Рішення № 99817131, 23.09.2021, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.09.2021 Справа № 905/1183/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Демідової П.В., при секретарі судового засідання Марченко А.Є., розглянувши в судовому засіданні, матеріали справи №905/1183/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Промторггруп Україна”, м.Київ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь”, м.Краматорськ Донецької області

про стягнення заборгованості в сумі 1 480 757,65грн.

Представники сторін:

від позивача: Зорін О.В. – на підставі ордеру, адвокат;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Промторггруп Україна” звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” про стягнення заборгованості в сумі 1 480 757,65грн, з яких: 1 207 855,76грн – основний борг, 54 403,15грн – 3% річних, 138 200,88грн – інфляційні втрати та 80 297,86 – пеня.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору №42/693 від 07.11.2018 на надання транспортно-експедиційних послуг, зокрема в частині оплати наданих послуг в повному обсязі, що також стало підставою для нарахування штрафних санкцій.

Ухвалою суду від 25.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/1183/21; визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 02.08.2021 року об 11:00год.

19.07.2021 від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив №17/459-1646 від 15.07.2021 на позивну заяву, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог та застосувати терміни позовної давності в частині стягнення пені за прострочення оплати за договором, передбачені ст.258 Цивільного кодексу України, посилаючись на те, що сторони не досягли узгодження з усіх істотних умов, а саме термінів та порядку оплати, оскільки за спірними заявками передбачена 100% передоплата, яка проведена не була; відсутність доказів в підтвердження виставлення рахунків на оплату відповідачу; період часу за який нараховується пеня не може перевищувати шести місяців від дня коли відповідне зобов`язання мало бути виконане та позовна давність до вимог про стягнення неустойки складає один рік.

Ухвалою суду від 02.08.2021 продовжено строк підготовчого провадження по справі №905/1183/21 на 30 днів; відкладено підготовче засідання на 07.09.2021 року о 11:30 год.

09.08.2021 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій останній не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві та зазначає, що: відповідач не заперечує наявність заборгованості; оплата поточної заборгованості мала бути здійснена в порядку, встановленому п.5.7 договору; первинним документом, на підставі якого виникає обов`язок оплати є акт здавання-прийняття робіт (послуг), а рахунок фактура не відповідає ознаками первинного документа та містить лише платіжні реквізити для перерахунку коштів; останнім днем позовної давності для звернення до стягнення пені за період з 16.08.2020 по 16.02.2021 є 16.08.2021, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності.

Ухвалою суду від 07.09.2021 закрито підготовче провадження по справі №905/1183/21 та призначено розгляд справи по суті на 23.09.2021 року об 11:00год.

Представник позивача в судове засідання з`явився, надав пояснення по суті заявлених вимог та наполягав на задоволенні позову.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення ухвали суду від 07.09.2021 листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Згідно трекінгу пошуку за штриховим кодом поштового відправлення на офіційному веб-порталі «Укрпошта» вказаний лист з ухвалою отримано відповідачем 16.09.2021.

З огляду на зазначене, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд,-

ВСТАНОВИВ:

07.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промторггруп Україна» (експедитор, позивач) та Публічним акціонерним товариством «Енергомашспецсталь» (клієнт, відповідач) укладено договір №42/693 про надання транспортно-експедиційних послуг, відповідно до п.1.1 якого, даний договір регулює взаємовідносини сторін з організації та забезпечення експедитором, від свого імені або від імені клієнта, але в будь-якому випадку за винагороду, за рахунок, за дорученням та в інтересах клієнта, комплексу робіт та послуг з метою доставки імпортних, експортних, транзитних безпечних та, які не потребують особливих умов зберігання вантажів клієнта (далі іменованих Вантажі), і вантажів клієнта в 20-ти, 40-ка та понад 40-футових контейнерів стандартів ISO (далі іменованих Контейнери з вантажами) від місця, вказаного клієнтом до місця призначення, різними видами транспорту, за визначеним маршрутом, включаючи організацію та забезпечення залежно від маршруту.

