Ухвала суду № 99781209, 16.09.2021, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/8/21

№ 1-кп/303/629/21

У Х В А Л А

16 вересня 2021 року м. Мукачево

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в особі головуючого - судді Камінського С.Е.

секретар судового засідання Чудіна В.М.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 та клопотання захисника про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12020070000000234, внесеному до ЄРДР 07.09.2020 року про обвинувачення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України,

за участю : прокурора Орос М.М.

обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_3

захисника Мушак К.М.

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.307 КК України.

Прокурор подав до суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 .

Клопотання прокурора мотивовано тим, що ОСОБА_1 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.307 КК України, - тобто незаконне зберігання з метою збуту та збут психотропних речовин, вчинене за попередньою змовою групою осіб, організованою групою, який відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких. Вагомість здобутих доказів та пред`явлене обвинувачення ОСОБА_1 за ч.3 ст.307 КК України обґрунтовується здобутими в ході досудового розслідування доказами, зокрема результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, протоколами огляду місця події, висновками судових експертиз та іншими зібраними у межах досудового розслідування доказами в сукупності. ОСОБА_1 обвинувачується, як член організованої групи, діючи як виконавець, у зберіганні з метою збуту та збуті психотропних речовин, що дає стороні обвинувачення підстави стверджувати, що обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, може продовжити злочинну діяльність, що вказує на наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України. Усвідомлення тяжкості покарання, яке загрожує ОСОБА_1 у випадку визнання його винним, може спонукати обвинуваченого до вчинення дій, спрямованих на перешкоджання повному і об`єктивному судовому провадженню, що вказує на наявність, ризиків, передбачених п.1, п.3 та п.4 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків, інших обвинувачених - членів організованої групи, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

У свою чергу захисник Мушак К.М. подала клопотання в якому зазначила, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є занадто суворим і таким, що не відповідає обставинам справи та особі підозрюваного.

У своєму клопотанні вказала, що згідно ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу,

- 2 -

слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію обвинуваченого; 7) майновий стан обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотриманним обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;ь 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Задовольняючи клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суддя не взяв до уваги ряду чинників, зокрема, наявність у ОСОБА_1 тісних соціальних зв`язків, а саме бабусі, племінників з якими він проживав, наявність постійного місця проживання, де він мешкав. ОСОБА_1 раніше не судимий, має постійне місце проживання за адресою АДРЕСА_1 , має тісні соціальні зв`язки, розуміє всю тяжкість обвинувачення і має намір з`ясувати всі обставини справи для доведення своєї невинуватості.

Частина 2 статті 177 нового Кримінального процесуального кодексу містить важливу гарантію від свавільного застосування запобіжного заходу, а саме вимогу, щоб жоден запобіжний захід не можна було застосовувати без наявності обґрунтованості підозри. Це докорінно змінює практику, що склалася з 2001 p., коли існувало правило, що «при розгляді подання про взяття під варту суддя не вправі досліджувати докази, давати їм оцінку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини підозрюваного, обвинуваченого, розглядати й вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінальної справи по суті» (див. постанову Пленуму ВС від 25 квітня 2003 р. № 4, п. 10). КПК встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, що, за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (Нечипорук і Йонкало проти України, nо. 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року). Частина 2 статті 177 поширює вимогу «обґрунтованості підозри» також і на інші запобіжні заходи. Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(c) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(c) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).

Важливою обставиною для звернення з даним клопотанням захисту є те, що допоки ОСОБА_1 знаходиться під вартою, його бабуся самотужки виховує своїх правнуків, ледь зводить кінці з кінцями, так як обвинувачений завжди матеріально та фізично їй допомагав, а наразі вона залишилась одна. Утримує правнуків на свою мізерну пенсію, якої не вистачає навіть на харчування, дітям доводиться обходитися мізером, допомагають сусіди та небайдужі люди.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.07.2003 року №14-рп/2003 тяжкість злочину законом не визначається як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а тільки враховується поряд з іншими обставинами, передбаченими ст.ст.148, 150 КПК.

Прокурор підтримала клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 та заперечила щодо клопотання захисника про зміну запобіжного заходу відносно цього обвинуваченого.

Захисник заперечила проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 та підтримала своє клопотання про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , зазначила, що достатньо застосувати щодо нього домашній арешт у нічний час, щоб він мав можливість

- 3 -

працювати.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечив проти задоволення клопотання прокурора про продовження стосовно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив змінити стосовно нього запобіжний захід на домашній арешт або зменшити йому розмір застави. Клопотання захисника про зміну запобіжного заходу підтримав.

Заслухавши позицію прокурора з приводу заявлених клопотань, думки обвинуваченого, його захисника та інших учасників судового розгляду, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд прийшов до наступного.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 Кримінального процесуального кодексу України.

23.12.2020 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При розгляді питання про доцільність тримання обвинуваченого під вартою, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, суд оцінив всі обставини, зазначені в ч.1 ст.178 КПК України.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі "Марченко проти України", при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.

Під час розгляду кримінального провадження в судовому засіданні не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, також судом не отримано відомостей, щодо міцних соціальних зв`язків чи іншого комплексу обставин, які би переважили ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Отже, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (п.35 рішення ЄСПЛ №12369/86 від 26.06.1991 року «Летельє проти Франції»), суд вважає, що наявні підстави для обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, альтернативні (більш м`які) запобіжні заходи (крім визначення застави) не в змозі гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних рішень суду, а тому наявна необхідність застосування такого запобіжного заходу, як тримання під вартою із визначенням строку шістдесяти днів.

Доводи захисника, що допоки ОСОБА_1 знаходиться під вартою, його бабуся самотужки виховує своїх правнуків, так як обвинувачений завжди матеріально та фізично їй допомагав, не є обгрунтованими, оскільки це нічим документально не підтверджено і не стосується обставин справи та встановлених у судовому засіданні ризиків.

Те, що з часу обрання стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4 та 5 ст.177 КПК України, не зменшилися

- 4 -

встановлено й ухвалою Львівського апеляційного суду від 22 квітня 2021 року, якою було продовжено строк запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 .

Згідно ч.3 ст.183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов`язаний визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених цим Кодексом.

Враховуючи обставини кримінального провадження, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_1 заставу відповідно до п.3 ч.5 ст.182 КПК України у вісімдесяти розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 181600 (сто вісімдесят одну тисячу шістсот) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі, на переконання суду, може забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків. Зменшення розміру застави, як просив обвинувачений, є неможливим, оскільки вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є мінімальним розміром застави, яка може бути встановленою щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Крім цього, продовжуючи відносно обвинуваченого альтернативний запобіжних захід у вигляді застави, суд вважає за необхідне, відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК України, покласти на нього ряд обов`язків.

Керуючись статтями 176-178, 182, 183, 193-196, 376 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уроженця та мешканця АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 14 листопада 2021 року включно, із визначеним ОСОБА_1 розміром застави в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень.

Роз`яснити обвинуваченому, що в разі внесення ним застави у визначеному розмірі він підлягає звільненню з-під варти і з того моменту буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення ОСОБА_1 застави покласти на нього на строк до 14 листопада 2021 року включно наступні обов`язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися з м.Мукачево та Мукачівського району без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками даного кримінального правопорушення;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і виїзд в Україну.

У задоволенні клопотання захисника Мушак К.М. про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відносно ОСОБА_1 відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Головуючий С.Е. Камінський