Ухвала суду № 99773881, 13.09.2021, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/1049/21 Провадження №2-з/694/17/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

13.09.2021 року м. Звенигородка

Суддя Звенигородського районного суду Черкаської області Сакун Д.І. розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 в інтересах позивача ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову,

В СТ АН ОВ ИВ:

Представник позивача Плівак Л.М. в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову в якій просить: накласти заборону на відчуження земельних ділянок, що утворились в результаті поділу ділянки з кадастровим номером 7121289400:02:001:0050, площею 69.5875 га, а саме: кадастровий номер 7121289400:02:001:0127, площею 1,9589 га; кадастровий номер 7121289400:02:001:0128, площею 1,9589 га; кадастровий номер 7121289400:02:001:0129, площею 1,9589 га; кадастровий номер 7121289400:02:001:0130, площею 1,9589 га; кадастровий номер 7121289400:02:001:0131, площею 1,9589 га; кадастровий номер 7121289400:02:001:0132, площею 1,9589 га; кадастровий номер 7121289400:02:001:0133, площею 1,9589 га; кадастровий номер 7121289400:02:001:0134, площею 1,9589 га; кадастровий номер 7121289400:02:001:0135, площею 1,9589 га; кадастровий номер 7121289400:02:001:0137, площею 1,9589 га; кадастровий номер 7121289400:02:001:0136, площею 1,9589 га; кадастровий номер 7121289400:02:001:0138, площею 1,9589 га; кадастровий номер 7121289400:02:001:0139, площею 1,9589 га; кадастровий номер 7121289400:02:001:0140, площею 1,9589 га; кадастровий номер 7121289400:02:001:0141, площею 1,9589 га; кадастровий номер 7121289400:02:001:0122, площею 1,9589 га; кадастровий номер 7121289400:02:001:0123, площею 1,9589 га; кадастровий номер 7121289400:02:001:0124, площею 1,9589 га; кадастровий номер 7121289400:02:001:0126, площею 1,9589 га; кадастровий номер 7121289400:02:001:0159, площею 1,9589 га; кадастровий номер 7121289400:02:001:0121, площею 1,9573 га; кадастровий номер 7121289400:02:001:0145, площею 1,9573 га; кадастровий номер 7121289400:02:001:0146, площею 1,9589 га; кадастровий номер 7121289400:02:001:0147, площею 1,9589 га; кадастровий номер 7121289400:02:001:0148, площею 1,9589 га; кадастровий номер 7121289400:02:001:0149, площею 1,9589 га; кадастровий номер 7121289400:02:001:0150, площею 1,9589 га; кадастровий номер 7121289400:02:001:0151, площею 1,9735 га; кадастровий номер 7121289400:02:001:0152, площею 1,9735 га; кадастровий номер 7121289400:02:001:0153, площею 1,9735 га; кадастровий номер 7121289400:02:001:0154, площею 1,9735 га; кадастровий номер 7121289400:02:001:0155, площею 1,9735 га; кадастровий номер 7121289400:02:001:0156, площею 1,9777 га; кадастровий номер 7121289400:02:001:0157, площею 1,9825 га; кадастровий номер 7121289400:02:001:0125, площею 1,959 га; кадастровий номер 7121289400:02:001:0144, площею 0,4305га; кадастровий номер 7121289400:02:001:0143, площею 0,2497 га; кадастровий номер 7121289400:02:001:0142, площею 0,1772 га; кадастровий номер 7121289400:02:001:0158, площею 0,1463 га.

Заява мотивована тим, що позивач, ОСОБА_2 , подає до Звенигородського районного суду Черкаської області позовну заяву до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу Г оловного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 10.12.2020 №23-12082/14-20-СГ «Про припинення права оренди земельними ділянками» та наказу від 30.12.2020 №23-12792/14-20-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність із зміною цільового призначення», зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області скасувати у Поземельних книгах записи про державну реєстрацію земельних ділянок, що утворились в результаті поділу ділянки з кадастровим номером 7121289400:02:001:0050, площею 69.5875 га. Відповідач в одноособовому порядку оскаржуваним наказом від 10.12.2020 №23-12082/14-20-СГ припинив право оренди земельними ділянками, що входять до складу належного позивачу спадкового майна, а наказом від 30.12.2020 №23-12792/14-20-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність із зміною цільового призначення», поділив, змінив цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 7121289400:02:001:0050, площею 69.5875 га та надав її у приватні власність іншим громадянам (34 особи). Станом на сьогоднішній день частина громадян, що згідно оскаржуваного наказу від 30.12.2020 №23-12792/14-20-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність із зміною цільового призначення» зареєстрували за собою право власності на новоутворені земельні ділянки і мають намір їх відчужити на користь третіх осіб. На частину ділянок у Державному земельному кадастрі ще не зареєстровано право власності. Що стосується земельних ділянок, які були передані у комунальну власність Ватутінської міської ради Черкаської області, то одна земельна ділянка, яка утворилась в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 7121289400:02:001:0050, а саме: кадастровий номер 7121289400:02:001:0125, площею 1,959 га, включена до переліку для продажу права оренди на неї на аукціоні, що доводиться копією рішення Ватутінської міської ради Черкаської області від 25.02.2021 №5-35/VIII (додається). Позивач звертався до Ватутінської міської ради з проханням виключити з переліку для продажу права оренди на аукціоні земельну ділянку з кадастровим номером 7121289400:02:001:0125, площею 1,959 га, проте, листом від 16.04.2021 №956/02-21, Виконавчий комітет Ватутінської міської ради Черкаської області повідомив, що має повне право розпоряджатися земельною ділянкою з кадастровим номером 7121289400:02:001:0125, площею 1,959 га, оскільки жодних заборон для цього не встановлено. Весь час з моменту відкриття спадщини після смерті брата, позивач відкрито користувався земельною ділянкою з кадастровим номером 7121289400:02:001:0050, вчасно вносив плату за її використання, витрачав кошти на оброблення ділянки, посадковий матеріал та посів поля. У разі, якщо судом не буде вжито заходи забезпечення позову, утворені в результаті поділу земельні ділянки буде відчужено на користь третіх осіб, що завдасть значної шкоди позивачу і унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 01.07.2021 року у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 в інтересах позивача ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову - відмовлено.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 18.08.2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – адвоката Плівак Лілії Миколаївни задоволено частково. Ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 01 липня 2021 року скасовано, а виділені матеріали справи направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.08.2021 року справу передано судді Сакун Д.І.

