Рішення № 9977863, 01.06.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2010 р. Справа № 11/45/10

м.Миколаїв

За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль»

(54002, м.Миколаїв, вул.Каботажний узвіз, 18, р/р26034001411 в МОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 326461, код ЄДРПОУ 30083966)

до відповідача: Приватного підприємства «Віланік-сервіс»

(юридична адреса: 54000, м.Миколаїв, вул.Космонавтів, 122а, кв.4

Фактична адреса: 54000, м.Миколаїв, вул.Новозаводська, 17,

Адреса офісу: 54000, м.Миколаїв. пр.Леніна, 16, р/р26001282057001 в МФ КБ «ПриватБанк», МФО 326610, код ЄДРПОУ 23088204)

Суддя Василяка К.Л.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача: Кузьміна Б.М., дов. №09/34 від 03.11.2009р.

від відповідача: Худяков В.Ю. –директор

Суть спору: стягнення 11721,92 грн.

В судовому засіданні 13.04.2010р. у відповідності до ст.77 ГПК України оголошувалась перерва до 01.06.2010р.

Позивач заявою від 01.06.2010р. зменшив позовні вимоги в зв’язку зі сплатою відповідачем основного боргу в сумі 526,34 грн. та просить суд стягнути з останнього 6765,8 грн. основного боргу, 4253,16 грн. пені, 128,48 грн. втрат від інфляції, 48,14 –3% річних, 117,22 грн. держмита, 236,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суд приймає заяву позивача про зменшення позовних вимог, та в подальшому справа розглядається з урахуванням такого зменшення.

Представник відповідача в судовому засіданні надав докази часткової сплати основного боргу в сумі 4000,0 грн.

Представник позивача підтвердив факт сплати 4000,0 грн. в рахунок погашення заборгованості, та пояснив, що у зв’язку з несвоєчасним отриманням інформації про надходження грошових коштів зазначену суму не було включено до заяви про зменшення позовних вимог.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали суд, –

в с т а н о в и в:

25.06.2001р. між сторонами було укладено договір №2422 про постачання теплової енергії в гарячій воді, за умовами якого позивач взяв на себе зобов’язання постачати споживачу теплову енергію, а останній сплачувати її вартість відповідно за встановленим тарифами та у строки передбачені договором.

Договір неодноразово продовжувався сторонами згідно з умовами п.9.4 договору та є діючим.

Пунктом 6.3 договору сторони передбачили, що споживач за 20 днів до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії.

Виконуючи умови договору енергопостачальна організація за період з листопада 2009 року по березень 2010 року поставила споживачу теплову енергію на суму 7292,14 грн., що підтверджується рахунками за теплову енергію (а.с.17-20), направленими на адресу відповідача, що підтверджується реєстрами вручення рахунків (а.с.21-24) та відомостями обліку теплової енергії (а.с.12-15).

Відповідач, в порушення умов договору, приписів ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України, розрахунки за отриману теплову енергію не здійснював.

14.02.2010р. за №65-Ю в зв’язку з виникненням заборгованості станом на 01.02.2010р. в сумі 4514,03 грн. енергопостачальна організація направила підприємству «Віланік-сервіс»претензію з вимогою сплатити існуючу заборгованість.

У визначений законом строк відповідач відповіді на вимогу не надав, заборгованість не погасив.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до вимог ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України обумовлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ст.599 Цивільного кодексу передбачено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, задоволенню інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

На момент розгляду справи, відповідач частково погасив суму основного боргу за спожиту теплову енергію, сплативши 4526,34 грн., що підтверджується копіями квитанцій від 18.03.2010р. та 28.05.2010р., а також поясненнями представника позивача.

Враховуючи, що 4000,0 грн. боргу було сплачено споживачем після подання позову, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.11 ст.80 ГПК України в зв’язку з відсутністю предмету позову.

В частині стягнення 526,34 грн. основного боргу, сплачених відповідачем до дати подання позову до суду –в позові слід відмовити.

Залишок основної заборгованості складає 2765,8 грн., який і підлягає стягненню з відповідача.

На підставі п.7.4.2 договору та ст.1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»від 20.05.1999р. №686-XIV, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 01.11.2009р. по 18.03.2010р. (138 дн.) у сумі 4253,16 грн.

Окрім стягнення суми боргу та пені, позивач, на підставі 625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача збитки від інфляції за період з листопада 2009р. по лютий 2010р., в сумі 128,48 грн. та 3% річних за період 01.11.2009р. по 22.03.2010р.) у розмірі 48,14 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги в цих частинах позову обґрунтовані у відповідності з діючим законодавством, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Частиною 3 ст.551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.233 Господарського кодексу України. якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, а також враховуючи відсутність негативних наслідків, викликаних прострочкою виконання зобов’язання у вигляді заподіяної шкоди, беручи до уваги, що боржник продовжує ведення підприємницької діяльності, не уникає від відповідальності за порушення зобов’язання, шукає шляхи для погашення заборгованості, та той факт, що відповідачем здійснено часткове погашення більшої частини основної заборгованості, суд вважає, що даний випадок є винятковим і визнає за необхідне, можливе та доцільне, на підставі ч.3 ст. 83 ГПК України, зменшити розмір стягуваної з відповідача пені до 1000,0 грн.

Оскільки 526,34 грн. основного боргу було погашено відповідачем 18.03.2010р., тобто до подання позовної заяви до суду, судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 80 п.11, ст.ст. 44,49,82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          В задоволенні позову в частині стягнення 526,34 грн. відмовити.

2.          Провадження у справі в частині стягнення 4000,0 грн. боргу припинити.

3.          Стягнути з Приватного підприємства «Віланік-сервіс», юридична адреса: 54000, м.Миколаїв, вул.Космонавтів, 122а, кв.4, фактична адреса: 54000, м.Миколаїв, вул.Новозаводська, 17, адреса офісу: 54000, м.Миколаїв. пр.Леніна, 16, (р/р26001282057001 в МФ КБ «ПриватБанк», МФО 326610, код ЄДРПОУ 23088204) на користь Відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль», 54002, м.Миколаїв, вул.Каботажний узвіз, 18, (р/р260083011411 в МОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 326461, код ЄДРПОУ 30083966) 2765,8 грн. основного боргу, 1000,0 грн. пені, 128,48 грн. збитків від інфляції, 43,14 грн. –3% річних, 111,95 грн. держмита та 225,38 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя