Рішення № 99784657, 20.09.2021, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 636/974/21 Провадження 2/636/1067/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2021 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Золотоверхої О. О.

за участю секретаря судового засідання Караулової О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Введенської селищної ради Чугуївського району Харківської області, третя особа – Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора, про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,

встановив :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача, в якому просив встановити факт родинних відносин між ним та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та визнати за ним право власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом після смерті троюрідної сестри, ОСОБА_2 .

В обґрунтування позову вказував, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його двоюрідна сестра, ОСОБА_2 . Позивач є єдиним спадкоємцем після її смерті та прийняв спадщину подавши 03.02.2020 відповідну заяву до нотаріальної контори.

15.05.2020 на його заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зокрема з тих підстав, що ним не надано доказів родинних відносин із спадкодавцем та рекомендовано звернутися до суду.

В зв`язку із викладеним, позивач вимушений звернутися до суду, оскільки у інший спосіб захистити свої спадкові права він не має можливості.

В судове засідання позивач не з`явився, надав суду заяву, в якій підтримав позовні вимоги та просив розглядати справу без його участі.

Від представника відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача та прийняття рішення згідно чинного законодавства України.

Представник третьої особи – Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори до початку судового розгляду надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника третьої особи, при винесенні рішення покладались на розсуд суду.

Оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню як такий, що належним чином обґрунтований та підтверджений належними та допустимими доказами.

Так, судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Батьками позивача, у відповідності до свідоцтва про його народження (а.с. 17) є: батько – ОСОБА_3 , мати – ОСОБА_4 .

В свою чергу, батьками ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , в свідоцтві про народження зазначені ОСОБА_5 – батько, ОСОБА_6 – мати (а.с. 16).

Батьками спадкодавця - ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , в свідоцтві про її народження зазначено: ОСОБА_7 – батько, ОСОБА_8 – мати (а.с. 22).

ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 та його батьками були – ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (а.с. 20).

Позивач у позові вказував, що ОСОБА_11 та ОСОБА_12 є рідними сестрами та на підтвердження вказаного факту надав до суду копії архівної довідки та копію свідоцтва про народження ОСОБА_11 (а.с. 13-15), з яких вбачається співпадіння імені та по батькові батька та матері вказаних осіб та місця їх народження.

Крім того, з копії архівної довідки №01-28\3-2769 від 16.12.2019 (а.с. 18) вбачається, що 16.05.1928 між ОСОБА_13 та ОСОБА_14 укладено шлюб, після укладення шлюбу прізвище дружини вказано – ОСОБА_15 .

Таким чином, той факт, що ОСОБА_11 та ОСОБА_10 були рідними сестрами, та відповідно ОСОБА_7 та ОСОБА_3 приходились один одному двоюрідними братами, а позивач, ОСОБА_1 , є троюрідним братом ОСОБА_2 , на думку суду є доведеним належними та допустимими доказами.

Згідно ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 2 Постанови ВСУ № 7 від 30.05.2008 "Про судову практику у справах про спадкування" справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення, оскільки один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

ОСОБА_7 за життя належала земельна ділянка № НОМЕР_1 кадастровий номер 6325455300:06:004:0313, розташована в СТ «Конструктор» Введенської селищної ради Чугуївського району Харківської області, що підтверджено копією Державного акту на право приватної власності на землю (а.с. 39).

ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 21).

За життя ОСОБА_7 постійно мешкав та був зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , за цією ж адресою станом на 10.08.2016 постійно мешкала та була зареєстрована його дочка, ОСОБА_2 , що підтверджено Інформаційною довідкою з Реєстру територіальної громади міста Харкова від 19.11.2019 (а.с. 92).

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено копією Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть (а.с. 68).

Як вбачається з наявних в справі доказів, за життя ОСОБА_2 фактично прийняла спадщину після смерті її батька, оскільки на час відкриття спадщини була зареєстрована та мешкала разом із ним, крім того, 19.11.2019 позивач, ОСОБА_1 , який діяв від її імені на підставі нотаріально посвідченої довіреності, звернувся до Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори із заявою при прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 (а.с. 79).

Крім того, 03.02.2020 ОСОБА_1 звернувся до тієї ж нотаріальної контори із заявою про прийняття ним спадщини після смерті троюрідної сестри, ОСОБА_2 (а.с. 67), проте постановою державного нотаріуса від 15.05.2020 у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено (а.с. 76) через відсутність належних доказів родинного зв`язку.

Як вбачається з копій спадкових справ, заведених після смерті ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , інших спадкоємців, які повідомили про свій намір прийняти спадщину після смерті вказаних осіб, немає.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 №5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Встановлення даного факту для позивача має юридичне значення, оскільки від цього факту безпосередньо породжуються юридичні наслідки, в даному випадку прийняття спадщини, і законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

При прийнятті рішення відповідно до ст. 80 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достовірність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, в судовому засіданні досліджено кожний доказ, наданий стороною на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (п.27 Постанови ПВС України від 12.06.2009 № 2 "Про практику застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції").

Враховуючи викладене, суд вважає, що факт родинних відносин повністю доведений, бо досліджені судом докази свідчать про те, що ОСОБА_1 , є троюрідним братом ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту - спадкоємці за законом.

Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1265 Цивільного кодексу України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

За змістом ч.5 ст. 1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Нормами статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Так, згідно із ст. ст. 41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків... має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Будченко проти України», «найважливішою вимогою статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання органу влади у мирне володіння майном має бути законним».

Зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 10, 11, 76-80, 133, 141, 200, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , та його троюрідною сестрою, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , в порядку спадкування за законом після смерті троюрідної сестри, ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 0,12 га для ведення садівництва, розташовану за адресою: Харківська область, Чугуївський район, Введенська селищна рада, СТ «Конструктор».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5 п.15 ч. 1 розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повне судове рішення складене 22.09.2021.

Суддя О. О. Золотоверха