Ухвала суду № 99786807, 15.09.2021, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/4112/21

2/212/2600/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2021 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого-судді: Власенко М.Д., за участі секретаря судового засідання: Яцик А.Д., розглянувши у відсутності сторін табез фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я,-

встановив:

19 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» (надалі - ПрАТ «Суха Балка») посилаючись на те, що він працював в шкідливих умовах на підприємстві відповідача, внаслідок чого захворів на професійне захворювання. Висновком МСЕК 2011 року йому первинно встановлено 20% втрати професійної працездатності по ХОЗЛ, у зв`язку з професійним захворюванням. Після неодноразових переоглядів, 20.04.2021 року позивачу повторно встановлено 60% втрати професійної працездатності, з яких 40% - ХОЗЛ, 20% - радикулопатія, та третю групу інвалідності, безстроково. Вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, він втратив своє здоров`я, завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що позивач відчуває постійну задуху навіть при незначному фізичному навантаженні та ходьбі, турбує кашель з виділенням слизу, періодичний головний біль, важкість та хрипи у грудній клітці провокують в його стані загальну слабкість та швидку втому. Із-за кашлю та слабкості позивачу важко ходити на великі відстані та працювати на присадибній ділянці, йому не вистачає кисню, щоб вільно дихати. Усі вищевказані причини не дозволяють йому нормально користуватися послугами громадського транспорту. Через постійний страх задухи він боїться відвідувати місця великого скупчення людей та користуватися громадським транспортом. Розмір моральної шкоди позивач оцінює в сумі 186 000 грн., яку просив стягнути з відповідача.

13 квітня 2021 року судом постановлена ухвала про відкриття провадження та призначення розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі доказами.

Відповідач скористався правом надання відзиву, у якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування зазначив, що позивачем не доведено факту саме завдання йому моральної шкоди та її розмір. Також зазначив, що робота на гірничодобувному підприємстві обумовлена наявністю шкідливих виробничих факторів, при укладенні трудового договору, позивача було ознайомлено з умовами праці, наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Підприємство відповідача надавало позивачу встановлені чинним законодавством і колективними договорами пільги і компенсації, зокрема, оплату праці у підвищеному розмірі, додаткові відпустки, профілактичне харчування, перераховував до Пенсійного фонду кошти для забезпечення виплати пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 тощо. Ймовірною причиною професійного захворювання ОСОБА_1 - є незастосування ним у процесі виконання трудових обов`язків засобів захисту, не зважаючи на забезпечення ними у повному обсязі. Також, зазначили, що умови праці, у яких працював позивач, не створювались шахтою «Ювілейна» ПрАТ «СУХА БАЛКА», а є наслідком недосконалості технології розробки корисних копалин підземним способом. Звертають увагу суду на те, що позивач в своїй позовній заяві посилається на довідку МСЕК серії 12 ААА №059674 від 20.04.2021 в якій встановлено втрату професійної працездатності 60 % (40% - ХОЗЛ, 15% - радикулопатія) - (повторно) та третю групу інвалідності, з 05.04.2021 - безстроково, але позивачем не було додано (первинну) довідку про встановлення втрати професійної працездатності. За загальним стажем позивач працював 32 років 11 місяців, на ПрАТ «СУХА БАЛКА» - 16 роки 03 місяців. Позивач у своєму позові посилається на погане самопочуття та незадовільний стан здоров`я, котрому він приділяє багато часу та уваги, проте не вказує яким чином він це робить. Надана позивачем довідка МСЕК про становлення ступеня втрати професійної працездатності, не містить відомостей стосовно перенесення позивачем моральних страждань. Посилання позивача на душевні страждання та переживання не підтверджені належними доказами. Позивач частково тратив працездатність, а тому здібність до самообслуговування він має. Також позивач не потребує стороннього догляду чи допомоги. Крім того, відповідач вважає суму завищеною, такою що не відповідає тяжкості та характеру шкоди про наявність якої він стверджує.

Суд, відповідно до ч. 5ст. 279 ЦПК України, вважає можливим ухвалити рішення у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на підставі наявних у справі доказів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 працював на підприємстві відповідача в умовах впливу шкідливих факторів протягом 16 років 11 місяців, а саме з 08.07.1985 року по 26.11.1985року підземним гірником, з 26.11.1985року по 01 11.1987року підземним бурильником шпурів, з 01.11.1987року по 04.08.1988року та з 11.04.1989 року по 19.02.1990 року підземним прохідником на шахті ім. Фрунзе рудоуправління ім.. XX партз`їзду ВАТ «СУХА БАЛКА» з 28.05.1990р. по 09.12.1991р. та з 07.04.1999р. по 31.07.2006р. підземним прохідником, правонаступником якого є відповідач Приватне акціонерне товариство «Суха Балка» (а.с. 9-16).

