Рішення № 99805652, 17.09.2021, Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 143/295/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2021 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого - судді Сича С.М.

за участю секретаря Огородник Н.А.,

розглянувши в м. Погребище Вінницької області у порядку письмового спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 31.07.2018 року станом на 25.02.2021 року у розмірі 17560 грн. 48 коп., а також сплачений судовий збір у розмірі 2270 грн. 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Заяву № б/н від 31.07.2018 року.

14.06.2018 року відбулась державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування Позивача з ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (скорочена назва - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (скорочена назва - АТ КБ "ПРИВАТБАНК").

Відповідачка при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та Банком Договір про надання банківських послуг (далі - Договір), що підтверджується підписом у заяві.

Відповідачка ознайомлена із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом відповідачки у анкеті-заяві, де є відповідні запевнення відповідачки щодо ознайомлення та надання документів у письмовому виді, а також наказом банка про їх затвердження.

Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) АТ КБ "ПРИВАТБАНК", що діяв на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 29.07.2009 року, а зараз діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 05.10.2011 року, керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та правила надання банківських послуг, які є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Формулярами та стандартними формами є саме Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, згідно яких обслуговується відповідачка.

Заявою відповідачки підтверджується той факт, що вона була повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ "ПРИВАТБАНК", які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі.

Також одночасно із вищезазначеним свідченням приєднання до угоди відповідача дія Договору підтверджується фактом користування відповідачкою картковим рахунком та використання кредитних коштів.

Виконання відповідачкою Договору вбачається також із виписки по рахунку та розрахунку заборгованості, де зазначені операції щодо використання кредитного ліміту, операції щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування.

Отже, внаслідок підписання відповідачкою заяви між сторонами був укладений Договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку та кредитного договору.

Відповідно до виявленого бажання відповідачці було відкрито кредитний рахунок, що підтверджується випискою по рахунку, та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.

Для користування кредитним картковим рахунком відповідачка отримала кредитну картку (номери та строк дії отриманих кредитних карток зазначено у довідці про отримані картки).

У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 25000,00 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п. п. 2.1.1.2.3 п.2.1.1.2.4 договору, на підставі яких відповідач при укладанні договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

Власник картрахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, який відповідно до п. 1.1.1.63. Договору - короткостроковий кредит, який надається Банком Клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його Рахунку в розмірі ліміту кредитування.

Пунктом 1.1.3.2.4. Договору передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід`ємних частин Договору. При цьому у сторін Договору виникають обов`язки: у Кредитора - інформування позичальника щодо внесених змін шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 Договору; у Позичальника - отримання виписки про стан та про здійснені операції по карткових рахунках (п. 1.1.2.1.5. Договору).

Згідно п. п. 1.1.6.1, 1.1.6.2. Договору зміни в Умови та правила надання банківських послуг вносяться банком щомісячно в односторонньому порядку, а у випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, банк повідомляє клієнтів про внесені зміни шляхом використання різних каналів зв`язку, серед яких: офіційний сайт банку www.privatbank.ua, SMS - повідомлення клієнтам про зміни даних правил, клієнтські виписки, інші канали інформування.

У разі незгоди зі змінами Умов та правил надання банківських послуг або Тарифів клієнт має право надати Банку заяву про розірвання Договору, виконавши умови п. 2.1.1.5.4. Договору.

АТ КБ "ПРИВАТБАНК" свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідачка зобов`язалася повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме згідно п. 2.1.1.12.3.

Таким чином, відповідачка зобов`язалася здійснювати погашення кредиту та процентів внесенням коштів на кредитний рахунок у розмірі, не менше мінімального обов`язкового платежу.

Відповідачка не надавала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою по рахунку. Таким чином, у порушення умов кредитного договору відповідачка зобов`язання за вказаним договором не виконала, хоча він є обов`язковим для виконання сторонами.

Ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідачка порушує зобов`язання за даним договором.

Згідно п. 2.1.1.12.7.1.1. Договору в разі непогашення Клієнтом боргових зобов`язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом Клієнт сплачує Банку проценти в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6. Договору.

У разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом згідно п. 2.1.1.12.6.1 Договору Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування.

Відповідно до п. п. 2.1.1.12.10. Договору Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов`язків за цим Договором.

