Рішення № 99817013, 13.09.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2021м. ДніпроСправа № 910/4658/21

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клоріні" м. Дніпро

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на боці позивача Акціонерне товариство "К.енерго", м. Курахове

про стягнення суми боргу в розмірі 177980грн.45коп., 3% річних в розмірі 11585грн.80коп., інфляційної складової в розмірі 19755грн.83коп.

Представники:

від позивача: Гаврилов Є.Ю., довіреність №28/10/20-18 від 28.10.2020, в порядку самопредставництва;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клоріні" з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 177980грн.45коп., 3% річних в розмірі 11585грн.80коп., інфляційної складової в розмірі 19755грн.83коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушенні відповідачем зобов`язань з оплати спожитої теплової енергії за періоди листопад 2015 – квітень 2016, жовтень 2016 – березень 2017, листопад 2017 – травень 2018 на підставі договору на постачання теплової енергії №320086-07 від 25.04.2016; договір про відступлення права вимоги (цесії) №601-18 від 11.10.2018.

Позивач зазначає, що між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Книжкова мережа" був укладений договір на постачання теплової енергії №320086-07 від 25.04.2016, на підставі якого до об`єкту постачання теплової енергії відповідача - вбудоване нежитлове приміщення (додатки №8, №9 до договору) за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, буд. 61/11 протягом поставлялась теплова енергія для опалення та вентиляції протягом опалювальних періодів листопад 2015 – квітень 2016, жовтень 2016 – березень 2017, листопад 2017 – травень 2018.

Позивач вказує, що згідно з пунктами 8.1, 8.4 договору №320086-07 від 25.04.2016 цей договір набуває чинності з 01.10.2015 та діє до 31.12.2016. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. А пунктом 5 додатку №4 до договору №320086-07 від 25.04.2016 передбачено, що відповідач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у РТМ "Центр" за адресою: вул. Жилянська, буд. 63 облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітний період; акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду; акт виконаних робіт.

Оскільки відповідач своєчасно не вносив плату за спожиту теплову енергію, тому утворилась заборгованість в розмірі 177980грн.45коп.

Посилаючись на відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач вказує про зміну найменування відповідача з ТОВ "Книжкова мережа" на ТОВ "Клоріні". При цьому ідентифікаційний код юридичної особи залишився незмінним – 36285590.

Позивач зазначає, що на підставі договору про відступлення права вимоги №601-18 від 11.10.2018, укладеного між ним та Публічним акціонерним товариством "Київенерго", отримав право вимоги до відповідача щодо виконання грошового зобов`язання з оплати спожитої теплової енергії в розмірі 177980грн.45коп.

На думку позивача, відповідач обізнаний про заміну постачальника теплової енергії та про наявну заборгованість, оскільки на адресу відповідача направлялось повідомлення №1/5-320086007 від 08.04.2019 про заміну кредитора у зобов`язанні та необхідність сплатити суму боргу в розмірі 177980грн.45коп. протягом двадцятиденного строку після отримання листа.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних в розмірі 11585грн.80коп. та інфляційну складову в розмірі 19755грн.83коп. за період з 01.11.2018 по 31.12.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2021 у справі №910/4658/21 позовну заяву разом з доданим до неї документами передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Вказаною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці позивача Акціонерне товариство "К.енерго".

На адресу суду 17.05.2021 надійшло клопотання Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про розгляд справи із викликом сторін.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2021 здійснено перехід до розгляду справи №910/4658/21 за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 30.06.2021.

На адресу суду 17.06.2021 надійшло клопотання Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції. Проведення відеоконференції позивач просить доручити одному з наступниї судів: Господарський суд міста Києва, Господарський суд Київської області, Північний апеляційний господарський суд.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2021 відмовлено в задоволенні клопотання Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

На електронну пошту суду 30.06.2021 надійшло клопотання позивача про відкладення судового засідання та участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Судом встановлено, що подане позивачем клопотання не підписано електронним цифровим підписом, тому не належить до офіційних документів.

Вказане клопотання 05.07.2021 надійшло до суду засобами поштового зв`язку.

У підготовче судове засідання від 30.06.2021 учасники справи явку своїх представників не забезпечили.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2021 підготовче засідання відкладено до 19.07.2021. Судове засідання призначено в режимі відеоконференції, проведення якої доручено Північному апеляційному господарському суду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2021 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Підготовче засідання відкладено до 09.08.2021.