Згідно виписок з медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1 , позивачу 16.08.2011 року було встановлено професійне захворювання: ХОЗЛ першої ст. (пиловий бронхіт першої ст., емфізема легень першої ст.), фаза загострення, ЛН першого-другого ступеню. З вказаних виписок також вбачається, що позивачу встановлювалось і інше професійне захворювання 13.04.2006 року, а саме радікулопатія. (а.с.22-25).

Висновком МСЕК від 20.04.2021 року позивачу повторно встановлено 60% втрати професійної працездатності, з яких 40% - ХОЗЛ, 20% - радикулопатія, та третю групу інвалідності з 05 квітня 2021 року, безстроково. ( а.с.8).

Згідно Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 01.09.2011 року встановлено причини виникнення професійного захворювання, а саме працюючи на підприємстві відповідача ОСОБА_2 виконував роботи в умовах, які характеризувались запиленістю повітня робочого простору, що перевищувала ГДК, з причин неефективності провітрювання гірничих виробок та застосування и засобів знесилення повітря, що мали низьку ефективність. Працюючи раніше на ЦГЗК в період з 11.06.1982 року по 01.02.1985 року помічником машиніста тепловоза, ОСОБА_1 виконував роботи в умовах, які також характеризувались запиленістю повітря робочого простору, що перевищувала ГДК.

Відповідно до п.17 Акту, причиною професійного захворювання робота на протязі 16 років 11 місяців в умовах запиленості повітря робочої зони рівень тякої перевищував нормативний, запиленість повітря робочої зони: - пил з вмістом вільного діоксиодук кремнію кристалічного від 10 до 70% : 3,2-12,0 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3 протягом 35,0-82,0% зміни.

Згідно п. 19 вказаного Акту враховуючи закінчення роботи в шкідливих умовах праці на шахті ім. Фрунзе в 2006 році визначити конкретних посадових осіб, які порушували нормативні акти з охорони праці комісія не визначила (а.с.17-18).

Враховуючи досліджені письмові докази, суд вважає доведеними обставини отримання позивачем професійного захворювання у вигляді хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) під час його роботи у шкідливих умов на ПрАТ «Суха Балка», що призвело до остаточної втарти працездатності у розмірі 40%. При цьому, судом не береться до уваги 20% втрати професійної працездатності внаслідок радукулопатії, оскільки позивачем на надано жодних доказів на підтвердження того, що таке захворювання виникло саме під час роботи у шкідливих умовах на ПрАТ «Суха Балка».

Отже, між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки професійне захворювання ХОЗЛ отримано позивачем під час виконання ним трудових обов`язків, тому наявні підстави, передбачені ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди, виходячи з наступного.

Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Згідно частин 1,3ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У зв`язку з тим, що відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання позивачем трудових обов`язків, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу моральної шкоди за рахунок відповідача.

Зупиненням, а в подальшому й скасуванням права громадян, що потерпіли від нещасних випадків на виробництві, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Враховуючи встановлені судом обставини, які знайшли підтвердження в наданих доказах, встановлений факт завдання моральної шкоди позивачу підприємством - відповідачем внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці, встановлених нормативів щодо рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, суд вважає, що причинена моральна шкода підлягає компенсації.

Суд відхиляє заперечення відповідача в тій частині, що позивач при прийнятті на роботу був попереджений про шкідливі умови праці, а також недоведеність факту завдання моральної шкоди, оскільки судом встановлено наявність у позивача професійного захворювання, що об`єктивно призвело до моральних страждань.

Доводи представника відповідача щодо відсутності доказів вини відповідача суд також не приймає до уваги, оскільки судом встановлені обґрунтовані правові підстав для покладення обов`язку з відшкодування моральної шкоди роботодавцем своєму працівнику, що отримав професійне захворювання.

Обговорюючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з меж позовних вимог та доводів позовної заяви, тяжкості наслідків, які настали в здоров`ї позивача, незворотності змін її здоров`я, ступеню втрати працездатності у розмірі 40%, період роботи у відповідача на протязі 16 років 11 місяців в умовах впливу шкідливих факторів, встановлену інвалідність, а також відсутність покращення стану позивача, постійний характер його страждань, що вносить істотні вимушені зміни у життєвих стосунках, виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає необхідним визначити розмір компенсації в сумі 90 000 грн., що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає також стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 908 гривень.

Керуючись ст.ст.153,237-1 КЗпП України, Законом України« Про охорону праці», ст.ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 279, 354 ЦПК України суд,-

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я – задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 90 000 (дев`яносто тисяч) гривень без утримання податку з доходу фізичних осіб.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" на користь держави судовий збір в розмірі 908 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційної інстанції через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «СухаБалка», місце знаходження юридичної особи: 50029, м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, 5, код ЄРДПОУ- 00191329.

Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано без проголошення 21.09.2021 року.

Суддя: М.Д. Власенко