Ухвала суду № 99788818, 22.09.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/25167/21

Провадження 2-о/127/430/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2021 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Луценко Л.В., ознайомившись із матеріалами заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Заявник звернувся до суду з заявою, яка не відповідає вимогам ст.ст.175, 177, 294 Цивільного процесуального кодексу України (надалі – ЦПК України), а тому підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

1) Згідно з ч.2 ст.175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем та його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Натомість, як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 , вона не підписана заявником.

Таким чином, з метою забезпечення права ОСОБА_1 на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на непідписання ним поданої 21.09.2021 заяви.

2) Відповідно до п.2 ч. 3 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Разом із тим, заява ОСОБА_1 не містить вказаних відомостей, що необхідно виправити заявнику.

При цьому, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника та заінтересованих осіб (ч.4 ст. 294 ЦПК України).

Відповідно до п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов`язаний провести підготовчі дії, передбачені ст.143 ЦПК, зокрема, з`ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.

Зокрема, зі змісту заяви вбачається, що задоволення заяви може вплинути на права ОСОБА_2 , Степанківської сільської ради, а тому їх необхідно заявнику залучити до участі у справі, зазначивши їх анкетні дані, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

3) Згідно з п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів – зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Крім цього, відповідно до ч.ч. 1-2 ст.318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Відтак, заявнику необхідно конкретизувати прохальну частину заяви із зазначенням конкретного факту, який він просить встановити. У мотивувальній частині заяви належить викласти, з якою метою заявник просить встановити цей факт, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, а також опис доказів, що його підтверджують.

4) Згідно з ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб в Україні станом на 01 січня 2021 року становить 2270 грн.

Згідно з п.п.4 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви у справах окремого провадження, яка подана фізичною особою, встановлений розмір судового збору – 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

До заяви ОСОБА_1 про встановлення факту додано непідписане ним чи будь-якою іншою особою клопотання про звільнення від сплати судового збору з огляду на скрутне матеріальне становище. Заявник зазначає, що він не мав будь-яких доходів за минулий рік, у підтвердження чого надає відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників.

Згідно із ч.1,3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір».

Відповідно ж до ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У вказаній вище ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» визначено три альтернативні умови, за яких можливо відстрочити (розстрочити, а також з огляду на зміст ч.2 цієї статті зменшити чи звільнити від сплати судового збору), а саме: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; 2) позивач віднесений до певної категорії осіб (військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Тобто підставою для звільнення від сплати судового збору є відповідний майновий стан заявника при одночасному дотриманні умов, визначених у частині 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір». Отже, законом передбачено перелік умов, за наявності яких, лише у виключних випадках, суд вправі звільнити сторону по справі від сплати судового збору.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв`язку з цим, скрутне матеріальне становище заявника, не може вважатись достатньою підставою для звільнення його від сплати судового збору.

Суд звертає увагу на те, що із наданих суду документів не вбачається, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, перелічених в п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір». Зі змісту заяви про встановлення факту не зрозуміло, для захисту яких прав вона подана (сімейних, соціальних, трудових, житлових тощо). Крім цього, надані заявником відомості з Державного реєстру фізични осіб-платників податків з 1 по 3 квартал 2020 року (а не за весь календарний рік) не дозволяє встановити, що розмір судового збору (454,00 грн) перевищує 5 відсотків річного доходу заявника, адже відомості за 4 квартал 2020 року відсутні. Слід також зазначити, що позивач у клопотанні про звільнення від сплати судового збору вказує, що отримує пенсію в розмірі 1980 грн щомісячно, однак не надає доказів цього. Інших доказів реального майнового стану, зокрема: довідки про склад сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунках коштів, документи про відсутність придбання рухомого чи нерухомого майна тощо, суду також надано не було.

Отже, вказані вище обставини у своїй сукупності унеможливлють застосування ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

У рішенні у справі «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення у справі «Шишков проти Росії» від 20 лютого 2014 року).

Враховуючи встановлений законом обов`язок сплатити судовий збір та відсутність у заявника пільг щодо його сплати, можна зробити висновок про те, що належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справи та інтересами заявника стосовно можливості звернення до суду у даній справі дотримано.

За таких обставин у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору необхідно відмовити.

Тому, заявнику слід сплатити судовий збір у розмірі 454, 00 грн за такими реквізитами: отримувач коштів УК у м.Вінниці/отг м.Вінниця/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37979858, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA318999980313181206000002856, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький міський суд Вінницької області (назва суду, де розглядається справа); надати суду оригінал відповідного платіжного документу.

5) Згідно з п.9 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Разом з тим, заява не містить такого розрахунку.

6) Згідно з п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Натомість, заявником не зазначено, чи існують докази, які не можуть бути подані до заяви, не зазначено щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

7) Згідно п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Разом з тим, в матеріалах заяви відсутнє підтвердження заявника про те, що заявником не подано іншої заяви (заяв) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

8) Відповідно до ч.1 ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Всупереч цьому положенню, заявником не додано до заяви її копії та додатків до неї відповідно до кількості заявлених учасників справи (з урахуванням п.2 ухвали).

9) Відповідно до ч.1 ст.316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Разом із тим, зі змісту заяви неможливо встановити місце проживання заявника ОСОБА_1 , до неї не додано документів на підтвердження наявності зареєстрованого на території м. Вінниці місця проживання у заявника, що необхідно надати суду для усунення недоліків.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч.2 ст.185 ЦПК України).

Згідно з ч.3 ст.185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин, дану заяву слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначених недоліків.

Суд вважає за доцільне також звернути увагу заявника на те, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

За змістом частини другої статті 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства.

Перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним. Такими діями можуть бути нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям). Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №199/6713/14.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частини третя, четверта статті 44 ЦПК України).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.95, 175, 177, 185, 260, 261, 294, 315, 318 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту - залишити без руху та надати заявнику строк для усунення вказаних недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

У разі невиконання вказаних недоліків, дана заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя