Рішення № 99787762, 20.09.2021, Рубіжанський міський суд Луганської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2021 Провадження №2/425/238/21

Справа №425/637/21

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі головуючого судді Мирошникової О.Ш.,

за участю: секретаря судового засідання Кулішової О.С.,

представника позивача адвоката Степанцова В.Є., відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача адвоката Іващенка О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Рубіжнетеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради – позивач, до

ОСОБА_1 – відповідач,

про покладення матеріальної відповідальності,

ухвалив це рішення про таке:

І. Стислий виклад позицій позивача та заперечень відповідача.

1. 09.03.2021 КСТП «РТКЕ» (далі – позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач) про покладення на відповідача матеріальної відповідальності.

Підстава позову: відповідач має відшкодувати завдану позивачу матеріальну шкоду на підставі ст. 237 КЗпП України, оскільки він видав незаконне розпорядження про дострокове розірвання контракту з працівником позивача, що стало підставою для виплати йому позивачем середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.

2.17.05.2021 відповідач подав до суду відзив, у якому заперечував проти позовних вимог.

Обґрунтування відзиву:

- позивач не довів вину відповідача у незаконному звільненні працівника позивача та наявність причинно-наслідкового зв`язку між протиправним рішенням відповідача та шкодою, завданою позивачу;

-визнання протиправним та скасування розпорядження відповідача на підставі рішення суду не свідчить про встановлення його вини у незаконному звільненні, оскільки персональна вина відповідача не була предметом доказування у справі, в якій суд ухвалив це рішення;

-персональної вини відповідача у незаконному звільненні працівника позивача немає, оскільки розпорядження про дострокове розірвання контракту готували та погоджували інші посадові особи;

-відповідач не є посадовою особою позивача, а на час звільнення працівника позивача був посадовою особою органу місцевого самоврядування і не перебував з позивачем у трудових відносинах, тому він не може нести матеріальну відповідальність перед позивачем на підставі ст. 237 КЗпП України;

-відповідач під час виконання обов`язків міського голови ніс відповідальність перед територіальною громадою та міською радою, а не перед позивачем;

-належним відповідачем у цій справі є Рубіжанська міська рада Луганської області, оскільки вона є представником територіальної громади – власника КСТП «РТКЕ»;

-до спірних правовідносин слід застосовувати ст. 24 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування в Україні» за якою матеріальна шкода, завдана незаконним рішенням міського голови відшкодовується на рахунок місцевого бюджету.

3.Позиції сторін, викладені в судових дебатах, співпадають з підставами позову та обґрунтуванням відзиву на позовну заяву.

ІІ. Заяви, клопотання учасників справи.

4.07.04.2021 відповідач подав до суду клопотання про продовження встановленого судом строку для подання відзиву. 28.04.2921 - заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. 17.05.2021, 12.07.2021, 28.07.2021 - клопотання про відкладення розгляду справи або оголошення перерви, 18.06.2021 – про оголошення перерви у судовому засіданні, - клопотання про відкладення розгляду справи, 28.07.2021 – представники позивача та відповідача заявили клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні. 16.09.2021 відповідач подав додаткові пояснення.

5.28.04.2021, 28.07.2021, 02.09.2021 в судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

6. 19.03.2021 суд відкрив провадження у справі, постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження та призначив судове засідання з повідомленням (викликом) сторін.

7.28.04.2021 суд в судовому засіданні:

-задовольнив клопотання представника відповідача про поновлення процесуального строку та клопотання представника позивача про долучення документів;

-відмовив у задоволенні заяви представника відповідача проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження;

-оголосив перерву в судовому засіданні до 18.05.2021.

