Постанова № 9979797, 01.06.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2010 р. справа № 2а-8184/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: о «12»год. «40 »хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Бєломєстнова О. Ю.

при секретаріАврамченко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «КОМПАНІЯ КОЕК»

до Східної митниці, Головного управління державного казначейства в Донецькій області

про визнання недійсними карки відмови в прийнятті митної декларації та рішення про визнання митної вартості товарів, стягнення надмірно сплаченого до бюджету податку та спеціального мита

за участю представника позивача Бодряга В.В.

представник відповідача 1 Кононенко В.К.

представника відповідача 2 Вертела М.В.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «КОМПАНІЯ КОЕК» звернулося до суду з позовом до Східної митниці, Головного управління державного казначейства в Донецькій області про визнання протиправними дій, визнання недійсними карки відмови в прийнятті митної декларації та рішення про визнання митної вартості товарів, стягнення надмірно сплаченого до бюджету податку та спеціального мита.

В подальшому позивач уточнив свої вимоги та просив суд визнати незаконною картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/9020692 від 14.12.2009р.; визнати нечинним рішення митного органу про визначення митної вартості товарів № 700000024/2009/000908/1 від 14.12.2009р., яке прийняте Східною митницею; визнати незаконним рішення митного органу від 09.03.2010р. щодо неможливості застосування митної вартості, заявленої декларантом, яке прийняте Східною митницею; стягнути з державного бюджету надмірно сплачене до бюджету податок на додану вартість в сумі 3921,14 грн. та спеціальне мито в сумі 4668,02грн. шляхом зарахування вказаної суми на поточний рахунок ПП «Компанія Коек» № 26000188607 в Донецькій обласній дирекції АТ «Райфазен банк Аваль».

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту № 804-51404745/130-04 від 18 березня 2009 року купівлі-продажу, укладеному між ПП «Компанія КОЕК» (Покупець) та ВАТ «Саратостройстекло» (Продавець), продавець реалізує, а покупець придбає скло листове, код товару 7005293500.

Згідно до пункту 2.1 зазначеного вище Контракту ціни на товар зазначаються у Специфікації до даного Контракту. Загальна вартість товару за цим контрактом складає 120000000 рублів РФ. Ціна товару не є встановленою та може бути змінена за згодою сторін.

На протязі 2009р. за цим контрактом було постановлено в Україну 24 партії такого скла. Ціна на таке скло коливалось на протязі року в діапазоні від 50 до 90 рублів російських за один метр квадратний, при чому починаючи з червня 2009року ціна на скло стабілізувалась і стала визначатися в діапазоні 70-90 рублів.

14 грудня 2009р. в межах зазначеного вище Контракту до позивача на митну територію України була ввезена партія товару, що станом на момент митного оформлення склало 85 рублів за метр квадратний (еквівалент 2,82 Доларів США), митний орган поставив під сумнів цю ціну, вважав її значно занижено, взявши при цьому за ринкову ціну вартість скла ідентичного товару за ціною 93 російських рубля (тобто 3,1 Доларів США).

Для здійснення митного оформлення товару Відповідачу 1 разом із ВМД № 700000005/9/014870 був поданий пакет необхідних товаросупровідних документів: рахунок-фактура (інвойс) № 130-04/51 від 02.12.2009р., додаткова угода № 1 від 18.03.2009р., додаткова угода № 2 від 06.04.2009р., додаткова угода № 4 від 17.08.2009р., додаткова угода № 5 від 11.09.2009р., специфікація № 8 від 01.12.2009р. договір № 804-51404745/130-04 від 18.03.2009р.

Однак, як зазначає Позивач, на етапі здійснення митного контролю за визначенням митної вартості товару на поданій в пакеті документів ВМД посадовою особою Відповідача 1 14.12.2009р. були запитані додаткові документи, а саме: 1) ліцензійний чи авторський договір (контракт); 2) каталоги, специфікації фірми виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; 4) інформацію зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару.