В редакції Умов та Правил, що почала діяти з 01.03.2019 року згідно п. 2.1.1.2.12. сторони дійшли згоди, що в разі починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань Клієнта з погашення кредиту, Клієнт зобов`язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4% - для картки "Універсальна"; 84,0% - для картки "Універсальна голд".

У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідачка станом на 25.02.2021 року має заборгованість 17560 грн. 48 коп., з яких: 17280 грн. 92 коп. - заборгованість за тілом кредиту; в тому числі: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 17280 грн. 92 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 279 грн. 56 коп.- заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625; 0,00 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нарахована комісія.

Посилаючись на наведені обставини та положення ст. ст. 509, 525, 526, 527, 530, ч. 1 ст. 598, ст. ст. 599, 610, ч. 2 ст. 615, ст. ст. 629, 1050, 1054 ЦК України, просить стягнути на свою користь із відповідачки вказану суму заборгованості.

Ухвалою судді Погребищенського районного суду Вінницької області від 09.04.2021 року відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Виходячи із ч.6, п.2 ч.7 ст.128, ч.1 ст.131 ЦПК України відповідачка, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України відзиву до суду не подала, а тому суд ухвалює рішення на підставі доказів, наданих позивачем.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, встановивши суть спірних правовідносин, що склалися між сторонами, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи із наступного.

Так, судом встановлено, що 31.07.2018 року між ПАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», та ОСОБА_1 шляхом підписання останньою анкети-заяви №б/н від 31.07.2018 року укладено кредитний договір, згідно із умовами якого остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Відповідно до наданого банком розрахунку заборгованості за договором № б/н від 31.07.2018 року, укладеного між ПриватБанком та ОСОБА_1 , станом на 25.02.2021 року за відповідачкою рахується заборгованість в сумі 17560 грн. 48 коп., з яких: 17280 грн. 92 коп. - заборгованість за тілом кредиту; в тому числі: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 17280 грн. 92 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 279 грн. 56 коп.- заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625; 0,00 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нарахована комісія.

Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків згідно із ч. 2 ст. 11 ЦК України є договори та інші правочини, як узгоджене волевиявлення всіх його учасників (сторін договору).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Як встановлено із матеріалів справи в розрахунку заборгованості за договором №б/н від 31.07.2018 року, укладеним між ПриватБанком та клієнтом - ОСОБА_1 , станом на 25.02.2021 року, виокремлено три окремих процентних ставки: 1) процентна ставка; 2) процентна ставка при порушенні умов кредитування; 3) процентна ставка на прострочений кредит (а.с.11,12).

Зі змісту означеного розрахунку заборгованості вбачається, що встановлені позивачем за користування відповідачкою кредитними коштами ці три процентні ставки являються відмінними одна від одної за своїми сутнісними ознаками та призначенням. При цьому для кожної із цих процентних ставок існують різні об`єкти нарахування. Так, зокрема, «процентна ставка» нараховується на не прострочене тіло кредиту, а «процентна ставка на прострочений кредит» - на прострочене тіло кредиту. Відтак, при застосуванні позичальником у кредитно - правових відносинах всіх цих процентних ставок водночас, їх розмір має бути окремо визначений сторонами в кредитному договорі.

Підписана відповідачкою анкета - заява від 31.07.2018 року не містить умов щодо визначення розміру обумовлених процентних ставок (а.с.15-16).

Разом із цим, згідно із зазначеним вище розрахунком заборгованості розмір процентної ставки на прострочений кредит за період з 01.09.2019 року по 29.02.2020 року становить 86,40; за період з 01.03.2020 року по 31.07.2020 року - 43,20; за період з 01.08.2020 року по 25.02.2021 року - 42,00.

Згідно із відомостями, що містяться у паспорті кредиту, розмір «процентної ставки за межами пільгового періоду» становить 43,2% та 42% (а.с.17).

При цьому суд звертає увагу, що у згаданому паспорті кредиту не обумовлено підстав для зміни розміру цієї процентної ставки та конкретний період нарахування, зважаючи на мінливий характер її розміру. Крім того, позивач не навів належних та обґрунтованих доводів на підтвердження тієї обставини, що зазначена у паспорті кредиту «процентна ставка за межами пільгового періоду» та визначена у розрахунку заборгованості «процентна ставка на прострочений кредит» є однією і тією ж видовою процентною ставкою, об`єктом для нарахування якої є саме прострочене тіло кредиту.

Крім того, у паспорті кредиту зазначено, що розмір «процентної ставки, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту» становить 86,4% та 84% (а.с.18).