8.18.05.2021 суд задовольнив клопотання відповідача від 17.05.2021 та відклав розгляд справи на 18.06.2021. 18.06.2021 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про оголення перерви в судовому засіданні та відклав розгляд справи на 12.07.2021; 12.07.2021 суд задовольнив клопотання представника відповідача та відклав розгляд справи на 28.07.2021. 28.07.2021 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про оголошення перерви через його необґрунтованість, задовольнив аналогічне клопотання представника позивача та оголосив перерву в судовому засіданні до 02.09.2021 та задовольнив клопотання представника позивача про долучення документів.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

9.25.05.2016 Рубіжанська міська рада Луганської області (далі – рада) своїм рішенням № 11/9 затвердила Статут Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Рубіжнетеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради у новій редакції (далі – Статут), а.с. 103-108.

Норми Статуту:

Пункт 1.3. Підприємство засноване на комунальній власності територіальної громади м. Рубіжне. Засновником Підприємства є Рубіжанська міська рада Луганської області.

П. 1.4. Підприємство є комунальним, унітарним та комерційним.

П. 2.1. Підприємство є юридичною особою.

П. 7.2. Підприємство очолює директор, який призначається на посаду та звільняється з посади міським головою.

10.11.06.2019 Виконавчий комітет ради в особі міського голови ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали Контракт № 8 з керівником підприємства, що є у комунальній власності (далі – Контракт), згідно з яким ОСОБА_3 наймається (призначається) на роботу до КСТП «РТКЕ» на посаду директора (а.с. 55-57).

Норми Контракту:

П.2. На підставі Контракту виникають трудові відносини між Директором підприємства та Виконавчим комітетом.

П.5. Директор підзвітний Виконавчому комітету у межах, встановлених законодавством, статутом підприємства та цим Контрактом.

П.31. Цей Контракт діє з 14.06.2019 до 13.06.2020.

Вказаний Контракт підписали ОСОБА_3 та від імені виконавчого комітету – міський голова ОСОБА_2 (а.с. 57 на звороті).

11.06.09.2019 рада своїм рішенням № 94/2 (а.с. 18) ухвалила:

-достроково припинити повноваження міського голови міста Рубіжного ОСОБА_2 , звільнити його з посади, вивести його з персонального складу виконавчого комітету ради та зі складу підписантів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

-доручити секретарю міської ради здійснювати повноваження міського голови міста Рубіжного з моменту дострокового припинення повноважень ОСОБА_2 і до початку повноважень міського голови, обраного на позачергових виборах.

12.13.12.2019 рада своїм рішенням № 102/8 обрала секретарем Рубіжанської міської ради сьомого скликання ОСОБА_1 та надала йому право підпису та вчинення дій від мені ради без довіреності (а.с 17).

13.20.01.2020 розпорядженням міського голови № 77-К «Про дострокове розірвання Контракту та звільнення з посади директора Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Рубіжнетеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради ОСОБА_3 » (далі – розпорядження № 77-К) секретар ради ОСОБА_1 :

-достроково припинив з 20.01.2020 дію Контракту від 11.06.2019, укладеного між виконавчим комітетом ради та ОСОБА_3 ;

-звільнив ОСОБА_3 з посади директора КСТП «РТКЕ» 20.01.2020 на підставі п. 8 ст. 36 КЗпП України.

На цьому розпорядженні є особистий підпис секретаря ради ОСОБА_1 .

Ці обставини підтверджуються копією розпорядження № 77-К (а.с. 16).

14.Згідно з аркушем погодження від 20.01.2020 проект розпорядження № 77-К 20.01.2021 підготував, вніс та погодив заступник міського голови ОСОБА_4 , погодили заступник міського голови ОСОБА_5 , керуючий справами виконавчого комітету ОСОБА_6 , головний спеціаліст юридичного відділу ОСОБА_7 та начальник відділу персоналу ОСОБА_8 (а.с. 82-83).

