Рішення № 99815718, 15.09.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/7390/21

Провадження № 2/369/4326/21

РІШЕННЯ

Іменем України

15.09.2021 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Янченка А.В., за участі секретаря судового засідання Безкоровайної М.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Києво-Святошинського об`єднаного управління пенсійного фонду України Київської області про встановлення юридичного факту родинних відносин, визнання права на спадкування за законом на пенсійні кошти,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2021 року позивач звернулася до суду з вказаною позовною заявою, в якій просить:

встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженки м. Луганська Луганської області та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки Луганської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на рівні двоюрідних сестер;

визнати поважними причинами пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини та поновити строк для прийняття спадщини у зв`язку з форс-мажорними обставинами пов`язаними з окупацією територій на сході України;

визнати за ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування на пенсійні кошти, які знаходяться на пенсійному рахунку Києво-Святошинського об`єднаного управління ПФУ в Київській області на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Луганську;

визнати за ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування на пенсійні кошти, які знаходяться на пенсійному рахунку Києво-Святошинського об`єднаного управління ПФУ в Київській обл. на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 в м. Луганськ.

Свої вимоги мотивує тим, що є внутрішньо переміщеною особою та членом багатодітної сім`ї, що підтверджується відповідними довідками.

Тітка позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - рідна сестра батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Луганськ, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданого на підставі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15.11.2019 року.

Після смерті тітки спадкоємцем за законом була її донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 - племінниця двоюрідна сестра по лінії батька.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Луганську, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим на підставі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15.11.2019 року.

Позивач зазначає, що змушена звертатись до суду із клопотанням про визнання поважною причину пропуску зазначеного вище шестимісячного строку для прийняття спадщини після померлої двоюрідної сестри ОСОБА_2 , оскільки, на час смерті тітки та двоюрідної сестри ОСОБА_2 вона не проживала разом з ними, а також не проживала у м. Луганську, оскільки дана територія є тимчасово окупованою територією, там відбуваються воєнні дії, а тому не мала можливості отримати свідоцтва про смерть та інші документи для оформлення спадщини, оскілки не мала доступу на окуповану тимчасово територію.

Вказує, що за станом здоров`я я не мала можливості звернутись за оформленням права на спадщину.

Після смерті зазначених родичів спадкоємцем за законом являється рідний батько позивача ОСОБА_4 , проте 15 липня 2016 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 21 вересня 2016 року.

Після смерті тітки та двоюрідної сестри відкрилась спадщина, частина якої знаходиться на тимчасово окупованій території у м. Луганськ, а частина, тобто пенсійні кошти ОСОБА_3 , накопичені на рахунку пенсійного фонду України, знаходяться на рахунку пенсійного фонду, який територіально розташований у місті Києві.

Для отримання відповідних документи та оформлення права на спадщину, в тому числі про смерть родичів, на тимчасово окупованій території позивач не мала можливості, тому звернулась за оформленням спадщини до приватного нотаріуса Леденьова І.С.

Нотаріусом Леденьовим І.С. надано позивачу письмове роз`яснення № 172/01 від 04.02.2020 р., у якому зазначив, що не може відкрити спадкову справу у зв`язку з тим, що не підтверджено родинних відносин між померлими та пропущений строк для звернення за оформленням, спадщини, не можливо встановити коло осіб, які с спадкоємцями, та інші причини.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 31.05.2021 року, зазначену цивільну справу передано в провадження судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченка А.В.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01.06.2021 року, відкрито провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Києво-Святошинського об`єднаного управління пенсійного фонду України Київської області про встановлення юридичного факту родинних відносин, визнання права на спадкування за законом на пенсійні кошти.

Ухвалою суду від 19.07.2021 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Києво-Святошинського об`єднаного управління пенсійного фонду України Київської області про встановлення юридичного факту родинних відносин, визнання права на спадкування за законом на пенсійні кошти.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, 15.09.2021 через канцелярію суду подала заяву, відповідно якої, заявлені позовні вимоги підтримала а розгляд справи просила проводити за її відсутності.

Представник відповідача Києво-Святошинського об`єднання управління пенсійного фонду України Київської області в судове засідання свого не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань, письмових пояснень/відзиву щодо заявлених позовних вимог від відповідача до суду не надійшло.

Суд, дослідивши матеріали справи‚ вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду з вимогою про встановлення фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Відповідно до п.1 ч.1 статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Також із роз`яснень п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вбачається, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Згідно п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено: причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт.

Судом встановлено, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15.11.2019 заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи Києво-Святошинський районний відділ Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області про встановлення факту - задоволено. Встановлено факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , що настала ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Луганськ, Україна.

15.11.2019 року рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи Києво-Святошинський районний відділ Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області про встановлення факту - задоволено.

Встановлено факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що настала ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Луганськ, Україна.

Зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_11 помер батько позивача ОСОБА_4 , про що 21.09.2016 року складено актовий запис № 509.

Зі свідоцтва про народження № 64 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_3 , її батьками зазначено: мати - ОСОБА_5 та батько - ОСОБА_6 .

Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 24.03.1953 р., вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_6 народилася ОСОБА_2 , її батьками зазначено: мати - ОСОБА_3 , актовий запис № 105.

Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 18.09.2019 (повторно), виданого Києво-Святошинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_12 народилася ОСОБА_7 , її батьками зазначено: батько - ОСОБА_4 та мати - ОСОБА_8 , актовий запис № 605.

Зі свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5 від 30.01.2004 (повторно), виданого районним управлінням юстиції м. Луганськ, вбачається, що 30.01.2004 року одружились ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , про що в книзі реєстрації актів про одруження 30.01.2004 року зроблено запис № 25.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.02.2020 позивач ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Леденьова І.С. із заявою про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .

