Рішення № 9977751, 03.06.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.10                                                                                           Справа№ 15/102

за позовною заявою дочірнього підприємства зі 100% іноземним капіталом "Юсенко Україна" корпорації "Юсенко Інтернешнл Інк.", м.Львів

до відповідача приватного підприємства "Виробничо-промислова компанія "Ресурс-Інвест", с.Свидниця

про стягнення 17 808, 41 грн.                                                   

Суддя Т.Костів

при секретарі Ю.Качур

Представники

Від позивача: Копач Л.-О.І. - представник

Від відповідача : не з'явився

Суть спору: Позов заявлено дочірнім підприємством зі 100% іноземним капіталом "Юсенко Україна" корпорації "Юсенко Інтернешнл Інк.", м.Львів до приватного підприємства "Виробничо-промислова компанія "Ресурс-Інвест", с.Свидниця про стягення 17 808, 41 грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 25.05.2010р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 03.06.2010 р. Цією ж ухвалою зобов'язано сторони долучити ряд документів необхідних для вирішення спору.

Представнику позивача роз'яснювались його права та обов'язки згідно зі ст.22 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підств, викладених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що між позивачем та відповідачем укладено договір № 06-0101/09С купівлі-продажу від 01.01.2009 року, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставляти та передавати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язався приймати та оплачувати товар на умовах договору. Однак, відповідач своїх договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за товар здійснив частково, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 16 214, 10 грн.. За неналежне виконання умов договору позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 1 594, 31 грн.. Просить позов задоволити.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвали суду від 23.02.2010 року не виконав, витребуваних судом документів та відзиву на позовну заяву не подав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 5183393.

В матеріалах справи наявно достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у звязку із чим передбачені ст. 77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Враховуючи ту обставину, що у випадку зайнятості представника, сторона вправі призначити іншого пердставника для участі у справі, суд наголошує відповідачу на обов'язку, передбаченому ст. 22 ГПК України добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд, вважає за можливе розглянути справу при відсутності представників відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи та вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, подані докази в їх сукупності, заслухавши представника позивача суд встановив наступне.

Між дочірнім підприємством із 100% іноземним капіталом "Юсенко Україна" корпорації "Юсенко Інтернешнл Інк.", як Оператор по Контракту про спільну інвестиційну діяльність на геологічне вивчення в т.ч. дослідно-промислову розробку, комерційну (промилову) експлуатацію та розробку нафтових ресурсів від 10 червня 1997 року та приватним підприємством "Виробничо-Промислова Компанія "Ресурс-Інвест" укладено договір № 06-0101/09С купівлі-продажу від 01.01.2009 року (далі - договір). Відповідно до умов договору позивач зобов'язався поставляти та передавати у власність відповідача товар - сиру нафту Блажівського нафтового родовища, а відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити його. Пуктом 3.2. договору передбачено, що відповідач зобов'язався здійснювати оплату товару, який планується відвантажити у розмірі 100 % не менш ніж за 2 банківських дні до моменту відвантаження товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 243 339, 70 грн., що підтверджується видатковими накладними № 0000047 від 31.07.2009 року на суму 221 166, 60 грн. та № СД-0000052 від 12.08.2009 року на суму 22 173, 10 грн.. Проте, відповідач оплату за отриманий від позивача товар в повному обсязі не здійснив.

Так, 11.07.2009 року відповідач перерахував попередню оплату за товар в сумі 182 125, 60 грн.. На виконання умов договору позивач, 31.07.2009 року відвантажив відповідачу товару на суму 221 166, 60 грн.. Відповідач прийняв товар, що підтверджується підписом представника відповідача Голдака Р.С., який діяв на підставі довіреності № 07/31-01 від 25.07.2009 року. Жодних претензій чи зауважень щодо кількості та якості відвантаженого товару відповідач не заявляв. За таких обставин, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 39 041, 00 грн.. 11.08.2009 року відповідач перерахував на рахунок позивача 45 000, 00 грн.. З даної суми, позивач зарахував 39 041, 00 грн. в рахунок погашення заборгованості за товар, який отриманий позивачем на підставі видаткової накладної № 0000047, решту суми зараховано позивачем, як переодплату за наступні поставки товару. 12.08.2009 року відповідачу було відвантажено товару на суму 22 173, 10 грн., який було отримано представником відповідача Голдаком Р.С., що діяв на підставі довіреності № 08/25-01 від 12.08.2009 року. Претензій чи зауважень до кількості товару відповідач не заявляв. Таким чином, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 16 214, 10 грн., яка на день звернення позивача до суду відповідачем не погашена.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що за несвоєчасну оплату товару, відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день затримки платежу. За неналежне виконання умов договору позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 1 594, 31 грн..

З метою досудового врегулювання спору позивач направляв відповідачу претензії від 02.12.2009 року № 021209 та від 17.12.2009 року № 021209/1, проте, згадані претензії повернулись на адресу позивача з відміткою віділення поштового зв'язку: "за відмовою адресата від одержання", а отже, відповідач залишив дані претензії без відповіді.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 17 808, 41 грн..

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають до задоволення.

Оскільки, спір виник та розглядається з вини відповідача, судові витрати слід покласти на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 35, 43, 49, 75, 82, 84, 116-117 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства "Виробничо-Промислова Компанія "Ресурс-Інвест" (81006, Львівська область, Яворівський район, с.Свидниця, 6, код ЄДРПОУ 32234427) на користь дочірнього підприємства зі 100% іноземним капіталом "Юсенко Україна" корпорації "Юсенко Інтернешнл Інк." (79000, м.Львів, пл.Міцкевича, 8, код ЄДРПОУ 334065277) 16 214, 10 грн. основного боргу, 1 594, 31 грн. пені, 178, 08 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя