Рішення № 99785312, 05.08.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2021 р. м. Київ Справа № 911/1239/21

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Шампар”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Бориспільський Комбікормовий Завод”, Київська обл., м. Бориспіль

про стягнення 1377845,52 грн.

За участю секретаря судового засідання Самусь В.С.

За участю представників сторін:

від позивача: Литвиненко О.І. (довір. № 2021-03-10/ЮР від 10.03.2021 р.);

від відповідача: не з`явився.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Шампар” (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Бориспільський Комбікормовий Завод” про стягнення 1377845,52 грн., з яких: 1228858,00 грн. боргу, 15934,04 грн. 3% річних, 69081,67 грн. інфляційних втрат та 63971,81 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач несвоєчасно здійснив оплату за отриманий у позивача товар – зерно пшениці, відповідно до укладеного між ними договору поставки пшениці №116/БКЗ від 08.08.2019 р., тобто не виконав зобов`язання у строк, визначений п. 2.7 Договору, у зв`язку з чим позивач, посилаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути 1228858,00 грн. заборгованості, 15934,04 грн. 3% річних та 69081,67 грн. інфляційних втрат, а також 63971,81 грн. пені відповідно до п. 4.1. Договору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.06.2021 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.07.2021 р.

У судовому засіданні 05.08.2021 р. представником позивача подано письмові пояснення від 05.08.2021 р., в яких він надає пояснення щодо строку виникнення у відповідача зобов`язання з оплати поставленого позивачем товару.

Представник позивача у підготовчих засіданнях 20.05.2021 р., 03.06.2021 р., а також у судових засіданнях 06.07.2021 р., 27.07.2021 та 05.08.2021 р. позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у підготовчі засідання 20.05.2021 р., 03.06.2021 р., а також у судові засідання 06.07.2021 р., 27.07.2021 та 05.08.2021 р. не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив до суду не надіслав, хоча про час, дату та місце підготовчих та судових засідань відповідач був належним чином повідомлений відповідно до п.п. 3, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України в порядку, встановленому ГПК України, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0103272990810 та 0103278223136, а також поштовими поверненнями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень № 0103278219201, № 0103278955994 та № 0103279252202.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

08.08.2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Шампар” (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Бориспільський Комбікормовий Завод” (покупець) було укладено договір № 116/БКЗ поставки пшениці.

Відповідно до п. 1.1 договору предметом договору є поставка зерна пшениці, що вирощується на полях.

Пунктами 2.1, 2.2 договору сторони погодили умови поставки товару: «DAP - DELIVERED AT PLACE», за адресою: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 46»; строк поставки товару: 2 календарні дні з моменту замовлення покупця, якщо інше не визначено у самому замовленні покупцем.

Відповідно до п.п. 2.3, 2.4, 2.5 договору кількість товару зазначається в рахунках-фактурах, яка визначається на підставі замовлення покупця, що направляється постачальнику засобами телефонного та/або електронного зв`язку. В разі погодження замовлення постачальник в телефонному режимі дає згоду на поставку товару. Вартість товару визначається у рахунку-фактурі, що видається постачальником на кожну окрему партію товару. Партією товару вважається кількість товару, вказана у товарно-транспортній накладній.

На виконання умов договору поставки № 116/БКЗ від 08.08.2019 р. позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 1228858,00 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними № 10 від 30.08.2020 р. на суму 254342,00 грн., № 11 від 01.09.2020 р. на суму 246356,00 грн., № 12 від 03.09.2020 р. на суму 231240,00 грн., № 13 від 03.09.2020 р. на суму 274044,00 грн. та № 14 від 04.09.2020 р. на суму 222876,00 грн.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 2.7 договору сторони погодили порядок розрахунків у тому числі розмір оплати, строк оплати та момент оплати, а саме:

- 80% від вартості товару оплачується протягом 7 робочих днів з моменту підписання сторонами видаткової накладної та отримання від постачальника документів вказаних в п. 2.6 договору (пп. 2.7.1 договору);

- 20% від вартості товару оплачується протягом 3 робочих днів після того, як постачальник в строки, передбачені чинним законодавством України, засобами електронного зв`язку надіслав покупцю податкову накладну, зареєстровану у Єдиному реєстрі податкових накладних, але в будь-якому разі не раніше строку, вказаного в підпункті 2.7.1 договору (пп. 2.7.2 договору).

Отже, пунктом 2.7 договору сторони погодили 2 етапи розрахунку за поставлений позивачем товар.

Таким чином, 80% вартості отриманого товару повинен був оплатити протягом 7 робочих днів з моменту підписання сторонами видаткової накладної, а саме:

- 08.09.2020 р. у сумі 203473,60 грн. за видатковою накладною № 10 від 30.08.2020 р.;

- 10.09.2020 р. у сумі 197084,80 грн. за видатковою накладною № 11 від 01.09.2020 р.;

- 14.09.2020 р. у сумі 184992,00 грн. за видатковою накладною № 12 від 03.09.2020 р.;

- 14.09.2020 р. у сумі 219235,20 грн. за видатковою накладною № 13 від 03.09.2020 р.;

- 15.09.2020 р. у сумі 178300,80 грн. за видатковою накладною № 14 від 04.09.2020 р.

