
Справа № 215/5786/21
1-кп/215/728/21
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2021 року Тернівський районний суд м. Кривого Рогу
в складі: головуючого – судді Лиходєдова А.В.,
при секретарі Бисовій В.А.
за участю: прокурора Наумчик О.О.
обвинуваченого ОСОБА_1
захисника Бестанчук С.Г.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Тернівського районного суду м. Кривого Рогу кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 259 ч. 1 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Під час досудовою розслідування ухвалою від 30.07.2021 р. Тернівського районного суду м. Кривого Рогу, ОСОБА_1 було змінено запобіжний захід з домашнього арешту на тримання під вартою по 27.09.2021 р..
Прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Обвинувачений заперечує проти клопотання прокурора, пояснив, що він не бажає ухилятися від суду, на свідка ОСОБА_2 – свою тітку не вчиняв тиску, але з нею дійсно є спір про майно, просить надати можливість побачити народження своєї дитини, так як співмешканка вагітна. Домашній арешт порушив, так як вийшов з дому, щоб забрати сумки з продуктами для вагітної співмешканки.
Захисник підтримала свого підзахисного з тих же мотивів, що він висловив.
Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши клопотання прокурора, ухвалу від 30.07.2021р. про зміну запобіжного заходу, вважає, що обвинуваченому слід продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, виходячи з наступного.
Суд, в обґрунтування обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, зміні його на тримання під вартою, посилався на те, що ОСОБА_1 раніше судимий, обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, порушував умови застосованого судом запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, не працює, неодружений, тому може вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, чим перешкоджати кримінальному провадженню.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
Відповідно до ст. 183 КПК України – тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведене, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього кодексу.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, забезпечує особам, яким обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які, з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення законності позбавлення свободи, що означає необхідність перевірки не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а також мети, з якою застосовувалися затримання та подальше тримання під вартою. При цьому рішення суду про продовження строку тримання під вартою, не може базуватися на первісних підставах, що слугували для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Суд має з`ясувати можливість застосування до особи, яка тримається під вартою, будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою.
Оскільки обставини, на які посилався суд при обранні запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, зміні його на тримання під вартою, не змінилися, суд вважає, що інший запобіжний захід не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, так як обвинувачений раніше судимий, обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання від 4 до 8 років позбавлення волі, порушував умови застосованого судом запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, у відношенні нього на розгляді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу з 2015 р., перебуває кримінальне провадження за ст. 185 ч. 2 КК України, не працює, неодружений, тому може вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, чим перешкоджати кримінальному провадженню, яке є суспільним інтересом, що незважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Наявність вказаних ризиків, на які посилався слідчий суддя при обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, зміні його на тримання під вартою, продовжують існувати.
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого на даний період розгляду провадження неможливе, ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, продовжують існувати та не зменшилися.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 197, 199, 315 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по 20.11.2021 р..
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим з дня вручення її копії.
Суддя:
Судове рішення № 99787262, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 22.09.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 215/5786/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: