Рішення № 99776091, 22.09.2021, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 581/427/21

Провадження № 2/581/182/21

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 вересня 2021 року сел. Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі судді Кузьмінського О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

21 липня 2021 року ТОВ «АІА ФІНАНС ГРУП» звернулося до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 24 січня 2019 року між ТОВ «АІА ФІНАНС ГРУП» та відповідачем укладено договір про надання кредиту № 1832408. Договір укладено в електронній формі на умовах пропозиції (оферти) укладення договору про надання кредиту, що опублікована на веб-сайті credit365.ua, підписана електронним цифровим підписом позивача 12 листопада 2018 року та акцептована відповідачем 24 січня 2019 року шляхом підписання електронним підписом, вчиненим одноразовим ідентифікатором. Умови договору містяться в розділі III оферти. Так, п. 1.1 договору передбачено, що кредитодавець надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит та сплатити нараховані проценти на умовах, передбачених Договором та погодженою кредитодавцем заявкою позичальника. Договір укладається за кожною окремою погодженою заявкою позичальника на строк кредиту, визначений в такій заявці (п. 2.1 договору). Згідно п. 2.2 договору сума кредиту та строк його повернення в межах, визначених договором, зазначається в заявці позичальника, що формується позичальником у власному особистому кабінеті на підставі умов договору, відповідно до умов якого ТОВ «АІА ФІНАНС ГРУП» надало, а ОСОБА_1 отримала грошові кошти в сумі 3000 грн. строком на 30 днів зі сплатою процентів в сумі 950 грн. із кінцевим терміном повернення кредиту - до 23 лютого 2019 року. ОСОБА_1 до вказаного строку грошові кошти не повернула, скористалася послугою щодо продовження строку користування кредитом відповідно до розділу IV Оферти «Угода про відтермінування повернення кредиту» і відтермінувала строк повернення кредиту шляхом оплати комісії, останнім днем оплати є 26 червня 2019 року. Відповідач ОСОБА_1 не виконує належним чином зобов`язань за вказаним кредитним договором та за розрахунком, проведеним ТОВ «АІА ФІНАНС ГРУП», станом на 15 липня 2021 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 31262 гривень, що складається із: суми кредиту 3000 грн., відсотків 27863 грн., інфляційних втрат 51 грн., пені 348 грн. Строк прострочення виконання зобов`язання становить 750 днів. 8 липня 2021 року ТОВ «АІА ФІНАНС ГРУП» направило відповідачу вимогу про виконання зобов`язань за договором кредиту.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому позивач заперечує проти задоволення позову, не заперечуючи при цьому факт укладення між нею та позивачем договору в електронній формі про надання кредиту 24 січня 2019 року та відтермінування строку повернення коштів. Зазначає, що позивач 29 липня 2019 року надісланим їй смс- повідомленням повідомив про наявність заборгованості та підготовку документів для звернення до суду про стягнення заборгованості. Вдруге аналогічну вимогу надіслав поштою, яку вона отримала 30 липня 2021 року. Вважає, що вимога відповідача про стягнення з неї відсотків в сумі 26 973 грн. не підлягає задоволенню з тих підстав, що позивач відповідно до статті 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто до з 24 січня по 26 червня 2019 року. Після закінчення строку його дії у позивача відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти. А тому вважає, що вимога в частині стягнення з неї заборгованості по основних та додаткових процентах за користування позикою за період з 27 червня 2019 року по 15 липня 2021 року в сумі 26 973,00 гривні є безпідставною та не підлягає задоволенню. Що стосується пені та інфляційних втрат, то відповідно теж не визнає, оскільки не визнає суму відсотків за прострочення кредиту. Окрім того відповідно до вимог ст. 258 ЦК України позовна давність щодо стягнення пені становить один рік, а окремого договору про зміну тривалості позовної давності між мною та позивачем не укладався.

Представником позивача подано відповідь на відзив, у якому висловлено незгоду із наведеними у відзиві доводами та твердженнями відповідача, посилаючись на те, що умовами договору, укладеного між позивачем та відповідачем визначено порядок нарахування плати за користування у випадку прострочення повернення кредиту, а саме п. 2.11. визначено: «Процентна ставка за договором є змінною. Починаючи з другого дня за останнім днем строку користування кредитом плата за користування кредитом збільшується наступним чином: процентна ставка за користування кредитом нараховується щоденно і становить 1,5% від суми отриманого позичальником кредиту за кожен день з моменту закінчення строку користування, до моменту фактичного повернення кредиту. Обов`язок сплати процентів згідно даного пункту договору виникає у позичальника в день, наступний за днем їх нарахування». Крім того вважає, що твердження позивача щодо відсутності права відповідача нараховувати проценти після спливу строку кредитування є таким, що не відповідає дійсності, так як була застосована норма п. 2 ст. 625 ЦК України з урахуванням п. 2.11. договору.

Від сторін до суду не надійшли заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі фактичні обставини.

24 січня 2019 року між ТОВ « АІА ФІНАНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 1832408. Договір укладено в електронній формі на умовах пропозиції (оферти) укладення договору про надання кредиту, що опублікована на веб-сайті credit.365ua, підписана електронним цифровим підписом позивача 12 листопада 2018 року та акцептована відповідачкою 24 січня 2019 року, шляхом підписання електронним підписом відповідача заявки відповідача № 1832408 від 24 січня 2019 року про укладання договору кредиту на обраних відповідачем умовах.

Безпосередньо дії відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі відображені в Реєстру (Log File) дій клієнта та ТОВ « АІА ФІНАНС ГРУП» щодо укладення зазначеного договору.

Умови договору містяться в розділі ІІІ оферти:

Так, згідно з п. 1.1. договору кредитодавець надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит та сплатити нараховані проценти на умовах, передбачених договором та погодженою кредитодавцем заявкою позичальника.

Відповідно до п. 2.1. договору договір укладається за кожною окремою погодженою заявкою позичальника на строк кредиту, визначений в такій заявці.

Згідно з п. 2.2. договору сума кредиту та строк повернення кредиту в межах, визначених договором зазначається в заявці позичальника, що формується позичальником у власному особистому кабінеті на підставі умов договору.

У відповідності до п. 2.6. договору датою надання кредиту вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок позичальника. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в день надання кредиту.

Пункт 2.8.: ціна кредиту за договором (плата за користування кредитом) залежить від строку користування кредитом і суми кредиту та обчислюється у відсотках від суми кредиту.

Згідно з п. 2.10. договору позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити плату за користування кредитом за кредитом, визначені згідно п. 2.8 договору, в останній день строку користування кредитом. Періодичних платежів за договором не передбачено.

Згідно з п. 2.11. договору процентна ставка за договором є змінною. Починаючи з другого дня за останнім днем строку користування кредитом плата за користування кредитом збільшується наступним чином: процентна ставка за користування кредитом нараховується щоденно і становить 1,5% від суми отриманого позичальником кредиту за кожен день з моменту закінчення строку користування, до моменту фактичного повернення кредиту. Обов`язок сплати процентів згідно даного пункту договору виникає у позичальника в день, наступний за днем їх нарахування.

Відповідно до п. 3.3.3. договору позичальник має право укласти з кредитодавцем угоду про відтермінування повернення кредиту згідно умов даної оферти.

Згідно з п. 5.2. договору сторони договору погодили, що на підставі ст. 259 ЦК України позовна давність за всіма зобов`язаннями сторін, що виникають з умов договору, в тому числі щодо сплати неустойки, процентів та відшкодування збитків становить 5 років.

Згідно з п. 7.4. договору у випадку припинення дії, або закінчення строку дії договору сторони не звільняються від обов`язку виконання зобов`язань, що виникли під час його дії.

Відповідно до звіту по дебетових та кредитових операціях по рахунку НОМЕР_1 ТОВ «АІА Фінанс груп» за 24 січня 2019 року, грошові кошти у розмірі 3000 грн. перераховані 24 січня 2019 року на особистий рахунок відповідача в ПАТ КБ «Приватбанк».

Отже позивачем, як кредитодавцем, належним чином виконано зобов`язання.

Відповідачем у вказаний термін кредит не повернуто, проценти не сплачено, однак 18 лютого 2019 року, 23 березня 2019 року, 1 квітня 2019 року, 9 квітня 2019 року, 15 квітня 2019 року, 22 квітня 2019 року, 30 квітня 2019 року, 6 травня 2019 року, 13 травня 2019 року, 22 травня 2019 року, 4 червня 2019 року та 13 червня 2019 року були сплачені грошові суми для відтермінування строку повернення кредиту.

Кінцева дата повернення відповідачем кредиту за договором - 26 червня 2019 року.

8 липня 2021 року позивач направив на адресу відповідача вимогу щодо виконання зобов`язань за договором.

Станом на час звернення позивача з позовом до суду відповідачем обов`язок по виконанню договору не виконано.

При вирішенні спору суд застосовує такі норми права.

Ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з п. 12 цієї статті електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з п. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Висновки суду по суті спору.

Відповідно до укладеної кредитного договору ОСОБА_1 отримала 24 січня 2019 року від ТОВ «АІА ФІНАНС ГРУП» грошові кошти у розмірі 3000 грн. на умовах, передбачених договором, та зобов`язана була не пізніше 26 червня 2019 року повернути 3000 грн. боргу та 950 грн. процентів.

Не виконуючи належним чином зобов`язання за вказаним договором, відповідач порушила зазначені вище норми законодавства та умови укладеного кредитного договору.

Станом на 15 липня 2021 року утворилась заборгованість на загальну суму 31262 грн., яка складається з 3000 грн. суми кредиту, 27863 грн. процентів, 51 грн. інфляційних витрат та 348 грн. пені.

Відповідач не надала суду доказів на спростування факту наявності заборгованості у вказаному розмірі, тому вказана заборгованість, на думку суду, є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Договором між позивачем та відповідачем встановлено порядок нарахування процентів в період після спливу строку кредитування і цей порядок повністю збігається з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.

З приводу доводу відповідача про те, що позивач навмисно не звертався до суду 2 роки з моменту невиконання умов договору для збільшення суми процентів, то суд вважає їх такими, що не заслуговують на увагу, оскільки відповідач не був позбавлений можливості погасити заборгованість у будь-який час, не чекаючи звернення до суду позивача з позовом, а відповідач, у свою чергу, вправі був в будь-який час звернутися до суду з позовом про стягнення боргу.

Щодо посилання відповідача на застосування спеціальної позовної давності до нарахованої пені за договором в 1 рік та інфляційних втрат, суд, вважаючи ці доводи необґрунтованими, виходить з того, з пунктом 5.2. договору сторони погодили зміну позовної давності та встановлення її тривалості у 5 років.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір.

Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП» заборгованість за кредитними договором № 1832408 від 24 січня 2019 року, яка утворилась станом на 15 липня 2021 року на загальну суму 31262 ( тридцять одна тисяча двісті шістдесят дві) грн. та складається з: 3000 грн. суми кредиту, 27863 грн. процентів, 51 грн. інфляційних втрат, 348 грн. пені.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП» 2270 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Липоводолинський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ТОВ «АІА ФІНАНС ГРУП» (м. Київ, вул. Михайлівська, 15/1, літ. Б, код ЄДРПОУ 41184403).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суддя О. В. Кузьмінський