Проте, відповідач у встановлений пп. 2.7.1 договору строк не розрахувався з позивачем за отриманий товар за зазначеними видатковими накладними на загальну суму 983086,40 грн., що становить 80% вартості поставленого товару.

Щодо оплати 20% вартості отриманого відповідачем товару, який згідно з пп. 2.7.2 договору оплачується протягом 3 робочих днів після того, як постачальник в строки, передбачені чинним законодавством України, засобами електронного зв`язку надіслав покупцю податкову накладну, зареєстровану у Єдиному реєстрі податкових накладних, судом встановлено наступне.

Так, позивачем 15.09.2020 р. зареєстровано податкову накладну № 10 від 30.08.2020 р., 29.09.2020 р. - податкову накладну № 11 від 01.09.2020 р., 30.09.2020 р. - податкову накладну № 12 від 03.09.2020 р., 29.09.2020 р. - податкову накладну № 13 від 03.09.2020 р., 30.09.2020 р. - податкову накладну № 14 від 04.09.2020 р., що підтверджується наявними в матеріалах справи зазначеними податковими накладними та відповідними квитанціями про реєстрацію податкових накладних / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, доказів надіслання відповідачу зазначених податкових накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, суду не надано.

У письмових поясненнях від 05.08.2021 р. позивач, посилаючись на абз. 3 п. 18 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246, яким передбачено, що квитанція про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування, щодо яких прийнято рішення про їх реєстрацію, одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю), зазначав, що подані до суду податкові накладні та квитанції є доказом відображення позивачем господарських операцій за видатковими накладними у своїх податкових зобов`язаннях, їх реєстрації та надання таких покупцеві.

Відповідно до абз. 1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з абз. 2 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до абз. 1 п. 18 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246, передбачено, що на момент прийняття у встановленому порядку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого). За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням (абз. 2 п. 18 вказаного Порядку).

Згідно з абз. 3 п. 18 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних квитанція про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування, щодо яких прийнято рішення про їх реєстрацію, одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Таким чином, квитанції про реєстрацію податкових накладних № 10 від 30.08.2020 р., № 11 від 01.09.2020 р., № 12 від 03.09.2020 р., № 13 від 03.09.2020 р., № 14 від 04.09.2020 р. надіслано відповідачу відповідно до абз. 3 пункту 18 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246.

Відтак, датою направлення відповідачу зареєстрованих податкових накладних є дата реєстрації відповідної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, 20% вартості отриманого товару за зазначеними видатковими накладними відповідач повинен був оплатити протягом 3 робочих днів після надіслання покупцю податкових накладних, а саме:

- 18.09.2020 р. у сумі 50868,40 грн. за видатковою накладною № 10 від 30.08.2020 р.;

- 02.10.2020 у сумі 49271,20 грн. за видатковою накладною № 11 від 01.09.2020 р.;

- 05.10.2020 р. у сумі 46248,00 грн. за видатковою накладною № 12 від 03.09.2020 р.;

- 02.10.2020 р. у сумі 54808,80 грн. за видатковою накладною № 13 від 03.09.2020 р.;

- 05.10.2020 р. у сумі 44575,20 грн. за видатковою накладною № 14 від 04.09.2020 р.

Проте, відповідач у встановлений пп. 2.7.2 договору строк не розрахувався з позивачем за отриманий товар за зазначеними видатковими накладними на загальну суму 245771,60 грн., що становить 20% вартості поставленого товару.

Таким чином, відповідач в порушення своїх зобов`язань за отриманий товар на суму 1228858,00 грн. у строк, встановлений пп. 2.7.1 та пп. 2.7.2 договору поставки № 116/БКЗ від 08.08.2019 р., не розрахувався з позивачем, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість у вказаній сумі.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з приписами статтей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 1228858,00 грн. за поставлений позивачем товар станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідача 1228858,00 грн. заборгованості підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 63971,81 грн. пені.

Відповідно до п. 4.1 договору за порушення строків оплати нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, за кожен день прострочення, але не більше 5% від загальної вартості неоплаченого товару.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Позивач просить стягнути 63971,81 грн. пені, нарахованої на заборгованість відповідача у сумі 1228858,00 грн. за період з 05.10.2020 р. по 11.03.2021 р.

Як вже зазначалось, останнім днем виконання відповідачем зобов`язання з оплати 20% вартості отриманого товару за видатковими накладними № 12 від 03.09.2020 р. та № 14 від 04.09.2020 р. є 05.10.2020 р., отже прострочення виконання зобов`язання за вказаними видатковими накладними в частині оплати 20% вартості товару виникло 06.10.2020 р.