На адресу суду 26.07.2021 надійшло клопотання позивача про долучення до матеріалів справи копій документів на підтвердження наявності повноважень представника позивача Іванчихіна С.І.

На електронну пошту суду 09.08.2021 надійшло клопотання позивача про долучення документів до матеріалів справи.

У підготовчому судовому засіданні від 09.08.2021 повідомив суд, що клопотання про долучення доказів, направлене електронною поштою, також направлено поштовим зв`язком на адресу суду. Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та зазначив, що надав весь пакет документів на їх підтвердження. Відповідач та третя особа явку своїх представників не забезпечили.

В ході судового засідання від 09.08.2021 суд дійшов висновку, що наразі виконано всі завдання підготовчого провадження та відсутні підстави для подальшого проведення підготовчого засідання, у зв`язку з чим підготовче провадження слід закрити та призначити справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2021 закрите підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 13.09.2021. Судове засідання призначено в режимі відеоконференції, проведення якої доручено Північному апеляційному господарському суду.

Представник відповідача у судове засідання від 13.09.2021 не з`явився, причин своєї неявки суду не повідомив.

Положеннями частини 4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України визначено, що ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2021, 10.06.2021, 18.06.2021, 30.06.2021, 19.07.2021, 09.08.2021 направлені відповідачу у справі в установленому порядку на адресу, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Поштова кореспонденція з ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2021, 10.06.2021, 30.06.2021, 19.07.2021, 09.08.2021, направленими на адресу відповідача, повернулась до суду з відміткою підприємства зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України до Єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

За змістом наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: 49044, м. Дніпро, вул. Шолом - Алейхема, буд. 4.

Положеннями частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Отже, відповідача відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи.

З огляду на наведене, справа розглядається за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією позивача, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

Предметом доказування у справі є наявність або відсутність порушення відповідачем умов договору на постачання теплової енергії №320086-07 від 25.04.2016; набуття позивачем права вимоги щодо стягнення заборгованості за договором на постачання теплової енергії №320086-07 від 25.04.2016, 3% річних та інфляційної складової.

Між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (далі – енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Книжкова мережа" (далі – абонент) укладений договір на постачання теплової енергії №320086-07 від 25.04.2016 (далі – договір).

Як вбачається з матеріалів справи, відбулась зміна найменування відповідача з Товариства з обмеженою відповідальністю "Книжкова мережа" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Клоріні". При цьому, ідентифікаційний код юридичної особи залишився незмінним.

Відповідно до пункту 6 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №118 від 22.01.1996р.(із змінами та доповненнями), ідентифікаційний код зберігається за суб`єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним. У разі перетворення юридичної особи, крім центральних органів виконавчої влади, за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код. Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Клоріні" (ідентифікаційний код 36285590) є належним відповідачем.

Відповідно до пункту 1.1 договору, його предметом є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії на умовах, передбачених цим договором.

Згідно пункту 2.1 договору при виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися тарифами, затвердженими органом виконавчої влади, що здійснює державне регулювання у сфері теплопостачання - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Положенням про Держенергонагляд, Правилами користуванні тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж (далі - правила), нормативними актами з питань користування та розрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Пунктом 2.2.1 договору визначено, що енергопостачальна організація зобов`язується постачати теплову енергію на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону в кількості та в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору.

Положеннями пункту 2.3.1 договору передбачено, що абонент зобов`язується додержуватися кількості споживання, теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку №1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Положеннями пункту 2.3.2 договору передбачено, що абонент зобов`язується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і з терміни, які передбачені в додатку № 4 до договору.

Згідно пункту 5.1 договору облік споживання відповідачем теплової енергії проводиться розрахунковим способом.

Пунктом 8.1 договору визначено, що він набуває чинності з 01.10.2015 та діє до 31.12.2016.

За приписами пункту 8.4 договору договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строк його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Договір підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень до нього.

Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним в судовому порядку. Також відсутні докази того, що сторони мали намір припинити дію договору.

Таким чином, суд дійшов висновку, що протягом спірних відносин договір був чинним.

Додатками №8 та №9 до договору визначено, що об`єктом постачання теплової енергії є вбудоване нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, буд. 61/11.

Пунктом 4 додатку №4 до договору визначено, що абонентам, які не мають приладів обліку кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації, та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою абонентом тепловою енергією сплачується ним самостійно, не пізніше 15 числа місяця наступного за розрахунковим.

