Ухвала суду № 99788413, 22.09.2021, Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 141/822/19

Провадження по справі № 1-кп/129/164/2021

У Х В А Л А

22.09.2021 року Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Капуша І.С.

з участю секретаря Іванченко О.В.,

прокурора Романової Л.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

його захисника адвоката Вдовиченка В.І.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні у м. Гайсині кримінальне провадження № 12019020000000198 про обвинувачення ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

УСТАНОВИВ:

В провадженні Гайсинського районного суду Вінницької області перебуває кримінальна справа по обвинувальному акту відносно ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.

Захисником обвинуваченого – адвокатом Вдовиченком В.І., було заявлено клопотання, в якому він просить призначити по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019020000000198 від 29.04.2019 року, по обвинуваченню ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України, комісійну судово-медичну експертизу, а її проведення доручити експертам Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи, клопотання мотивоване тим, що в матеріалах кримінального провадження № 12019020000000198 від 29.04.2019 року містяться висновки експерта № 424 від 23.05.2019 року і № 59-к від 02.09.2019 року судово-медичних експертиз.

Обвинувачення за ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України стосовно ОСОБА_1 ґрунтується, зокрема на вищевказаних висновках експерта.

Як роз`яснено в розділі IV Узагальнення судової практики про застосування судами кримінально-процесуального законодавства при призначенні судових експертиз і використання їх висновків у кримінальному судочинстві, підготовленого Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, слід мати на увазі, що експертний висновок не може ґрунтуватися на припущеннях або ж вихідних даних, об`єктах дослідження, отриманих усупереч процесуальному порядку. Порушення цих вимог закону позбавляє висновок експерта юридичної сили, тому він не може бути використаний як доказ у справі.

Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» № 8 від 30.05.1997 року, повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.

Заявник вважає, що по даній кримінальній справі необхідно призначити комісійну судово-медичну експертизу з огляду на наступне.

Відповідно до висновку судово - медичної експертизи № 424 від 23.05.2019 року, при судово - медичній експертизі трупа ОСОБА_2 виявлено сполучну травму тіла у вигляді закритої черепно-мозкової травми (синців, саден та забитих ран на голові, крововиливів в м`які ( тканини голови, субархноїдальних крововиливів із ділянками забиття речовини головного мозку, набряку мозкових оболонок, набряку та набухання речовини головного мозку), закритої тупої травми грудної клітки (двохсторонніх переломів ребер по декільком анатомічним лініям з поширеними крововиливами в м`які тканини грудей), а також багато чисельних синців та саден на обох передпліччях.

Смерть ОСОБА_3 наступила від вказаної сполучної травми тіла. Сполучна травма тіла виявлена у ОСОБА_3 , враховуючи характер її складових, утворилася від багаторазової дії твердого тупого предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею та згідно п.2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» належить до тяжких тілесних ушкоджень, як така, що має ознаки небезпеки для життя в момент спричинення, що підтверджується результатами медико- криміналістичної експертизи, що дає відповідь на питання №2,3,6 «Ухвали Вінницького міського суду від 01.05.2019р.».

Крім того при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_2 були виявлені синці та садна на обох передпліччях, які утворилися від багаторазової дії твердого тупого предмета (предметів), які відносяться до легких тілесних ушкоджень та в прямому причинному зв`язку зі смертю ОСОБА_2 не перебувають, що дає відповідь на питання 5,7 «Ухвали Вінницького міського суду від 01.05.2019р.»

Компоненти та складові сполучної травми тіла виявленої у ОСОБА_2 вказують на те, що безпосередньо після її отримання він міг зберігати здатність до адекватних дій (бігати, ходити, повзати, наносити удари). Враховуючи їх локацію на різних площинах та анатомічних ділянках тіла, тяжкість та поширеність виключають можливість отримання їх в результаті одноразового падіння з положення стоячи на площину, що відповідає на питання 8 «Ухвали Вінницького міського суду від 01.05.2019р.»

При судово-токсикологічній експертизі крові та сечі від трупа ОСОБА_2 виявлено етиловий спирт у концентрації 1.7% у крові та 2.9% у сечі, що вказує на фазу елімінації та могла викликати алкогольне сп`яніння середнього ступеня на момент настання його смерті.