20.01.2010р. Східною митницею направлено лист «11-41/396 на адресу ПП «Компанія «КОЕК», у якому зазначено перелік додаткових документів, відповідно до яких може бути підтверджена митна вартість, заявлена декларантом, а саме: бухгалтерські документи на оплату товару згідно додаткової угоди № 1 від 18.03.2009р. до контракту № 804-51404745/130-04 від 18.03.2009р., комерційна пропозиція засвідчена печаткою з зазначенням терміну дії, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціальними експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством, інформація щодо вартості товару з мережі Інтернет, ліцензійний чи авторський договір (контракт), рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, повязаних з виконанням умов договору (контракту), прибуткові накладні, оборотно-сальдові відомості за рахунками 201/281, 632, інша інформація стосовно вартості товару.

19.02.2010р. ПП Компанією «КОЕК» направлено лист-відповідь № 1902/1 на адресу Східної митниці з наданням додаткових документів: рахунок №13 від 14.12.2009р. на передоплату за брокерські послуги; акт №16 прийому виконаних робіт від 15.12.2009р., оборотно -сальдові відомості за рахунками 281, 632; три довідкові таблиці вартості скла, що імпортується по контракту від 18.03.2009р., -прайс-лист від 03.12.2009р. №Ех-1964, лист-розяснення ВАТ «Саратовстройстекло» стосовно поставок скла від 03.12.2009р. №Ех-1682, лист ДП «Укрпромзовнішекспертиза» ві 09.12.009р. № 2657, платіжне доручення в іноземній валюті № 1 від 11.01.2010р. (оплата за скло), платіжне доручення в іноземній валюті №2 від 13.01.2010р. (оплата за скло), копія ВМД від 15.12.2009р. № 700000005/9/014980.

09.03.2010р. Східною митницею листом № 11-41/1819 прийнято рішення щодо неможливості застосування митної вартості, що заявлена декларантом.

Позивач вважає дії Відповідача 1 щодо відмови у прийнятті митної декларації протиправними, а його рішення щодо визначення митної вартості товару неправомірним.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача 1 ва судове засідання зявився, адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у запереченнях від 28.04.2010р. № 11-23/3455 та їх доповненнях від 25.05.2010р. № 23/309, просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник відповідача 2 в судове засідання зявився, адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у запереченнях № 14-13/973-4593 від 06.05.2010р., просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши представника позивача, представника відповідача 1, представника відповідача 2 та дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Приватне підприємство «Компанія «КОЕК» зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради від 14.09.2009р., код ЄДОРПОУ 35655646, свідоцтво про державну реєстрацію серія А01 № 433258.

Відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту № 804-51404745/130-04 від 18 березня 2009 року купівлі-продажу, укладеному між ПП «Компанія КОЕК» (Покупець) та ВАТ «Саратостройстекло» (Продавець), продавець реалізує, а покупець придбає скло листове, код товару 7005293500.

Згідно до пункту 2.1 зазначеного вище Контракту ціни на товар зазначаються у Специфікації до даного Контракту. Загальна вартість товару за цим контрактом складає 120000000 рублів РФ. Ціна товару не є встановленою та може бути змінена за згодою сторін.

На протязі 2009р. за цим контрактом було постановлено в Україну 24 партії такого скла. Ціна на таке скло коливалось на протязі року в діапазоні від 50 до 90 рублів російських за один метр квадратний, при чому починаючи з червня 2009року ціна на скло стабілізувалась і стала визначатися в діапазоні 70-90 рублів.

14 грудня 2009р. в межах зазначеного вище Контракту до позивача на митну територію України була ввезена партія товару, що станом на момент митного оформлення склало 85 рублів за метр квадратний (еквівалент 2,82 Доларів США), митний орган поставив під сумнів цю ціну, вважав її значно занижено, взявши при цьому за ринкову ціну вартість скла ідентичного товару за ціною 93 російських рубля (тобто 3,1 Доларів США).

Таким чином, як слідує з рішення про визначення митної вартості загальна вартість імпортує мого скла була підвищена митним органом з 552533,98 рос. руб. До 608777,41 рос. руб. І відповідно різниця склала 56243.43 рос. руб, що за офіційним курсом на дату митного оформлення склало 56243,43х0,26559 =14937,69 грн. підприємство сплатило понад раніше задекларовану вартість спеціальне мито у розмірі 4668,02 грн. та ПДВ у сумі 3921,14 грн.

Відповідно до положень ст. 1 МК України митною декларацією є письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.

Для здійснення митного оформлення товару Відповідачу 1 разом із ВМД № 700000005/9/014870 був поданий пакет необхідних товаросупровідних документів: рахунок-фактура (інвойс) № 130-04/51 від 02.12.2009р., додаткова угода № 1 від 18.03.2009р., додаткова угода № 2 від 06.04.2009р., додаткова угода № 4 від 17.08.2009р., додаткова угода № 5 від 11.09.2009р., специфікація № 8 від 01.12.2009р. договір № 804-51404745/130-04 від 18.03.2009р.

На етапі здійснення митного контролю за визначенням митної вартості товару на поданій в пакеті документів ВМД посадовою особою Відповідача 1 14.12.2009р. були запитані додаткові документи, а саме: 1) ліцензійний чи авторський договір (контракт); 2) каталоги, специфікації фірми виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; 4) інформацію зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару.

Того ж дня, декларант позивача відмовився від подання додаткових документів, зробивши згідно вимог п 13 Порядку відповідний запис на зворотному боці декларації митної вартості «надати необхідні документи не можливо» та особистий підпис.

Східною митницею самостійно була проведена митна оцінка товару на підставі 3-го методу визначення митної вартості відповідно до статей 267, 273 МКУ та винесено Рішення про визначення митної вартості товарів та скориговано митну вартість до 3,1 дол. США/м2.

Відповідно до наведеного рішення визначена ціна ідентичних/подібних (аналогічних) товарів у сумі 3,1 дол. США за м2, тоді як позивачем заявлено митну вартість товару на рівні 2,81 дол. США за м2. Визначення митної вартості здійснено за третім методом з огляду на недостатність відомостей для визначення митної вартості за ціною договору (вартість операції), відсутністю інформації щодо цін на ідентичні, аналогічні товари, та відсутністю інформації, що дозволяла б використати перший та другий методи. Джерелом інформації та документами, які використані для розрахунку митної вартості товару митним органом зазначена цінова інформація ЄАІС ДМСУ.

14.12.2009 ПП «Компанія Коек» надана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №700000024/9/020692. Згідно з такою карткою відмови зазначено, що товари не підлягають митному оформленню через митний кордон України з причин неподання додаткових документів, необхідних для визначення митної вартості. В якості вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України Східною митницею визначено декларування товару за ціною та методом, визначеними відділом КМВ Східної митниці у відповідному рішенні.

20.01.2010р. Східною митницею направлено лист «11-41/396 на адресу ПП «Компанія «КОЕК», у якому зазначено перелік додаткових документів, відповідно до яких може бути підтверджена митна вартість, заявлена декларантом, а саме: бухгалтерські документи на оплату товару згідно додаткової угоди № 1 від 18.03.2009р. до контракту № 804-51404745/130-04 від 18.03.2009р., комерційна пропозиція засвідчена печаткою з зазначенням терміну дії, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціальними експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством, інформація щодо вартості товару з мережі Інтернет, ліцензійний чи авторський договір (контракт), рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, повязаних з виконанням умов договору (контракту), прибуткові накладні, оборотно-сальдові відомості за рахунками 201/281, 632, інша інформація стосовно вартості товару.