Таким чином, станом на 05.10.2020 р. за відповідачем рахувалась заборгованість у сумі 1138034,80 грн., тобто за виключенням 90823,20 грн. (46248,00 грн. + 44575,20 грн.) - 20% оплати за видатковими накладними № 12 від 03.09.2020 р. № 14 від 04.09.2020 р.

Крім того, судом встановлено, що станом на 09.09.2020 р. у відповідача виникла заборгованість у сумі 203473,60 грн., що становить 80% вартості товару за видатковою накладною № 10 від 30.08.2020 р.

Позивачем здійснено нарахування пені на заборгованість відповідача за видатковою накладною № 10 від 30.08.2020 р. з порушенням частини шостої статті 232 ГК України, оскільки на заборгованість за видатковою накладною № 10 від 30.08.2020 р. в частині 80% оплати отриманого товару у сумі 203473,60 грн. нарахування пені припинилось 09.03.2021 р.

Разом з цим, з огляду на встановлений п. 2.7 договору кінцевий строк оплати отриманого відповідачем товару, судом встановлено, що за видатковою накладною № 10 від 30.08.2020 р. у відповідача утворилась заборгованість – 19.09.2020 р. у сумі 254342,00 грн., за видатковою накладною № 11 від 01.09.2020 р. – 03.10.2020 р. у сумі 246356,00 грн., за видатковою накладною № 12 від 03.09.2020 р. – 06.10.2020 р. у сумі 231240,00 грн., за видатковою накладною № 13 від 03.09.2020 р. – 03.10.2020 р. у сумі 274044,00 грн., за видатковою накладною № 14 від 04.09.2020 р. – 06.10.2020 р. у сумі 222876,00 грн.

Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом, сума пені нарахованої на заборгованість відповідача за загальний період з 05.10.2020 р. по 11.03.2021 р. (в межах заявленого позивачем періоду) з врахуванням визначеного судом початку прострочення та вимог частини шостої статті 232 ГК України, становить 63697,35 грн.

Проте, пунктом 4.1 договору сторони погодили обмеження суми нарахування пені, а саме пеня нараховується не більше 5% від загальної вартості неоплаченого товару.

Отже, оскільки загальна вартість неоплаченого відповідачем товару становить 1228858,00 грн., то сума пені становить 61442,90 грн. (1228858,00 грн. х 5%), яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Також, позивач просить стягнути 15934,04 грн. 3% річних.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 15934,04 грн., нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 1228858,00 грн. за період з 05.10.2020 р. по 11.03.2021 р.

Як вбачається з доданого до позову розрахунку 3% річних, позивачем двічі нараховано 3% річних за 31.12.2020 р.

Крім того, судом було встановлено, станом на 05.10.2020 р. за відповідачем рахувалась заборгованість у сумі 1138034,80 грн.

Отже, відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 15927,83 грн. 3% річних, нарахованих на заборгованість відповідача за загальний період з 05.10.2020 р. по 11.03.2021 р.

Позивач просить стягнути з відповідача 69081,67 грн. інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 1228858,00 грн. за період з 05.10.2020 по 11.03.2021 р., з урахуванням індексів інфляції за жовтень 2020 р., за листопад 2020 р., за грудень 2020 р., за січень 2021 р. та за лютий 2021 р.

Відповідно до абзаців 2, 3 п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Проте, позивачем при здійсненні розрахунку інфляційних втрати на заборгованість відповідача у сумі 1228858,00 грн. за період з 05.10.2020 р. по 11.03.2021 р. не враховано, що найменший період нарахування інфляційних втрат складає повний місяць та розрахунок інфляційних втрат здійснюється за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, тобто на заборгованість відповідача, яка виникла у вересні 2020 року нарахування інфляційних втрат здійснюється з жовтня 2020 року, а нарахування інфляційних втрат на заборгованість відповідача яка виникла у жовтні 2020 р. здійснюється з листопада 2020 р.

Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом, сума інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача за загальний період з жовтня 2020 року по лютий 2021 року (включно) становить 57854,97 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Шампар” підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Бориспільський Комбікормовий Завод” (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, буд. 46, код 42362447) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Шампар” (02088, м. Київ, вул. Автотранспортна, буд. 4, код 35030931) 1228858,00 грн. (один мільйон двісті двадцять вісім тисяч вісімсот п`ятдесят вісім грн. 00 коп.) боргу, 61442,90 грн. (шістдесят одну тисячу чотириста сорок дві грн. 90 коп.) пені, 57854,97 грн. (п`ятдесят сім тисяч вісімсот п`ятдесят чотири грн. 97 коп.) інфляційних втрат, 15927,83 грн. (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот двадцять сім грн. 83 коп.) 3% річних та 20461,26 грн. (двадцять тисяч чотириста шістдесят одну грн. 26 коп.) судового збору.

2. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

У той же час згідно пункту 17.5 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 22.09.2021 р.

Суддя О.О. Рябцева