Рішення № 99788953, 21.09.2021, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/3057/21

РІШЕННЯ

іменем України

"21" вересня 2021 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Лузан Л.В., при секретарі судового засідання Багрін І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

в серпні 2021 року ОСОБА_1 вернувся до суду з адміністративним позовом до Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 31.07.2021 року поліцейський СРПП Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області виніс відносно позивача постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАБ №074983, в вигляді штрафу в розмірі 3 400 грн. 00 коп.

З даної постанови вбачається, що позивач ОСОБА_1 21.07.2021 року. 06 год. 40 хв., керував транспортним засобом марки Ritmo (без реєстраційного номеру), не маючи відповідного на те права, а також без мотошолома, в зв`язку з чим був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121, ч.2 ст. 126 КпАП України.

Позивач вважав, що вказана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, зокрема з тих підстав, що транспортний засіб, яким керував позивач, а саме електроскутер Ritmo, відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху , не є механічним транспортним засобом, а відтак він не зобов`язаний мати при собі посвідчення водія, реєстраційні документи.

Посилаючись на вказані обставини позивач просив про задоволення позову

В судове засідання позивач ОСОБА_1 , його представник адвокат Боднарук В.В. не з`явилися. Останній надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги ОСОБА_1 просив задовольнити, додавши при цьому, що відповідачем не надано належних доказів щодо вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КпАП України.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причину неявки суд не повідомив.

Суд з урахуванням вимог ч. 1 ст. 205, ч. 3 ст. 268 КАС України вважав можливим провести розгляд справи без особистої участі учасників справи, оскільки матеріали містять достатньо інформації для вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи в межах вимог та на підставі наявних доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема судом встановлено, що 31.07.2021 року поліцейський СРПП Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області виніс відносно позивача постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАБ №074983, в вигляді штрафу в розмірі 3 400 грн. 00 коп.

З даної постанови вбачається, що позивач ОСОБА_1 21.07.2021 року. 06 год. 40 хв. на мосту через р. Південний Буг, керував транспортним засобом марки Fada Ritmo (без реєстраційного номеру), не маючи відповідного на те права, а також без мотошолома, в зв`язку з чим був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121, ч.2 ст. 126 КпАП України.

Аналізуючи вимоги сторони позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1ст. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання відповідних доказів (ст. 251 КпАП України).

Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КпАП України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Правила дорожнього руху, які встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, належать до виконання всіма учасниками дорожнього руху.

Особи, які порушують ПДР, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Зокрема, відповідно до п.2.1-а ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.2 ст. 126 КпАП України).

Поняття механічного транспортного засобу наведено в п. 1.10 ПДР, відповідно до якого транспортний засіб це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна або електродвигуна потужністю понад 3 кВт.

Відповідно до п. 3 розділу «Загальні положення» Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 08.05.1993 р. (із змінами), транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на категорії, до категорії А1 належать мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Відповідно до п. 2.13. ПДР право на керування транспортними засобами особам може бути надано мототранспортними засобами і мотоколясками (категорії А1, А) - з 16-річного віку.

До категорії А1 належать мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

З наведеного слідує, що обов`язок мати посвідчення водія на право керування транспортним засобом категорії А1 поширюється лише на водіїв, що керують відповідними транспортними засобами, що відносяться до механічних, тобто з потужністю електродвигуна понад 3 та до 4 кВт.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів позивач керував електромопедом Fada Ritmo, потужність електродвигуна якого становить 400 Вт, тому останній не може визнаватися механічним транспортним засобом.

За такого, позивач не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КпАП України.

Що стосується іншої частини спірної постанови.

Відповідно до п. 2.3-г ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів.

Згідно ч. 5 ст. 121 КпАП України порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Факт порушення водієм Правил дорожнього руху фіксується відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення та повинен бути достатньо обґрунтованим належними та допустимими доказами, які б усували будь-які сумніви щодо наявності такого порушення.

Між тим, на підтвердження наявності факту, обставин, складу правопорушення та вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 121 КпАП України, жодних доказів відповідачем суду надано не було.

В зв`язку з чим, оскаржувану постанову слід скасувати, а провадження в справі закрити на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КпАП України.

Згідно ст.139 КАС України з відповідача на користь позивача належать до стягнення понесені ним та підтверджені належними доказами судові витрати: судовий збір у розмірі 454 грн. 00 коп. (квитанція №90 від 17.08.2021 року).

Керуючись ст.ст.2,5,6,8-10,77,139,241-246,271,286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

позовні вимоги ОСОБА_1 до Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Постанову серії БАБ 074983 від 31.07.2021 року про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 121, ч.2 ст. 126 КпАП України відносно ОСОБА_1 скасувати, а провадження в справі - закрити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 40108735) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.В.Лузан