Вирок № 99810795, 23.09.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Провадження № 1-кп/643/987/21

Справа № 643/6452/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2021 Московський районний суд м.Харкова в складі:

головуючого - судді Мельникової І.Д.

за участю секретаря судових засідань - Петрової О.С.

прокурора - Вакули Н.С.

представника потерпілого Сороки О.О.

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого - ОСОБА_2

представника цивільного відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12020220000001616 від 31.12.2020року відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Веселе Харківського району Харківської області, громадянина України, раніше не судимого, працюючого водієм в ТОВ "Компанія СТВ Груп", зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 30.12.2020, приблизно о 09:40 год., керував технічно справним автомобілем "БАЗ Т713.13", р.н. НОМЕР_1 та рухався по вул. Самсонівській в м. Харкові зі сторони вул. Салтівське шосе в напрямку вул.Ар.Ахієзерів.

В цей час ОСОБА_2 , при виїзді на перехрестя нерівнозначних доріг, на вул. Ар.Ахієзерів, яка являється головною по відношенню до вул. Самсонівської, діючи необережно, проігнорував вимоги дорожнього знака 2.1 "Дати дорогу", не дав дорогу автомобілю "Nissan Primera", р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який під`їжджав до нерегульованого перехрестя по головній дорозі - вул. Ар.Ахієзерів, з лівої сторони, відносно напрямку руху автомобіля "БАЗ Т713.13" та допустив з ним зіткнення, чим порушив вимоги п. 16.11 та п. 2.1 розділу 33 Правил дорожнього руху України, згідно з якими:

-п. 16.11 "На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху»;

-п. 2.1 розділу 33 «дорожній знак «Дати дорогу». Водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під`їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі»

У зв`язку з дорожньо-транспортною подією 30.12.2020 водій автомобіля "Nissan Primera", р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Висновком судово-медичного експерта № 09-205/2021 від 03.03.2021 встановлено, що внаслідок ДТП ОСОБА_1 отримав тілесне ушкодження - закриту тупу травму правої стопи у вигляді перелому кубовидної кістки із зміщенням уламків, яке відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров`я.

Згідно з висновком судової автотехнічної експертизи № КСЕ-19/121- 21/4638 від 23.03.2021 у даній дорожній обстановці водій автомобіля "БАЗ Т713.13", р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог п. 16.11 та дорожнього знаку 2.1 Розділу 33 Правил дорожнього руху. В умовах даної пригоди водій автомобіля "БАЗ Т713.13", р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_2 мав технічну можливість попередити зіткнення шляхом виконання вимог п. 16.11 та дорожнього знаку 2.1 Розділу 33 Правил дорожнього руху. У діях водія автомобіля "БАЗ Т713.13", р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_2 вбачаються невідповідності вимогам п. 16.11 та дорожнього знаку 2.1 Розділу 33 Правил дорожнього руху, які, з технічної точки зору, знаходилися у причинному зв`язку з настанням даної події.

Порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_2 , виразилися в тому, що він при виїзді на перехрестя нерівнозначних доріг, на вул. Ар.Ахієзерів, яка являється головною по відношенню до вул. Самсонівської, діючи необережно, проігнорував вимоги дорожнього знака 2.1 "Дати дорогу", не дав дорогу автомобілю "Nissan Primera" під керуванням ОСОБА_1 , який під`їжджав до нерегульованого перехрестя по головній дорозі - вул. Ар.Ахієзерів, з лівої сторони, відносно напрямку руху автомобіля "БАЗ Т713.13" та допустив з ним зіткнення, що спричинило вищевказані наслідки.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся та дав показання, які відповідають обставинам вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд, враховуючи те, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Даючи оцінку показанням ОСОБА_2 , суд визнає їх правдивими і достовірними, оскільки вони послідовні, об`єктивно і досить повно відображають обстановку і обставини скоєного обвинуваченим злочину.