15.Рішенням від 17.09.2020 у справі № 425/537/20, провадження № 2/425/288/20 Рубіжанський міський суд Луганської області задовольнив частково позов ОСОБА_3 до секретаря Рубіжанської міської ради Бусєнкова А.А., КСТП «РТКЕ» про визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Цим рішенням суд:

-визнав протиправним та скасував розпорядження міського голови за підписом секретаря Рубіжанської міської ради Бусєнкова А.А. від 20.01.2020 № 77-К «Про дострокове розірвання Контракту та звільнення з посади директора Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Рубіжнетеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради ОСОБА_3 »;

-визнав протиправним та скасував наказ КСТП «РТКЕ» від 20.01.2020 № 07-К «По особовому складу» про звільнення з посади директора КСТП «РТКЕ» ОСОБА_3 ;

-стягнув з КСТП «РТКЕ» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21.01.2020 до дня ухвалення рішення 17.09.2020 включно у розмірі 102514,96 грн.

Ці обставини підтверджуються копією рішення суду від 17.09.2020 (а.с. 6-10).

16.Додатковим рішенням від 02.10.2020 суд змінив дату звільнення ОСОБА_3 з 20.01.2020 на 13.06.2020 та причину його звільнення з п. 8 ч.1 ст. 36 на п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України (а.с. 11-12).

17.10.12.2020 та 11.12.2020 Луганський апеляційний суд своїми ухвалами повернув відповідачам у справі № 425/537/20 КСТП «РТКЕ» та ОСОБА_1 їх апеляційні скарги на рішення від 17.09.2020.

Тому рішення суду від 17.09.2021 та додаткове рішення від 02.10.2020 відповідно до ч. 2 ст. 273 ЦПК України набрали законної сили 11.12.2020.

18.30.12.2020 на виконання рішення суду від 17.09.2020 КСТП «РТКЕ» сплатило ОСОБА_3 , зокрема, суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 102 514,96 грн.

Ця обставина підтверджується копіями договору аутсорсингу від 20.11.2020 № 4, заяви-доручення на здійснення платежів № 4 за договором аутсорсингу від 20.11.2020 № 4, платіжного доручення від 30.12.2020 № 632, та довідкою КСТП «РТКЕ» від 03.03.2021 № 201 (а.с. 19, 138-142).

19.У матеріалах справи також є копії:

-затвердженого рішенням міської ради від 24.05.2012 № 21/3 за підписом міського голови Козюберди К.Г. Положення про юридичний відділ Рубіжанської міської ради (а.с. 93-95);

-затвердженого розпорядженням міського голови від 16.09.2019 № 125 за підписом секретаря ради Бусєнкова А.А. розподілу функціональних обов`язків між міським головою, секретарем міської ради, першим заступником міського голови, заступниками міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради та керуючим справами виконавчого комітету (а.с. 84-91);

-затвердженої 01.02.2019 міським головою Хортівим С.І. посадової інструкції начальника юридичного відділу Рубіжанської міської ради (а.с. 100-102);

-затвердженої 03.09.2020 секретарем ради Бусєнковим А.А. посадової інструкції начальника юридичного відділу Рубіжанської міської ради Мальченко Л.В.(а.с. 96-99).

У цих документах закріплені повноваження заступників міського голови Баєва В.П., Пономарьова Б.Ю., керуючого справами виконавчого комітету Ядрихінського Б.В., завдання, права і відповідальність посадових осіб (зокрема начальника) юридичного відділу ради, які брали участь у розробці та / або погодженні проекту розпорядження № 77-К.

V. Норми права, які застосував суд.

20.Кодекс законів про працю України (далі – КЗпП України):

Частина 1 статті 3 – законодавство про працю регулює трудові відносини, зокрема, працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності.

Частина 1 статті 21 - трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Пункт 8 частини 1 статті 134 – відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли, зокрема, службова особа винна незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.

Стаття 237 – суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов`язок покладається, якщо, зокрема, звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону.

Стаття 265 – посадові особи, зокрема, органів місцевого самоврядування, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

21.Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР:

Частина 1 статті 1 – посадова особа місцевого самоврядування – особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Частини 1, 3 статті 12 – зокрема, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідного міста.

