Рішення № 99779208, 22.09.2021, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/245/21

Провадження № 2/750/565/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2021 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова

у складі судді Логвіної Т.В.,

при секретарі Примак Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення батьківства, внесення змін в актовий запис про народження та стягнення аліментів,-

встановив:

13 січня 2021 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання його батьком малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесення змін в актовий запис про народження дитини та стягнення аліментів на її утримання у розмірі 1/4 частини усіх видів доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати народження дитини та до досягнення нею повноліття, стягнення судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 2014 року позивач спільно проживала з відповідачем за місцем його проживання та за місцем її проживання, стосунки між ними були розірвані на другому місяці вагітності позивача. 08 лютого 2017 року позивач народила сина, відповідач відмовився подати в органи реєстрації актів цивільного стану заяву про реєстрацію батьківства, тому запис про батька було здійснено на підставі ст. 135 СК України. Син проживає з позивачем та знаходиться на її утриманні, відповідач у добровільному порядку матеріальної допомоги не надає. у зв`язку з чим звертається до суду з даним позовом.

В судове засідання позивач не з`явилась, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, позов підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи сповіщався в установленому законом порядку.

Від представника третьої особи Чернігівського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність представника відділу, заперечень проти прийняття рішення не має та покладається на розсуд суду.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач народила сина ОСОБА_3 , в свідоцтві про народження, актовий запис №01, його батьком записаний ОСОБА_4 .

Відомості про батька записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, яка передбачає, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові дитини записуються за її вказівкою.

Згідно ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Згідно ч.1 ст.128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Відповідно до ч.2 ст.128 СК України, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу.

Згідно ч.3 ст.128 СК України, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов :

1)для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами ( стороною ) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Ухвалою суду від 23.03.2021 по справі призначалась судово-генетична експертиза.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач неодноразово повідомлявся про необхідність явки до експертної установи для відбору зразків крові, але не з`являвся до експертної установи у призначений час. (а.с. 58, 62)

24.05.2021 на адресу суду повернуто ухвалу суду без виконання у зв`язку з неявкою відповідача до експертної установи для відбору зразків крові та ненадходженням біологічних зразків.

Ухвалою суду від 25.05.2021 провадження по справі поновлено.

Згідно ст. 109 ЦПК України, у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що неодноразове ухилення відповідача від проведення судової генетичної експертизи шляхом неявки його до експертної установи для відібрання біологічних матеріалів свідчить про його небажання отримати висновки щодо походження дитини, що дає суду можливість визнати факт та підстави встановити походження дитини від відповідача, виходячи з інтересів дитини, у зв`язку з чим батьківство ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактично доведено.

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове свідоцтво про народження.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про визнання батьківства дитини та внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Нормами ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Враховуючи обов`язок батьків утримувати неповнолітніх дітей та вимоги закону, суд вважає за необхідне стягнути аліменти з відповідача на користь позивача на утримання їх неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову та до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір в сумі 1816 грн. за подання позовної заяви, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу по справі, позивачем надано копію договору про надання правової допомоги від 21.12.2020, укладеного між позивачем та адвокатом Переверзевим О.О., копію акту прийняття-передачі наданих послуг від 04.01.2021, копію квитанції до прибуткового касового ордера від 04.01.2021 про сплату 7000 грн.

Враховуючи, що розгляд справи проводився у відсутність позивача та її представника, а в акті прийняття-передачі наданих послуг розраховані послуги адвоката з участі в судовому засіданні в сумі 2000 грн., суд вважає за необхідне стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 5000 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача в дохід держави судовий збір у сумі 908 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 273, 354, 430 ЦПК України та ст. ст. 125,126,128,134,135,180, 182. 191 СК України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_2 ) про встановлення батьківства, внесення змін в актовий запис про народження та стягнення аліментів - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, батьком малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати Чернігівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) внести зміни до актового запису про народження №01 від 15.02.2017 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного виконавчим комітетом Трисвятськослобідської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, зазначивши батьком дитини - ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Чернігова на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13.01.2021 та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1816 грн. 60 коп. у відшкодування сплаченого судового збору та 5000 грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу, а всього 6816 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 908 грн. 00 коп. судового збору.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: