Ухвала суду № 99774532, 22.09.2021, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/7402/21

2/212/3647/21

У Х В А Л А

22 вересня 2021 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді – Колочко О.В., за участі секретаря судового засідання – Ігнатьєвої А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику ушкодженням здоров`я,-

В С Т А Н О В И В:

25 серпня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із вищезазначеним позовом, який ухвалою суду від 26 серпня 2021 року прийнятий до розгляду та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.

10 вересня 2021 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву з клопотанням про проведення судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, а також клопотання про витребування у Криворізькому відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області інформацію: чи перебуває на обліку у вказаній установі ОСОБА_1 , чи отримувала (отримує) вона виплати, пов`язані з встановленням втрати працездатності; коли первинно та у зв`язку з чим (внаслідок професійного захворювання чи внаслідок трудового каліцтва) ОСОБА_1 було встановлено втрату працездатності; якими підприємствами було видано ОСОБА_1 довідку про її заробітну плату для нарахування одноразової/щомісячних виплат; чи відшкодовувалась моральна шкода ОСОБА_1 , якщо так зазначити ким було здійснено виплату моральної шкоди (підприємством чи Фондом), а також дату здійснення та на підставі чого вона виплачена.

Вирішуючи заявлені стороною відповідача клопотання суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст.19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Згідно ч. 1, 2 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 274 ЦПК України, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1)ціну позову; 2)значення справи для сторін; 3)обраний позивачем спосіб захисту; 4)категорію та складність справи; 5)обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7)чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Заперечення представника відповідача стосовно розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін є необґрунтованими, оскільки ч. 6 ст. 19 ЦПК України встановлено, що малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Встановлено, що ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі ч. 6 ст. 279 ЦПК України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, обґрунтувавши свою позицію щодо невизнання позовних вимог та надавши до суду відзив з доданими документами, що, на думку суду є належною реалізацією права сторони у спорі на доступ до суду в розумінні ст.6 Європейської конвенції з прав людини, а також на захист своїх прав та інтересів відповідно до ст.15 ЦК України та дотримання завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених ст.2 ЦПК України.

Керуючись ст. 19 ЦПК України у взаємозв`язку з положеннями ст. 279 ЦПК України, виходячи зі своїх дискреційних повноважень у вирішенні вказаних питань, суд не вбачає у заяві відповідача обґрунтованих підстав для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, а тому клопотання представника відповідача слід залишити без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Частиною 2 статті 116 ЦПК України передбачено, що способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Згідно ч. 1 ст. 134 ЦПК України, у заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені: докази які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази або з якою метою потрібно їх забезпечити.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для встановлення прав та обов`язків сторін й прийняття обґрунтованого рішення, а докази, які просить витребувати представник відповідача, не є необхідними для розгляду даної справи та надання відповідного висновку, тому в задоволенні клопотання про витребування доказів слід відмовити.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 83,84, 274, 276, 277 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні клопотань представника відповідача – ОСОБА_2 про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, про витребування доказів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та підписано без проголошення 22 вересня 2021 року.

Суддя О. В. Колочко