Рішення № 9977489, 07.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/22507.06.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Будфундамент"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрмістобуд"

простягнення 25 464,16 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Стороженко Б.В.

від відповідача:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будфундамент" (надалі –ТОВ "Будфундамент") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрмістобуд" (надалі –ТОВ "БК "Укрмістобуд") про стягнення 25 910,06 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору підряду №0911 від 09.11.2009 р. позивач виконав комплекс будівельно-монтажних робіт з улаштування буроінєкційних паль, а відповідач належним чином грошове зобов’язання по оплаті виконаних робіт не виконав, в зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 22 000,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 630,81 грн., інфляційних у розмірі 2 040,60 грн. та 3% річних у розмірі 238,65 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.04.2010 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 17.05.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.05.2010 р. у зв’язку із неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено до 07.06.2010 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, заявив усне клопотання про зменшення позовних вимог, просив стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 22 000,00 грн., пеню у розмірі 1 433,75 грн., інфляційні у розмірі 1 820,60 грн. та 3% річних у розмірі 209,81 грн.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду та повідомленнями про вручення поштових відправлень №09024631 та №09024666 від 13.04.2010 р., отримані відповідачем 16.04.2010 р. та 20.04.2010 р., відповідно.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03150, м. Київ, вул. Горького, 97, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №5603411 від 30.03.2010 р. та вказано в позові.

Також судом було додатково відправлено ухвали суду на поштові адреси відповідача (04073, м. Київ, вул. Фрунзе, 123, офіс 16 та 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 24), що зазначені в договорі.

Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.11.2009 р. між ТОВ "Будфундамент" (субпідрядник) та ТОВ "Укрмістобуд" (підрядник) було укладено договір підряду №0911 (надалі –"Договір").

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Договору підрядник доручає, а субпідрядник на свій ризик у межах договірної ціни власними або залученими силами та засобами у встановлені цим Договором строки зобов’язується згідно робочої документації комплексу, виконати повний комплекс будівельно-монтажних робіт з улаштування буроінєкційних паль на об’єкті. Підрядник зобов’язується прийняти закінчені якісно виконані роботи та оплатити їх згідно умов договору.

Згідно із п. 3.1.5 Договору загальна попередньо визначена вартість робіт без вартості матеріалів за договором складає 414 402,50 грн.

Пунктом 3.5 Договору визначено, що остаточна вартість робіт по договору визначається на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2В та КБ-3).

Відповідно до п. 4.1, 4.2 Договору субпідрядник приступає до виконання робіт після перерахування авансу згідно п. 5.3 даного договору та передачі у встановленому порядку підрядником фронту робіт та надання документів, необхідних для виконання робіт. Термін виконання зазначених у договорі робіт складає 1 (один) календарний місяць з дати перебазування групи техніки субпідрядника.

Із змісту розділу 5 Договору вбачається, що чергові платежі здійснюються подекадно за фактично виконані роботи згідно форми КБ-2В та довідки про вартість виконаних робіт по встановленій формі №КБ-3, а також раніше за фактом закінчення та здавання робіт (п. 5.1 Договору). Оплата за виконані субпідрядником роботи здійснюється у розмірі 100% від суми довідки про вартість виконаних робіт по формі №КБ-3 за винятком суми сплаченого авансу (п.5.2 Договору). Підрядник перераховує субпідряднику аванс у розмірі 50 000,00 грн. протягом 3 (трьох) днів з дати підписання цього договору (п. 5.3 Договору).

Згідно із п. 7.1.8 Договору підрядник зобов’язується своєчасно сплачувати аванси і проводити розрахунки за виконані роботи на умовах викладених у цьому договорі.

Пунктом 12.1 Договору погоджено, що цей договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін та діє до моменту виконання сторонами своїх зобов’язань, що з нього випливають, в повному обсязі.

На виконання умов Договору, у період з листопада 2009 року по січень 2010 року, позивачем було виконано підрядні роботи на загальну суму 198 550,80 грн., що підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року від 26.11.2009 р., за січень 2010 року від 04.01.2010 р. та актами приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року від 26.11.2009р., за січень 2010 року від 04.01.2010 р.

Відповідач частково розрахувався за виконані роботи, сплативши на користь позивача 176550,80 грн., що підтверджується банківською довідкою з рахунку позивача №126-24-31/156 від 13.05.2010 р.

Спір у справі виник у зв’язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов’язання по оплаті виконаних на підставі Договору робіт, у зв’язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 22 000,00 грн.

Договір є договором підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Матеріалами справи (акти приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року від 26.11.2009р. та за січень 2010 року від 04.01.2010 р.) підтверджується виконання позивачем робіт за Договором на загальну суму 198 550,80 грн.

Вказані акти містять підписи повноважного представника та відтиск печатки відповідача.