Згідно з п.1.3 договору асортимент, кількість/об`єм вантажів, маршрут перевезення, способи транспортування і види транспорту, перевалки, додаткові затрати експедитора, зберігання, їх особливі умови, як потребують більш докладної регламентації, умови фрахтування (букінгу), необхідність стафірування/розстафірування, а також спосіб доставки вантажів в місце призначення узгоджується сторонами в заявках на перевезення, які є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 1.4 договору передбачено, що клієнт своєчасно та в повному обсязі здійснює оплату експедитору вартість робіт та послуг, виконаних в межах цього договору, тобто здійснює виплату експедитору винагороди та відшкодовує понесені в інтересах клієнта витрати (за умови попереднього узгодження сторонами їх розміру в письмовій формі).

Розділом 2 договору визначено обов`язки клієнта, зокрема: до початку процесу відвантаження/відправлення партії вантажу узгоджує з експедитором питання та надає експедитору заявку на перевезення, узгоджену сторонами, яка містить умови транспортування, перевалки, зберігання вантажу, порядок визначення ваги вантажу, вимоги щодо маркування і тари при прийманні/здачі на/з склад(у), необхідність та умови стафірування/розстафірування вантажу, порядок відвантаження вантажу з пункту перевалки (порту/аеропорту), а також реквізити по оформленню відвантажувальних документів (п.2.2).

Розділом 3 договору визначено обов`язки експедитора, зокрема: складає акт по факту виконаних основних/додаткових робіт та послуг, підтверджуючих обсяг виконаних робіт та послуг, який надається клієнту на затвердження (п.3.13); надає рахунки за перевезення з наданням ТТН та/або СМR та або коносамента після виконання перевезення; надає акт виконаних робіт безпосередньо в момент виконання господарської операції, але не пізніше, ніж через 2 дні після її закінчення. Акт виконаних робіт повинен містити обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документу, дата та місце складення, зміст та обсяг господарської операції, одиниця вимірювання господарської операції (в натурі та/або вартісному виражені), посада та прізвище осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, які дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь в здійснені господарської операції (п.3.14).

Відповідно п.5.1 договору вартість послуг експедитора за цим договором складається із вартості послуг виконання окремих доручень клієнта. Вартість виконання кожного доручення клієнта узгоджується сторонами договору та зазначається в заявці на перевезення про узгодження послуг за дорученням. Доручення та заявка на перевезення про узгодження послуг до нього є невід`ємними частинами договору.

Вартість послуг експедитора включає в себе винагороду експедитора та вартість витрат, які підлягають відшкодуванню експедитору на оплату послуг залучених третіх осіб (п.5.2 договору). Під винагородою експедитора розуміється різниця між вартістю послуг, узгодженою сторонами в заявці на перевезення про узгодження послуг, та сумою витрат на оплату послуг залучених третіх осіб. Винагорода розраховується експедитором самостійно (п.5.3 договору). Валютою договору встановлена гривня (п.5.5). Клієнт виплачує винагороду експедитору та відшкодовує витрати, понесені останнім під час виконання доручення клієнта, відповідно до виставлених рахунків в порядку узгодженому сторонами в п.5.7 цього договору. Сторони можуть домовитись про іншим порядок розрахунків в заявці на перевезення про узгодження послуг (п.5.6).

Згідно з порядком розрахунків, визначеного п.5.7 договору, платежі за виконані послуги відповідно до умов цього договору здійснюються шляхом банківського переказу коштів на рахунок експедитора за узгоджену кількість перевезень. Оплата за перевезення здійснюється після підписання акту виконаних послуг, надання оригіналу накладної (CMR) з відміткою отримувача про приймання вантажу, коносаменту. Строк оплати – 15 (п`ятнадцять) банківських днів від дати отримання вказаних документів від експедитора (п.5.7.1). У випадку зміни порівняно з заявленим клієнтом в дорученні характеристик вантажу: ваги, вартості, габаритних розмірів, складу, та/або пунктів відправлення, доставки, перезавантаження експедитор має право узгодити з клієнтом збільшення вартості послуг (п.5.7.2).

