Вирок № 99812922, 06.09.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2021 Справа №607/251/21

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Базана Л.Т.

при секретарі с/з Заєць М.Ю.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12020210010001802 про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Козівка Тернопільського району Тернопільської області, громадянина України, одруженого, із середньою освітою, безробітного, пенсіонера, жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого, 05 червня 2020 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч.1 ст.296 КК України на 1 рік обмеження волі, відповідно до ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 рік і покладенням обов`язків, передбачених п.п. 1, 2 ч.1 та п.2 ч.2 ст.76 КК України,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч..1 ст.345 КК України,

за участю: прокурора - Гавіловського Ю.В., захисника - Середзінської Т.Ф., обвинуваченого - ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

Так, 16 серпня 2020 року в обвинуваченого ОСОБА_1 , який перебував за місцем свого проживання, що в АДРЕСА_1 , виник злочинний умисел, направлений на погрозу вбивством щодо працівника правоохоронного органу, у зв`язку з виконання цим працівником службових обов`язків, зокрема, начальнику ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_2 , реалізовуючи який, він тоді ж і там же, о 12 год. 32 хв., використовуючи власний мобільний телефон «Ерго Ф187 Контакт» із сім карткою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_1 , умисно зателефонував на спеціальну телефонну лінію відділу служби «102» управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Тернопільській області, при цьому, усвідомлюючи, що спілкується із працівником правоохоронного органу ( ОСОБА_3 ) та знаючи, що начальником ГУНП в Тернопільській області є ОСОБА_2 , висловив погрозу вбивством в його адресу у зв`язку з виконанням останнім своїх службових обов`язків, що полягало у тому, що обвинувачений ОСОБА_1 повідомив відповідальному працівнику поліції: «я б вашому ОСОБА_2 гранату хотів поставити або переслати», «я йому в очі гранату кину, в руки», «я унічтожу, вб`ю!», після чого зазначена обвинуваченим погроза вбивством була доведена до відома начальнику ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_2 .

Цього ж дня, продовжуючи свою злочинну діяльність, обвинувачений ОСОБА_1 о 13 год. 23 хв. та о 13 годині 38 хв. умисно, використовуючи вищезазначений мобільний телефон із тією ж сім карткою, двічі телефонував на спеціальну телефонну лінію відділу служби «102» управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Тернопільській області, при цьому, усвідомлюючи, що спілкується із працівником правоохоронного органу ( ОСОБА_4 ) та знаючи, що начальником ГУНП в Тернопільській області є ОСОБА_2 , висловив погрозу вбивством в його адресу у зв`язку з виконанням останнім своїх службових обов`язків, що полягало у тому, що обвинувачений ОСОБА_1 повідомив відповідальному працівнику поліції: «я колись відомщу поліції гранатою. ОСОБА_2 підішлю з подарками...Я всіх розстріляю!», «Гранату вашому ОСОБА_2!», «коби я на ножки став, я покажу гранату Вашому ОСОБА_2», та «начальнику поліції гранату!», після чого зазначена обвинуваченим погроза вбивством була доведена до відома начальнику ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_2 .

Надалі, 07 листопада 2020 року, доводячи свій злочинний умисел до кінця, обвинувачений ОСОБА_1 о 15 год. 00 хв. та о 15 год. 05 хв., умисно, використовуючи свій мобільний телефон із сім карткою із сім карткою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_2 , двічі телефонував на спеціальну телефонну лінію відділу служби «102» управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Тернопільській області, де, у ході телефонних розмов, розуміючи, що спілкується із працівниками правоохоронного органу операторами відділу служби «102» ( ОСОБА_5 і ОСОБА_6 ) та знаючи, що начальником ГУНП в Тернопільській області є ОСОБА_2 , висловив погрозу вбивством в його адресу у зв`язку з виконанням останнім своїх службових обов`язків, що полягало у тому, що обвинувачений ОСОБА_1 , використовуючи нецензурну лексику, повідомив відповідальним працівникам поліції: «тепер я вас буду... унічтожати ОСОБА_2 », «Я хочу, щоб ОСОБА_2 подох», «..но ОСОБА_2 ...я прийду до вас і ОСОБА_2 підірву... Я вас нєнавіжу», «колись прийду от до Вашого ОСОБА_2 грьобаного, я підірву! Я смертником прийду», після чого зазначена обвинуваченим погроза вбивством була доведена до відома начальнику ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_2 .

У результаті злочинної діяльності обвинуваченого ОСОБА_1 , зокрема, під час п`яти вищезазначених телефонних розмов з черговими операторами спеціальної телефонної лінії відділу служби «102» управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Тернопільській області, де обвинувачений умисно виразив усні погрози вбивством потерпілого ОСОБА_2 який є працівником правоохоронного органу, а саме начальником ГУНП в Тернопільській області, у зв`язку з виконання ним службових обов`язків.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 своїми діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.345 КК України, тобто, погроза вбивством щодо працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

28 квітня 2021 року між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 укладено угоду про примирення, згідно умов якої вони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.345 КК України за встановлених у обвинувальному акті обставин, істотних для даного кримінального провадження, ОСОБА_1 беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні.

Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 , а саме за ч.1 ст.345 КК України із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) грн.

В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про примирення, встановлені ст.473 КПК України та наслідки її невиконання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до п.1 ст.468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та обвинуваченим про примирення.

Згідно ч.4 ст.469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо, у тому числі, нетяжких злочинів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.345 КК України, яке відноситься до нетяжких злочинів.

При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє відмову від здійснення прав, передбачених п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам норм КПК України.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про можливість затвердження укладеної 28 квітня 2021 року між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 угоди про примирення і призначення обвинуваченому узгодженого покарання.

Виходячи з викладеного, з урахуванням положень ч.3 ст.72 КК України, суд приходить до висновку про можливість затвердження укладеної 28 квітня 2021 року між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 угоди про примирення і призначення обвинуваченому узгодженого покарання.

Крім цього, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави, з відповідними призначеннями платежів процесуальні витрати за проведені у кримінальному провадженні судові експертизи відео-, звукозапису: №8-343/20 від02 грудня 2020 року в сумі 1 634, 5 грн. та №СЕ-19/120-20/11857-ВЗ від 14 грудня 2020 року в сумі 1 307, 6 грн.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: мобільний телефон «Ерго Ф187 Контакт» із сім карткою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_1 , а також мобільний телефон «Номі і188», без сім картки та без кришки для відсіку акумуляторної батареї, що зберігаються в кімнаті для зберігання речових доказів УСБУ в Тернопільській області, слід повернути ОСОБА_1 , скасувавши накладений згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 вересня 2020 року арешт на дане майно.

Керуючись наведеним, а також ст.ст. 314, 370, 373, 374, 475, 476 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Затвердити укладену 28 квітня 2021 року між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 угоду про примирення.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.345 КК України та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням узгоджене покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. в дохід держави.

На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом складання покарань до покарання за цим вироком повністю приєднати не відбуте покарання за попереднім вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 червня 2020 року та остаточно ОСОБА_1 вважати засудженим за ч.1 ст.296 КК України на 1 рік обмеження волі, відповідно до ст.75 КК України звільненим від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 рік із покладенням обов`язків, передбачених п.п. 1, 2 ч.1 та п.2 ч.2 ст.76 КК Українии та до 1 700 (однієї тисячі сімсот) грн. штрафу в дохід держави, які, згідно ч.3 ст.72 КК України, виконувати самостійно.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави, з відповідними призначеннями платежів процесуальні витрати за проведені у кримінальному провадженні судові експертизи відео-, звукозапису: №8-343/20 від02 грудня 2020 року в сумі 1 634, 5 грн. та №СЕ-19/120-20/11857-ВЗ від 14 грудня 2020 року в сумі 1 307, 6 грн.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: мобільний телефон «Ерго Ф187 Контакт» із сім карткою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_1 , а також мобільний телефон «Номі і188», без сім картки та без кришки для відсіку акумуляторної батареї, що зберігаються в кімнаті для зберігання речових доказів УСБУ в Тернопільській області, слід повернути ОСОБА_1 , скасувавши накладений згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 вересня 2020 року арешт на дане майно.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.

Копії вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддяЛ. Т. Базан