Відповідно до пункту 5 додатку №4 до договору абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у РТМ "Центр" за адресою: вул. Жилянська, буд, №63, тел. 287-77-32: облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітний період; акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РТМ); акт виконаних робіт.

Додатки до договору на постачання теплової енергії №320086-07 від 25.04.2016 підписані та скріплені печатками без зауважень та заперечень до них.

На виконання умов договору на постачання теплової енергії №320086-07 від 25.04.2016, відповідачу у період з листопада 2015 по травень 2018 поставлена теплову енергію на загальну суму 177980грн.45коп.

Поставка відповідачу теплової енергії за період з листопада 2015 по жовтень 2018 підтверджується доданими до матеріалів справи обліковими картками за спірний період (а.с. 33-50), довідками про нарахування за теплову енергію Товариству з обмеженою відповідальністю "Книжкова мережа" за спірний період (а.с. 51-82), корінцями наряду підключення та відключення об`єкту тепло споживання (а.с. 85-89), звідними відомостями, відомостями споживача, звітними відомостями, відомостями обліку (а.с. 94-119).

Як вбачається зі змісту пункту 5 додатку №4 до договору на постачання теплової енергії №320086-07 від 25.04.2016, саме на відповідача покладений обов`язок щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримувати у РТМ "Центр" за адресою: вул. Жилянська, буд, №63 наступні документи: облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітний період; акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РТМ); акт виконаних робіт.

Таким чином, відповідач був зобов`язаний щомісячно отримувати первинну документацію, щодо споживання теплової енергії за договором на постачання теплової енергії №320086-07 від 25.04.2016.

Укладений правочин щодо купівлі - продажу теплової енергії за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (пункт 2 частини першої статті 193 Господарського кодексу України).

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як передбачено частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями статті 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Приписами частини шостої статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Згідно з пунктом 23 Правил користування тепловою енергією, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Водночас обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, за змістом положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з матеріалів справи, наявність боргу у відповідача за спірним договором підтверджується обліковими картками за спірний період, довідками про нарахування за теплову енергію Товариству з обмеженою відповідальністю "Книжкова мережа" за спірний період, корінцями наряду підключення та відключення об`єкту тепло споживання, звідними відомостями, відомостями споживача, звітними відомостями, відомостями обліку, які сформовані на підставі відомостей, переданих позивачу за договором про відступлення права вимоги.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 902/761/18, від 20.08.2020 зі справи № 914/1680/18).

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

За результатом дослідження наданих позивачем документів, судом встановлено, що матеріалами справи підтверджується надання відповідачу послуг за договором на постачання теплової енергії №320086-07 від 25.04.2016 у період з листопада 2015 по травень 2018 на загальну суму 177980грн.45коп.

Згідно з пункту 40 Правил користування тепловою енергією облік обсягу споживання теплової енергії, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.07 №1198, споживач теплової енергії зобов`язаний, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Положеннями статті 19 Закону України споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідач своїх зобов`язань з оплати теплової енергії, отриманої у період з листопада 2015 по травень 2018, за договором на постачання теплової енергії №320086-07 від 25.04.2016 в розмірі 177980грн.45коп. не виконав. Внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 177980грн.45коп. Строк оплати вказаної суми боргу є таким, що настав.

Між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (далі - кредитор) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - новий кредитор) укладено договір №601-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 (далі - договір цесії).

Відповідно до умов якого кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитої до 01.05.2018 теплової енергії (основний борг, у тому числі той, що є предметом судового розгляду та/або підтверджений судовим рішенням (судовими рішеннями) як такий, що підлягає стягненню з споживача (споживачів) на загальну суму 497554936,91грн. станом на 01.08.2018 з урахуванням оплат, що отримані кредитором за період з 01.08.2018 до дати укладення договору цесії та коригувань платежів.

Згідно з пунктом 1.2 договору цесії перелік договорів (основних рахунків), споживачів та сум грошових зобов`язань (основний борг), право вимоги яких відступається за договором цесії, зазначається в додатку №1 до договору цесії. Всі права вимоги переходять від кредитора до нового кредитора в момент підписання сторонами додатку № 1 до договору цесії.