За таких обставин суд вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення доведена у повному обсязі та кваліфікує його дії за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Суд, керуючись ст. 65 КК України, при призначені покарання обвинуваченому, враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Вивченням в процесі судового розгляду даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 , встановлено, що він раніше не судимий, працює водієм в ТОВ «Компанія СТВ Груп», на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, має постійне місце проживання та реєстрації, за місцем роботи характеризується позитивно.

У відповідності до ст. 66 КК України, суд визнає обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

З урахуванням обставин справи, характеру та ступеню суспільної небезпечності скоєного злочину, особи обвинуваченого, який скоїв необережний злочин, суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_2 в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України у вигляді обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами та з застосуванням ст.ст.75,76 КК України. Саме таке покарання, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, а також буде сприяти запобіганню вчиненню ним нових злочинів.

Крім того, потерпілим ОСОБА_1 заявлений цивільний позов до ТОВ «Компанія СТВ Груп» про стягнення на його користь матеріальної шкоди у розмірі 115 802,25 грн. та моральної у розмірі 1 000 000 грн.

Представник цивільного відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення цивільного позову, про що надав суду письмові заперечення, які містяться в матеріалах кримінального провадження.

Стосовно цивільного позову, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно наказу про прийняття на роботу № 31-К від 06.01.2017 р. ОСОБА_2 прийнято на роботу на посаду водія автотранспортних засобів з доставки товару до ТОВ «Компанія СТВ Груп». Відповідно до договору оренди № ОТ/ІС-201229 від 29.12.2020 р., специфікації до договору та акту прийому-передачі ТОВ «Імпульс Схід» передало ТОВ «Компанія СТВ Груп» транспортний засіб «БАЗ Т 713.13» р.н. НОМЕР_1 у строкове платне користування. Вказаний транспортний засіб згідно наказу № 28/1 від 29.12.2020 р. був закріплений за ОСОБА_2 .

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

На підставі викладеного, суд вважає, що вимоги цивільного позову про стягнення з цивільного відповідача матеріальної шкоди у розмірі 115 802,25 грн., підлягають задоволенню.

Також, відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе частково задовільнити вимоги позову щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 50 000 грн.

Крім того, представником потерпілого заявлене клопотання про стягнення витрат, понесених на правову допомогу у розмірі 16000 грн. На підтвердження понесених витрат суду надано тільки акт виконаних робіт, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні стягнення витрат на правову допомогу.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.

Арешти накладені ухвалами Київського районного суду м. Харкова від 13.01.2021 р. на транспортний засіб «БАЗ Т 713.13» р.н. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ТОВ «ІМПУЛЬС СХІД», зареєстрованому за адресою: м. Львів, вул. Костюшка. буд. 18, на автомобіль «Nissan Primera» р.н. НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_3 , суд вважає за необхідне скасувати у відповідності до ст. 174 КПК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не застосовувався.

Керуючись ст. ст. 349, 369-371, 373-374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

Відповідно до ст. 75 КК України, ОСОБА_2 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік, та згідно ст. 76 КК України, покласти обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати за проведення експертиз у розмірі - 18 265, 35 грн.

Стягнути з ТОВ «Компанія СТВ Груп» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_3 ) матеріальну шкоду у розмірі 115 802,25 грн. та моральну шкоду у розмірі 50 000 грн.

Арешти накладені ухвалами Київського районного суду м. Харкова від 13.01.2021 р. на транспортний засіб «БАЗ Т 713.13» р.н. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ТОВ «ІМПУЛЬС СХІД», зареєстрованому за адресою: м. Львів, вул. Костюшка. буд. 18, на автомобіль «Nissan Primera» р.н. НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_3 , скасувати.

Речові докази: автомобіль "БАЗ Т7136" р.н. НОМЕР_1 вважати повернутим володільцю;

автомобіль "Nissan Primera" р.н. НОМЕР_2 - повернути власнику.

Вирок суду може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Роз`яснити учасникам судового провадження право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію судового рішення не пізніше наступного дня надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.

Суддя - Мельникова І.Д.