Проте, позивач також не довів, що застосована у паспорті кредиту «процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту» та визначена у розрахунку заборгованості «процентна ставка на прострочений кредит» є однією і тією ж видовою процентною ставкою.

Також суд констатує, що застосування у розрахунку заборгованості у графі «процентна ставка на прострочений кредит» двох різних за своїм визначенням процентних ставок, визначених у паспорті кредиту, ураховуючи при цьому їх суттєво неоднаковий розмір, вочевидь не може свідчити про обґрунтованість обраних позивачем механізму та підстав для нарахування заборгованості за простроченими відсотками.

Також суд підкреслює, що, звертаючись із цим позовом до суду, позивач взагалі не обґрунтував підстави нарахування заборгованості за простроченими відсотками в контексті врегулювання сторонами спірних кредитних правовідносин їх розміру в той чи інший період та об`єкту (бази) нарахування, з посиланням на конкретні приписи цивільного законодавства, Умов та Правил надання банківських послуг, Тарифів Банку та укладеного між сторонами договору.

Поряд із цим, слід зазначити, що матеріали справи не містять підтверджень того, що саме додані до позовної заяви Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи Банку розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг Приватбанку, а також того, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо розміру прострочених відсотків за користування кредитом.

Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови надання банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату прострочених відсотків, надані банком Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи Банку не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих їй умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Означений висновок суду також підтверджується тим, що в обґрунтування позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» послалося на Умови та Правила надання банківських послуг, що почали діяти з 01.03.2019 року, які були затверджені банком після підписання анкети - заяви відповідачкою.

Ураховуючи не однакове буквальне значення понять та термінів у наданих позивачем документах (паспорт кредиту та розрахунок заборгованості), зважаючи на відсутність врегулювання розміру процентної ставки на прострочений кредит у підписаній відповідачкою анкеті - заяві, та беручи до уваги менш вигідне становища позичальника при укладанні кредитних договорів, зміст яких формулюється позикодавцем, суд не вбачає підстав вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір прострочених відсотків за користування кредитом.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення із відповідачки на користь АТ КБ «ПриватБанк» прострочених відсотків у сумі 279 грн. 56 коп.

Такого висновку суд дійшов з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 03.07.2019 року у справі №342/180/17, яку суд має враховувати при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин у відповідності до частини четвертої статті 263 ЦПК України.

Разом із цим, враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачкою кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

При цьому суд звертає увагу, що згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною першою статті 95 ЦПК України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За загальними принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства (статті 12, 13 ЦПК України) сторони є рівними у своїх правах щодо подання доказів та вільними у виборі способів доказування.

Натомість, якщо відповідач заперечує проти позову, то згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України саме на нього покладається обов`язок доводити такі заперечення відповідними доказами.

Проте, ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву, яка розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження (пункт 1 частини першої статті 274 ЦПК України), не подала, як і жодних доказів на спростування використання кредитних коштів у розмірі, зазначеному банком.

Виходячи із наведеного, та зважаючи на подані позивачем докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення із відповідачки на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за тілом кредиту в сумі 17280 грн. 92 коп. станом на 25.02.2021 року.

За змістом ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із платіжним дорученням від 02.03.2021 року №PROM2BМG2Y позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2270 грн.00 коп.

Ціна позову становить 17560 грн. 48 коп. За наслідками розгляду справи судом стягнуто із відповідачки на користь АТ КБ «ПриватБанк» 17280 грн. 92 коп., що становить 98,41 % відсотка від ціни позову.

Таким чином, із ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог судовий збір в сумі 2233 грн. 91 коп., що становить 98,41 % відсотка від сплаченого при поданні позову судового збору у сумі 2270 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 10, 141, 258, 259, 263-265, 279, 351, 354 ЦПК України, суд,-

Ухвалив :

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за тілом кредиту за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 31.07.2018 року в сумі 17280 (сімнадцять тисяч двісті вісімдесят) грн. 92 коп. станом на 25.02.2021 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» 2233 (дві тисячі двісті тридцять три) грн. 91 коп. сплаченого за подання позовної заяви судового збору.

Сторони по справі:

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», адреса: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, інд. 01001, ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР: НОМЕР_1 .

Рішення суду може бути оскаржене протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення до Вінницького апеляційного суду через Погребищенський районний суд Вінницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя