Ухвала суду № 99785794, 21.09.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"21" вересня 2021 р. Справа № 922/4587/13

вх. № 4587/13

Суддя Усатий В.О.

Без участі представників сторін

розглянувши заяву Бабича І.Ю. про відвід судді Усатого В.О. (вх. № 22022/21 від 20.09.2021) у справі за заявою: Mramor LLP, Wales

до ФОП Бабича Ігоря Юрійовича, м. Харків

про неплатоспроможність

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Харківської області від 10.12.2013 ФОП Бабича І.Ю. визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Капустіна В.В.

Ухвалою суду від 11.02.2014 задоволено клопотання ОСОБА_2 про припинення його обов`язків ліквідатора у даній справі, звільнено арбітражного керуючого Капустіна В.В. від виконання обов`язків ліквідатора банкрута, призначено ліквідатором банкрута - арбітражного керуючого Белікова О.П.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Харківської області у зв`язку з недопустимістю повторної участі в розгляді справи судді Дзюби О.А. призначено повторний автоматичний розподіл справи № 922/4587/13.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду даної справи визначено суддю Усатого В.О.

Ухвалою суду від 12.12.2017 усунено ліквідатора Белікова О.П. від виконання покладених на нього обов`язків ліквідатора, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Кошовського С.В.

20.09.2021 до суду надійшла заява Бабича І.Ю. (вх. № 22022/21), яка не містить прохальної частини, але за своїм змістом є заявою про відвід судді Усатого В.О.

Розглянувши заяву Бабича І.Ю. про відвід судді Усатого В.О. (вх. № 22022/21 від 20.09.2021), суд зазначає наступне.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини під терміном "суд, встановлений законом" у статті 6 Конвенції мається на увазі, що "судова влада у демократичному суспільстві регулюється законами, джерелом яких є Парламент". Зазначений термін охоплює не лише правові підстави існування суду, але і його склад у кожній конкретній справі (рішення ЄСПЛ у справі "Занд проти Австрії" та у справі "Сокуренко і Стригун проти України").

Водночас, згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Європейським судом з прав людини в рішенні по справі "Білуха проти України" (Заява № 33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що: "Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010, для забезпечення існування неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Отже, при вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).

Кожен суддя колегії об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35 і 36 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Заяви Бабича І.Ю. про відвід мотивована тим, що на думку заявника існують обставини, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді. В обґрунтування поданої заяви, банкрут зазначає, що суд санкціонував проведення аукціону з продажу майна банкрута через фіктивну біржу - Товару біржу "Ресурс-Інформ+", створену фіктивною особою - ОСОБА_3 (за припущенням банкрута - бездомною особою); що грошові кошти, сплачені за придбання майна банкрута, були вкрадені колишнім ліквідатором ОСОБА_4; що суд розглянув незаконне клопотання ОСОБА_4 та виніс ухвалу про накладання арешту 15.08.2017 за його заявою, проте як на той момент арбітражний керуючий ОСОБА_4. був позбавлений права здійснювати діяльність арбітражного керуючого; що судом не вживаються заходи для забезпечення належного виконання своїх обов`язків колишнім ліквідатором - ОСОБА_4 шляхом постановлення окремої ухвали та звернення до правоохоронних органів із повідомленням про скоєння колишнім ліквідатором кримінальних правопорушень; що діючим арбітражним керуючим Кошовським С.В. не вчинено всіх належних дій щодо виконання його повноважень; що судом надто швидко винесено ухвалу в межах даної справи про призначення до розгляду заяви арбітражного керуючого Кошовського С.В.; що попередня заява Бабича І.Ю. про відвід судді була прийнята з порушенням порядку, визначеному ч. 1 ст. 31 КАСУ.

Суд звертає увагу на те, що частина обґрунтувань заяв Бабича І.Ю. про відвід судді Усатого В.О. (вх. № 22022/21 від 20.09.2021) вже була досліджена судом під час розгляду попередніх заяв Бабича І.Ю. про відвід судді Усатого В.О., які надавалися банкрутом в межах даної справи, за наслідками чого ухвалою суду від 22.06.2020 (суддя Усатий В.О.) заявлений відвід визнано необґрунтованим, а наведені заявником у його заяві міркування та припущення спростованими матеріалами справи; ухвалою суду від 23.06.2020 (суддя Кононова О.В.) відмовлено у задоволенні заяви Бабича І.Ю. (вх. № 5614 від 03.03.2020) про відвід судді Усатого В.О. від розгляду заяви уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "КБ "Експобанк" (вх. № 21248 від 06.09.2019) про визнання недійсним результатів аукціону з продажу майна банкрута; ухвалою суду від 24.09.2020 визнано вважати заявлений Бабичем І.Ю. в межах розгляду заяви Бабича І.Ю. (вх. № 11296 від 19.05.2020) про визнання незаконним включення до ліквідаційної маси майна банкрута та виключення його зі складу ліквідаційної маси відвід судді Усатого В.О. (вх. № 22078/20 від 23.09.2020, вх. № 22126/20 від 24.09.2020) необґрунтованим.