Зокрема, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної міської ради.

Частина 5 статті 16 – від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Частина 2 статті 17 – відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами, організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, базуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Частина 2 статті 42 – зокрема, у разі звільнення з посади міського голови у зв`язку з достроковим припиненням його повноважень повноваження міського голови здійснює секретар відповідної міської ради. Секретар міської ради тимчасово здійснює зазначені повноваження з моменту дострокового припинення повноважень міського голови і до моменту початку повноважень міського голови, обраного на позачергових виборах відповідно до закону, або до дня відкриття першої сесії відповідної міської ради, обраної на чергових місцевих виборах.

Пункти 10, 20 частини 4 статті 42 – міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників підприємств, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад; видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Частина 5 статті 42 – міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.

Стаття 50 – секретар міської ради працює в раді на постійній основі.

Пункт 1 частини 3 статті 50 – секретар міської ради у випадку, передбаченому ч. 1 ст. 42 цього Закону, здійснює повноваження міського голови.

Частина 1 статті 77 – шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті, зокрема, неправомірних рішень посадових осіб місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом.

22.Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 № 2493-ІІІ:

Частина 1 статті 2 – посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Частина 3 статті 7 – на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія, зокрема, законодавства про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Частини 1, 2 статті 24 – матеріальна шкода, завдана територіальній громаді незаконними рішеннями, зокрема, міських голів, незаконними діями чи бездіяльністю посадових осіб місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується за рахунок місцевого бюджету в порядку, встановленому законом.

Зокрема, міські ради мають право зворотної вимоги (регресу) до посадової особи місцевого самоврядування, яка заподіяла шкоду територіальній громаді, у розмірах і порядку, визначених законами України та статутами територіальних громад, прийнятими відповідно до законів України.

23.Цивільний процесуальний кодекс України (далі – ЦПК України):

Частина 3 статті 12 - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частина 4 статті 82 – обставини, встановлені рішенням суду, зокрема, у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частина 4 статті 263 - при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

24.Висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 23.10.2019 у справі № 401/1745/16-ц, провадження № 61-22009св18 – відповідно до пункту 8 частини першої статті 134, статті 237 КЗпП України матеріальна відповідальність на службову особу за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації оплатою працівникові вимушеного прогулу при незаконному звільненні можна покласти при наявності її персональної вини в цьому.

Враховуючи викладене, суди при вирішенні справи дійшли правильного висновку про те, що в результаті незаконних дій службової особи - міського голови, винного в незаконному звільненні директора та затримці поновлення його на роботі на підставі судового рішення, заподіяно шкоду у зв`язку з оплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

25.Пункт 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 29.12.1992 - застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі пункту 8 статті 134 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що за цим законом покладається обов`язок з відшкодування шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою незаконно звільненому працівникові часу вимушеного прогулу на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення здійснено з порушенням закону; відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.

VІ. Мотивована оцінка суду.

Щодо підстав покладення на відповідача матеріальної відповідальності за ст. 237 КЗпП України:

26.Суд встановив, що відповідач під час виконання обов`язків міського голови відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» видав в межах повноважень міського голови згідно з пп. 10, 20 ч. 4 статті 42 цього Закону розпорядження про дострокове розірвання контракту з керівником комунального підприємства.

27.17.09.2020 суд своїм рішенням, яке набрало законної сили 11.12.2020, визнав протиправним та скасував це розпорядження.

У справі, що розглядається, та справі, в якій суд 17.09.2020 ухвалив рішення, співпадає склад учасників (КСТП «РТКЕ», ОСОБА_1 ) та предмет розгляду (зокрема, протиправність розпорядження відповідача ОСОБА_1 ).

Тому на підставі ч. 4 ст. 82 ЦПК України протиправність розпорядження, яку суд встановив у рішенні від 17.09.2020, не потрібно доводити у цій справі.