Суддя Сакун Д.І. перебувала у відпустці по 08.09.2021 року включно.

Заява про забезпечення позову розглянута судом без повідомлення учасників справи у відповідності до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Вивчивши подану заяву про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно рішення Ватутінської міської ради Черкаської області від 25.02.2021 року №53-35/VIII «Про включення земельних ділянок до переліку для продажу права оренди та продаж права їх оренди на земельних торгах у формі аукціону» вирішено включити до переліку земельних ділянок для продажу права оренди земельних торгах у формі аукціону земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що розташовані за межами населеного пункту: площею 2.6984 га кадастровий номер 7121289400:02:001:0077 для ведення фермерського господарства, площею 17.4196 га кадастровий номер 7121289400:02:001:0048 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1.959 га кадастровий номер 7121289400:02:001:0125 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Також вказаним рішенням вирішено продати право оренди вказаних земельних ділянок (Т.1 а.с. 4).

ОСОБА_2 09.04.2021 року звернувся до Ватутінської міської ради з заявою про внесення змін до рішення Ватутінської міської ради Черкаської області від 25.02.2021 року №53-35/VIII «Про включення земельних ділянок до переліку для продажу права оренди та продаж права їх оренди на земельних торгах у формі аукціону» шляхом виключення з переліку земельних ділянок для продажу право оренди на земельних торгах у формі аукціону, земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що розташовані за межами населеного пункту, а саме: площею 17.4196 га кадастровий номер 7121289400:02:001:0048 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1.959 га кадастровий номер 7121289400:02:001:0125 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; Замінити сторону в укладеному 25.07.2005 році з ОСОБА_3 договорі оренди земельних ділянок з кадастровим номером 7121289400:02:001:0050 площею 69.5875 га та з кадастровим номером 7121289400:02:001:0048, площею 17.4196 га на спадкоємця ОСОБА_2 (Т. 1а.с.5-6).

Згідно відповіді Ватутінської міської ради Черкаської області від 16.04.2021 року №956/02-21 вбачається, що розглянувши звернення ОСОБА_3 міська рада прийшла висновку, що не вбачається законних підстав на даний час вносити зміни до рішення Ватутінської міської ради Черкаської області від 25.02.2021 року №53-35/VIII «Про включення земельних ділянок до переліку для продажу права оренди та продаж права їх оренди на земельних торгах у формі аукціону». Також відсутні підстави підготовки проекту рішення Ватутінської міської ради щодо заміни сторони договору оренди земельної ділянки, оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 7121289400:02:001:0050 площею 69.5875 га Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області Ватутінській міській раді не передавалася. Щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7121289400:02:001:0048, площею 17.4196 га. Крім того у проханні не розпоряджатися земельною ділянкою з кадастровим номером 7121289400:02:001:0125 площею 1.959 га до вирішення судової справи Черкаським окружним судом неможливо задовільнити, оскільки жодних заборон не встановлено, тобто власник земельної ділянки має повне право нею розпоряджатися відповідно до чинного законодавства (Т.1 а.с.7).

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

У статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Разом з тим, позов забезпечується накладенням арешту на майно, що не належить відповідачеві. Тому є помилковим накладення арешту на майно осіб, які не є відповідачами у справі, а лише залучені до участі у справі в якості третіх осіб. Визначення відповідачів є правом позивача.

Предметом позову у цій справі є позовні вимоги немайнового характеру про визнання протиправним та скасування наказів, скасування та поновлення записів у Поземельних книгах. В разі задоволення позову рішення суду не підлягатиме примусовому виконанню. Отже, такий захід забезпечення позову не відповідає змісту порушеного, на думку позивача, права, та не є співмірним із заявленими вимогами в цій справі.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24 лютого 2020 року у справі № 755/5333/20 та від 02 червня 2021 року у справі № 128/3291/16-ц (провадження № 61-5592св21).

Крім того, заявником до заяви про забезпечення позову не надано жодного документу, який підтверджує його право на вказані земельні ділянки, а також докази, які підтверджують, що він є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 .

Таким чином, суд вважає необхідним відмовити заявнику у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.149-153,259-260,353-355 ЦПК України, -

постановив:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 в інтересах позивача ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду або через Звенигородський районний суд Черкаської області.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.І. Сакун