Ухвала суду № 99785673, 22.09.2021, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

22.09.2021м. СумиСправа № 910/12658/21

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “НЕТВЕЙВ СЕРСВІС”, м. Київ, про забезпечення позову (вх №3443 від 20.09.2021) у справі №910/12658/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “НЕТВЕЙВ СЕРСВІС” (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ 38976491),

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕМПО-ТРАНС” (40000, м. Суми, вул. Кооперативна, буд. 19, код ЄДРПОУ 40269365),

про стягнення 484 960 грн 80 коп.,

УСТАНОВИВ:

04.08.2021 позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом від 30.07.2021, в якому просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 484960,80 грн за договором поставки № NW5420.DОО.РNА-Р01 від 20.07.2021 та суму судових витрат у розмірі 7275,00 грн.

Водночас, до Господарського суду міста Києва позивачем також було подано заяву про забезпечення позову від 30.07.2021.

Господарським судом м. Києва від 09.08.2021 у справі №910/12658/21 встановлено, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 30.07.2021 місцезнаходження відповідача : 01024, м. Київ, вул. Банкова, 12. Проте, як свідчать матеріали справи, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 03.08.2021 проведено державну реєстрацію змін про юридичну особу - Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕМПО-ТРАНС», а саме змінено найменування юридичної особи на Товариство з обмеженою відповідальністю «Аместодон» та змінено місцезнаходження юридичної особи, тож місцезнаходженням відповідача є: 40000, м.Суми, вул. Кооперативна, буд. 19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “НЕТВЕЙВ-СЕРВІС” з додатками передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Сумської області.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 20.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/12658/21 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; установлено учасникам справи строки для надання заяв по суті справи.

У поданій заяві про забезпечення позову ТОВ «НЕТВЕЙВ СЕРВІС» просить суд вжити необхідних заходів по забезпеченню позову та накласти арешт на все майно відповідача, та на грошові кошти, що знаходяться, в тому числі, але не виключно на розрахунковому рахунку в AT «ПУМБ м. Київ, IBAN НОМЕР_1 .

Подану заяву позивач аргументує тим, що відповідач здійснює відчуження належного йому майна, та зняття коштів зі свого розрахункового рахунку, що зробить неможливим в подальшому виконання рішення суду.

Згідно з частинами першою та другою статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Відповідно до частини одинадцятої статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).

Отже, забезпечення позову - це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, в кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Самі лише твердження позивача про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення у разі задоволення позову без долучення відповідних доказів та обґрунтувань, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.01.2020 у справі №922/2163/17).

Заява позивача про забезпечення позову наведеним вимогам не відповідає.

Зазначена заява містить тільки припущення заявника про утруднення чи неможливим виконання судового рішення у даній справі, у зв`язку з ухиленням відповідача від добровільного виконання своїх обов`язків за договірними зобов`язаннями.

З поданих матеріалів (заяви про забезпечення позову та доказів сплати судового збору за подання даної заяви) вбачається , що заявником не подано жодних належних доказів на підтвердження обставин, наведених в заяві.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд зазначає, що саме на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами неможливість в подальшому виконання рішення суду саме внаслідок дій або бездіяльності відповідача, тобто наявності у нього наміру ухилитися від виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, доводи, викладені позивачем у заяві про забезпечення позову, відхиляються судом за необґрунтованістю, оскільки не підтверджені відповідними доказами, а самі по собі такі доводи не підтверджують факту неможливості у майбутньому виконати судове рішення через можливі неправомірні дії відповідача.

Керуючись статтями 136-140, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “НЕТВЕЙВ СЕРСВІС”, м. Київ, про забезпечення позову від 30.07.2021 (вх №3443 від 20.09.2021) у справі №910/12658/21.

2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання – 22.09.2021 та може бути оскаржена в апеляційному порядку у порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі «Інтернет», за якою учасники справи можуть отримати інформацію у справі, що розглядається - https://court.gov.ua/sud5021/.

Суддя В.Л. Котельницька