Ухвала суду № 99805530, 19.08.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/17334/20

Провадження №: 1-кс/752/6990/21

У Х В А Л А

Іменем України

19.08.2021 м. Київ

Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва Ольшевська І.О.,

за участю секретаря судових засідань Петріченка І.М.,

прокурора Григор`єва Д.Т.

Подгородного П.С.

захисника Ножовнік О.І.

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання старшого слідчого слідчого відділу Голосіївського УП ГУНП у м. Києві Нагорного А.М., погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м.Києва Григор`євим Д.Т., про застосування до підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Велика Снітинка, Фастівського району, Київської області, громадянина України, приватного підприємця, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого

запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12020100010002039, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.03.2020р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 306 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання старшого слідчого СВ Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві Нагорного А., погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва Григор`євим Д.Т., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020100010002039 від 13.03.2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 306 Кримінального кодексу України, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Велика Снітинка, Фастівського району Київської області, громадянина України, приватного підприємця, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого.

В обгрунтування клопотання слідчий посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці у громадянина ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на незаконне виготовлення психотропної речовини - амфетамін з метою збуту, в особливо великих розмірах, у порушення заборони на обіг наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів і прекурсорів. З цією метою ОСОБА_1 створив незаконну нарколабораторію по виготовленню психотропної речовини - амфетамін, із каналом надходження та збуту на території Голосіївського, а також інших районів міста Києва. З метою реалізації свого умислу, ОСОБА_1 , будучи адміністратором незаконного інтернет-магазину з ніком у телеграмі «@NARKO_cartel221» та «@NAR_cartel123», назву якого періодично змінював, оскільки він блокувався працівниками підрозділу кібер-поліції, з метою конспірації та оптимізації своїх витрат, користувався послугами осіб, що безпосередньо здійснювали процес виготовлення психотропної речовини - амфетамін, залучив ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до незаконного виготовлення з метою збуту психотропної речовини - амфетамін, в особливо великих розмірах, у порушення заборони на обіг наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів і прекурсорів.

Так, ОСОБА_1 орендував приміщення приватного будинку АДРЕСА_3 , з метою здійснення там незаконного виготовлення, з метою збуту психотропної речовини - амфетамін, в особливо великих розмірах. Перебуваючи в приміщенні вказаного приватного будинку, останній переобладнав його під незаконну нарколабораторію та за попередньою змовою із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розпочали в ній виготовляти з метою збуту психотропну речовину - амфетамін.

Необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий доводить наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи впливати на свідків у кримінальному правопорушенні, в якому підозрюється. Відтак слідчий вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти наявним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити.

Захисник заперечував проти задоволення клопотання, вказуючи про те, що прокурором не доведено обгрунтованість підозри та наявність ризиків.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 підтримав захисника.

Розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників процесу, оцінивши в сукупності всі обставини, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

З клопотання слідчого та доданих матеріалів встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

18.08.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, відповідальність за яке встановлена у вигляді позбавлення волі строком від дев`яти до дванадцяти років, з конфіскацією майна.

Обгрунтованість підозри ОСОБА_1 підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколом допиту свідка від 05.07.2021р., протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 23.04.2021р., протоколом про результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 29.04.2021р., протоколом обшуку від 17.08.2021р.

Віповідно до п. 175 рішення Європейського суд з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» під терміном «обгрунтована підозра» необхідно розуміти, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

У рішенні №14310/88 від 23.10.1994 року по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обгрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали, долучені до клопотання, та на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, приходить до висновку про обгрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні, слідчий суддя зазначає наступне.

ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна і яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

Про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику переховуватися від органу досудового розслідування та суду, свідчить тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється.

Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Іллійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Відтак слідчий суддя вважає, що даний ризик є досить вірогідним та доведеним стороною обвинувачення.

Щодо ризику впливати на свідка в цьому кримінальному провадженні, то при встановленні наявності цього ризику слідчим суддею враховано встановлену законом процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Так, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих, у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Суд не вправі обгрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Вказане доводить, що з метою зміни останніми своїх показань на користь підозрюваного або відмови від дачі показань ОСОБА_1 може впливати на вказаних осіб у незаконний спосіб.

Слідчий суддя вважає доведеним стороною обвинувачення ризик, зазначений у п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, про можливе вчинення ОСОБА_1 іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, оскільки він вчинив особливо тяжке кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Відтак слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено, а стороною захисту не спростовано, що в даному кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу.

Також слідчий суддя вважає, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, а прокурор у повному обсязі довів, що обмеження права підозрюваного на свободу є виправданим.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу та що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

За встановлених обставин слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та доведеним прокурором у судовому засіданні, а застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в даному випадку відповідатиме його особі, обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.

Крім того, стороною захисту не надано беззаперечних доказів, які б свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, ніж тримання під вартою, зможе належним чином усунути ризики, які передбачені ст. 177 КПК України.

При цьому слідчий суддя також враховує обставини, визначені ст. 178 КПК України, і відповідно до наданих доказів бере до уваги, що підозрюваний має постійне місце проживання, працює приватним підприємцем, є раніше не судимим, однак вважає, що в світлі наведених вище фактичних даних ці обставини не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені ризики до малоймовірності чи до їх виключення та приходить до висновку, що обраний запобіжний захід є пропорційним меті та завданням цього кримінального провадження.

При цьому слідчий суддя приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Згідно з ч. 1 чт. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Розмір застави у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України визначається у таких межах, зокрема, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, на даному етапі лише такий вид запобіжного заходу зможе дієво запобігти ризикам, доведеним слідчим та прокурором, з визначенням застави саме такого розміру, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, що виключає собою можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст. 2, 8, 177, 178, 183, 194, 369-372, 532 КПК України, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання старшого слідчого слідчого відділу Голосіївського УП ГУНП у м. Києві Нагорного А.М., погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м.Києва Григор`євим Д.Т., задовольнити частково.

2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Велика Снітинка, Фастівського району Київської області, громадянина України, приватного підприємця, який зарєестрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, в межах досудового розслідування, тобто до 15.10.2021р. включно.

3. Визначити підозрюваному ОСОБА_1 заставу в розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 190 320,00 (сто дев`яносто тисяч триста двадцять 00 коп.) грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною особою або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Голосіївського районного суду міста Києва за наступними реквізитами: отримувач - ТУ ДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача - UA128201720355259002001012089, призначення платежу - застава.

4. Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

5. На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати до слідчого та/або прокурора, суду, із встановленою періодичністю; повідомляти слідчого та/або прокурора про зміну свого місця проживання; не відлучатись із населеного пункту, в якому проживає без дозволу слідчого та/або прокурора; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити підозрюваному 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

6. Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій особі місця попереднього ув`язнення.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена особа місця попереднього ув`язнення негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного ОСОБА_1 з-під варти та повідомити письмово слідчого та/або прокурора, а також слідчого суддю Голосіївського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

7. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

8. Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.

9. Повний текст ухвали слідчого судді буде складено та оголошено в приміщенні суду протягом 5 діб.

10. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя І.О. Ольшевська