Так, судом вже було зазначено, що ухвалою суду від 12.05.2015 задоволено клопотання ліквідатора (вх. № 17051), визнано Товарну Біржу "Ресурс-Інформ+" (код ЄДРПОУ 39730826) учасником провадження у справі № 922/4587/13 про банкрутство ФОП Бабич І.Ю.

При розгляді поданого ліквідатором клопотання, судом перевірено порядок визначення організатора аукціону та на цей час ця ухвала суду є чинною та ніким не оскаржувалася.

Місцезнаходження Товарної Біржі "Ресурс-Інформ+" (61072, м. Харків, проспект Науки (колишній Леніна), буд. 58) згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не змінилося.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності); ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (далі - ідентифікаційний код); місцезнаходження юридичної особи.

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Таким чином, суд вважає достовірними відомості про місцезнаходження товарної біржі , наведені у Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Також, судом вже надавалася оцінка посилань банкрута на неправомірне прийняття судом від ОСОБА_4 документів по справі, в тому числі, і заяви про накладання арешту, які ним підписані в той час, як він вже був позбавлений права здійснювати діяльність арбітражного керуючого.

Ухвала суду від 15.08.2017 про задоволення заяви ліквідатора Белікова О.П. про накладання арешту була розглянута судом апеляційної інстанції та скасована з підстав недоведеності ліквідатором існування загрози подальшого відчуження спірного майна, а не з підстав анулювання свідоцтва арбітражного керуючого Белікова О.П.

Крім того, арбітражного керуючого Белікова О.П. усунено від виконання обов`язків ліквідатора ФОП Бабича І.Ю. ухвалою суду від 12.12.2017, отже, саме з цього моменту ОСОБА_4 перестав виконувати обов`язки ліквідатора у даній справі.

Наведені заявником підстави для відводу судді Усатого В.О. щодо вкрадення товарною біржею коштів ОСОБА_5 є предметом дослідження у кримінальному провадженні.

Суд звертає увагу на те, що статтею 62 Конституції України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Щодо посилання банкрута на непостановлення судом окремої ухвали у відношенні ОСОБА_4 у зв`язку з непереданням останнім документів щодо боржника теперішньому керуючому реалізацією - Кошовському С.В. , суд зазначає, що відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Щодо посилання заявника на невчинення, на його думку, діючим керуючим реалізацією арбітражним керуючим Кошовським С.В. всіх належних дій щодо виконання його повноважень, суд зазначає, що дані посилання Бабича І.Ю. за своїм змістом є скаргою на дії (бездіяльність) керуючого реалізацією та не є підставою для відводу судді в розумінні ст. 35 ГПК України.

Відносно посилання Бабича І.Ю. на надто швидке винесення судом у межах даної справи ухвали про призначення до розгляду заяви арбітражного керуючого Кошовського С.В., суд зазначає наступне.

13.09.2021 до суду надійшла заява керуючого реалізацією про визнання недійсним договору дарування (вх. № 3690/21 від 13.09.2021), в якій арбітражний керуючий Кошовський С.В. просив суд визнати недійсним договір дарування житлового будинку площею 323,40 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 15.11.2017 між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , посвідчений приватним нотаріусом Набокою Юлією Василівною та зареєстрований в реєстрі за № 2796.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 176 ГПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

З урахуванням вищезазначеної норми, ухвалою суду від 13.09.2021 прийнято до провадження та призначено заяву керуючого реалізацією про визнання недійсним договору дарування (вх. № 3690/21 від 13.09.2021) до розгляду на 05.10.2021.

Щодо посилання заявника на те, що попередня заява Бабича І.Ю. про відвід судді була прийнята з порушенням порядку, визначеному ч. 1 ст. 31 КАСУ, суд звертає увагу на те, що порядок здійснення судочинства у господарських судах встановлено Господарським процесуальним кодексом України, а не Кодексом адміністративного судочинства України, на який посилається Бабич І.Ю .

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 39 ГПК України якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

З урахуванням вищезазначеної норми, питання про відвід судді, заявлений Бабичем І.Ю. 23.09.2020 (вх. № 22078/20) - за день до судового засідання та 24.09.2020 (вх. № 22126/20) - безпосередньо в день судового засідання було вирішено в судовому засіданні 24.09.2020 судом, який розглядає справу, за наслідком чого визнано вважати зазначений відвід необґрунтованим.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

В рішенні у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 Європейський суд з прав людини зауважив, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного; стосовно об`єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність - це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд у встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд вважає наведені заявником у його заяві міркування та припущення необґрунтованими, спростованими матеріалами справи, тому не вбачає підстав для задоволення заяви Бабича І.Ю. про відвід судді Усатого В.О. (вх. № 22022/21 від 20.09.2021).

Відповідно до ч. 3 ст. 39 ГПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість відводу, у зв`язку з чим вирішення питання про відвід судді Усатого В.О. у справі № 922/4587/13 має бути здійснено іншим суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 35, 36, 38, 39, 232-235 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати заявлений Бабичем І.Ю. відвід судді Усатому В.О. (вх. № 22022/21 від 20.09.2021) необґрунтованим.

Передати заяву Бабича І.Ю. про відвід судді Усатого В.О. (вх. № 22022/21 від 20.09.2021) для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Усатий В.О.