Рішення № 99775877, 13.09.2021, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

13.09.2021

Справа №489/2254/21

Провадження №2/489/1584/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2021 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого – судді Рум`янцевої Н.О.,

із секретарем судових засідань – Бодюл А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 про повернення надміру виплачених державних коштів

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів, надміру виплачених за призначеними житловими субсидіями у розмірі 4473 грн. 68 коп. Мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до заяви ОСОБА_1 від 26.11.2018 року Департаментом праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради надавалась житлова субсидія на період з листопада 2018 по квітень 2019 року. В травні 2019 року при автоматичному перепризначенні житлової субсидії на новий період з 01.05.2019 по 30.04.2020, відповідно до витягу з реєстру територіальної громади м. Миколаєва про зареєстрованих осіб в житловому приміщенні стало відомо, що за даною адресою зареєстровані ще чотири особи, внаслідок чого відповідачку було викликано до управління листом 29.05.2019 за вих. № 597. Оскільки відповідачка надала недостовірну інформацію про склад зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) членів господарства, виникла переплата коштів за період з 01.10.2018 по 30.04.2019 у сумі 10556 грн. 81 коп. (з 01.10.2018 по 31.01.2019 в сумі 6083 грн. 13 коп. не у грошовій формі, з 01.02.2019 по 30.04.2019 в сумі 4473 грн. 68 коп. у готівковій формі). Субсидія була призначена незаконно з вини заявника, який подав недостовірну інформацію, що призвело до надмірної виплати бюджетних коштів у вигляді субсидій на суму 4473,68 грн.

Ухвалою суду від 24.05.2021, позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 11.06.2021, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Від представника позивача надійшла заява про перенесення розгляду справи, у зв`язку з перебуванням у відпустці.

Від відповідачки надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги не визнає в повному обсязі, оскільки субсидія була призначена на законних підставах. Неправдивої інформації до позивача вона не подавала.

Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України(далі -ЦПК України) в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення сторін про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак, за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову з ухваленням заочного рішення відповідно до ст. ст. 280-283 ЦПК України.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

26 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради із завою про призначення житлової субсидії, у зв`язку із чим подала Декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, в якій вказала осіб, які зареєстровані у житловому приміщенні, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Згідно Акта обстеження матеріально-побутових умов сімї за адресою: АДРЕСА_1 , за вказаною адресою проживають три особи: заявниця ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , 2000 року народження навчається в Чорноморському держаному університеті імені П. Могили на І курсі, денної форми навчання, бюджетній основі; ОСОБА_3 не проживає за вказаною адресою з липня 2018 року, місцезнаходження невідоме.

Відповідно до витягу з протоколу № 1 засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат від 14.01.2019, вирішено ОСОБА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 призначити субсидію згідно п. 9 абз. 6-7 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидії.

У подальшому було прийнято рішення про продовження субсидії з жовтня по жовтень 2018 року, з листопада по грудень 2018 року, з січня по квітень 2019 року включно.

В ході перевірки справи про призначення субсидії відповідачу позивачем було встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані ще чотири особи, про що свідчать отримані відомості з реєстру територіальної громади Миколаївської міської ради, що не відповідає особам, яких відповідачка зазначила у Декларації від 26.11.2018 року.

З витягу з реєстру територіальної громади м. Миколаєва про зареєстрованих осіб в житловому приміщенні Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, сформованої 16.04.2021, вбачаються відомості щодо зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_1 : ОСОБА_4 – відсутня інформація; ОСОБА_1 – відсутня інформація; ОСОБА_5 – з 29.05.2017; ОСОБА_6 – відсутня інформація; ОСОБА_4 – відсутня інформація.

Згідно відомостей з відділу обліку і моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС в Миколаївській обл., ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 18.03.1988.

Відповідно до Витягу з протоколу № 22 засідання комісії з розгляду питань про призначені соціальних виплат від 10.06.2019 року, вирішено припинити субсидію згідно з п. 22 абз. 4 Положення про порядок призначення житлових субсидій ОСОБА_1 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , з 01.05.2019, оскільки зареєстровані інші члени сімї, про яких не повідомила.

Згідно розрахунку розміру надміру виплачених коштів по призначеній субсидії, ОСОБА_1 нараховано субсидії за період з 01.10.2018 по 30.04.2019 року на суму 10556 грн. 81 коп. (з 01.10.2018 по 31.01.2019 в сумі 6083 грн. 13 коп. не у грошовій формі, з 01.02.2019 по 30.04.2019 в сумі 4473 грн. 68 коп. у готівковій формі).

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу відповідачки було надіслано повідомлення про переплату житлової субсидії у сумі 4473,68 грн.

Відповідно до пункту 8 Порядку про порядок призначення житлових субсидій затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2018 р. № 329) (у редакції, чинній на дату звернення та призначення відповідачці субсидії) житлова субсидія призначається одному із членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку).