Пунктом 5.8 договору визначено порядок здавання наданих послуг та виконаних доручень, а саме: здавання наданих послуг по кожному дорученню здійснюється експедитором за актом приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт). При цьому в день затвердження акту доручення вважається виконаним, а відповідні послуги надані в повному обсязі. Клієнт затверджує акт приймання – передачі наданих послуг (виконаних робіт) або надає свої заперечення в письмовій формі не пізніше 10 робочих днів з дати отримання акту (п.5.8.1); Днем поставки вантажу вважається дата проставлення відповідного штампу в транспортному документі про надходження вантажу в пункт призначення, зазначений в дорученні, або дата підписання відповідного акту приймання-передачі вантажу (п.5.8.2).

Загальна сума договору складає 2 500 000,00грн без ПДВ (два мільйони п`ятсот тисяч грн., 00коп.), крім того ПДВ 20% 500 000,00грн (п`ятсот тисяч грн.,00коп.), загалом 3 000 000,00грн (три мільйона грн.,00коп.) (п.5.10 договору).

Експедитор та клієнт несуть один перед одним майнову відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх обов`язків за договором згідно з чинним законодавством України та правилами і звичаями, які діють на транспорті (п.6.1 договору).

Згідно з п.6.1.1 договору у випадку прострочення платежів, узгоджених цим договором, додатковими угодами до договору, за винятком предоплати, сторона, яка прострочила сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,1% від суми, яка підлягає оплаті, за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, на підставі виставленого рахунку протягом 5 (п`яти) банківських днів с моменту його отримання.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 07.11.2020 включно (п.8.1 договору).

Всі зміни, доповнення, протоколи, додатки до даного договору є його невід`ємною частиною та мають юридичну силу у випадку, якщо вони викладені в письмовій формі та підписані уповноваженими представниками сторін (п.10.1). Даний договір є дійсним лише в тому випадку, якщо договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печаткою (п.10.2).

Додатковою угодою 1 від 12.02.2019 до договору №42/693 від 07.11.2018 сторони погодили внести зміни до розділу 11 «Юридичні адреси, банківські реквізити сторін», якою внесли зміни в реквізити експедитора.

Додатковою угодою 2 від 08.05.2019 до договору №42/693 від 07.11.2018 сторони погодили викласти пункт 5.10 договору у наступній редакції: «Загальна сума договору складає 10 000 000,00грн без ПДВ (десять мільйонів грн., 00коп.), крім того ПДВ 20% 2 000 000,00грн (два мільйони грн., 00коп.), загалом 12 000 000,00грн (дванадцять мільйонів грн., 00коп.)».

Додатковою угодою 3 від 08.10.2019 до договору №42/693 від 07.11.2018 сторони внесли зміни до розділу 11 «Юридичні адреси, банківські реквізити сторін», якою внесли зміни в реквізити клієнта та експедитора.

