Рішення № 99808254, 21.09.2021, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/3042/21

н\п 2-о/490/139/2021

Центральний районний суд м. Миколаєва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2021 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., за участю секретаря судового засідання Ковальової Л.В., заявниці ОСОБА_1 , розглянувши відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Миколаївська міська рада, про встановлення факту проживання однією сім`єю, -

ВСТАНОВИВ:

22.04.2021 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла заява від ОСОБА_1 , в якій заявниця просить встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період з березня 2015 року по час його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обгрунтування позову зазначає, що з кінця березня 2015 року позивачка проживала разом із ОСОБА_2 , вели спільний бюджет, піклувались один про одного. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер, ОСОБА_1 організувала його поховання. Після смерті ОСОБА_2 залишилась спадщина у вигляді 6/25 часток домоволодіння АДРЕСА_1 , з відповідною часткою прилеглих до нього господарських та побутових будівель та споруд, які належать спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18 вересня 2015 року, після смерті його батька, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Однак прийняти спадщину вона не має можливості, оскільки не є спадкоємцем за законом. Посилаючись на наведене, просила встановити факт постійного проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 з 2015 року по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 . Встановлення зазначеного факту їй необхідно для вирішення питання стосовно прийняття спадщини.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2021 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.

23.04.2021 року матеріали справи передані на розгляд судді.

Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва Саламатіна О.В. від 26.04.2021 року прийнято вищезазначену заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі.

14.06.2021 року представниця заінтересованої особи - Миколаївська міська рада Горобченко О.В. на адресу суду направила відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому позов не визнала повністю, вказавши, що позивачем не було надано жодних доказів проживання зі спадкодавцем однією сім`єю. Просила справу розглядати без її участі.

Заявниця ОСОБА_1 та її представниця у судовому засіданні вимоги заяви підтримали повністю та просили заяву задовольнити, додатково надали відповідь на відзив.

Суд, вислухавши учасників справи, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи та оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть зареєстрованого Миколаївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 25.01.2021 року серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18.09.2015 року зареєстрованого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Черніковим О.Є., спадкоємцем майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 є його син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до повідомлення Миколаївської місцевої прокуратури №1 від 25.01.2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було надано дозвіл на видачу трупу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 для поховання.

Спадкова справа №34/2021 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 була почата 04 лютого 2021 року на підставі заяви ОСОБА_1 .

Заявниця ОСОБА_1 просить суд встановити факт її спільного проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 з 2015 року по день його смерті, оскільки встановлення зазначеного факту їй необхідно для прийняття спадщини.

Відповідно до ч.2 ст.3 СК України сім'єю є особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Для визнання осіб сім`єю необхідна одночасна наявність всіх цих ознак.

Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 р. за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї») визначено таку обов`язкову ознаку члена сім`ї, як ведення спільного господарства.

Згідно вимог ч. 4 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї. Відповідно до Хартії прав сім`ї, сім`я це щось більше, ніж просто правова, суспільна чи економічна одиниця, це спільнота любові і солідарності, це те місце, де зустрічаються різні покоління і допомагають один одному зростати у людській мудрості та узгоджувати індивідуальні права з іншими вимогами суспільного життя. Альтернативою шлюбу є конкубінат, тобто фактичне спільне проживання жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу. Жінка та чоловік мають на це право і відповідно право на повагу до свого вибору з боку держави та суспільства. Європейський суд з прав людини при розгляді справи ОСОБА_4 зауважив, що відносини де-факто, як і відносини, що ґрунтуються на шлюбі, можуть вважатись сімейним життям.

У справі «Джонстон проти Ірландії» (справа номер ECH-1986-S-006) було встановлено, що заявники прожили спільно близько 15 років. На цій підставі Європейський суд зробив висновок, що вони складали сім`ю, а тому мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв`язок існує поза шлюбом. Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім`єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у статті 3 Сімейного Кодексу України.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з п. 5 ч.1 ст. 315 ЦПК України, факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу може бути встановлений у судовому порядку.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», визначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Згідно п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Згідно роз`яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із "подружжя", свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з по господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Так, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 повідомила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали в сусідніх будинках та були знайомі. Після смерті батька ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , весною 2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 почали проживати разом.

При цьому, ОСОБА_2 , радився з нею щодо доцільності спільного проживання однією сім`єю разом з ОСОБА_1 .

Проживали ОСОБА_2 та ОСОБА_1 разом в будинку ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що особисто знає про проживання з 2015 року однією сім`єю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Весь цей час, з 2015 року та до смерті ОСОБА_7 з періодичністю декілька разів на місяць бачила їх разом.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 підтвердила факт проживання однією сім`єю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , та ведення ними спільного господарства, здійснення покупок, згадала що вони разом здійснювали ремонт свого помешкання.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що добре знає ОСОБА_1 та добре знала ОСОБА_7 . Почали проживати разом приблизно 5-6 років назад. Вели спільне господарство. Була присутня у них в сім`ї на святкуванні дня народження ОСОБА_1 .

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 з березня 2015 року проживала спільно з ОСОБА_2 однією сім`єю, як чоловік та жінка у будинку АДРЕСА_1 . За час спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вели спільне господарство, планували спільній бюджет, мали спільні права та обов`язки.

Досліджені судом докази узгоджуються між собою та з іншими матеріалами цивільної справи.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що заявниця у інший спосіб не може довести факт спільного проживання її з ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу і зазначені обставини не можуть бути встановлені у інший спосіб, оцінюючи всі досліджені докази в їх сукупності, суд вважає, що заява є обґрунтованою, обставини, викладені в ній, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, в зв`язку з чим вона підлягає задоволенню.

Керуючись ст.аттями 293, 294, 315-319, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ), заінтересована особа Миколаївська міська рада (місцезнаходження: 54001, м. Миколаїв вул. Адміральська 20, код ЄДРПОУ 26566673) про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю - задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ) з березня 2015 року до дня смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Саламатін