28.Згідно з ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до п. 1.3. Статуту КСТП «РТКЕ» підприємство засноване на комунальній власності територіальної громади, його засновником є міська рада.

Виконавчий комітет згідно з ч. 1 та 5 ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є виконавчим органом ради, його очолює відповідний міський голова.

У п .2 Контракту з керівником КСТП «РТКЕ» вказано, що на підставі Контракту виникають трудові відносини між директором підприємства та виконавчим комітетом.

29.Відповідач на час видання розпорядження виконував обов`язки міського голови, який за посадою очолює виконавчий орган міської ради.

Тому відповідач у розумінні ст. 21 КЗпП України був керівником уповноваженого власником (територіальною громадою) органу - виконавчого комітету, що є стороною контракту, укладеного з керівником КСТП «РТКЕ».

30.У розумінні ст. 2, 3, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відповідач станом на час видання розпорядження № 77-К був посадовою особою місцевого самоврядування, яка працювала у міській раді на постійній основі та на яку поширювалася дія законодавства про працю.

Відповідач в межах повноважень міського голови, передбачених пп. 10, 20 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та п. 7.2 Статуту КСТП «РТКЕ», звільнив з посади керівника комунального підприємства та особисто підписав відповідне розпорядження.

З огляду на це відповідач є службовою особою, яка несе матеріальну відповідальність перед позивачем на підставі ст. 237 КЗпП України, та є належним відповідачем у цій справі.

31.З цих підстав суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що відповідач не може нести матеріальну відповідальність за трудовим законодавством.

Щодо вини відповідача у незаконному звільненні посадової особи позивача:

32.Суд встановив, що відповідач 20.01.2020 у межах повноважень міського голови розпорядженням № 77-К звільнив керівника комунального підприємства.

На цьому розпорядженні є власний підпис відповідача.

33. Суд рішенням від 17.09.2020 визнав протиправним та скасував розпорядження за підписом відповідача.

34.Склад майнового трудового правопорушення, закріпленого у ст. 237 КЗпП України, утворюють об`єктивна та суб`єктивна сторона, суб`єкт та об`єкт.

Об`єктивна сторона вчиненого відповідачем трудового майнового правопорушення полягає у незаконному звільненні працівника позивача (дія), що стало підставою виплати працівникові позивачем середнього заробітку за час вимушеного прогулу (пряма дійсна шкода, причинно-наслідковий зв`язок).

Протиправність дій відповідача підтверджується відповідним рішенням суду, пряма дійсна шкода – фактичною виплатою 30.12.2020 суми, яку суд стягнув з позивача на користь звільненого працівника.

Причинно-наслідковий зв`язок випливає з обов`язку власника відповідно до ст. 235 КЗпП виплатити незаконно звільненому працівнику його середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Суб`єктивну сторону утворює внутрішнє ставлення особи до вчиненої дії та її наслідків.

35.Суд встановив, що відповідач в межах повноважень, передбачених законом, особисто видав та підписав протиправне розпорядження про звільнення працівника.

Це свідчить про наявність вини відповідача у вчиненні трудового майнового правопорушення, оскільки він знав чи принаймні повинен був знати про протиправність своїх дій та можливість настання їх шкідливих наслідків.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» покладає на міського голову, обов`язки якого на законних підставах виконував відповідач, персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 вказаного Закону міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідного міста.

Згідно з ч. 1 ст. 77 цього Закону шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті, зокрема, неправомірних рішень посадових осіб місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом.

Це свідчить про відповідальне становище, яке займав відповідач, що передбачає прийняття зважених рішень, що узгоджуються з принципами законності та служіння територіальній громаді.

Тому суд відхиляє доводи відповідача щодо відсутності його персональної вини з огляду на дії інших посадових осіб місцевого самоврядування.

36.Об`єктом трудового майнового правопорушення, яке вчинив відповідач, є майнові права та інтереси комунального підприємства, суб`єктом – відповідач, посадова особа, винна в незаконному звільненні працівника.