На виконання умов вказаного договору позивач надав обумовлені договором послуги на загальну суму 5 591 222,32грн, а відповідач прийняв їх, що підтверджується актами приймання передачі виконаних робіт, а саме: №1-12/18 від 18.12.2018 на суму 69 189,45грн., №0-01/19 від 24.01.2019 на суму 35 000,00грн, №2-01/19 від 24.01.2019 на суму 35 000,00грн, №3-01/19 від 24.01.2019 на суму 35 000,00грн, №4-01/19 від 29.01.2019 на суму 33 000,00грн, №5-01/19від 30.01.2019 на суму 54 000,00грн, №6-01/19 від 31.01.2019 на суму 47 000,00грн, №7-01/19 від 31.01.2019 на суму 47 000,00грн, №8-01/19 від 31.01.2019 на суму 47 000,00грн, №9-01/19 від 31.01.2019 на суму 47 000,00грн, №10-01/19 від 08.02.2019 на суму 54 000,00грн, №11-01/19 від 08.02.2021 на суму 54 000,00грн, №12 від 14.02.2019 на суму 47 000,00грн, №13 від 20.02.2019 на суму 47 000,00грн, №14 від 20.02.2019 на суму 47 000,00грн, №15 від 20.02.2019 на суму 47 000,00грн, №16 від 27.02.2019 на суму 47 000,00грн, №17 від 27.02.2019 на суму 68 957,75грн, №18 від 28.02.2019 на суму 70 688,20грн, №19 від 13.03.2019 на суму 66 870,91грн, №21 від 25.03.2019 на суму 56 000,00грн, №22 від 25.03.2019 на суму 56 000,00грн, №23 від 25.03.2019 на суму 100 597,66грн, №24 від 25.03.2019 на суму 97 956,71грн, №25 від 01.04.2019 на суму 89 868,00грн, №26 від 02.04.2019 на суму 73 366,56грн, №27 від 24.04.2019 на суму 54 000,00грн, №28 від 23.04.2019 на суму 153 000,000грн, №29 від 26.04.2019 на суму 159 069,31грн, №30 від 30.04.2019 на суму 75 026,75грн, №31 від 02.05.2019 на суму 47 000,00грн, №32 від 13.05.2019 на суму 231 380,51грн, №33 від 13.05.2019 на суму 231 380,51грн, №34 від 21.05.2019 на суму 234 000,38грн, №35 від 21.05.2019 на суму 249 185,86грн, №36 від 21.05.2019 на суму 249 185,86грн, №37 від 20.08.2019 на суму 124 909,06грн, №38 від 25.08.2019 на суму 124 909,06грн, №39 від 25.08.2019 на суму 119 059,16грн, №40 від 25.08.2019 на суму 114 006,25грн, №41 від 17.09.2019 на суму 108 001,46грн, №42 від 17.09.2021 на суму 17.09.2019, №43 від 17.10.2019 на суму 376 923,85грн, №44 від 18.11.2019 на суму 139 398,00грн, №45 від 18.11.2019 на суму 382 099, 88грн, №46 від 20.11.2019 на суму 222 318,80грн, №47 від 20.11.2019 на суму 222 318,80грн, №48 від 20.11.2019 на суму 222 318,80грн, №49 від 25.11.2019 на суму 85 616,66грн, №50 від 25.11.2019 на суму 85 616,66грн.

Відповідачем перераховано позивачу оплату за надані послуги в загальному розмірі 4 383 366,56грн, що підтверджується виписками АТ «Укрсиббанк» щодо рахунку ТОВ «Промторггруп Україна» за період 02.11.2018 – 07.11.2019 в сумі 3 508 366,56грн та за період 07.11.2019 – 16.07.2020 в сумі 875 000,00грн.

16.02.2021 ТОВ «Промторггруп Україна» направило на адресу ПАТ «Енергомашспецсталь» претензію, в якій вимагало протягом 7 (семи) календарних днів з дня отримання претензії виплатити заборгованість за договором про надання транспортно-експедиційних послуг №42/693 від 07.11.2018 у розмірі 1 207 855,80грн (один мільйон двісті сім тисяч вісімсот п`ятдесят п`ять гривень 80 копійок) та повідомити про вжиті заходи в цей же строк, а також зазначило, що у разі невиконання заявлених у претензії вимог останнім будуть вчинені всі передбачені чинним законодавством дії для захисту порушених прав та інтересів, зокрема буде подано позов до суду, що призведе до збільшення боргу на суму штрафних санкцій та понесених збитків.

Відповідь на вказану претензію відповідачем не надано.

Невиконання відповідачем договору в частині оплати наданих послуг в повному обсязі стали підставою для нарахування штрафних санкцій на суму заборгованості та звернення позивача до суду.

Дослідивши матеріали справи на підставі приписів чинного законодавства, суд виходить з наступного.

