Вирок № 99783668, 22.09.2021, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№ 938/534/21

Судове провадження № 1-кп/938/108/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2021 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківськоїобласті в складі:

головуючого судді Чекан Н.М.

з участю: секретаря судового засідання Івасюк Г.Ю.

прокурора Поповича П.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника обвинуваченого - адвоката Халуса М.М.

представника потерпілого Верховинського районного лісгоспу - Сольчаника Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12021091130000012 від 05.05.2021 року про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Перехресне Верховинського району Івано-Франківської області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з повною загальною середньою освітою, депутатом не обирався, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 вчинив незаконну порубку дерев у лісах, що заподіяло істотну шкоду, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 246 КК України.

Кримінальне правопорушення вчинено при таких обставинах.

ОСОБА_1 15 березня 2021 року з метою вчинення незаконної порубки дерев направився в лісовий масив Верховинського районного лісгоспу, який розташований в адміністративних межах села Перехресне Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області.

Перебуваючи в лісовому масиві, в кварталі № 16 виділ № 19 Красноїлівського лісництва Верховинського районного лісгоспу, ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання і відтворення лісу, як важливого елемента навколишнього природного середовища, діючи умисно з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи так діяти, без спеціального дозволу (лісорубного квитка, ордера), вчинив незаконну порубку лісу, а саме семи сироростучих дерев породи ялина, загальною кубомасою 2,79м3.

Внаслідок незаконної порубки дерев ОСОБА_1 , відповідно до проведеної судової інженерно-екологічної експертизи, спричинив істотну шкоду довкіллю та державним інтересам в особі Верховинського районного лісгоспу, якому завдано збитків на загальну суму 22 875,04 гривень.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися в незаконній порубці дерев у лісах, що заподіяло істотну шкоду, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 1 ст. 246 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав повністю, вказавши, що погоджується зі всіма обставинами кримінального правопорушення, які зазначені в обвинувальному акті щодо нього; просить його суворо не карати, призначити йому покарання у виді штрафу в мінімальному розмірі, оскільки він хоча і не працює, але має можливість його сплатити. Також обвинувачений зазначив, що дійсно 15.03.2021 року зрізав у лісі за допомогою бензопили, яку позичив у сусіда, сім дерев породи смерека (ялина).

Представник потерпілого, Верховинського районного лісгоспу, Сольчаник Г.В. у судовому засіданні просив суд суворо не карати обвинуваченого.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_1 визнає свою вину повністю, то просить суд не допитувати свідків по даній справі, не досліджувати письмові докази. Його позиція є добровільною та істинною, розуміє, що в разі оскарження вироку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку. Вказана позиція обвинуваченого погоджена з його захисником (а.с.33).

Враховуючи показання обвинуваченого, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість у подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, яка погоджена з його захисником, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, у зв`язку з чим суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, допитом представника потерпілого в частині призначення покарання та матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого, а також дослідженням досудової доповіді, складеної працівником Верховинського РС філії державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області.

При призначенні покарання суд враховує, що у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16.10.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи». Також у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005 року) та «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.02.2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

Крім того, загальні засади призначення покарання визначені в ст. 65 КК України, відповідно до якої покарання призначається 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу, 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненного кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. А згідно з ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

До обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 , суд відносить те, що він щиро розкаявся та активно сприяв розкриттюзлочину.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 , не встановлено.

Суд також враховує особу винного ОСОБА_1 .

Зокрема, вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.34), його місце проживання: с. Перехресне Верховинського району (а.с. 34, 43-44), раніше не судимий (а.с.35), на обліку в наркологічному кабінеті Верховинської багатопрофільної лікарні не знаходиться (а.с.36), позитивно характеризується за місцем проживання (а.с.46).

Обвинувачений знаходиться на обліку в психіатричному кабінеті Верховинської багатопрофільної лікарні (а.с.36), відповідно до висновку судово-психіатричного експерта від 01.08.2021 року №175/2021 ОСОБА_1 психіатричними розладами не страждає і не страждав на період часу, що відноситься до інкримінованих йому протиправних дій, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує, у період часу, що відноситься до інкримінованого йому злочину перебував у стані і перебуває на час проведення експертизи, при якому здатний в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними (а.с.38-42)

Згідно з досудовою доповіддю начальника Верховинського РС філії ДУ «Центр пробації в Івано-Франківській області» від 16.09.2021 року - ризик вчинення ОСОБА_1 повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства - середній, виправлення обвинуваченого без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства. На думку Верховинського РС у разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним накладення на правопорушника обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації ( а.с. 26-30 ).

У ч. 2 ст. 4 КК України закріплено, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Відповідно до ч. 1 ст.246 КК України (в редакції закону, що діяв на час вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, тобто станом на 15.03.2021 року) незаконна порубка дерев або чагарників у лісах, що заподіяла істотну шкоду, карається штрафом від тисячі до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Впродовж періоду з часу вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому вказаного кримінального правопорушення та по час ухвалення судом даного вироку не набирав чинності закон про кримінальну відповідальність, яким скасовувалася б кримінальна протиправність діяння, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, пом`якшувалася б кримінальна відповідальність за його вчинення або іншим чином поліпшувалося становище обвинуваченого.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 , суд враховує положення ч.2 ст. 65 КК України, згідно з яким більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Санкцією ч. 1 ст. 246 КК України передбачено найменш суворе покарання у виді штрафу в розмірі від 17000 до 25500 грн. У судових дебатах прокурор, обвинувачений та його захисник просили суд призначити ОСОБА_1 штраф в мінімальному розмірі, встановленому санкцією ч. 1 ст. 246 КК України.

Враховуючи вищевказане, судвважає, що штраф у мінімальному розмірі, як найменш суворий вид покарання, буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід ОСОБА_1 на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання суд не вбачає.

У ході досудового розслідування Верховинським районним лісгоспом заявлено позовну заяву про стягнення з ОСОБА_1 заподіяної шкоди в сумі 22875,04 грн., щодо якого у подальшому, до початку розгляду справи по суті, від позивача поступило клопотання про його залишення без розгляду.

Речові докази по справі відсутні.

У ч. 2 ст. 124 КПК України закріплено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

По справі наявні процесуальні витрати, пов`язані з проведенням експертизи, а саме:

- за висновок експерта Івано-Франківського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 1124/21-28/1174/1175/21-28 від 12.05.2021 року - 4118,64 грн (а.с.45).

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 349, 368-371, 373, 374 КПК України, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним за ч. 1 ст. 246 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (одної тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 4118 (чотири тисячі сто вісімнадцять) гривнів 64 копійки витрат за проведення експертизи.

Цивільний позов Верховинського районного лісгоспу про стягнення з ОСОБА_1 заподіяної шкоди в сумі 22875,04 грн. - залишити без розгляду.

На вирок суду сторонами може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду відповідно до вимог ч.2 ст. 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч. 3 ст.349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому, захзиснику, прокурору.

Суддя Наталія ЧЕКАН