Ухвала суду № 99783970, 21.09.2021, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/8618/13-к

провадження №: 1-кп/398/2/21

УХВАЛА

Іменем України

"21" вересня 2021 р.колегія суддів Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Авраменка О.В.,

суддів Орловського В.В., Коліуш Г.В.,

з участю секретаря судового засідання Міщенко С.А.,

прокурора Бойка Ю.С.,

представника потерпілого АТ «Державний ощадний банк України» – Русіна В.С.,

обвинуваченої ОСОБА_1 та її захисника – адвоката Петрова І.М.,

обвинуваченої ОСОБА_2 та її захисника – адвоката Шлякової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрія в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012120300000049 від 29 листопада 2012 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки сел. Приютівка Олександрійського району Кіровоградської області, українки, громадянки України, з загальною середньою освітою, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Протопопівка Олександрійського району Кіровоградської області, українки, громадянки України, з професійно технічною освітою, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4, 5 ст. 191, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 200 КК України

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно з обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012120300000049 від 29 листопада 2012 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зокрема обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358 та ч. 2 ст. 200 КК України.

У 2006 році, точної дати та часу досудовим слідством не встановлено, мешканки селища міського типу Приютівка Олександрійського району Кіровоградської області ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , працюючи в Приютівському відокремленому безбалансовому відділенні №3070/045 філії – Олександрійського відділення №3070 ВАТ «Державний ощадний банк України» на посадах старшого контролера-касира та контролера-касира відповідно, вступили в злочинну змову спрямовану на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичних осіб, мешканців Олександрійського району Кіровоградської області. При цьому, достовірно знаючи врегульований законодавством порядок проведення операцій з приймання готівки у національній валюті в установах банку, способом незаконного заволодіння грошовими коштами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обрали привласнення чужого майна, яке було ввірено особі та перебувало в їх віданні, а саме грошових коштів осіб, які звертаються до працівників відділення ВАТ «Державний ощадний банк України» з приводу відкриття особистих депозитних рахунків і залучення грошових коштів на них, та підроблення з цією метою офіційних документів, які підтверджують отримання ними грошових коштів від фізичних осіб на депозитні рахунки. Зокрема, приховуючи скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 особисті рахунки громадян в установах банку фактично не відкривали, документи у касових обліках не проводили. Приховуючи свої злочині наміри вказані особи надавали своїм діям вигляду правомірності та з метою уникнення підозр з боку клієнтів щодо сумнівності вказаних операцій, складали та видавали громадянам договори на залучення депозитних вкладів, виписували ощадні книжки, які містили завідомо неправдиві відомості щодо банківських операцій та наявності коштів на рахунках. Реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 попередньо розподілили ролі, згідно з якими ОСОБА_1 повинна була складати завідомо неправдиві документи про підтвердження фактів відкриття депозитних рахунків та оприбуткування особистих коштів громадян за банківськими рахунками у відділенні ВАТ «Державний ощадний банк України», а ОСОБА_2 повинна була отримувати грошові кошти від громадян, не проводячи зазначені операції у касових рахунках. Крім того, остання повинна булла переконувати вкладників про залучення коштів на їхні особисті рахунки. З метою приховування своїх злочинних намірів старший контролер-касир Приютівського територіально відокремленого безбалансового відділення №3070/045 філії – Олександрійського відділення №3070 ВАТ «Державний ощадний банк України» (ТВБВ №10010/0159 філії – Кіровоградського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України») ОСОБА_1 за попередньою змовою з контролером-касиром Приютівського територіально відокремленого безбалансового відділення №3070/045 філії – Олександрійського відділення №3070 