Доказів існування будь-яких зауважень до виконаних робіт відповідачем не надано.

Згідно із пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 5.1 Договору відповідач був зобов’язаний розрахуватися за виконанні позивачем згідно Договору роботи до кінця декади кожного місяця в якому підписувалися акти приймання виконаних підрядних робіт.

Відповідач частково розрахувався за виконані роботи, сплативши на користь позивача 176550,80 грн., що підтверджується банківською довідкою з рахунку позивача №126-24-31/156 від 13.05.2010 р.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов’язання по сплаті на користь позивача 22 000,00 грн. за виконанні згідно Договору роботи. Відповідачем вказана заборгованість не спростована. Доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ "БК "Укрмістобуд" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ "Будфундамент" про стягнення з ТОВ "БК "Укрмістобуд" основного боргу у розмірі 22 000,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені в розмірі 1 433,75 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання у наведені в розрахунку періоди.

Враховуючи визначений п. 5.1 Договору строк виконання грошового зобов’язання, зобов’язання відповідача по оплаті виконаних робіт згідно акту приймання виконаних підрядних робіт за січень 2010 року від 04.01.2010 р. повинно було виконано до закінчення І декади січня 2010 року –10.01.2010 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і з 11.01.2010 р. він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до п. 9.2 Договору у випадку порушення підрядником термінів оплати виконаних робіт визначених у цьому договорі, підрядник сплачує субпідряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, за кожен день прострочення від суми простроченого платежу.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені, нарахованої з урахуванням часткового погашення боргу відповідачем та в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 11.01.2010р. по 06.04.2010 р.

Суд перевірив та вважає за можливе задоволення вимог позивача про стягнення пені у розмірі 1 433,75 грн. відповідно до наданого розрахунку.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення інфляційних у розмірі 1 820,60 грн. та 3% річних у розмірі 209,81 грн., за прострочення виконання грошового зобов’язання у наведені в розрахунку періоди.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та вважає за можливе задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 1 820,60 грн. та 3% річних у розмірі 209,81 грн.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "Будфундамент" про стягнення з ТОВ "БК "Укрмістобуд" основного боргу у розмірі 22 000,00 грн., пені у розмірі 1 433,75 грн., нфляційних у розмірі 1 820,60 грн. та 3% річних у розмірі 209,81 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Стосовно заявлених позивачем до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

05.04.2010 р. між адвокатом Стороженко Богданом Вікторовичем (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3960 від 26.11.2009 р.) та ТОВ "Будфундамент" укладено договір про надання правової допомоги №1/10, предметом якого є надання правової допомоги у вирішенні господарського спору у справі за позовом ТОВ "Будфундамент" до ТОВ "БК "Укрмістобуд", що розглядається у господарському суді міста Києва.

13.04.2010 р. позивач перерахував на користь адвоката Стороженко Б.В. оплату гонорару за договором про надання правової допомоги №1/10 від 05.04.2010 р. у розмірі 7000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №502 від 13.04.2010 р.

ТОВ "Будфундамент" просить стягнути із відповідача судові витрати у розмірі 7000,00грн., в якості витрат за надання правової допомоги адвоката.

Відповідно до ч. 2 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Таким чином, вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.

З огляду на обставини конкретної справи, зокрема, ціну позову, складність спору, суд може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Аналогічні норми містяться в п. 12 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 04.03.1998 р. №02-5/78.

В даному випадку, розмір адвокатських послуг, які просить стягнути позивач, становить 7000,00 грн., а ціна позову –25 464,16 грн., тобто 27,49% ціни позову. Про підтвердження наданих адвокатом послуг свідчить участь у судових засіданнях, а матеріали справи свідчать про відсутність заперечень відповідача щодо виникнення та існування такого боргу.

Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що вартість адвокатських послуг є явно завищеною та неспіврозмірною із наданими адвокатом послугами і складністю спору, а тому обґрунтованим є стягнення з відповідача 3 500,00 грн. на відшкодування понесених позивачем витрат на оплату послуг адвоката.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будфундамент" задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрмістобуд" (03150, м. Київ, вул.Горького,97; ідентифікаційний код 33398567) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будфундамент" (03186, м. Київ, бул. Чоколівський, 19; ідентифікаційний код 35671558) основний борг у розмірі 22 000 (двадцять дві тисячі) грн. 00 коп., пеню у розмірі 1 433 (одна тисяча чотириста тридцять три) грн. 75 коп., інфляційні у розмірі 1 820 (одна тисяча вісімсот двадцять) грн. 60 коп., 3% річних у розмірі 209 (двісті дев'ять) грн. 81 коп., державне мито у розмірі 254 (двісті п’ятдесят чотири) грн. 64 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість)грн. 00 коп. та витрати за надання правової допомоги адвоката у розмірі 3 500 (три тисячі п’ятсот) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                               Р.В.Бойко