Рішення № 99773845, 20.08.2021, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа№570/2649/21

Номер провадження 2-а/570/44/2021

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2021 року м. Рівне

Суддя Рівненського районного суду Рівненської області (як місцевого адміністративного суду) Сидоренко С.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради про визнання проотиправними та скасування рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, покликаючись на те, що 22 травня 2021 року відповідачем щодо нього винесена постанова серії DMV-2110450 в справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680 гривень. В поданій до суду позовній заяві позивач посилаючись на те, що постанова інспектором поліції винесена незаконно та з порушенням процесуальних норм, а також на те, що правопорушення ним не вчинялось, просить суд скасувати постанову від 22 травня 2021 року.

Позов мотивовано тим, що, хоча транспортний засіб ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 зареєстрований на ім`я позивача, вказаним автомобілем керував його тесть ОСОБА_2 .Зупинка, яку водій здійснив по вул. Гулака-Артемовського, 12в м.Луцьк 21.05.2021 року була вимушена, у зв`язку із тим, що автомобіль раптово зупинився посеред проїжджої частини та перестав заводитись.Тому водій вимушений був виштовхати автомобіль на тротуар з метою усунення перешкод для руху інших транспортних засобів. ОСОБА_2 відійшов від автомобіля, маючи намір відвести свою матір в будинок і вжити заходи для евакуації транспортного засобу та повернувшись, знайшов на лобовому склі автомобіля повідомлення інспектора з паркування Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради ОСОБА_3 про притягнення його до адміністративної відповідальності. Крім того вважає неправильною кваліфікацію за ч.3 ст. 122 КУпАП, оскільки, автомобіль було виштовхано на тротуар, якраз з метою не створювати перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху. Вказані дії, на думку позивача підпадають під склад іншого правопорушення, передбаченого ст. 125 КУпАП, а саме: не увімкнення аварійної сигналізації та невстановлення знаку аварійної зупинки під час вимушеної зупинки транспортного засобу, які тягнуть за собою накладення адміністративного стягнення у виді попередження. Однак інспектором з паркування винесено оскаржувану постанову саме за ч.3 ст. 122 КУпАП.

Позивач до суду подав заяву, в якій він позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить провести розгляд справи без його участі.

Відповідач у поданому відзиві на адміністративний позов просить відмовити у задоволенні позовних вимог, в обгрунтування своєї правової позиції зазначає, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення доведене належними та допустимими доказами, процедура накладення адміністративного стягнення здійснена у відповідності до вимог чинного законодавства. Зокрема відповідно до ст. 14-2 КУпАП, суб`єктом даного правопорушення є саме ОСОБА_1 , як фізична особа за якою зареєстрований транспортний засіб. Зазначає, що хоча автомобіль і було виштовхано водієм на тротуар, однак згідно п.1.10 ПДР України, тротуар - елемент дороги, а тому увімкнення аварійної світлової сигналізації та встановлення знаку аварійної зупинки, як попереджувальних сигналів, передбачених розділом 9 ПДР України, є обов`язковим. Також зазначає, що кваліфікація за ч.3 ст.122 КУпАП є обгрунтованою, оскільки розміщення транспортного засобу на тротуарі створило перешкоди дорожньому руху пішоходів, які також є учасниками дорожнього руху.

Відповідачем надано фотокартки від 21.05.2021 із координатами зйомки, на яких зафіксовано з різних ракурсів розміщення транспортного засобу марки ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 по на тротуарі по вул. Гулака-Артемовського, 12у м.Луцьк.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в межах наявних в справі доказів у спрощеному позовному провадженні.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до наступних висновків.

Як встановлено дослідженими по справі доказами, 22 травня 2021 року відповідачем стосовно ОСОБА_1 винесено постанову серії DMV №2110450 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП. Відповідно до вказаної постанови, 21.05.2021 о 15 год. 37 хв. за адресою м. Луцьк, вул. Гулака-Артемовського, 12, особа, яка керувала автомобілем ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 , порушила правила стоянки, здійснила стоянку транспортного засобу на тротуарі, де для руху пішоходів залишається менше 2 метрів, чим порушила п. 15.10 «в» ПДР України.

Відповідно до оскаржуваної постанови позивач визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680 гривень.

Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Позивач, у поданій до суду позовній заяві заперечує вчинення ним адміністративного правопорушення. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 20.03.2013 позивач є власником легкового автомобіля ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_1 . 21.05.2021 вказаним автомобілем керував його тесть, ОСОБА_2 . Рухаючись по вул. Гулака-Артемовського, 12 у м. Луцьк, в автомобілі раптово виникла технічна несправність, він зупинився посеред проїжджої частини та перестав заводитись і водій виштовхав автомобіль на тротуар щоб не перешкоджати руху інших транспортних засобів. При цьому водій не встановив знак аварійної зупинки та не увімкнув аварійну сигналізацію. Водій відійшов від автомобіля на деякий час, відвести додому пасажира - свою матір, яка є літньою жінкою. Повернувшись, на лобовому склі автомобіля знайшов повідомлення інспектора з паркування Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради ОСОБА_3 про порушення ним ПДР.

З відеодиску, доданого позивачем до адміністративного позову, вбачається, що ОСОБА_2 викликав працівників патрульної поліції, з метою зафіксувати факт несправності керованого ним автомобіля. Факт виникнення 21.05.2021 технічної несправності транспортного засобу ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_1 , підтверджується відеозаписом на оптичному диску, який надано Управлінням патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, працівники якого 21.05.2021 прибули на виклик водія ОСОБА_2 . Згідно вказаного запису, водій транспортного засобу продемонстрував екіпажу в складі поліцейських ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що автомобіль не заводиться, на що останні висловились, що претензії до водія відсутні.

Також той факт, що в автомобілі раптово виникла технічна несправність підтверджується інформацією Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № П-349/41/17/03-2021 від 26.05.2021, згідно якої, водій транспортного засобу ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив вимушену зупинку, не увімкнувши аварійну сигналізацію і не встановивши знак аварійної зупинки. Також накладною на ремонт № 886 від 25.05.2021 підтверджується, що автомобіль потребував заміни реміня генератора та водяної помпи у двигуні.

Отже суд вважає доведеним, що транспортний засіб не здійснював стоянку на тротуарі, як вказано у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності, а здійснив вимушену зупинку через технічну несправність транспортного засобу.

Частиною третьою статті 122 КУпАП передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, зокрема, за порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Разом з тим правила дорожнього руху передбачають і дії водія в разі вимушеної зупинки, на що посилається відповідач.

Пунктом 1.10 ПДР визначено, що вимушена зупинка - припинення руху транспортного засобу через його технічну несправність чи небезпеку, яка спричинена вантажем, який перевозиться, станом учасника дорожнього руху, появою перешкоди для руху.

Так, п.15.14 ПДР передбачено, що в разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити діяти згідно з вимогами пунктів 9.9-9.11 цих Правил, зокрема у відповідності до вимог п. 9.9 ПДР, увімкнути аварійну світлову сигналізацію, а у разі, якщо транспортний засіб не обладнано аварійною світловою сигналізацією або вона несправна, встановити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач не заперечуючи факту зупинки, не визнає, що така зупинка вчинена із порушенням ПДР та пояснює, що зупинився вимушено у зв`язку з поломкою транспортного засобу.

Щодо покликання відповідача на те, що позивачем не вчинено дії, передбачені Правилами дорожнього руху, які вчиняються водієм у випадку вимушеної зупинки, то такі пояснення не спростовують доводи позивача, а можуть свідчити про порушення інших правил дорожнього руху. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Однак, в порушення вимог ст. 280 КУпАП, інспектором з паркування не було з`ясовано усі зазначені обставини події, а тому надано неправильну правову оцінку діям водія транспортного засобу, внаслідок чого незаконного прийнято рішення про наявність в діях водія складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Крім того, для кваліфікації адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 122 КУпАП, необхідно встановити наявність у діях особи об`єктивної сторони, яка має прояв у створенні перешкоди дорожнього руху або загрозу безпеці руху пішоходів. Однак, будь - яких доказів наявності такої перешкоди інспектором з паркування Осінкіним В.В. у постанові не наведено.

Враховуючи вищенаведене, а саме те, що відповідачем не був спростований факт вимушеної зупинки, як того вимагає ч.2 ст.77 КАС України, а тому суд приходить до переконання, що оскаржувану постанову слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 287-289 КУпАП, ст.ст. 2, 6, 72, 77 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову інспектора з паркуванняДепартаменту муніципальної варти Луцької міської ради серії DMV-2110450 від 22.05.2021про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у виді штрафу у розмірі 680 (шістсот вісімдесят) гривень.

Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сидоренко С.М.