Проте, висновки судово-медичної експертизи № 424 від 23.05.2019 року та додаткової судово - медичної експертизи № 59 - к від 02.09.2019 року не дають відповідь на питання щодо можливості отримання ОСОБА_2 зазначених у цих висновках тілесних ушкоджень в результаті багаторазового падіння з різних положень його тіла на каміння, селікатні та фундаментні блоки та інші предмети за обставин, що викладені обвинуваченим ОСОБА_1 під час його допиту в суді, а тому у сторони захисту виникла обґрунтована необхідність для проведення комісійної судово - медичної експертизи для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, усунення суперечностей висновків судово-медичних експертиз № 424 від 23.05.2019 року та № 59 - к від 02.09.2019 року іншим матеріалам справи та обґрунтованих сумнівів в їх правильності, яка може бути проведена лише за ухвалою суду, тому просив призначити у кримінальному провадженні № 12019020000000198 від 29.04.2019 року по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 121 КК України комісійну судово-медичну експертизу, проведення якої доручити експертом Вінницького обласного бюро СМЕ, на вирішення експертів поставити такі питання: чи міг ОСОБА_2 отримати зазначені у Висновках судово - медичних експертиз № 424 від 23.05.2019 року та № 59 - к від 02.09.2019 року тілесні ушкодження в результаті багаторазового падіння з різних положень його тіла на каміння, селікатні, фундаментні блоки та інші предмети, перебуваючи в середній ступені алкогольного сп`яніння та вдаряючись головою й іншими частинами тіла об них за обставин, що викладені обвинуваченим ОСОБА_1 під час його допиту в суді?

Процесуальним прокурором в якості доказу вини обвинуваченого було долучено до матеріалів кримінального провадження: висновок судово-медичного експерта № 424 від 23.05.2019р., відповідно до якого у потерпілого ОСОБА_2 було виявлено експертом тілесні пошкодження, а саме: сполучну травму тіла у вигляді закритої черепно-мозкової травми (синців, саден та забитих ран на голові, крововиливів в м`які тканини голови, субарахноїдальних крововиливів з ділянками забиття речовини головного мозку, набряку мозкових оболонок, набряку та набухання речовини головного мозку, закритої тупої травми грудної клітки (двохсторонніх переломів ребер по декільком анатомічним лініям з поширеними крововиливами в м`які тканини грудей), а також багаточисельних синців та саден на обох передпліччях; смерть ОСОБА_2 настала від вказаної сполучної травми тіла. Між сполучною травмою тіла виявленою у ОСОБА_2 та його смертю є прямий причинний зв`язок; сполучна травма тіла, виявлена у ОСОБА_2 , враховуючи характер її складових, утворилася від багаторазової дії твердого тупого предмету(предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею та згідно п.2.1.З. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» належить до тяжких тілесних ушкоджень, як така що має ознаки небезпеки для життя в момент спричинення, що підтверджується результатами медико-криміналістичної експертизи; крім того при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_2 були виявлені синці та садна на обох передпліччях, які утворилися від багаторазової дії твердого тупого предмета (предметів) , належать до легких тілесних ушкоджень та в прямому причинному зв`язку зі смертю ОСОБА_2 не перебувають; компоненти та складові сполучної травми тіла виявленої у ОСОБА_2 вказують на те, що безпосередньо після її отримання він міг зберігати здатність до активних дій (бігати, ходити, повзати, наносити удари), враховуючи їх локалізацію на різних площинах та анатомічних ділянках тіла, тяжкість та поширеність виключають можливість отримання їх в результаті одноразового падіння з положення стоячи на площину; при судово-токсикологічній експертизі крові та сечі від трупа ОСОБА_2 виявлено етиловий спирт у концентрації 1,7‰ у крові та 2,9‰ у сечі, що вказує на фазу елімінації та могло викликати алкогольне сп`яніння середнього ступеня на момент настання його смерті, висновок додаткової судово-медичної експертизи № 59-к від 02.09.2019року, відповідно до якого при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_2 встановлено, що смерть його наступила в результаті отриманої сполучної травми тіла у вигляді закритої черепно-мозкової травми (синців, саден та забитих ран на голові, крововиливів в м`які тканини голови, субарахноїдальних крововиливів з ділянками забиття речовини головного мозку, набряку мозкових оболонок, набряку та набухання речовини головного мозку; закритої тупої травми грудної клітки (двохсторонніх переломів ребер по декільком анатомічним лініям з поширеними крововиливами в м`які тканини грудей) , а також багаточисельних синців та саден на обох передпліччях; локалізація забитих ран виявлених в тім`яній ділянці голови ОСОБА_2 , їх тяжкість та поширеність, є нехарактерними для отримання в результаті падіння з положення стоячи на площину, що підтверджується висновками медико-криміналістичної експертизи («Висновок експерта» №57,58 медико-криміналістичіної експертизи від 2-22.05.2019р.)

