Рішення № 99776473, 22.09.2021, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/4260/21

Провадження № 2-адр/750/4/21

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2021 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі :

судді Карапута Л.В.

секретаря Гур`євої І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача Величко Оксани Григорівни про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Чернігівської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

23.07.2021 позивач звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Чернігівської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та просить вирішити питання про судові витрати (судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу) понесені позивачем.

Рішенням Деснянського районного суду від 29.06.2021 позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Чернігівської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задоволено. Постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Чернігівської міської ради №10/122/19 від 07.04.2021 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 156 КУпАП, ч. 2 ст. 36 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 8160 грн. - скасовано, а справу про адміністративне правопорушення закрито.

04.06.2021 у судовому засіданні представником позивача зроблено заяву про розподіл судових витрат.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Сторони в судове засідання не з`явились, проте їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно частини 4 статті 229 КАС України справа розглянута без застосування технічної фіксації.

Право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення яким надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 та від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною чи третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, установлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути сумірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Також, за змістом частини дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмета спору.

Для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача до суду надано: договір про надання правової допомоги від 16.04.2021 року (замовник - ОСОБА_1 , виконавець – Підгорний Костянтин Євгенійович), акт прийому-передачі виконаних робіт з розрахунком витраченого часу для підтвердження розміру оплати послуг адвоката (гонорару) згідно договору про надання правової допомоги, квитанція до прибуткового касового ордеру №1 від 04.06.2021 року на суму 3000 грн. 00 коп.

Водночас суд звертає увагу, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2019 (справа № 810/3806/18) та від 10.12.2019 (справа № 10.12.2019).

Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява № 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

При цьому, суд вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на складання позовної заяви та на участь в судових засіданнях, які сумарно складають 1 год. 15 хв. та значенням справи для сторони.

Таким чином з виконавчого комітету Чернігівської міської ради на користь позивача підлягають стягненню 1500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Також, відповідно до статті 139 КАС на користь позивача необхідно стягнути судові витрати.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 241-243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Чернігівської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задовольнити частково.

Стягнути з виконавчого комітету Чернігівської міської ради (місце знаходження: м. Чернігів, вул. Магістратська, 7, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04062015) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) 1500 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 454 грн. 00 коп. у відшкодування судових витрат.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.В. Карапута