Постанова № 99781450, 21.09.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/7847/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2021 року суддя Галицького районного суду м. Львова Стрельбицький В.В., за участю представника митниці Лубоцького Б.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Львівської митниці Державної митної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил

громадянина Республіка Білорусь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - Білорусь, місце роботи - Республіка Польща, м. Jeziora, місце проживання - АДРЕСА_1 ,

за ч.6 ст.481 Митного кодексу України,

встановив:

21.08.2021 о 06 години 20 хвилин, в зону митного контролю по смузі руху «червоний коридор» пункту пропуску «Краківець – Корчова» митного поста «Яворів» Львівської митниці, в напрямку «в`їзд в Україну», в`їхав транспортний засіб марки VAN HOOL T-916 ASTRON (загальний автобус), реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , яким гр. Республіки Білорусь ОСОБА_1 слідував у приватну поїздку з Республіки Польща до України, в якості пасажира. Під час проходження митного контролю та митного оформлення вищезазначеного транспортного засобу, після проведення перевірки у відповідності до інформації електронної бази ЄАІС «Перетин кордону транспортним засобом», а також спрацювання АСАУР встановлено, що гр. Республіки Білорусь ОСОБА_1 ввіз на митну територію України в митному режимі «тимчасове ввезення до 1 року» 19.06.2020 року, через митний пост «Доманове» Волинської митниці, транспортний засіб марки RENAULT SANDERO, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 . Згідно даних програмно-інформаційного комплексу АСМО «Інспектор» та Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), вищевказаний транспортний засіб з митної території України, станом на 21.08.2021 року гр. Республіки Білорусь ОСОБА_1 не вивозився та у інший митний режим, згідно законодавства не поміщений.

Представник митниці протокол підтримав.

Громадянин Республіки Білорусь ОСОБА_1 подав до суду письмові пояснення на протокол. Вказав, що перевищення встановленого строку для вивезення автомобіля було зумовлено об`єктивними причинами. Вказав, що являється громадянином Республіки Білорусь, де, на період карантину, було запроваджено особливий політичний режим та встановлено дозвіл виїзду громадянам Білорусі в інші країни не більше 1 разу на 6 місяців. Крім цього, він є офіційно працевлаштований у Республіці Польща та повинен був залишатись там, оскільки 18.06.2021 року у нього закінчилась віза та необхідно було отримати посвідку на постійне проживання. В Україні на даний час проживає його сім`я – дружина та малолітня донька. При прийнятті рішення просив суд врахувати, що санкція за вказане правопорушення у вигляді конфіскації автомобіля є надважкою для нього. Автомобіль дуже потрібний його сім`ї. Його дружина ОСОБА_2 , у порядку передбаченому митним законодавством зверталась до Волинської митниці із повідомленням про наявність у обставин непереборної сили та неможливості у строки, передбачені ст.380 МК України, вивезти за межі території України транспортний засіб RENAULT SANDERO, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 .

Суд, заслухавши пояснення представника митниці, дослідивши пояснення особи відносно якої складено протокол та матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Частиною 6 ст. 481 МК України, передбачена відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно ч.1 ст. 380 Митного кодексу України, тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов`язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.

Частиною 2 статті 380 Митного кодексу України визначено, що транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від проведення заходів офіційного контролю, а також від подання документів та/або відомостей, що підтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень щодо переміщення транспортних засобів особистого користування через митний кордон України. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом X цього Кодексу. Пальне, що міститься у звичайних (встановлених заводом-виробником) баках зазначених транспортних засобів, не підлягає письмовому декларуванню та не є об`єктом оподаткування митними платежами.

Частиною 5 статті 380 Митного кодексу України визначено, що тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

У відповідності до вимог ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються : протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта , іншими документами.

Згідно наявних у матеріалах справи доказів громадянин Республіки Білорусь ОСОБА_1 , перевищив строк тимчасового ввезення транспортного засобу особистого користування на митну територію України більше ніж на тридцять діб, що доводиться дослідженими в ході розгляду справи нижченаведеними доказами:

-протоколом про порушення митних правил №1597/20900/21 від 21.08.2021 року;

-копією контрольного талону для проходження по «червоному коридору»;

-копією паспорта громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 ;

-даними ЄАІС ДМС України, згідно яких громадянин Республіки Білорусь ОСОБА_1 9.06.2020 року ввіз через митний пост «Доманове» Волинської митниці, транспортний засіб марки RENAULT SANDERO, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 ;

-письмовими поясненнями громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 .

Вищенаведені докази є належними та допустимими і у своїй сукупності свідчать про наявність у діях громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбаченого ч.6 ст. 481 МК України.

