Постанова № 9980985, 22.04.2010, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2010 р.                               Справа № 2a-482/10/0970

м. Івано-Франківськ

                                        Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі

судді Могили А.Б.,

з участю секретаря Надраги Л.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головавтотрансінспекції в особі територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 3400 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Головавтотрансінспекція в особі територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області звернулася в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 3400 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 05.02.2009 року державними інспекторами територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області складено акт № 110658 про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час надання ОСОБА_1 послуг з перевезення пасажирів. Під час перевірки виявлено відсутність ліцензійної картки. 12.02.2009 року враховуючи допущені порушення, начальником територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області щодо приватного підприємця ОСОБА_1 винесено постанову № 080997 на суму 1700 гривень за порушення передбачені абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». З 05.08.2009 року по 07.08.2009 року державними інспекторами територіального управління Головавтотрансінспекції В Івано-Франківській області проводилася планова перевірка суб’єкта господарювання ОСОБА_1 За результатами перевірки складено акт перевірки за № 019878 та виявлено відсутність ліцензійної картки на транспортний засіб, на підставі чого 27.08.2009 року винесено щодо ОСОБА_1 постанову № 068658 на суму 1700 грн.

Представник позивача на адресу суду направила заяву, в якій зазначила, що позов підтримує в повній мірі і просила розгляд справи проводити без її участі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся через засоби масової інформації у порядку встановленому ст. 39 КАС України. Причини неявки суду невідомі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.

05.02.2009 та 07.08.2009 року працівниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області складено акти № 110658 та № 019878 про порушення відповідачем вимог ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»- надання послуг із перевезення пасажирів без ліцензійної картки. 12.02.2009 року та 27.08.2009 року, враховуючи допущені порушення, начальником територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області щодо приватного підприємця ОСОБА_1 винесено постанови № 080997 та № 068658 на суму по 1700 грн. за порушення, передбачені абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Згідно листа територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківської області від 22.04.2010 року, ОСОБА_1 оформив ліцензію АБ № 227047 на перевезення 20.06.2005 року. Ліцензійну картку АА № 238565 на транспортний засіб оформлено 26.09.2007 року. 28.01.2009 року приватнем підприємцем ОСОБА_1 внесено зміни в ліцензійну картку, а саме, що транспортний засіб передано в оренду, в зв’язку з чим ліцензійну картку анульовано. Повторно ліцензійну картку на транспортний засіб ОСОБА_1 оформлено 18.08.2009 року.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в України визначені Законом України «Про автомобільний транспорт».

Статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт»встановлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Відповідно пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року за №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному

транспорті»органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, м. Києві та м. Севастополі.

Стаття 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»визначає перелік документів, на підставі яких виконують пасажирські перевезення, згідно положень якої: автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред’являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документами для регулярних пасажирських перевезень є: для автомобільного перевізника –ліцензія, договір з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса –посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

          Стаття 1 Закону України «Про автомобільний транспорт»визначає, що ліцензійною карткою транспортного засобу є документ, який містить реєстраційні дані ліцензії та транспортного засобу.

Частина 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»є спеціальною нормою, якою встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції, у визначених цією статтею розмірах.

Відповідно до пунктів 21, 27 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року за №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті»державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. При виявлені порушення законодавства складається акт, на підставі якого керівник органу державного контролю виносить постанову про застосування фінансових санкцій, що є обов’язковою до виконання.

Пунктом 28 вказаної Постанови Кабінету Міністрів України передбачено, що фінансова санкція повинна бути перерахована суб’єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п’ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.

У передбачений законом термін сума застосованих фінансових санкцій відповідачем добровільно не сплачена. Постанова в передбаченому пунктом 32 «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті»до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю протягом 10 днів після її винесення чи до суду не оскаржувалася.

Суд зазначає, що при здійсненні відповідачем перевезення пасажирів наявність документів, передбачених статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»є обов’язком відповідача, порушення якого тягне наслідки у вигляді застосування штрафних санкції, передбачених статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

          Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення в дохід Державного бюджету з ОСОБА_1, фінансових санкцій в сумі 3400 гривень є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь державного бюджету (рахунок 31110106700002, УДК в м. Івано-Франківську, код платежу 21081100, МФО 836014, код одержувача 20568100) фінансові санкції в розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. В разі подання заяви про апеляційне оскарження судового рішення, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом 10 днів з дня складання її в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заяви про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Суддя                                         (підпис)                     Могила А.Б.

Постанова в повному обсязі складена 27.04.2010 року.