Рішення № 99814533, 15.09.2021, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/3966/21

2/303/1286/21

Ряд. стат. звіту - 79

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2021 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого-судді Куцкір Ю.Ю.

за участю секретаря судових засідань Славич М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м.Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Верхньокоропецької сільської ради Мукачівського району про стягнення середньої заробітної плати за період працевлаштування,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до Верхньокоропецької сільської ради Мукачівського району про стягнення середньої заробітної плати за період працевлаштування.

Позов мотивований тим, що з 09.04.1998 року по 26.11.2020 року позивач працювала в органі місцевого самоврядування Лалівській сільській раді Мукачівського району на посаді секретаря. 26.11.2020 року вона була звільнена із займаної посади секретаря Лалівської сільської ради у зв`язку із закінченням строку повноважень. 15.01.2021 року позивач звернулася до Верхньокоропецької сільської ради (правонаступника Лалівської сільської ради) із заявою про збереження за нею середньої заробітної плати на період працевлаштування. Однак їй було відмовлено та запропоновано обійняти посаду в.о. спеціаліста 1 категорії (економіста) апарату Верхньокоропецької сільської ради, на яку позивач не могла претендувати через відсутність відповідної освіти. Також відповідачем було надано відповідь від 16.03.2021 року про неможливість збереження та виплати позивачу середньої заробітної плати в зв`язку з тим, що вказані гарантії діють лише при умові припинення трудового договору за попереднім місце роботи на підставі передбаченій п.5 ст.36 КЗпПУ.

Також позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про збільшення позовним вимог, в якій просить стягнути з відповідача середню заробітну плату за шість місяців, з врахуванням довідки про середню заробітну плату.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, збільшені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задоволити.

Представник відповідача Верхньокоропецької сільської ради в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Вивчивши позовну заяву з доданими до неї матеріалами та аналізуючи в сукупності докази, суд приходить до наступного висновку.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.3, 4 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 ст.76, ч.1, 2 ст.77, ст.ст.79 і 80 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом встановлено, що згідно Трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 09.11.2015 року була обрана на посаду секретаря Лалівської сільської ради, а 26.11.2020 року звільнена із займаної посади у зв`язку із закінченням строку повноважень ради на підставі п.1 ст.50 ЗУ «Про місцеве самоврядуванням в Україні» (а.с. 6-8).

Із Довідки про доходи №02-07/511 від 22.07.2021 року вбачається, що ОСОБА_1 працювала в Лалівській сільській ради по 26.11.2020 року і займала посаду секретаря сільської ради та в.о. сільського голови. Також із Довідки вбачається, що заробітна плата позивача за жовтень 2020 року становила 24155 гривень, а за листопад 2020 року 21854,53 гривень.

Згідно відповіді №02-07/210 від 16.03.2021 року Верхньокоропецької сільської ради Мукачівського району було відмовлено у задоволенні заяви про надання попередньої роботи та збереження заробітної плати протягом 6 місяців (а.с. 11).

Відповідно до ч.2 ст.33 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад» депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередньо робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, установі, організації. У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету. У разі, якщо колишній депутат місцевої ради має право на пенсійне забезпечення або йому призначена пенсія за віком, по інвалідності, у зв`язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до закону, за ним не зберігається середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді в раді.

Згідно з ч.1 ст.27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.32 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06.11.1992 у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.1995 №348).

В матеріалах справи наявна довідка про доходи ОСОБА_1 надана відповідачем Верхньокоропецькою сільською радою. Так, заробітна за жовтень 2020 року у ОСОБА_1 становить 24155, а за листопад 2020 року становить 21854,53 гривень. Тобто середньоденний заробіток позивача за останні два місці становить 1150,24 гривень.

Відповідно до абзацу 2 п.8 Порядку після визначення середньоденної заробітної плати, як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику нараховується загальна сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множенням середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

В контексті зазначеного положення, суд вважає за необхідне розрахувати середній заробіток позивача за шість місяців з врахуванням того, що середньодена заробітна плата позивача становить 1150,24 гривень, в зв`язку з чим розмір середньомісячної заробітної плати позивача за 6 місяців (грудень 2020 - травень 2021 року, 123 роботі дні) становить 141479,52 гривень.

Беручи до уваги вищезазначене, суд приходить до висновку, що позов із збільшеними позовними вимогами підлягає до задоволення.

Керуючись ст.235 КЗпП України, ст.27 ЗУ «Про оплату праці», ст.ст. 4, 12, 13, 76, 77, 79, 80, 81, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

РІШИВ:

Позов із збільшеними позовними вимогами - задоволити.

Стягнути із Верхньокоропецької сільської ради Мукачівського району на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за 6 (шість) місяців у розмірі 141 479 (сто сорок одна тисяча чотириста сімдесят дев`ять) гривень 52 копійок.

Стягнути із Верхньокоропецької сільської ради Мукачівського району на користь держави судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень на наступні реквізити: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача- Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його підписання.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий 17.05.2001 року Мукачівським РВ УМВС України в Закарпатській області, місце проживання АДРЕСА_1 .

Відповідач: Верхньокоропецька сільська рада Мукачівського району, місцезнаходження с.Верхній Коропець, вул.Шенборна, буд.16, Мукачівського району, код ЄДРПОУ 04350263.

Повний текст рішення складений 15.09.2021 року.

Головуючий Ю.Ю. Куцкір