ВАТ «Державний ощадний банк України» (ТВБВ №10010/0159 філії – Кіровоградського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України») ОСОБА_2 , будучи матеріально-відповідальними особами та особами, які мали право підписувати договори на залучення коштів фізичних осіб в національній та іноземній валютах від імені банку, у порушення вимог Порядку відкриття, ведення та закриття рахунків фізичних осіб у національній валюті установами ВАТ «Ощадбанк», затвердженого постановою правління ВАТ «Ощадбанк» від 16.02.2004 року №17-2 та Порядку організації касової роботи в установах ВАТ «Ощадбанк», затвердженого постановою правління ВАТ «Ощадбанк» від 29.01.2004 року №11- 1, умисно вчинила складання та видачу завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти та мають юридичне значення, і надають певні права. Так, у період з 21 вересня 2006 року по 27 жовтня 2011 року, старший контролер-касир ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні Приютівського територіально відокремленого безбалансового відділення №3070/045 філії – Олександрійського відділення №3070 ВАТ «Державний ощадний банк України» (ТВБВ №10010/0159 філії – Кіровоградського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України»), розташованого за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район, сел. Приютівка, вул. Леніна, буд. 4, внесла завідомо неправдиві відомості щодо відкриття особистих депозитних рахунків та внесення на них грошових коштів до офіційних документів, зокрема, договорів на залучення депозитних вкладів та ощадних книжок встановленого зразку банківської установи ВАТ «Державний ощадний банк України» вкладників ВАТ «Державний ощадний банк України». На ім`я вкладника ОСОБА_3 складено неправомочний договір №1 на вклад строковий пенсійний ощадного банку у національній валюті для фізичної особи від 21.09.2006 року на рахунок № НОМЕР_1 , виписано ощадну книжку особі від 21.09.2006 року із зазначенням номеру рахунку № НОМЕР_1 ; на ім`я ОСОБА_4 складено неправомочний договір б/н на вклад строковий пенсійний ощадного банку у національній валюті для фізичної особи від 01.07.2008 року на рахунок № НОМЕР_2 , виписано ощадну книжку особі від 01.07.2008 року; на ім`я ОСОБА_5 виписано ощадну книжку особі від 19.12.2009 року із зазначенням номеру рахунку № НОМЕР_3 ; на ім`я ОСОБА_6 складено неправомочний договір б/н на вклад «НОВИЙ ВІДСОТОК» у національній валюті для фізичної особи-резидента від 30.03.2010 року на рахунок №7; на ім`я ОСОБА_7 виписано ощадну книжку особі від 03.06.2010 року із зазначенням номеру рахунку № НОМЕР_1 ; на ім`я ОСОБА_8 виписано ощадну книжку особі від 09.06.2010 року із зазначенням номеру рахунку № НОМЕР_1 ; на ім`я ОСОБА_9 виписано ощадну книжку особі без дати, із зазначенням номеру рахунку № НОМЕР_1 ; на ім`я ОСОБА_10 складено неправомочний договір б/н на вклад накопичувальний 6м у національній валюті від 30.03.2011 року; на ім`я ОСОБА_11 виписано ощадну книжку особі від 08.04.2011 року та на ім`я ОСОБА_12 виписано ощадну книжку особі від 25.05.2011 року, із зазначенням номеру рахунку № НОМЕР_1 , чітко розуміючи, що вказані банківські документи не мають юридичної сили та не несуть жодних цивільно-правових зобов`язань. Договори на залучення депозитних вкладів та ощадні книжки фізичних осіб, які містили завідомо неправдиві відомості, старший контролер-касир ОСОБА_1 за попередньою змовою з контролером-касиром ОСОБА_2 , з метою приховування своїх дійсних злочинних намірів та надання своїм діям вигляду правомірності щодо залучення грошових коштів на їх особисті депозитні рахунки у відділенні банку видали клієнтам безпосередньо на руки. У подальшому, з метою незаконного заволодіння даними грошовими коштами вкладників банку, у порушення вимог Порядку відкриття, ведення та закриття рахунків фізичних осіб у національній валюті установами ВАТ «Ощадбанк», затвердженого постановою правління ВАТ «Ощадбанк» від 16.02.2004 року №17-2 та Порядку організації касової роботи в установах ВАТ «Ощадбанк», затвердженого постановою правління ВАТ «Ощадбанк» від 29.01.2004 року №11-1, старший контролер-касир ОСОБА_1 за попередньою змовою з контролером-касиром ОСОБА_2 особисті рахунки громадян у банківській установі не відкривали, а підроблені ними документи із зазначеними завідомо неправдивими відомостями у касових обліках не проводили, в автоматизованій банківській системі ВАТ «Державний ощадний банк України» не реєстрували.

Дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , органом досудового розслідування кваліфіковано як те, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді старшого контролера-касира Приютівського територіально відокремленого безбалансового відділення «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 , перебуваючи на посаді контролера-касира Приютівського територіально відокремленого безбалансового відділення «Державний ощадний банк України», своїми умисними протиправними діями вчинили складання та видачу працівником юридичної особи будь-якої форми власності, який не є службовою особою, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення та надають певні права, за попередньою змовою групою осіб, тобто скоїли кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 358 КК України.

Крім того, у 2006 році, точної дати та часу досудовим слідством не встановлено, у зв`язку зі знищенням банківською установою первинних банківських документів, строк зберігання яких передбачає 5 років, старший контролер – касир ОСОБА_1 та контролер – касир ОСОБА_2 , являючись матеріально-відповідальними особами, вступили в злочинну змову спрямовану на незаконне привласнення грошових коштів фізичних осіб, мешканців Олександрійського району Кіровоградської області, отриманих ними від зазначених осіб після здійснення приходних, видаткових та розрахункових касових операцій; оформленні пасивних операцій – залученні депозитів та прийманні комунальних платежів. Для досягнення цієї мети старший контролер-касир ОСОБА_1 за попередньою змовою з контролером-касиром ОСОБА_2 , перебуваючи у приміщенні Приютівського територіально відокремленого безбалансового відділення №3070/045 філії – Олександрійського відділення № 3070 ВАТ «Державний ощадний банк України» (ТВБВ №10010/0159 філії – Кіровоградського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України»), розташованого за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район, сел. Приютівка, вул. Леніна, буд. 4, у період з 2006 року по лютий 2012 року, у порушення вимог пункту 4 глави 1 розділу ІІІ та пунктів 2, 5 глави 3 розділу ІІІ Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління НБУ від 14.08.2003 року №337 та пунктів 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.7, 3.2, 3.5, 3.13 Розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління НБУ від 01.06.2011 року №174, здійснили незаконне заволодіння чужим майном шляхом привласнення грошових коштів ввірених їм та які перебували в їх віданні, належних ВАТ «Державний ощадний банк України» та фізичним особам - клієнтам банківської установи. З метою приховування скоєння кримінального правопорушення та уникнення відповідальності за вчинене, останні повторно вносили завідомо неправдиві відомості до офіційних первинних банківських документів доступу до банківських рахунків клієнтів ОСОБА_13 (рахунок № НОМЕР_4 ); ОСОБА_14 (рахунок № НОМЕР_5 ); ОСОБА_15 (рахунок № НОМЕР_6 ); ОСОБА_16 (рахунок № НОМЕР_7 ); ОСОБА_17 (рахунок № НОМЕР_8 ); ОСОБА_18 (рахунок № НОМЕР_9 ); ОСОБА_19 (рахунок № НОМЕР_10 ); ОСОБА_20 (рахунок № НОМЕР_11 ); ОСОБА_21 (рахунок № НОМЕР_12 ); ОСОБА_22 (рахунок № НОМЕР_13 ); ОСОБА_23 (рахунок № НОМЕР_14 ); ОСОБА_24 (рахунок № НОМЕР_15 ); ОСОБА_6 (рахунок № НОМЕР_16 ); ОСОБА_25 (рахунок № НОМЕР_17 ); ОСОБА_26 (рахунок № НОМЕР_18 ); ОСОБА_27 (рахунок № НОМЕР_19 ); ОСОБА_28 (рахунок № НОМЕР_20 ); ОСОБА_29 (рахунок № НОМЕР_21 ); ОСОБА_30 (рахунок № НОМЕР_22 ); ОСОБА_31 (рахунок № НОМЕР_23 ); ОСОБА_32 (рахунок № НОМЕР_24 ); ОСОБА_33 (рахунок № НОМЕР_25 ); ОСОБА_34 (рахунок № НОМЕР_26 ); ОСОБА_35 (рахунок № НОМЕР_27 ); ОСОБА_36 (рахунок № НОМЕР_28 ); ОСОБА_37 (рахунок № НОМЕР_29 ); ОСОБА_38 (рахунок № НОМЕР_30 ); ОСОБА_39 (рахунок № НОМЕР_31 ); ОСОБА_40 (рахунок № НОМЕР_32 ); ОСОБА_41 (рахунок № НОМЕР_33 ); ОСОБА_42 (рахунок № НОМЕР_34 ); ОСОБА_43 (рахунок № НОМЕР_35 ); ОСОБА_44 (рахунок № НОМЕР_36 ); ОСОБА_45 (рахунок № НОМЕР_37 ); ОСОБА_46 (рахунок № НОМЕР_38 ); ОСОБА_47 (рахунок № НОМЕР_39 ); ОСОБА_48 (рахунок № НОМЕР_40 ); ОСОБА_5 (рахунок № НОМЕР_41 ); ОСОБА_49 (рахунок № НОМЕР_42 ); ОСОБА_50 (рахунок № НОМЕР_43 ); ОСОБА_51 (рахунок № НОМЕР_44 ), зокрема видаткових ордерів Ф. №51, ордерів на списання вкладу з рахунку Ф. №52, заяв на видачу готівки Ф. №8н, в яких зазначали невірні суми виданих особі – клієнту банківської установи грошових коштів, власноруч ставили підпис замість отримувача коштів, яких особа у касі банківської установи фактично не одержувала та оформлювали видаткові банківські документи з їхніх поточних рахунків без відому та підпису клієнта.

Дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , органом досудового розслідування кваліфіковано як те, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді старшого контролера-касира Приютівського територіально відокремленого безбалансового відділення «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 , перебуваючи на посаді контролера-касира Приютівського територіально відокремленого безбалансового відділення «Державний ощадний банк України», своїми умисними протиправними діями повторно вчинили складання та видачу працівником юридичної особи будь-якої форми власності, який не є службовою особою, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення та надають певні права, за попередньою змовою групою осіб, тобто скоїли кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 358 КК України.

Крім цього, у 2006 році, точної дати та часу досудовим слідством не встановлено, у зв`язку зі знищенням банківською установою первинних банківських документів, строк зберігання яких передбачає 5 років, старший контролер – касир ОСОБА_1 та контролер – касир ОСОБА_2 , являючись матеріально – відповідальними особами, вступили у злочинну змову, спрямовану на незаконне привласнення грошових коштів фізичних осіб, мешканців Олександрійського району Кіровоградської області, отриманих ними від зазначених осіб після здійснення приходних та видаткових, розрахункових касових операцій; оформленні пасивних операцій – залученні депозитів та прийманні комунальних платежів. Для досягнення цієї мети старший контролер-касир ОСОБА_1 за попередньою змовою з контролером-касиром ОСОБА_2 , перебуваючи у приміщенні Приютівського територіально відокремленого безбалансового відділення №3070/045 філії – Олександрійського відділення №3070 ВАТ «Державний ощадний банк України» (ТВБВ №10010/0159 філії – Кіровоградського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України»), розташованого за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район, сел. Приютівка, вул. Леніна, буд. 4, у період з 2006 року по лютий 2012 року, у порушення вимог пункту 4 глави 1 розділу ІІІ та пунктів 2, 5 глави 3 розділу ІІІ Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління НБУ від 14.08.2003 року №337 та пунктів 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.7, 3.2, 3.5, 3.13 Розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління НБУ від 01.06.2011 року № 174, здійснили незаконне заволодіння чужим майном шляхом привласнення грошових коштів ввірених їм та які перебували в їх віданні, належних ВАТ «Державний ощадний банк України» та фізичним особам - клієнтам банківської установи. З метою приховування скоєння кримінального правопорушення та уникнення відповідальності за вчинене, останні повторно вносили завідомо неправдиві відомості до офіційних первинних банківських документів доступу до банківських рахунків клієнтів ОСОБА_13 (рахунок № НОМЕР_4 ); ОСОБА_14 (рахунок № НОМЕР_5 ); ОСОБА_15 (рахунок № НОМЕР_6 ); ОСОБА_16 (рахунок № НОМЕР_7 ); ОСОБА_17 (рахунок № НОМЕР_8 ); ОСОБА_18 (рахунок № НОМЕР_9 ); ОСОБА_19 (рахунок № НОМЕР_10 ); ОСОБА_20 (рахунок № НОМЕР_11 ); ОСОБА_21 (рахунок № НОМЕР_12 ); ОСОБА_22 (рахунок № НОМЕР_13 ); ОСОБА_23 (рахунок № НОМЕР_14 ); ОСОБА_24 (рахунок № НОМЕР_15 ); ОСОБА_6 (рахунок № НОМЕР_16 ); ОСОБА_25 (рахунок № НОМЕР_17 ); ОСОБА_26 (рахунок № НОМЕР_18 ); ОСОБА_27 (рахунок № НОМЕР_19 ); ОСОБА_28 (рахунок № НОМЕР_20 ); ОСОБА_29 (рахунок № НОМЕР_21 ); ОСОБА_30 (рахунок № НОМЕР_22 ); ОСОБА_31 (рахунок № НОМЕР_23 ); ОСОБА_32 (рахунок № НОМЕР_24 ); ОСОБА_33 (рахунок № НОМЕР_25 ); ОСОБА_34 (рахунок № НОМЕР_26 ); ОСОБА_35 (рахунок № НОМЕР_27 ); ОСОБА_36 (рахунок № НОМЕР_28 ); ОСОБА_37 (рахунок № НОМЕР_29 ); ОСОБА_38 (рахунок № НОМЕР_30 ); ОСОБА_39 (рахунок № НОМЕР_31 ); ОСОБА_40 (рахунок № НОМЕР_32 ); ОСОБА_41 (рахунок № НОМЕР_33 ); ОСОБА_42 (рахунок № НОМЕР_34 ); ОСОБА_43 (рахунок № НОМЕР_35 ); ОСОБА_44 (рахунок № НОМЕР_36 ); ОСОБА_45 (рахунок № НОМЕР_37 ); ОСОБА_46 (рахунок № НОМЕР_38 ); ОСОБА_47 (рахунок № НОМЕР_39 ); ОСОБА_48 (рахунок № НОМЕР_40 ); ОСОБА_5 (рахунок № НОМЕР_41 ); ОСОБА_49 (рахунок № НОМЕР_42 ); ОСОБА_50 (рахунок № НОМЕР_43 ); ОСОБА_51 (рахунок № НОМЕР_44 ), зокрема видаткових ордерів Ф. №51, ордерів на списання вкладу з рахунку Ф. №52, заяв на видачу готівки Ф. №8н, в яких зазначали невірні суми виданих особі – клієнту банківської установи грошових коштів, власноруч ставили підпис замість отримувача коштів, яких особа у касі банківської установи фактично не одержувала та оформлювали видаткові банківські документи з їхніх поточних рахунків без відому та підпису клієнта.

Дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , органом досудового розслідування кваліфіковано як те, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді старшого контролера-касира Приютівського територіально відокремленого безбалансового відділення «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 , перебуваючи на посаді контролера-касира Приютівського територіально відокремленого безбалансового відділення «Державний ощадний банк України», своїми умисними протиправними діями вчинили підробку документів доступу до банківських рахунків, за попередньою змовою групою осіб, тобто скоїли кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 200 КК України.

16 лютого 2021 року від захисника обвинуваченої ОСОБА_1 – адвоката Петрова І.М. та 23 лютого 2021 року від захисника обвинуваченої ОСОБА_2 – адвоката Шлякової Н.В. надійшли клопотання про звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358 та ч. 2 ст. 200 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження в цій частині.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 та її захисник – адвокат Петров І.М., обвинувачена ОСОБА_2 та її захисник – адвокат Шлякова Н.В. підтримали клопотання щодо звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності та закриття відносно них кримінального провадження у зв`язку з закінченням строку давності та просили клопотання задовольнити.

