Рішення № 99784927, 20.09.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.09.2021Справа № 910/6702/21Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 2957,00 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення заборгованості у розмірі 2957,00 грн., а саме: 2668,68 грн. основного боргу, 127,28 грн. інфляційних втрат, 31,65 грн. трьох процентів річних та 129,39 грн. пені., яка виникла у зв`язку з невиконанням боржником свого грошового зобов`язання за Договором про надання телекомунікаційних послуг № 02.5-14/2-111 від 28.01.2019.

Ухвалою суду від 28.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Вказана ухвала відповідачу вручена, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлень, однак у визначений судом строк відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.01.2019 між позивачем (аеропорт) та відповідачем (абонент) укладено договір про надання телекомунікаційних послуг № 02.5-14/2-111 (далі разом із додатковою угодою - договір), за умовами якого аеропорт надає, а абонент отримує та оплачує телекомунікаційні послуги, що перелічені в п. 4.1 договору.

У пункті 4.1 договору погоджено послуги, на які застосовуються Граничні тарифи, та послуги, тариф на які встановлюється іншим оператором, а також послуги, на які вартість (ціна) встановлюється аеропортом самостійно.

За положеннями пункту 4.4 договору абонент починає сплачувати за послуги з дати виконання робіт, що зазначена в акті виконаних робіт.

Згідно пункту 4.5 договору аеропорт щомісячно виставляє абоненту рахунок-фактуру за надані послуги за розрахунковий період (далі - рахунок) та складає акт приймання-здачі виконаних послуг (далі - акт). Розрахунковий період - період надання послуг, що дорівнює одному календарному місяцю. Розрахунковий період починається з першого календарного дня місяця та закінчується останнім календарним днем того ж місяця.

Відповідно до пункту 4.6 договору абонент з 10-го числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержує в бухгалтерії аеропорту рахунок та акт. Абонент несе відповідальність за вчасне отримання рахунку та акту. Датою отримання рахунку та акту вважається 15 число кожного місяця незалежно від дати його фактичного отримання. Сплата рахунку проводиться абонентом до 20 числа того ж місяця. Акт абонент зобов`язаний підписати та повернути в бухгалтерію аеропорту протягом 5-ти календарних днів з дати його отримання або надати в цей строк вмотивовану відмову від його підписання. Якщо протягом 5-ти календарних днів акт не буде повернутий аеропорту та не надана в цей строк вмотивована відмова від його підписання, він вважається підписаним сторонами.

Згідно пункту 7.1 договору останній є чинним з дати його підписання і діє до 31.12.2019. Договір вважається продовженим на кожний наступний рік на тих самих умовах, якщо жодна із сторін протягом 30 календарних днів до закінчення строку дії договору не повідомила письмово про його припинення.

Із матеріалів справи вбачається, що за період з червня 2020 року по лютий 2021 року позивачем надавалися послуги за договором на суму 296,52 грн. кожного місяця, тобто загалом на суму 2668,68 грн.

З огляду на те, що оплату наданих послуг відповідач не здійснював, позивач звертався до відповідача з претензією 08.12.2020 та з вимогою 25.03.2021 про сплату боргу, однак відповіді або грошових коштів не отримав.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Із умов укладеного між сторонами договору слідує, що саме на відповідача покладається обов`язок з отримання в бухгалтерії позивача рахунку та акту. При цьому, датою отримання рахунку та акту вважається 15 число кожного місяця незалежно від дати його фактичного отримання, та акт вважається підписаним сторонами, якщо протягом 5-ти календарних днів акт не буде повернутий аеропорту та не надана в цей строк вмотивована відмова від його підписання.

Доказів повернення позивачу актів наданих послуг за спірний період або надання вмотивованої відмови від їх підписання матеріали справи не містять.

Зважаючи на викладене, суд вважає доведеною позивачем наявність у відповідача заборгованості за надані послуги за період з червня 2020 року по лютий 2021 року на суму 2668,68 грн., у зв`язку з чим суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у цій частині, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просив стягнути 129,39 грн. пені, нарахованої за кожним рахунком.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 4.9 договору стягнення заборгованості по оплаті здійснюється з нарахуванням пені за кожну добу затримки від суми заборгованості в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня. Пеня нараховується до моменту повного погашення абонентом простроченої заборгованості за укладеним договором.

Таким чином, сторонами погоджено нарахування штрафних санкцій за більший період, ніж передбачено частиною 6 статті 232 ГК України.

За арифметичним перерахунком суду пеня підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Також позивачем нараховані 127,28 грн. інфляційних втрат та 31,65 грн. трьох процентів річних.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Здійснивши арифметичний перерахунок компенсаційних виплат, суд дійшов висновку, що останні підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі філії "Пасажирська компанія" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (01032, м. Київ, вул. С.Петлюри,21-а; ідентифікаційний код 41022900) на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул.Бориспіль-7; ідентифікаційний код 20572069) 2668 (дві тисячі шістсот шістдесят вісім) грн. 68 коп. основного боргу, 129 (сто двадцять дев`ять) грн. 39 коп. пені, 127 (сто двадцять сім) грн. 28 коп. інфляційних втрат, 31 (тридцять одну) грн. 65 коп. трьох процентів річних, а також 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.В. Полякова