Ухвала суду № 99773701, 21.09.2021, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/2410/21

Провадження № 2-к/545/1/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.09.2021 року Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Шелудякова Л.В.,

за участю секретаря Лабовкіної Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за клопотанням ОСОБА_1 про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення суду Речицького району Гомельської області Республіки Білорусь від 28 липня 2020 року про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання дітей,-

встановив:

29 липня 2021 року до Полтавського районного суду Полтавської області з клопотанням про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення суду Речицького району Гомельської області Республіки Білорусь від 28 липня 2020 року про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання дітей, звернулась ОСОБА_1 .

У своєму клопотанні зазначає, що рішенням суду Речицького району Гомельської області Республіки Білорусь від 28 липня 2020 року за її позовом до ОСОБА_2 ухвалено рішення про стягнення на її користь аліментів з відповідача на утримання неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття. Рішення вступило в законну силу 19 вересня 2020 року.

ОСОБА_2 в порядку ч.1 ст. 467 ЦПК України, повідомлено про надходження зазначеного клопотання та запропоновано у місячний строк з дати отримання даного листа подати можливі заперечення проти цього клопотання.

Однак, у встановлений судом строк відповідні заперечення у письмовій формі від ОСОБА_2 на адресу суду не надходили.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 17 серпня 2021 року вищезазначене клопотання призначено до розгляду в судовому засіданні.

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, направив на адресу суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності, проти задоволення не заперечував.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали клопотання, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що рішенням суду Речицького району Гомельської області Республіки Білорусь від 28 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення раніше стягнутих аліментів стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 33 процентів заробітку (доходу), але не менше 75 процентів бюджету прожиткового мінімум в середньому на душу населення, щомісячно на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 починаючи стягнення з 02 червня 2020 року до повноліття дітей.

Відповідно до довідки голови суду Речицького району Гомельської області Республіки Білорусь ОСОБА_5 зазначене вище рішення суду набрало законної сили 19 вересня 2020 року та підлягає виконанню. Вказане рішення на території Республіки Білорусь виконувалось до 15 травня 2021 року. ОСОБА_2 був своєчасно та належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду, брав участь в судовому засіданні та було вручено копію позовної заяви.

Згідно відповіді на запит, отриманої судом 06 серпня 2021 року, наданої виконавчим комітетом Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований з 11 лютого 2019 року за адресою: АДРЕСА_1 , посвідка на тимчасове проживання № НОМЕР_1 видана 14 січня 2019 року, орган видачі – 5301.

Згідно з положеннями ст. 462 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Відповідно до статті 463 ЦПК України рішення іноземного суду може бути пред`явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред`явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки.

Відповідно до ст. 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.

Між Україною та Республікою Білорусь як членами Співдружності Незалежних Держав укладено Конвенцію про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах (далі - Конвенція).

Відповідно до ст. 6 вказаної Конвенції, Договірні Сторони надають один одному правову допомогу шляхом виконання процесуальних і інших дій, передбачених законодавством запитуваної Договірної Сторони, зокрема складання і пересилання документів, проведення обшуків, вилучення, пересилання і видачі речових доказів, проведення експертизи, допиту сторін, обвинувачених, свідків, експертів, порушення карного переслідування, розшуку і видачі осіб, що вчинили злочини, визнання і виконання судових рішень по цивільним справам, вироків у частині цивільного позову, виконавчих написів, а також шляхом вручення документів.

Стаття 51 зазначеної Конвенції вказує, кожна з Договірних Сторін на умовах, передбачених цією Конвенцією, визнає і виконує, зокрема, рішення установ юстиції по цивільних і сімейних справах, включаючи затверджені судом мирові угоди по таких справах і нотаріальні акти у відношенні грошових зобов`язань (далі - рішень), винесені на території інших Договірних Сторін.

Відповідно до вимог ч.ч. 1-3 ст. 53 Конвенції, клопотання про дозвіл примусового виконання рішення подається в компетентний суд Договірної Сторони, де рішення підлягає виконанню.

Клопотання про визнання і дозвіл примусового виконання рішень, передбачених у ст. 51 Конвенції, розглядаються судами Договірної Сторони, на території якої повинне бути здійснене примусове виконання.

Суд, що розглядає клопотання про визнання і дозвіл примусового виконання рішення, обмежується встановленням того, що умови, передбачені цією Конвенцією, дотримані. У випадку, якщо умови дотримані, суд виносить рішення про примусове виконання.

Порядок примусового виконання визначається за законодавством Договірної Сторони, на території якої повинне бути здійснене примусове виконання.

Відповідно до п. п. 5.1, 5.2 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України 27 червня 2008 року за № 1092/5/54 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 липня 2008 року за № 573/15264, рішення іноземного суду визнається та виконується в Україні, якщо його визнання та виконання передбачено міжнародним договором України або за принципом взаємності у відносинах з іноземною державою, рішення суду якої має виконуватися в Україні; клопотання заінтересованої особи про визнання і виконання рішення іноземного суду чи іншого компетентного органу (іноземне клопотання) подається безпосередньо до суду України з урахуванням пункту 5.3.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 467 ЦПК України за результатами розгляду клопотання про визнання та надання дозволу на виконання на території України рішення іноземного суду, суд може постановити ухвалу про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання.

Враховуючи, що при розгляді даного клопотання про визнання та надання дозволу на виконання на території України рішення суду не встановлені обставини, передбачені ст. 55 Конвенції та ст. 463 ЦПК України, які б перешкоджали виконанню рішення суду на території України, а також те, що при розгляді клопотання суд обмежується лише встановленням того, що передбачені Конвенцією умови додержано, суд вважає клопотання обґрунтованим, а вказане рішення таким, що підлягає примусовому виконанню на території України.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що клопотання ОСОБА_1 про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення суду Речицького району Гомельської області Республіки Білорусь від 28 липня 2020 року про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання дітей, підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 258-261, 462-470 ЦПК України, Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, ратифікованою Законом № 240/94-ВР від 10 листопада 1994 року, суд,-

постановив:

Клопотання ОСОБА_1 про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення суду Речицького району Гомельської області Республіки Білорусь від 28 липня 2020 року про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання дітей - задовольнити.

Визнати та надати дозвіл на примусове виконання на території України рішення суду Речицького району Гомельської області Республіки Білорусь від 28 липня 2020 року про стягнення аліментів з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Речиця, Гомельської області (паспорт НОМЕР_2 виданий 05 вересня 2018 року Речицьким РВВС Гомельської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , посвідка на тимчасове проживання № НОМЕР_1 видана 14 січня 2019 року, орган видачі – 5301, працюючого в ТОВ «Сервіс Ойл»на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Рециця, Гомельської області (паспорт НОМЕР_4 виданий 30 березня 2018 року Речицьким РВВСГомельської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ) аліментів в розмірі 33 процента заробітку (доходу), але не менше 75 процентів бюджету прожиткового мінімум в середньому на душу населення, щомісячно на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 починаючи стягнення з 02 червня 2020 року до повноліття дітей.

На підставі даної ухвали видати виконавчий лист.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У відповідності до п.п.15.5) п. 1 Розділу ХШ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суд.

Суддя: Л. В. Шелудяков