37.Суд вбачає в діях відповідача склад трудового майнового правопорушення, що є підставою для покладення на нього повної матеріальної відповідальності відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 134 та ст. 237 КЗпП України.

38.Ця позиція суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 23.10.2019 у справі № 401/1745/16-ц з аналогічних правовідносин.

39.Суд не приймає пояснення відповідача щодо конкуренції норм статей 42, 77 Закону України «Про місцеве самоврядування» зі статтею 24 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», оскільки ці норми регулюють порядок відповідальності посадових осіб місцевого самоврядування та не конкурують між собою.

В статті 24 Закону про службу в органах місцевого самоврядування врегульовано питання, зокрема відшкодування шкоди, спричиненої незаконним рішенням міського голови територіальній громаді – жителям міста. В статтях 42, 77 Закону про місцеве самоврядування, зокрема – про персональну відповідальність посадової особи за її неправомірне рішення, яке завдало шкоду юридичній особі.

В цій справі спірні правовідносини виникають відносно шкоди, спричиненої неправомірним рішенням секретаря ради юридичній особі комунальному підприємству, тому до цих правовідносин суд застосовує положення статей 42 та 77 Закону України «Про місцеве самоврядування».

Висновок суду.

40.У діях відповідача є склад трудового майнового правопорушення, передбаченого ст. 237 КЗпП України, – незаконне звільнення працівника, що стало підставою для виплати йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

41.Відповідач на час видання протиправного розпорядження про звільнення керівника комунального підприємства очолював виконавчий комітет міської ради, яка є органом, що від імені територіальної громади здійснює повноваження власника комунального майна.

42.Як посадова особа місцевого самоврядування відповідач:

-ніс відповідальність за здійснення своїх повноважень;

-мав повноваження щодо призначення на посаду та звільнення керівника комунального підприємства;

-на нього поширювалася дія законодавства про працю.

Інша особа, на яку можна покласти матеріальну відповідальність з огляду на законодавство та обставини справи, відсутня.

Тому відповідач є посадовою особою, що несе матеріальну відповідальність відповідно до трудового законодавства.

Крім того, на підставі ст. 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» він має за рахунок власних коштів відшкодувати шкоду, завдану підприємству.

43.Вчинення трудового майнового правопорушення є підставою для покладення на відповідача повної матеріальної відповідальності.

44.З цих підстав суд повністю задовольняє позов.

VІІ. Розподіл судових витрат.

45.Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з ч. 2 цієї статті інші судові витрати покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

46.Згідно з платіжним дорученням позивач сплатив 2270,00 грн судового збору (а.с. 24).

Згідно із актом про надання правової допомоги № 14 від 13.03.2021 позивач сплатив адвокату винагороду у розмірі 5000 грн.

47.Вимоги позивача суд повністю задовольнив; у прохальній частині позовної заяви позивач просила суд розподілити судові витрати.

48.Тому суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2270,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

З цих підстав суд вирішив:

1.Задовольнити повністю позов Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Рубіжнетеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради до ОСОБА_1 про покладення матеріальної відповідальності.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального спеціалізованого підприємства «Рубіжнетеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради Луганської області шкоду, заподіяну підприємству у сумі 102514,96 грн (сто дві тисячі п`ятсот чотирнадцять гривень 96 копійок).

3.Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального спеціалізованого підприємства «Рубіжнетеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради Луганської області судовий збір у сумі 2270 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

4.Рішення набирає законної сили після закінчення тридцятиденного строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5.Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня складання цього рішення.

6.Позивач: Комунальне спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство «Рубіжнетеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради (місцезнаходження: Луганська область, Сєвєродонецький район, Рубіжанська міська територіальна громада, місто Рубіжне, вулиця Іванова, будинок 157; ідентифікаційний код юридичної особи: 33515421).

Відповідач: ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 : РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя Рубіжанського міського суду Луганської областіМирошникова О.Ш.