За своєю правовою природою договір про надання транспортно-експедиційних послуг №42/693 від 07.11.2018 є договором транспортного експедирування, за яким відповідно до ст.929 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Згідно зі ст.931 ЦК України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини (ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Таке імперативне врегулювання договірних відносин усуває будь-які сумніви щодо юридичного значення умов договору: вони є юридично обов`язковими, гарантують право учасникам договірних відносин бути впевненими в тому, що кожна зі сторін має виконувати умови договору належним чином, а цивільні права, що ґрунтуються на його умовах, підлягають захисту в тій же мірі і в той же спосіб, що і права, які прямо передбачені актами цивільного законодавства або випливають із них.

З матеріалів справи вбачається, що сторони погодили вартість виконання кожного доручення клієнта узгоджується сторонами та зазначається в заявці на перевезення, при цьому загальна сума договору складає 12 000 000,00грн з ПДВ, що визначено п.5.10 договору, з урахуванням додаткової угоди 2 від 08.05.2019.

Позивачем надано, а відповідачем прийнято обумовлені сторонами в заявках послуги на загальну суму 5 591 222,32грн, що підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) у кількості 50 штук, які підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін, що відповідає умовам договору.

Будь-які заперечення та зауваження відповідача щодо виконаних робіт, визначених в актах, відсутні, що свідчить про прийняття наданих послуг в повному обсязі.

Згідно банківських виписок, наданих позивачем, відповідач частково оплатив надані послуги на загальну суму 4 383 366,56грн.

Враховуючи зазначене, відповідачем прийняті та неоплачені послуги на загальну суму 1 207 855,76грн, тобто останнім невиконано, передбаченого договором та нормам чинного законодавством обов`язку щодо оплати належним чином виконаних послуг.

Несплата вказаної суми відповідачем обґрунтована тим, що сторони не узгодили терміни та порядок оплати в подальшому, так як предоплата, передбачена заявками на надання транспортно-експедиторських послуг здійснена не була.

Згідно заявок №2110-2019-1 від 21.10.2019, №1808-2019-2 від 18.08.2019, №№1808-2019 від 18.08.2019, №1808-2019-1 від 18.08.2019, №0511-2019-1 від 05.11.2019 та №0511-2019 від 05.11.2019 в графі вартість фрахту, умови оплати, визначено: 382 099,88грн. оплата до вивантаження, 222 318,80грн. 100% предоплата протягом 3-5 днів після надання інструкції на відправлення, 222 318,80грн. 100% предоплата протягом 3-5 днів після надання інструкції на відправлення, 222 318,80грн. 100% предоплата протягом 3-5 днів після надання інструкції на відправлення, 85 616,66грн. оплата до вивантаження, 85 616,66грн. оплата до вивантаження.

Відповідно до п.5.6 договору клієнт виплачує винагороду експедитору та відшкодовує витрати, понесені останнім під час виконання доручення клієнта, відповідно до виставлених рахунків в порядку узгодженому сторонами в п.5.7 цього договору. Сторони можуть домовитись про інший порядок розрахунків в заявці на перевезення про узгодження послуг.

Пунктом 5.7.1 договору передбачено, що платежі за виконані послуги відповідно до умов цього договору здійснюються шляхом банківського переказу коштів на рахунок експедитора за узгоджену кількість перевезень. Оплата за перевезення здійснюється після підписання акту виконаних послуг, надання оригіналу накладної (CMR) з відміткою отримувача про приймання вантажу, коносаменту. Строк оплати – 15 (п`ятнадцять) банківських днів від дати отримання вказаних документів від експедитора.

Аналізуючи зміст вказаних умов договору, суд вважає, що п.5.6 договору передбачено право сторін домовитись про інший порядок розрахунків в заявці, проте, як вбачається зі спірних заявок виконавець погодив перелік робіт та послуг, передбачених у відповідних заявках але не умови оплати, у зв`язку з чим розрахунок має здійснюватись відповідно до п.5.7 договору, а саме після підписання акту виконаних послуг, відповідач протягом 15 банківських днів повинен був здійснити оплату наданих позивачем послуг.

Суд зауважує, що рахунок на оплату, за своєю правовою природою, не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити надані послуги.

Вказане також узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеною в постановах від 28.03.2018 року у справі № 910/32579/15, від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18, від 07.04.2021 по справі 904/160/19 (904/1939/20).