Таким чином, у відповідності до викладених вище захисником даних щодо встановлення причин смерті потерпілого з врахуванням порядку та підстав проведення судово-медичних експертиз, він вважає, є необхідність провести по даному кримінальному провадженні комісійну судово-медичну експертизу.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , підтримав клопотання свого захисника про призначення комісійної судово-медичної експертизи.

В судовому засіданні прокурор Романова Л.М., заперечила проти задоволення клопотання та вважає його безпідставним.

Суд заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи та вивчивши клопотання захисника, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам за наявності підстав, передбачених ст. 242 цього Кодексу, тобто, для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Пунктом 1.2.11 розділу 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.01.1998 року № 53/5, визначено, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Первинною є експертиза, коли об`єкт досліджується вперше. Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). Аналогічне визначення міститься і в Постанові Пленуму Верховного суду України від 30.05.1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах».

Відповідно до частин 2, 3, 7, 10 ст. 101 КПК України, кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях. Висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність. Кожна сторона має право звернутися до суду з клопотанням про виклик експерта для допиту під час судового розгляду для роз`яснення чи доповнення його висновку. Незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована. Необхідною умовою допустимості висновку експерта є дотримання процесуального порядку призначення і проведення експертизи, в.т.ч. має бути перевірена компетентність експерта. Експертну дослідженню можуть піддаватися лише об`єкти, котрі належним чином процесуально оформлені.

Судом встановлено, що в рамках вказаного кримінального провадження на стадії досудового розслідування проводився ряд експертиз та наявні відповідні висновки експерта, а саме: судово-медична експертиза від 23.05.2019 року та наданий відповідний висновок експерта № 424 та додаткова судово-медична експертиза від 02.09.2019 року та наданий відповідний висновок експерта № 59-к.

Також під час розгляду справи був допитаний експерт ОСОБА_4 , який підтримав зроблені ним висновки та пояснив суду, що смерть ОСОБА_2 , настала у зв`язку з отриманою ним сполучною травмою тіла у вигляді закритої черепно-мозкової травми (синців, саден та забитих ран на голові, крововиливів в м`які тканини голови, субарахноїдальних крововиливів з ділянками забиття речовини головного мозку, набряку мозкових оболонок, набряку та набухання речовини головного мозку, закритої тупої травми грудної клітки (двохсторонніх переломів ребер по декільком анатомічним лініям з поширеними крововиливами в м`які тканини грудей), а також багаточисельних синців та саден на обох передпліччях.

На думку суду, в судовому засіданні сторона захисту не довела необхідність проведення комісійної експертизи, так як висновки експерта містять докладний опис проведених експертом досліджень, відповіді на запитання були обґрунтовані експертом, та не є неповними чи неясними, а тому суд приходить до висновку про те, що відсутні підстави для проведення такої експертизи.

Згідно ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно ст. 94 КПК України суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Пленум Верховного Суду України в постанові № 8 від 30.05.97 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» роз`яснив, що у випадках, коли в справі щодо одного й того ж предмета проведено декілька експертиз, у тому числі комплексну, комісійну, додаткову чи повторну, суд повинен дати оцінку кожному висновку з точки зору всебічності, повноти й об`єктивності експертного дослідження. Такій оцінці підлягають також окремі висновки експертів - членів комісійної чи комплексної експертизи, які не підписали спільний висновок.

Не повинна віддаватись перевага висновку експертизи лише тому, що вона проведена комісійно, повторно, експертом авторитетної установи або таким, який має більший досвід експертної роботи, тощо.

Як встановлено, жодних даних, які б свідчили про необґрунтованість та неповноту висновків експерта № 424 від 23.05.2019 року та № 59-к від 02.09.2019 року на які посилається сторона захисту, або таких, які б викликали сумніви в їх правильності, матеріали справи не містять. Висновки проведених експертиз є достатньо обґрунтованими, логічними та об`єктивними, надані в межах компетенції експерта, істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи не встановлено, а тому не має підстав для проведення комісійної судово-медичної експертизи.

З огляду на вище викладене та, враховуючи, що у даному кримінальному провадженні вже проводились ряд експертиз з означених питань, дослідженні інші докази, а також і те, що процесуальний закон не пов`язує обов`язок призначення експертизи внаслідок різниці позиції експертів чи спеціалістів, а оцінка їх висновків, показань, наданих в судовому засіданні, є, на ряду з іншими, окремими самостійними джерелами доказів, суд не вбачає підстав для задоволення заявленого клопотання захисником.

Також суд наголошує, що в силу вимог ч. 1 ст. 318 КПК України, судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку, а призначення експертизи без достатніх на те підстав призведе до невиправданої тяганини та порушення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 332,350 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Вдовиченка Валерія Івановича, про призначення комісійної судово-медичної експертизи - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.

Суддя: