.03.20р. сторони домовились, що договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками Сторін ( за наявності), за умови надання Постачальником забезпечення виконання своїх зобов`язань по Договору, які відповідають вимогам, вказаним у п. 10.2 цього Договору.

За умовою п.10.2 Договору поставки ємностей циліндричних від 31.03.20р. забезпечення виконання зобов`язань по Договору здійснюється до укладання Договору у формі надання банківської гарантії виконання зобов`язань по Договору та її сума повинна бути не менше 5% від загальної вартості (ціни) Договору.

Сторони спору в день укладення та підписання Договору поставки ємностей циліндричних від 31.03.20р. підписали додаток №6 "Типова форма банківської гарантії/стендбай акредитиву виконання зобов`язань Постачальником за контрактом/договором).

За змістом додатку № 6 Сторони спору погодили, що ця гарантія/стендбай акредитив є окремим видом забезпечення виконання зобов`язань за Договором. Сплата Гарантом грошової суми по цій гарантії /стендбай акредитиву на вимогу Бенефіціара , не звільняє Принципала від обов`язку сплатити неустойку (пеню, штрафи), передбачені Договором.

Судом встановлено, що Акціонерне товариство "Банк Альянс" листом від 26.10.20р. № 05.4/27261OУ повідомило про те, що за Банківською гарантією № 1740-20 від 24.03. 2020р. , яка була надана Відповідачу /Постачальнику згідно із Договором про надання гарантії №1740-20 від 24.03.2020р., 23.10.2020р. Банком отримано ключоване SWIFT-повідомлення щодо настання гарантійного випадку та перерахування грошових коштів за гарантією від 21.10.2020р. R.NO.62.2.2-011-4650 від Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на загальну суму 69800,00грн. У зв`язку з цим, Банк вимагав від Відповідача /Постачальника перерахувати кошти для покриття можливих витрат за Банківською гарантією у сумі 69800,00 грн на рахунок № НОМЕР_1 в АТ "Банк Альянс", вказавши у призначенні платежу : " сплата можливих витрат, відповідно до Вимоги, реєстраційний номер R.NO.62.2.2-011-4650 від 21.10.2020р. за Договором про надання гарантії №1740-20 від 24.03.2020р." ( а.с. 68, 91).

Відповідач/Постачальник платіжним дорученням №149 від 28.10.2020р. перерахував кошти у сумі 69800,00грн на рахунок АТ "Банк Альянс" ( а.с. 71).

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Відповідно до статті 563 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. При цьому зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання (ст. 562 ЦК України).

Незважаючи на те, що загальною фактичною підставою виникнення права кредитора на отримання коштів як господарської санкції та за банківською гарантією є порушення боржником своїх зобов`язань, неустойка і банківська гарантія вважаються різними способами захисту прав та законних інтересів суб`єктів господарювання, різними засобами забезпечення виконання господарських зобов`язань. Зазначені способи мають різну правову природу і не є взаємовиключними. Сплата коштів кредитору гарантом і сплата штрафних санкцій боржником не належать до одного виду відповідальності. Отже, можливість стягнення з відповідача пені та штрафу за порушення строків поставки товару за договором не залежить від реалізації позивачем свого права на звернення стягнення за банківською гарантією. Відповідна правова позиція викладена у постанові КГС ВС від 21.12.2018 у справі № 908/7/18, у постанові від 01.04.2019 у справі № 910/2693/18.

Таким чином, сплачені АТ "Банк Альянс" (Гарантом) кошти в сумі 69800,00грн, що складає 5% вартості непоставленого товару за Договором поставки ємностей циліндричних від 31.03.20р. на користь Позивача/Покупця (Бенефіціара) є окремим видом забезпечення виконання зобов`язань Відповідача /Постачальника за Договором перед Позивачем/Покупцем. Як вже мотивовано судом, у додатку № 6 до Договору сторони спору погодили, що сплата банківської гарантії не звільняє Відповідача/Постачальника від обов`язку сплатити неустойку (пеню, штрафи), передбачені Договором.

Оцінюючи доводи Відповідача/Постачальника в частині наявності підстав для звільнення від договірної відповідальності в частині сплати пені та штрафу за невиконання зобов`язання з поставки товару за Договором поставки ємностей циліндричних від 31.03.20р. за правилом ч.1 ст. 617 ЦК України, суд відхиляє останні та погоджується з аргументами Позивача/Постачальника про відсутність правових та фактичних підстав для застосування наведеної правої норми.

За правилом ч.1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до ч. 2 цієї статті не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Аналогічна за змістом норма визначена у статті 218 ГК України.

Водночас у п.11.14 Договору поставки ємностей циліндричних від 31.03.20р. сторони визначили пріоритетність норм Договору, якими врегулювали свої відносини.