19.02.2010р. ПП Компанією «КОЕК» направлено лист-відповідь № 1902/1 на адресу Східної митниці з наданням додаткових документів: рахунок №13 від 14.12.2009р. на передоплату за брокерські послуги; акт №16 прийому виконаних робіт від 15.12.2009р., оборотно -сальдові відомості за рахунками 281, 632; три довідкові таблиці вартості скла, що імпортується по контракту від 18.03.2009р., -прайс-лист від 03.12.2009р. №Ех-1964, лист-розяснення ВАТ «Саратовстройстекло» стосовно поставок скла від 03.12.2009р. №Ех-1682, лист ДП «Укрпромзовнішекспертиза» ві 09.12.009р. № 2657, платіжне доручення в іноземній валюті № 1 від 11.01.2010р. (оплата за скло), платіжне доручення в іноземній валюті №2 від 13.01.2010р. (оплата за скло), копія ВМД від 15.12.2009р. № 700000005/9/014980.

09.03.2010р. Східною митницею листом № 11-41/1819 прийнято рішення щодо неможливості застосування митної вартості, що заявлена декларантом.

Відповідно до статті 259 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до ст. 266 МК України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1.за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2.за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3.за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4.на основі віднімання вартості;

5.на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6.резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Кожен наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі неможливості застосування жодного з методів 1 5, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Відповідно до ст.267 МК України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, які є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних з представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість контейнерів, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижченаведених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та ліцензійні платежі, які стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються патентів, знаків для товарів і послуг та авторських прав. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, передачі чи використання товарів, що оцінюються, на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Посилання митного органу на здійснення коригування митної вартості товару з урахуванням цінової інформації бази даних ЄАІС ДМСУ є необґрунтованим, оскільки така підстава для коригування митної вартості не передбачена зазначеною нормою.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті;

4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що зазначені відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен повідомити про це декларантові та надати йому можливість для відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. На вимогу декларанта таке повідомлення здійснюється у письмовій формі.

Суд встановив, що Позивачем до Східної митниці було надано всі документи, щодо визначення ціни товару, що імпортується.

Відповідно до ст. 273 МК України у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267 272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі оцінка ввезеного товару для митних цілей має бути заснована на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, і не повинна засновуватися на вартості товару вітчизняного виробництва чи на довільних чи фіктивних оцінках.

Відповідач посилається на аналіз цінової інформації товари, ввезені у цей період іншими суб'єктами господарювання на територію України. При цьому Відповідачем зазначено про відсутність у митного органу обєктивного джерела інформації, а саме документів на аналогічні, ідентичні та подібні товари, які на час здійснення митного оформлення оцінюваних товарів імпортовані на митну територію України та час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів. За таких обставин посилання на те, що у більшості випадків ціна товару при ввезенні іншими суб'єктами господарювання була вищою, не можуть розцінюватись як безспірний доказ відповідності дійсної вартості ввезеного товару інформації, яка міститься в базі даних митного органу.

Відповідно до ст.264 МК України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на обєктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобовязаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідач 1 не навів переконливих доказів виникнення обґрунтованого сумніву щодо достовірності поданих декларантом відомостей про вартість товару. Посилання митного орган у в якості підстави витребування додаткових документів на заниження митної вартості у порівнянні з цінами на подібні товари є необґрунтованим, оскільки митним органом у рішенні про визначення митної вартості самостійно зазначено про відсутність інформації про ціни на аналогічні товари (подібні), що обумовило неможливість застосування третього методу визначення митної вартості товарів.

Відповідно до п.7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою КМУ від 20.12.2006 №1766, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Відповідачем 1 зазначається про неподання позивачем повного переліку документів, передбачених саме п.11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до п.11 цього Порядку для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини. Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.

Таким чином перелік визначених цим пунктом документів не є ані вичерпним, ані таким, що визначає документи, відсутність хоча б одного з яких є обовязковою передумовою для неможливості визначення митної вартості товарів за ціною договору.

