Ухвала суду № 99807413, 22.09.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/15547/21

Провадження № 1-кп/643/1284/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2021 року Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Власенка М. В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Марченка В. К.,

прокурора - Лях Г. В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Євстігнєєва В. Г.,

провівши в залі Московського районного суду м. Харкова відкрите підготовче судове засідання на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021221170001815 від 04 серпня 2021 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого, раніше судимого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично перебуваючого в умовах Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 99,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

02 вересня 2021 року до Московського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021221170001815 від 04 серпня 2021 року, відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 03 вересня 2021 року призначено підготовче судове засідання за вищевказаним обвинувальним актом.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просила призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на підставі обвинувального акта, вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України. Також зазначила, що справа підсудна Московському районному суду м. Харкова, а підстави для закриття провадження чи повернення обвинувального акта відсутні. Також, прокурор заявила клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, встановлені при обранні запобіжного заходу та які продовжують існувати.

Захисник обвинуваченого - адвокат Євстігнєєв В. Г. та обвинувачений ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні не заперечували проти призначення обвинуального акта до судового розгляду. Проте, заперечували проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили застосувати до обвинуваченого більш м`який запобіжний захід - домашній арешт або визначити розмір застави в разі обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Потерпіла ОСОБА_2 у підготовче судове засідання не з`явилася. В матеріалах справи наявна заява потерпілої про проведення підготовчого судового засідання та судового розгляду без її участі.

Суд, заслухавши прокурора, обвинуваченого, захисника, вивчивши обвинувальний акт та клопотання, встановив таке.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення, зокрема, призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.

Кримінальне провадження підсудне Московському районному суду м. Харкова, підстав для його закриття або зупинення немає, обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України.

Відтак, суд доходить висновку про можливість призначення провадження за обвинувальним актом до судового розгляду.

Судове засідання, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, слід проводити відкрито. Обмеження щодо цього, визначені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 316 КПК України після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду. Судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.

Щодо клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому суд зазначає наступне.

Так, у відповідності з вимогами ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі серед іншого: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 06 серпня 2021 року відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 02 жовтня 2021 року.

Вивчивши обвинувачення, пред`явлене ОСОБА_1 , суд вважає, що на даний час не зменшились і продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, також слід зазначити, що обвинуваченому пред`явлене обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину і у разі визнання його винуватим у вчиненні цього злочину, йому загрожує покарання на строк до 8 років позбавлення волі, тому від тяжкості покарання обвинувачений зможе ухилитись від суду.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено, що ризики, які існували під час застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися. ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, тому може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілу та свідків з метою зміни останніми наданих раніше показань, вчинення обвинуваченим нових, в тому числі аналогічних кримінальних правопорушень.

Суд також оцінює сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватим у скоєнні вказаного кримінального правопорушення; вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи; наявність судимостей.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд враховує, що судовий розгляд у цьому кримінальному провадженні не розпочато та з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій щодо переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Так, ОСОБА_1 як особистість характеризується наступним чином: не одружений, офіційно не працевлаштований, раніше неодноразово судимий за вчинення, у тому числі, корисливих злочинів і знову обвинувачується у вчиненні злочину проти власності. Зазначені обставини вказують на відсутність міцних соціальних зв`язків у ОСОБА_1 , його стійку антисоціальну направленість, небажання стати на шлях виправлення та безсумнівно доводять ризик можливого вчинення інших кримінальних правопорушень в майбутньому, можливого здійснення незаконного впливу на потерпілу та свідків, а також переховування від органів досудового розслідування та суду, так як в минулому ОСОБА_1 відбував покарання у місцях позбавлення волі, обізнаний у його невідворотності.

Разом з цим, суд відзначає, що за положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі якщо прокурор доведе, що жоден більш м`який запобіжний захід не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Однак зважаючи на викладені вище норми закону, і з мотивів вказаних судом вище, суд погоджується з тим, що сама суть всіх інших більш м`яких запобіжних заходів не зможуть запобігти доведеним прокурором ризикам.

Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться обвинуваченим та його захисником на його користь, проте в цьому конкретному випадку суд вважає, що ці аргументи не переважують вимог громадського інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень у справі.

Зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ризики, які були враховані при прийнятті рішення про застосування запобіжного заходу, не зменшились та продовжують існувати, а тому менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, у кримінальному провадженні.

Згідно з вимогами п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд, з урахуванням наведених положень КПК України, вважає необхідним визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 142740,00 гривень (60 х 2379,00 гривень), розмір якої є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

Обставин, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосуванням інших, більш м`яких запобіжних заходів, судом не встановлено.

Керуючись ст. 107, 110, 177, 178, 183 314, 315, 331, 334, 369, 372 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021221170001815 від 04 серпня 2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, у відкритому судовому засіданні в залі Московського районного суду м. Харкова на 24 вересня 2021 року о 14:30 год.

Про час і місце судового засідання повідомити учасників судового провадження.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

Клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури м. Харкова Лях Г. В. про обрання запобіжного заходу - задовольнити

Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по 20 листопада 2021 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 142740,00 грн. (сто сорок дві тисячі сімсот сорок гривень), яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 такі обов`язки:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3) утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у кримінальному провадженні;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5) носити електронний засіб контролю.

Відповідно до вимог ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України роз`яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз`яснити заставодавцю, що обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за який передбачене законом покарання до восьми років позбавлення волі, та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом до слідчого, прокурора, суду, а також про наслідки не виконання цих обов`язків.

Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечувати належну поведінку обвинуваченого; забезпечувати явку, належно повідомленого обвинуваченого до слідчого, прокурора, суду; повідомлення слідчого, прокурора, та суд про причини неявки обвинуваченого.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого обвинуваченого обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Строк дії вказаних обов`язків встановити - два місяці з моменту внесення застави і звільнення з під варти.

Ухвала суду в частині обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала суду в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Роз`яснити, що для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

В іншій частині ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя М. В. Власенко