Відповідно до пункту 9 Порядку житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства. До складу домогосподарства включаються всі особи, що зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), на яких розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії.

Під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім`ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства (крім доходів батьків у разі призначення субсидії студентам, які зареєстровані у гуртожитку за місцем навчання, та доходів одного з батьків дитини у разі призначення субсидії другому з батьків з дитиною у разі, коли батьки розлучені). При цьому соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за адресою домогосподарства на таких осіб не розраховуються.

У разі коли у складі домогосподарства кількість фактично проживаючих зареєстрованих членів домогосподарства є меншою за кількість членів домогосподарства, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), за рішенням комісії соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на фактично проживаючих зареєстрованих за даною адресою членів домогосподарства. Рішення комісії в такому випадку приймається з урахуванням норм, зазначених в абзаці одинадцятому пункту 7 цього Положення.

За рішенням комісії доходи членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично за даною адресою не проживають, в сукупний дохід домогосподарства не враховуються. Рішення комісії в такому випадку приймається з урахуванням норм, зазначених в абзаці одинадцятому пункту 7 цього Положення, і не може поширюватися на випадок, визначений в абзаці третьому цього пункту.

Пунктом 20 Порядку (у редакцій, чинній на час звернення позивача до відповідача із вимогою про повернення отриманої житлової субсидії) Житлову субсидію за рішенням комісії не може бути призначено у разі, коли у члена домогосподарства або у члена сім`ї особи із складу домогосподарства доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії, були такими, що зазначені в абзацах другому - четвертому підпункту 3 пункту 14 цього Положення, і такі особи перебували за кордоном сукупно більше 60 днів протягом періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім випадків, зазначених в абзацах другому - четвертому пункту 16 цього Положення, а також якщо працездатні особи в період, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії, документально підтвердили шляхом надання легалізованих в Україні документів набуття страхового стажу в інших країнах, з якими укладено договори про соціальне забезпечення, перелік яких розміщується на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики).

За рішенням комісії надання раніше призначеної житлової субсидії припиняється за поданням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, управителів, об`єднання, виконавців комунальних послуг у разі, коли у заяві та/або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії (пункт 119 Порядку).

Згідно з пунктом 125 порядку у випадках, зазначених в абзацах четвертому - сьомому пункту 119 цього Положення, на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, який призначив житлову субсидію, сума надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повертається громадянином, а сума житлової субсидії, яка надавалася не у грошовій формі, повертається управителем, об`єднанням, виконавцем комунальних послуг шляхом зняття відповідних сум з особових рахунків отримувачів субсидії.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно зі статтею 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі №6-91цс14 та у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі №545/163/17, від 11 березня 2020 року у справі №328/1056/19.

Згідно із частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Наведене узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №753/15556/15-ц (провадження №14-445цс18), постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №607/4570/17-ц (провадження №61-29030св18). Висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №345/1183/17 (провадження №14-420цс19) до цієї справи не застосовується, оскільки обставини справи інші.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи. У справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнішний спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року, «Онер`їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» від 08 квітня 2008 року, «Москаль проти Польщі» від 15 вересня 2009 року).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії» від 20 травня 2010 року і «Тошкуце та інші проти Румунії» від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року та «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року). Суд вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Матеріали справи містять відомості про те, що на час подачі ОСОБА_1 заяви про призначення житлової субсидії та декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, вона зазначила три особи, які були зареєстровані та фактично проживали за адресою: АДРЕСА_1 , однак вказувала, що ОСОБА_3 не проживає за місцем проживання (а.с 10).

В подальшому, Комісія з питань надання населенню субсидії на оплату житлово-комунальних послуг Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради здійснила призначення житлової субсидії з жовтня 2018 року на 2 особи.

З витягу з реєстру територіальної громади м. Миколаєва про зареєстрованих осіб в житловому приміщенні Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, сформованої 16.04.2021, вбачаються відомості щодо зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_1 : ОСОБА_4 – відсутня інформація; ОСОБА_1 – відсутня інформація; ОСОБА_5 – з 29.05.2017; ОСОБА_6 – відсутня інформація; ОСОБА_4 – відсутня інформація.

З досліджених доказів не вбачається, що відповідачка надала неправдиві відомості щодо осіб зареєстрованих та фактично проживаючих у будинку АДРЕСА_2 , так само як і розрахункової помилки з боку позивача.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення із відповідачки на користь позивача отриманої житлової субсидії, оскільки відсутні належні докази на підтвердження того, що відповідачка, звернувшись до позивача із заявою про призначення житлової субсидії, приховала та свідомо подала документи із недостовірними відомостями, а тому позов задоволенню не підлягає.

Згідно приписів статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, інші судові витрати у разі відмови в задоволенні позову покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 про повернення надміру виплачених державних коштів - відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Позивач: Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, ЄДРПОУ 03194499, юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 19.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Ленінського районного

суду міста Миколаєва Н.О. Рум`янцева

Повний текст судового рішення складено «13» вересня 2021 року.