До того ж відповідно до п.14 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовляється від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

За таких обставин Відповідачем 1 безпідставно відмовлено у прийнятті ВМД, прийняті рішення про визначення митної вартості товарів за третім методом та надані картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Відповідно до п.1.2 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Міністерством фінансів України, Державної митної служби України від 24.01.2006 №25/44, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.01.2006 за №64/11938, надміру сплачені митні та інші платежі сума коштів, що з різних причин унесена понад розмір, установлений законодавством.

Оскільки, як встановлено вище, позивачем фактично внесено до бюджету кошти з розрахунку митної вартості товарів, визначеної всупереч положенням чинного законодавства за третім методом, в той час як належною митною вартістю таких товарів була вартість, визначена за першим методом (ціною договору), ПП «Компанія «Коек» сплачені до бюджету кошти в розмірі більшому, ніж встановлено законодавством.

Відповідно до пп.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» заяви про повернення надмірно стягнутих податків, зборів (обовязкових платежів) можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про Єдиний митний тариф» сума над міру стягнутого мита підлягає поверненню власникові товарів та інших предметів на його вимогу протягом одного року з моменту митного оформлення.

Відповідно до п.6 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 09.07.2008 № 609, повернення за рішенням суду надмірно та/або помилково сплачених до бюджету податків, зборів (обовязкових платежів) та інших доходів бюджету провадиться органами Державного казначейства.

За таких обставин вимога про стягнення з Державного бюджету України суми надмірно сплаченого податку на додану вартість підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Східною митницею не доведена правомірність відмови у прийнятті наданої позивачем вантажної митної декларації та обчислення митної вартості товарів, ввезених відповідно до ВМД, що розглядаються у справі, за третім методом. В той час, дослідженими судом доказами спростовані висновки Відповідача 1 про неподання ПП «Компанія «Коек» до митного органу документів, що дозволяли б визначити митну вартість ввезеного товару із застосуванням першого методу (ціни договору).

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПП «Компанія «Коек» до Східної митниці підлягають задоволенню.

Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

Зважаючи на наведене, керуючись, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Приватного підприємства «КОМПАНІЯ КОЕК» до Східної митниці, Головного управління державного казначейства в Донецькій області про визнання незаконною картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/9020692 від 14.12.2009р.; визнання нечинним рішення митного органу про визначення митної вартості товарів № 700000024/2009/000908/1 від 14.12.2009р., яке прийняте Східною митницею; визнання незаконним рішення митного органу від 09.03.2010р. щодо неможливості застосування митної вартості, заявленої декларантом, яке прийняте Східною митницею; стягнення з державного бюджету надмірно сплаченого до бюджету податку на додану вартість в сумі 3921,14 грн. та спеціального мита в сумі 4668,02грн. шляхом зарахування вказаної суми на поточний рахунок ПП «Компанія Коек» № 26000188607 в Донецькій обласній дирекції АТ «Райфазен банк Аваль» задовольнити.

Визнати незаконною картку відмови Східної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/9020692 від 14.12.2009р.

Визнати нечинним рішення Східної митниці про визначення митної вартості товарів № 700000024/2009/000908/1 від 14.12.2009р.

Визнати незаконним рішення Східної митниці від 09.03.2010р. щодо неможливості застосування митної вартості, заявленої декларантом.

Стягнути з Державного бюджету надмірно сплачений до бюджету податок на додану вартість в сумі 3921,14 грн. та спеціальне мито в сумі 4668,02грн. шляхом зарахування вказаної суми на поточний рахунок ПП «Компанія Коек» № 26000188607 в Донецькій обласній дирекції АТ «Райфазен банк Аваль».

Стягнути з Державного бюджету на користь Приватного підприємства «КОМПАНІЯ КОЕК» (83052, м. Донецьк, бул. Шахтобудівників,22-а, ЄДРПОУ 35655646) судові витрати зі сплати судового збору 89 грн. 40 коп. (вісімдесят девять гривень сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку не було подано. У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але не подання апеляційної скарги у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 01 червня 2010 року. Постанова буде виготовлена в повному обсязі 07 червня 2010р.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.