Так, у п. 8.1 Договору погодили, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею сторін ( аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія , війна тощо). Відповідно до умови п.8.2 Договору сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі; наслідком не повідомлення чи порушення строку повідомлення про обставини непереборної сили є втрата права такої сторони посилатися на дії обставин непереборної сили, як причину невиконання чи порушення строків виконання зобов`язань. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії, як домовились сторони у п. 8.3, є відповідні документи, які видаються ТПП України або іншим уповноваженим на це органом України та/або країни, у якій виникли такі обставини.

Як встановив суд, Відповідач/Постачальник не скористався договірними умовами п.п.8.1, 8.2 та 8.3 Договору поставки ємностей циліндричних від 31.03.20р. У відзиві на позов зазначено: " покупець повідомлявся про обставини, що унеможливлювали виконання відповідачем договору". Наведені судом доводи не підтверджено жодним доказом. У судовому засіданні 21.09.21р. представник Позивача/Покупця в усній формі підтвердив, що такі докази також відсутні.

Щодо наявності /відсутності підстав для застосування ст.233 ГК України.

Можливість зменшення розміру неустойки передбачене положеннями Цивільного та Господарського кодексів України. Так, відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Господарський кодекс України дещо більше деталізує перелік питань, які мають бути вивчені судом при вирішенні питання зменшення розміру неустойки. Згідно з ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України в разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі, порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Із наведеного вбачається, що Цивільний кодекс України визначає дві умови, за яких суд може зменшити розмір неустойки:

1) розмір неустойки значно перевищує розмір збитків;

2) наявність обставин, що мають істотне значення.

При цьому визначення, які саме обставини мають істотне значення Цивільним кодексом України не надається, проте якщо застосовувати системний аналіз статей Цивільного та Господарського кодексів України, то іншими обставинами, які мають істотне значення, можна визначити:

1) ступінь виконання зобов`язання боржником;

2) майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні;

3) інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч.4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові від 23.03.2021 р. у справі № 921/580/19 Верховний Суд зазначає, що вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен:

1) з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків;

2) об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з: інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеня виконання зобов`язань; причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання; незначності прострочення у виконанні зобов`язання; невідповідності розміру пені наслідкам порушення; поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки); майнового стану сторін.

У вказаній вище постанові від 23.03.2021 р. Верховний Суд також вказує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності в законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

При цьому, виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (пені) до її розумного розміру (постанова Верховного Суду від 30.03.2021 р. у справі 902/538/18).

З урахуванням практики Верховного Суду, зокрема, у постанові від 04.06.2018 р. у справі № 908/1453/14, від 21.01.2021 р. у справі № 927/704/19, від 30.03.2021 р. у справі 902/538/18, обставинами, на які сторони справи можуть посилатися при розгляді питання про зменшення неустойки, є: критичний фінансово-господарський стан суб`єкта господарювання; наявність заборгованості із заробітної плати; наявність податкового боргу; зменшення прибутку підприємства; відсутність коштів на банківських рахунках; потреба в грошових коштах для підтримання технологічного процесу виробництва; монопольне становище контрагента; стягнення 3 відсотків річних та інфляційних нарахувань; існування дебіторської заборгованості.

Разом із тим, у постанові від 21.01.2021 р. у справі № 927/704/19 Верховний Суд звертає увагу на необхідність подання доказів, що підтверджуватимуть об`єктивну неможливість своєчасного здійснення розрахунків, зокрема відсутності коштів на інших (поточних) рахунках підприємства, в тому числі неможливості залучення кредитних коштів; ведення належної претензійно-позовної діяльності щодо стягнення дебіторської заборгованості в примусовому порядку.

Однак Відповідач/Постачальник не скористався можливістю подати відповідні докази.

Частина 4 ст. 13 Кодексу містить загальне правило: кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В даному випадку зазначену процесуальну норму суд застосовує в контексті ст.ст. 73 , 76, 77 ГПК України щодо розподілу обов`язку доказування.

За частинами першою та другою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Законодавчо встановлені вимоги до доказів у господарському судочинстві визначають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (статті 76, 77 ГПК України).

Підсумовуючи викладене, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо розподілу судового збору

При зверненні з позовом до суду про стягнення 354583,60грн штрафу та пені Позивач сплатив судовий збір в розмірі 5318,75грн, що підтверджується платіжним дорученням № 402903 від 20.05.2021р.

У зв`язку із задоволенням позову у повному обсязі, судовий збір покладається на відповідача у справі (п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України).

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крапт" (11508, Житомирська область, м. Коростень, вул. Гайдамацька ( стара назва - Чапаєва), буд. 3, код ЄДРПОУ 39966290) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) в особі Філії газопромислового управління "Полтавагазвидобування" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (36008, м. Полтава, вул. Європейська, 173, код ЄДРПОУ 00153100):

- 256 863,71грн пені за непоставлений товар;

- 97 719,89грн штрафу за прострочення поставки товару понад тридцять днів;

- 5318,75грн судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 21.09.21

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати: 1 - у справу, 2-3 - сторонам (рек. з пов.).