Виходячи з вищенаведеного, суд відхиляє посилання громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 на наявність підстав для застосування положень п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП та закриття провадження у справі за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

Аналізуючи докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, приходжу до висновку, що вина громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України доведена повністю.

Статтею 460 Митного кодексу України визначено, що вчинення порушення митних правил, передбачених, в тому числі статтею 481 Митного кодексу України, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої Митним кодексом України.

Частиною 2 розділу VIII наказу Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657 «Про виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили» визначені терміни «аварія» та «обставини непереборної сили»:

аварія – небезпечна подія техногенного характеру, у зв`язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи;

обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов`язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події.

Згідно розділу VIII наказу Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657 «Про виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили» документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

Так, громадянин Республіки Білорусь ОСОБА_1 ввіз на митну територію України в митному режимі «тимчасове ввезення до 1 року» 19.06.2020 року, через митний пост «Доманове» Волинської митниці, транспортний засіб марки RENAULT SANDERO, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 .

Крім того, в ході розгляду справи встановлено, що дійсно дружина громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 зверталась до митного органу з повідомленням щодо складнощів. Натомість зі змісту відповіді наданої митним органом на відповідне повідомлення вбачається, що заявнику роз`яснено обов`язок дотримання положень митного законодавства та необхідність вивезення транспортного засобу у визначені строки, а також роз`яснення підстави звільнення від виконання даного обов`язку.

Враховуючи встановлені ст. 380 Митного кодексу України, строки тимчасового ввезення, даний транспортний засіб повинен бути вивезений громадянином Республіки Білорусь ОСОБА_1 з митної території України до 19.06.2021 року.

Твердження громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 , викладені у письмових пояснення не підтверджують, що у даній справі мали місце обставини непереборної сили. Наведені обставини не є форс-мажорними (обставинами непереборної сили).

Таким чином, обставин, передбачених ст.460 Митного кодексу України, з настанням яких діяння, передбачене ст.481 Митного кодексу України, не тягне за собою адміністративної відповідальності під час судового розгляду не встановлено.

В свою чергу громадянин Республіки Білорусь ОСОБА_1 , ввозячи транспортний засіб на територію України був обізнаний у наслідках невиконання обов`язку щодо своєчасного вивезення автомобіля, а отже і повинен був усвідомлювати ризики пов`язані із виконанням покладених на нього обов`язків, на виконання яких він погодився добровільно.

Разом з цим, виходячи з характеру вчиненого правопорушення та обставин зазначених у письмових поясненнях громадянином Республіки Білорусь ОСОБА_1 , суд вважає, що у даній справі існують обставини, які об`єктивно ускладнили, а не виключили, останньому можливість вивезти автомобіль у строки, визначені ст.380 МК України.

Такими обставинами суд визнає законодавчі обмеження щодо перетину кордону у Республіці Білорусь для її громадян, складнощі з отриманням документів на право виїзду і в`їзду до країни до громадянин Республіки Білорусь ОСОБА_1 працює, проживання його сім?ї на території України.

При вирішенні питання про відповідальність громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч.1 ст.486 МК України).

У відповідності до ст.487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст.33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст. 34 КУпАП, обставинами, що пом`якшують провину громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 , є те, що останній раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, правопорушення вчинено ним вперше, а його вчинення пов`язане із складнощами оформлення дозвільних документів на перетин кордону. Також суд враховує намагання громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 вжити заходи щодо повідомлення митного органу про неможливість своєчасного вивезення транспортного засобу.

Крім того, ухвалюючи рішення у даній справі, суд враховує доводи громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 стосовно використання транспортного засобу для забезпечення потреб його сім?ї.

Одним із принципів реалізації гуманістичних проявів у правовому регулюванні суспільних відносин в Україні є можливість звільнення правопорушника від юридичної відповідальності на підставі визнання уповноваженими посадовими особами вчиненого ним протиправного діяння малозначним для суспільства.

Відповідно до ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Приймаючи до уваги те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, враховуючи вищенаведені обставини, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, те, що останній раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, правопорушення вчинено ним вперше, суд приходить до висновку, що громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, а провадження в справі закрити.

Керуючись ст.ст.458, 459, 461, 481, 486, 527, 528 МК України, суд -

постановив:

Провадження у справі про притягнення громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.481 Митного кодексу України закрити, у зв`язку з малозначністю вчиненого ним діяння.

Постанова може бути оскаржена упродовж десяти днів з дня її винесення.

Суддя Стрельбицький В.В.