Пунктом 1.3 договору цесії передбачено, що з укладенням цього договору кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги також будь-яких інших, передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов`язань (неустойка (штраф, пеня), 3% річних, інфляційні нарахування, судові витрати, витрати, пов`язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-які інші без виключень та обмежень), що нараховані кредитором та/або виникли до дати укладення договору цесії та/або можуть бути нараховані та/або можуть виникнути після укладення договору цесії, у зв`язку з неналежним виконанням споживачем (споживачами) зобов`язань з оплати спожитої теплової енергії за договорами та споживачами, які зазначені в додатку № 1 до цього договору. Відступлення прав вимоги за додатковими грошовими зобов`язаннями (неустойка (штраф, пеня), 3% річних, втрати від інфляції, судові витрати, витрати, пов`язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-які інші без виключень та обмежень) до основних грошових зобов`язань, які вже є предметом судового розгляду або вже підтверджені судовими рішеннями як такі, що підлягають стягненню з споживача (споживачів), визначаються окремим договором.

У відповідності до пункту 2.1 договору цесії в рахунок оплати за відступлене право вимоги за цим договором на суму 497554 936,91грн., новий кредитор прийняв 497554936,91грн. боргових зобов`язань кредитора перед публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» що становить частину суми боргового зобов`язання за мировою угодою, затвердженою ухвалою господарського суду міста Києва від 10.10.2018 зі справи № 910/7807/18.

Згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 договору цесії сторони договору підтверджують, що на дату підписання додатку №1 до цього договору за актами прийому-передачі кредитор передав новому кредитору оригінали або засвідчені належним чином копії документів, які підтверджують право вимоги, що відступається, а також інші документи та інформацію (але в будь-якому випадку без виключень та обмежень договори та будь-яка первинна документація, яка підтверджує стан розрахунків споживача із кредитором, електронні інформаційні реєстри, бази, розрахунки позовних вимог, що заявлені до стягнення із споживачів у судових спорах, рішення за результатами розгляду яких на дату укладення цього договору не прийняті, акти звіряння розрахунків).

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання кредитором та новим кредитором своїх зобов`язань за цим договором цесії (пункт 5.1 договору цесії).

Згідно з додатком № 1 до договору цесії позивач прийняв право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клоріні" в частині заборгованості у розмірі 177980грн.45коп.

Листом від 08.04.2019 №1/5-320086-07 позивач повідомив відповідача про відступлення права вимоги та просив сплатити борг у сумі 177980грн.45коп.

Зазначаючи про те, що в порушення умов договору відповідачем не здійснено оплату за спожиту теплову енергію у гарячій воді за період з листопада 2015 по травень 2018, позивач, як новий кредитор згідно з договором цесії, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 177980грн.45коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.

Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення суму інфляційних втрат у розмірі 19755грн.83коп. за загальний період з 01.11.2018 по 31.12.2020 та 3% річних в розмірі 11585грн.80коп. за загальний період з 01.11.2018 по 31.12.2020.

За результатами зробленого судом розрахунку, інфляційні втрати через несплату суми боргу за загальний період з 01.11.2018 по 31.12.2020 становили суму в більшому розмірі ніж заявлено позивачем до стягнення.

Разом з тим, суд не наділений правом збільшувати розмір позовних вимог, це виключне право позивача. При цьому, стягнення суми в меншому розмірі є правом позивача. З огляду на викладене, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення 19755грн.83коп. інфляційних втрат.

За результатом зробленого судом розрахунку стягненню з відповідача підлягає сума 3% річних за загальний період з 01.11.2018 по 31.12.2020 у розмірі 11571грн.17коп. У задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних в розмірі 14грн.63коп. слід відмовити.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог та відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, на відповідача покладаються витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 3139грн.61коп.

Керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, ст. 3, 4, 13, 41, 42, 74, 76-80, 86, 91, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клоріні" про стягнення суми боргу в розмірі 177980грн.45коп., 3% річних в розмірі 11585грн.80коп., інфляційної складової в розмірі 19755грн.83коп. – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Клоріні" (ідентифікаційний код: 36285590; місцезнаходження: 49044, м. Дніпро, вул. Шолом - Алейхема, буд. 4) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (ідентифікаційний код: 40538421; місцезнаходження: 01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5) суму боргу в розмірі 177980грн.45коп., 3% річних в розмірі 11571грн.17коп., інфляційної складової в розмірі 19755грн.83коп. та судовий збір у розмірі 3139грн.61коп.

У задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних в розмірі 14грн.63коп. - відмовити.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні 13.09.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 23.09.2021.

Суддя Р.Г. Новікова