До того ж, суд зазначає, що сторонами самостійно визначено, що зобов`язання відповідача щодо сплати наданих послуг виникає після підписання актів прийому-передачі виконаних робіт та не пов`язано з виставленням рахунків-фактури.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних в сумі 54 403,15грн та інфляційні втрати в сумі 138 200,88грн за період з 17.12.2019 по 17.06.2021.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно умов договору оплата за перевезення здійснюється після підписання акту виконаних послуг, надання оригіналу накладної (CMR) з відміткою отримувача про приймання вантажу, коносаменту, строк оплати – 15 (п`ятнадцять) банківських днів від дати отримання вказаних документів від експедитора.

Таким чином, кінцевим строком оплати відповідачем наданих позивачем послуг є:

- за актом приймання-передачі №45 від 18.11.2019 на суму 369 666,04грн – 09.12.2019;

- за актом приймання-передачі №46 від 20.11.2019 на суму 222 318,80грн – 11.12.2019;

- за актом приймання-передачі №47 від 20.11.2019 на суму 222 318,80грн – 11.12.2019;

- за актом приймання-передачі №48 від 20.11.2019 на суму 222 318,80грн – 11.12.2019;

- за актом приймання-передачі №49 від 25.11.2019 на суму 85 616,66грн – 16.12.2019;

- за актом приймання-передачі №50 від 25.11.2019 на суму 85 616,66грн – 16.12.2019. Враховуючи викладене, відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання: за актом №45 – 10.12.2019, за актами №46, 47, 48 – 12.12.2019, за актами №49, 50 – 17.12.2019.

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних за допомогою підсистеми «ЛІГА ЗАКОН» судом встановлено, що він є арифметично вірним, у зв`язку з чим сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача складає 55 403,15грн.

Згідно розрахунку позивача сума інфляційних втрат заявлених до стягнення складає 138 200,88грн. Перевіривши вказаний розрахунок за допомогою підсистеми «ЛІГА ЗАКОН» судом встановлено, що він арифметично невірним та за підрахунком суду сума інфляційних втрат складає 138 577,91грн.

Таким чином, сума інфляційних втрат, беручи до уваги межі заявлених позивачем вимог, яка підлягає стягненню з відповідача складає 138 200,88грн.

Позивачем також нараховано пеню на заборгованість за договором в сумі 80 297,86грн за період з 17.12.2020 по 17.06.2021.

Відповідач у своєму відзиві просить застосувати строки позовної давності в частині стягнення пені за прострочення оплати за договором, посилаючись на те, що до вимог про стягнення неустойки застосовується позовна давність в один рік та оскільки позов подано 17.06.2021 по позовна давність за вказаною вимого вже минула.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 258 ЦК України встановлено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Згідно із ст.259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Враховуючи, що сторонами справи не надано доказів досягнення домовленості про збільшення позовної давності за такою вимогою, суд дійшов висновку, що для вимоги позивача встановлена спеціальна позовна давність тривалістю в один рік.

Згідно із ст.260 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст.ст.253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

За змістом ст.253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, не отримавши у встановлений договором строк оплати за надані послуги, вже наступного дня після закінчення відповідного строку позивач був обізнаний про порушення його права на отримання плати за надані послуги.

Відтак, за змістом норм чинного законодавства початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на звернення до суду із позовною заявою, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку.

Позовна давність до вимог про стягнення пені обчислюється окремо за кожен день прострочення і право на позов про стягнення пені виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення права.

Вказане узгоджується з правовою позицію Верховного суду в постанові від 20.08.2020 у справі №902/959/19.

Право позивача на отримання суми заборгованості в установлені договором строки порушено відповідачем за актом приймання-передачі №45 від 18.11.2019 – 10.12.2019; за актами №46, №47, №48 від 20.11.2019 – 12.12.2019, за актами №49, №50 від 25.11.2019 – 17.12.2019, тобто позивач обізнаний про порушення його права та відповідно з 10.12.2019, 12.12.2019 та з 17.12.2019 починається нарахування штрафних санкцій, в даному випадку пені, а також обчислюється строк позовної давності за вказаними вимогами.