Листом приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Леденьова І.С. роз`яснено позивачу, що при вивченні документів виявилося, що: не надано документів, що підтверджують родинні відносини між спадкодавцями ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та спадкоємцем ОСОБА_1 ; неможливо встановити місце відкриття спадщини, оскільки невідоме останнє місце проживання спадкодавців; неможливо встановити коло осіб, які фактично прийняли спадщину та були зареєстровані та проживали за однією адресою з померлими на момент смерті, оскільки не надана інформація та відомості про наявність або відсутність осіб, які постійно проживали та були зареєстровані зі спадкодавцями на момент смерті, та не має можливості отримати цю інформацію, тому що останнє місце проживання спадкодавців невідоме. Також нотаріусом зазначено про необхідність звернутись до суду із визначенням додаткового строку достатнього для прийняття спадщини.

Звернення в суд з заявою про встановлення факту родинних відносин необхідне заявнику для оформлення спадкових прав.

З огляду на наведене, оцінивши надані заявником докази, суд приходить до висновку про можливість встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , уродженка м. Луганськ Луганської області є двоюрідною сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженки Луганської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Щодо позовних вимог в частині визначення ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_2 , суд дійшов таких висновків.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, судом встановлено, що позивач у справі, яка є спадкоємцем після померлої ОСОБА_2 , своєчасно не звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, оскільки на час смерті двоюрідної сестри не проживала в м. Луганськ, оскільки на вказаній території відбувались воєнні дії, що свідчить про поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до положень статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Відповідно до п. 2.2, 3.2 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції № 296/5 від 22.02.2012р. при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.02.2020 позивач ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Леденьова І.С. із заявою про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .

Листом приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Леденьова І.С. роз`яснено позивачу, що при вивченні документів виявилося, що: не надано документів, що підтверджують родинні відносини між спадкодавцями ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та спадкоємцем ОСОБА_1 ; неможливо встановити місце відкриття спадщини, оскільки невідоме останнє місце проживання спадкодавців; неможливо встановити коло осіб, які фактично прийняли спадщину та були зареєстровані та проживали за однією адресою з померлими на момент смерті, оскільки не надана інформація та відомості про наявність або відсутність осіб, які постійно проживали та були зареєстровані зі спадкодавцями на момент смерті, та не має можливості отримати цю інформацію, тому що останнє місце проживання спадкодавців невідоме. Також нотаріусом зазначено про необхідність звернутись до суду із визначенням додаткового строку достатнього для прийняття спадщини.

Разом з тим судом взято до уваги, що постановою Верховної Ради України №254-VIII від 17 березня 2015 року «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» надано статус «тимчасово окупованих» територіям окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, що знаходяться на територіях, які розташовані між державним кордоном України з Російською Федерацією, урізом води Азовського моря та лінією, яка визначена Постановою ВР України №252-VIII від 17.03.2015 року (згідно додатку), яка набрала чинності 08 квітня 2015 року.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 р. будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом, будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків

Таким чином встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , але внаслідок проведення воєнних дій на території м. Луганськ звернулася до нотаріальної контори поза межами строку, передбаченого частиною першою статті 1270 ЦК України, такі обставини свідчать про поважність причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини, а тому строк для прийняття спадщини був пропущений нею з поважної причини. Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оскільки позивач пропустила строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку прийняття спадщини спадкоємцем поважними, визначити їй додатковий строк два місяці для подачі заяви про прийняття спадщини.

Що стосується вимог заявника про визнання права на спадкування за законом на пенсійні кошти слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

За змістом ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

При цьому, відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

За змістом ст. 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців (ст. 1276 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У ч.1 ст. 1269 та ч.1 ст. 1270 ЦК України установлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до пункту 2.1 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.

Відповідно до листа № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Спадкоємець має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК, та набути право на спадщину відповідно до ч. 5 ст. 1268, статей 1296 - 1299 ЦК. Вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини.

Згідно із ч.ч. 1, 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

У відповідності до ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, а спадкування за законом є однією з підстав набуття права власності.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Позивачка зазначає, що відсутність встановлення факту родинних відносин позбавляє її права можливості оформлення спадкових прав.

Дані обставини і стали підставою для звернення позивачки до суду із позовною заявою про встановлення факту родинних відносин та визнання права на спадкування за законом на пенсійні кошти.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Факт родинних відносин заявнику необхідно встановити для того, щоб оформити спадок після смерті її матері. Встановлення факту родинних відносин породить для заявника певні юридичні наслідки, так як іншого шляху для підтвердження факту родинних відносин не існує.

Таким чином, заявлені вимоги позивача в частині встановлення факту родинних відносин є обґрунтованими, оскільки надані заявником докази достовірно свідчать про родинні відносини між ним та ОСОБА_2 , тому вони підлягають задоволенню.

Разом з тим, вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини, а тому позовні вимоги в частині визнання права власності задоволенню не підлягають.

Враховуючи наведене, суд задовольняє позовні вимоги частково.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-13, 76-83, 141, 209-211, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст. ст. 1216, 1217, 1233,1234, 1268, 1270, 1272 ЦК України, суд-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Києво-Святошинського об`єднаного управління пенсійного фонду України Київської області про встановлення юридичного факту родинних відносин, визнання права на спадкування за законом на пенсійні кошти - задовольнити частково.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_13 , уродженка м. Луганськ Луганської області є двоюрідною сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженки Луганської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , терміном у два місяці, який починається з дня набранням рішенням суду законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 23.09.2021 року.

Суддя А.В. Янченко