Судом роз`яснено обвинуваченим наслідки звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строку давності та закриття кримінального провадження, в тому числі і те, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строку давності не має реабілітуючого характеру. Після цього обвинуваченими надано згоду на звільнення їх від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження із зазначених підстав.

Прокурор Бойко Ю.С. відніс вирішення клопотання на розсуд суду.

Представник потерпілого АТ «Державний ощадний банк України» – Русіна В.С. заперечував проти задоволення клопотань захисників.

Колегія суддів, заслухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Частиною 1 статті 5 КК України встановлено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Частина 2 статті 200 КК України передбачає покарання у виді штрафу від п`яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та в силу ч. 4 ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

Частина 3 статті 358 КК України передбачає покарання у виді обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк та в силу ч. 4 ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

За змістом п. п. 1 – 5 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки – у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки – у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п`ять років – у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4) десять років – у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п`ятнадцять років – у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

З обвинувального акту вбачається, що інкриміновані обвинуваченим кримінальні правопорушення, в тому числі, передбачені ч. 2 ст. 200 та ч. 3 ст. 358 КК України, вчинені в період з вересня 2006 року по лютий 2012 року, тобто на даний час минуло більше п`яти років з моменту вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 200 та ч. 3 ст. 358 КК України.

Будь-яких даних про те, що перебіг давності зупинявся або переривався з підстав, зазначених ч. ч. 2, 3 ст. 49 КПК України, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що міститься у п. 1 Постанови «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23 грудня 2005 року, згідно яких, звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям справи можливе на будь-яких стадіях судового розгляду справи, за умови вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений Особливою частиною Кримінального кодексу України, та за наявності визначених законом матеріально-правових підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням давності є обов`язковим для суду, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4 ст. 49 КК України.

При цьому, закон не пов`язує можливість застосування правил ч. 1 ст. 49 КК України із визнанням особою вини, оскільки обов`язковою передумовою для закриття провадження у справі є наявність згоди особи на звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Положеннями ст. 285 КПК України встановлено, що особі, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз`яснюється право на таке звільнення. Обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.

Тобто, установивши обставини, що дають підстави для закриття справи суд повинен їх дослідити і в разі згоди особи ухвалити рішення про її звільнення від кримінальної відповідальності.

Системний аналіз наведених норм закону вказує на те, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим. Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження – досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

Така правова позиція викладена у рішеннях Верховного Суду у справах №285/2238/17 від 19 лютого 2019 року, №185/7934/13 від 27 лютого 2018 року, №456/3557/17 від 07 лютого 2020 року, №754/10717/17 від 16 грудня 2019 року, №202/3148/16 від 17 вересня 2019 року та №287/359/15 від 29 травня 2019 року.

Оскільки, обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скористалися своїм правом щодо звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та мають право на таке звільнення, а суд, в свою чергу, роз`яснив обвинуваченим їх право на звільнення від кримінальної відповідальності та юридичні наслідки щодо реалізації цього права, в тому числі, і те, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності не має реабілітуючого характеру і обвинуваченими надано згоду на звільнення їх від кримінальної відповідальності із зазначених вище підстав, то колегія суддів приходить до висновку, що клопотання захисників обвинувачених підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 49 КК України, ст. ст. 284, 285, 286, 370, 372 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_1 – адвоката Петрова І.М. та клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_2 – адвоката Шлякової Н.В. про закриття кримінального провадження за окремими епізодами задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 200 КК України, від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України.

Звільнити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 200 КК України, від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012120300000049 від 29 листопада 2012 року, в частині обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 200 КК України – закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали оголошено 22 вересня 2021 року о 08 год. 40 хв.

Головуючий суддя О.В.Авраменко

Судді В.В.Орловський

Г.В.Коліуш