Постанова № 9980794, 10.06.2010, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2010 р. Справа № 2a-488/10/0970

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Гундяка В.Д.,

при секретарі Лавринович Т.В.,

за участю: представників позивача Воришка Я.Я., Вуїв В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Івано-Франківську справу за позовом Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську до Державного міського підприємства ( далі ДМП) «Івано-Франківськтеплокомуненерго»про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

16.02.2010 року Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську звернулася в суд з адміністративним позовом до Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго»про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивувала тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у звязку з несплатою податку на додану вартість, штрафних санкцій та пені. В подальшому у звязку із поданням підприємством 22.02.2010 року декларації за №9000411250 із відємним значенням податкового зобов”язання по ПДВ, позивач змінив позовні вимоги шляхом їх зменшення на суму 842 493,83 грн., про що подав суду письмову заяву.

У судовому засіданні представники позивача змінені позовні вимоги підтримали, суду пояснили, що підставою звернення до суду з позовом є несплата відповідачем податку на додану вартість згідно поданих декларацій за 2007-2009 роки в сумі 10 578 071,33 грн., штрафних санкцій, нарахованих за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобовязання за період з 20.03.2007 року по 21.08.2009 року в розмірі 5486706,79 грн. та 4564049,99 грн. пені.

Після оголошеної в судовому засіданні за клопотанням представника відповідача перерви останній втретє у судове засідання не зявився. В одному випадку про причини неявки не повідомив, в двох випадках подав суду клопотання про відкладення судового розгляду в звязку з неможливістю забезпечення явки представника через участь останнього у розгляді інших справ. Однак жодних документів, які б підтверджували поважність причин неявки представника (судових повісток, ухвал, тощо) відповідачем суду не надано. Таким чином суд розцінює вищевказані клопотання як такі, що заявлені з метою безпідставного збільшення строків розгляду адміністративної справи. При цьому суд враховує, що клопотання вищезгаданого змісту представником відповідача в даній справі заявлено вчетверте, але жодних доказів, які б підтверджували його зайнятість в розгляді інших справ, суду не надано. Тому оскільки на переконання суду відповідач в порушення вимог ч.2 ст. 49 КАСУ зловживає наданими процесуальними правами суд ухвалив продовжити судовий розгляд за відсутності представників відповідача.

При цьому суд приймає до уваги, що в минулих судових засіданнях представники відповідача надали суду як письмові, так і усні пояснення, подали свої доводи та заперечення.

Так в судовому засіданні, яке відбулося 28.04.2010 року, представник відповідача позов не визнала. Пояснила, що нарахування податкових зобовязань, на її думку, проведено неправомірно, оскільки ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго»за 2007-2009 роки задекларовано податкове зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 16387920 грн., а оплачено 17296743 грн. Вказала, що таким чином відповідач погасив заборгованість, представивши при цьому платіжні доручення з лютого 2007 року по грудень 2009 року, які підтверджують сплату коштів до Державного бюджету України. Даний факт, на думку відповідача, свідчить про відсутність у ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго»податкового зобовязання за вказаний період. При цьому визнала факт наявності попередньої податкової недоїмки по ПДВ, однак заперечила право податкового органу щодо зарахування коштів на погашення даної заборгованості. Також зазначила, що штрафні санкції та пеня теж нараховані неправомірно, так як підприємством податок на додану вартість згідно поданих декларацій сплачувався своєчасно. Вважає, що за таких обставин позов не може бути задоволений.

Вислухавши представників позивача та відповідача, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно ст.1 ЗУ «Про порядок погашень зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковий борг (недоїмка) податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання згідно ЗУ «Про порядок погашень зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»або іншими законами.

Згідно п.2 ч.1 ст.9 ЗУ «Про систему оподаткування»платники податків зобовязані подавати до державних податкових органів відповідно до законів декларації, повязані з обчисленням і сплатою податків.

Судом встановлено, що відповідачем подано до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську декларації з податку на додану вартість підприємства за 2007-2009 роки, якими самостійно визначено даний податок в розмірі 10578071,33 грн.

Положенням п.5.1 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації і відповідно до п.п. 5.3.1. п.5.3 ст.5 Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

В судовому засіданні встановлено, що Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську проведено перевірки ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго»з питань своєчасності і повноти сплати в бюджет податків, зборів та інших обовязкових платежів за 2007-2009 роки, за результатами яких складено акти за №121/23-2/03346058 від 20.03.2007 року, за №174/23-1/03346058 від 23.04.2007 року, за №15171/15-2/03346058 від 07.11.2008 року, за №200/15-2 від 11.02.2009 року, за №5424/15-2 від 29.04.2009 року, за №7507/15-2 від 23.06.2009 року, за №9204/15-2 від 14.08.2009 року, за №21344/15-2/03346058 від 16.12.2009 року. З даних актів вбачається, що відповідачем своєчасно не сплачувалась узгоджена сума податкового зобовязання.

На підставі вказаних актів, Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську рішеннями за №0000292304/0 від 20.03.2007 року, за №0000452304/0 від 04.05.2007 року, за №0003981502/3 від 15.10.2007 року, за №0016021502/0 від 10.11.2008 року за №0000321502/0 від 19.02.2009 року, за №0003591502/0 від 08.05.2009 року, за №0004991502/0 від 02.07.2009 року, за №0006051502/0 від 21.08.2009 року, за №0010211502/0 від 18.12.2009 року до відповідача застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобовязання, які залишились несплаченими.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність та взаємний звязок суд погоджується з підставністю виникнення та розміром податкового боргу, заявленого до стягнення.