На підставі ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Оскільки умовами договору не передбачено іншого, нарахування суми пені припиняється за актом №45 від 18.11.2019 – 10.06.2020, актами №46, №47, №48 від 20.11.2019 – 12.06.2020, за актами №49, №50 від 25.11.2019 -17.06.2020, а строк позовної давності за вказаними вимогами – 10.12.2020 щодо пені нарахованої 10.12.2019, 12.12.2020 щодо пені нарахованої 12.12.2019, 17.12.2020 щодо пені нарахованої 17.12.2019 та відповідно щодо пені нарахованої 10.06.2020 – 10.06.2021, 12.06.2020 – 12.06.2021, 17.06.2020 – 17.06.2021.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами та доповненнями) на всій території України встановлено карантин з 12.03.2020 по 22.05.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами та доповненнями) продовжено на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 з 22.05.2020 по 31.07.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України №641 від 22.07.2020 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами та доповненнями) продовжено на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 “ та від 20 травня 2020 з 01.08.2020 по 31.08.2020 та встановлено чотири рівня епідемічної небезпеки поширення COVID-19.

Дію карантину, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 продовжено відповідними постановами уряду до 31.08.2021 включно.

Вказані обставини є загальновідомим фактом та на підставі приписів ч.3 ст.75 ГПК України не потребують доказуванню.

Відповідно до п.12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Таким чином, незалежно від того, що позивач звернувся до суду 18.06.2021, що підтверджується штемпелем поштового відправлення на описі вкладення та накладною на поштовому конверті, в якому надійшла позовна заява з додатками, беручи до уваги п.12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, позивачем не пропущено строк позовної давності для звернення з вимогами про стягнення пені.

За змістом ст.230 Господарського кодексу України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором (ч.4 ст.231 ГК України). Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 ГК України).

Суд зауважує, що на підставі приписів ч.7 Розділу IХ Прикінцевих положень Господарського кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до ст. ст. 1,3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. п.6.1.1 договору у випадку прострочення платежів, узгоджених цим договором, додатковими угодами до договору, за винятком предоплати, сторона, яка прострочила сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,1% від суми, яка підлягає оплаті, за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, на підставі виставленого рахунку протягом 5 (п`яти) банківських днів с моменту його отримання.

Таким чином, сторони узгодили у договорі, що пеня в розмірі 0,1% від суми, яка підлягає оплаті сплачується за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

Згідно розрахунку позивача сума пені, яка нарахована до стягнення складає 80 297,86грн за період з 17.12.2020 по 17.06.2021. Перевіривши вказаний розрахунок за допомогою підсистеми «ЛІГА ЗАКОН» судом встановлено, що він є арифметично невірним, за підрахунком суду сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 80 275,08грн.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Промторггруп Україна” до Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” про стягнення заборгованості в сумі 1 480 757,65грн. задовольнити частково.

Судові витрати у відповідності до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 74, 76, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Промторггруп Україна” до Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” про стягнення заборгованості в сумі 1 480 757,65грн. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” (84306, Донецька область, м.Краматорськ код ЄДРПОУ 00210602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Промторггруп Україна” (03151, м.Київ, вул.Ушинського, будинок 40, код ЄДРПОУ 39811496) грошові кошті у розмірі 1 480 734,87грн, з яких: 1 207 855,76грн – основна сума боргу, 54 403,15грн – 3% річних, 138 200,88грн – інфляційних втрат, 80 275,08грн - пеня а також витрати по сплаті судового збору в сумі 22 211,06грн.

3. В іншій частині заявлених вимог – відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому розділом IV ГПК України з урахуванням приписів перехідних положень.

Суддя П.В. Демідова

У судовому засіданні 23.09.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 23.09.2021.

Інформацію щодо руху справи можна отримати на інформаційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua, веб-порталі "Судова влада України" (dn.arbitr.gov.ua).