Відповідно до п.п. 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф.

Згідно п.17.3 ст.17 ЗУ «Про порядок погашень зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених даною статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Підпунктом 5.2.1. п.5.2. ст.5 вищевказаного Закону визначено, що податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п.4.2 та 4.3 ст. 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, крім випадків оскарження відповідного рішення у встановлений законом строк.

Вищезгадані рішення про застосування штрафних санкцій отримані ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго»відповідно 20.03.2007 року, 05.05.2007 року, 19.10.2007 року, 15.11.2008 року, 25.02.2009 року, 12.05.2009 року, 07.07.2009 року, 25.08.2009 року та 18.12.2009 року про що свідчать відповідні відмітки зроблені його представником на корінцях податкових повідомлень рішень та наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень.

Узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків ( п.п.5.4.1. п.5.4.ст.5 ЗУ «Про порядок погашень зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

Таким чином, так як податкові повідомлення-рішення, отримані відповідачем, оскаржені не були, податкові зобовязання відповідача, зазначені в адміністративному позові, є узгодженими.

Відповідно до п.5.1 ст.5 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Тому податок на додану вартість самостійно визначений ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго»у деклараціях за 2007-2009 роки у розмірі 10578071,33 грн. теж вважається узгодженими.

Узгоджена сума податкового зобовязання, несплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Крім того пп.16.1.1. п.16.1 ст.16 ЗУ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами »після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Згідно пп.16.1.2 п.16.1 ст.16 Закону при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків нарахування пені розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом. Тому позивачем правомірно нараховано пеню за непогашення податкового зобовязання в розмірі 4564049,99 грн.

Як вбачається з встановлених судом фактичних обставин справи на момент звернення ДПІ в м. Івано-Франківську до суду з даним позовом відповідач не сплатив податкове зобовязання з ПДВ в загальній сумі 22598979,20 грн.

У відповідності до пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 вищевказаного Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

На виконання вимог даної статті вищевказаного Закону відповідачу було направлено першу та другу податкову вимоги та відповідно вручено 14.05.2004 року та 18.06.2004 року, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень. Однак в порушення вимог ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»даних вимог відповідач не виконав.

Судом встановлено, що станом на 18.05.2010 року згідно наданої представником позивача копії декларації за №9000411250 з відємним значенням, поданої відповідачем 22.02.2010 року, заборгованість, яка є предметом позову, відповідно зменшилась на 842493,83 грн. Враховуючи, що загальна сума заборгованості по сплаті внесків на обовязкове державне пенсійне страхування становила 22598979,20 грн., з них на суму 842493,83 грн. борг зменшений відповідно до вищевказаної податкової декларації, сума заборгованості, яка підлягає стягненню в судовому порядку, становить 21 756485,37 грн. (22598979,20 грн. - 842493,83 грн. = 21 756485,37 грн.).

Одночасно суд залишає без уваги посилання відповідача на належну сплату вищевказаної податкової заборгованості та відхиляє подані представником відповідача в обґрунтування даного твердження платіжні доручення з огляду на наступне.

Згідно п.7.7 ст.7 ЗУ «Про порядок погашень зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Як вбачається з наданої податковим органом витягу з облікової картки платника ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго»по податку на додану вартість за 2007-2009 року відповідач і до 2007 року сплату даного податку проводив несвоєчасно, що призвело до наявності попередньої заборгованості станом на січень 2007 року. Тому у відповідності до вищевказаної норми сплачені згідно представлених платіжних доручень кошти були зараховані на сплату податкової заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення. Таким чином представлені представником відповідача платіжні документи не підтверджують сплату заборгованості, яка була підставою звернення ДПІ в м. Івано-Франківську з позовом до суду, так як сплачені відповідачем суми були зарахованими, в погашення податкової заборгованості за податкові періоди, що передували січню 2007 року.

Інших доказів сплати заборгованості по сплаті податкових зобовязань з податку на додану вартість ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго»не представлено.

Таким чином судом встановлено наявність непогашеної підставної податкової заборгованості відповідача в загальній сумі 21756 485,37 грн., що підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями, деклараціями та іншими матеріалами справи.

Відповідно до п.п. 3.1.1 ст.3 вказаного Закону, активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобовязань виключно за рішенням суду.

Підстав для звільнення відповідача від сплати податкової заборгованості в судовому засіданні не встановлено.

Таким чином доводи відповідача наявність податкової недоїмки та її розмір не спростовують, належних доказів сплати заборгованості, яка є предметом позову в даній справі, відповідач суду не представив.

За таких обставин змінені в порядку ч.1 ст.137 КАСУ позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

На підставі ч.1 ст.67 Конституції України, ст.ст.3, 5, 16, 17 ЗУ “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, керуючись ст.11, ч.2 ст.49, ст.ст.71, 86, ч.1 ст.137, ч.3 ст.160, ст.162 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго»в дохід держави 21 756485 (двадцять один мільйон сімсот пятдесят шість тисяч чотириста вісімдесят пять) грн. 37 коп. заборгованості по податку на додану вартість.

Постанова набирає законної сили після закінчення встановлених ст.186 КАСУ строків подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги, якщо таку заяву чи скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання протягом десяти днів з дня: для позивача - складення постанови в повному обсязі, а для відповідача - отримання копії постанови, заяви про її апеляційне оскарження, після чого протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у десятиденний строк з дня: для позивача - складення постанови в повному обсязі, а для відповідача - отримання копії постанови.

Суддя:Гундяк В.Д.

Постанова складена в повному обсязі 11.06.2010 року.