Рішення № 99771929, 20.09.2021, Устинівський районний суд Кіровоградської області

Справа №403/95/21 провадження № 2/403/93/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2021 року смт.Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Атаманової С.Ю., при секретарі судового засідання Остапенко Н.М.,

з участю:

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Устинівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Устинівський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 в особі свого представника ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 , третя особа: Устинівський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (далі - Устинівський РВ ДВС ПСМУ МЮ (м.Дніпро)), про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів в розмірі 56210,80 грн.. На обгрунтування позову зазначила про те, що рішенням Устинівського районного суду Кіровоградської області від 19.10.2015 року з відповідача ОСОБА_1 на її користь стягнуті аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 21.09.2015 року і до повноліття дитини. Протягом 2015-2020 років відповідач періодично сплачував аліменти в меншому розмірі, ніж було нараховано, внаслідок чого з його вини утворилась заборгованість за аліментами, яка згідно розрахунку Устинівського РВ ДВС ПСМУ МЮ (м.Дніпро) станом на 01.11.2020 року складає 56210,80 грн.. Згідно проведеного позивачем розрахунку, загальний розмір пені за прострочення сплати аліментів, нарахованих за період з 01.02.2018 року по 01.08.2020 року станом на 01.03.2021 року становить 337375,47 грн., однак з урахуванням встановлених ч.1 ст.196 СК України обмежень розміру пені 100% суми заборгованості за аліментами, стягненню з відповідача ОСОБА_1 за вказаний період підлягає неустойка (пеня) в розмірі 56210,80 грн., що відповідає наявній у нього сумі заборгованості станом на 01.11.2020 року.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 не з’явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином та завчасно в порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України (а.с.118, 119, 122, 126). Відповідно до поданої 20.09.2021 року заяви представник позивача прохала розглянути справу без її участі та участі позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та прохає суд їх задоволити з огляду на системне невиконання відповідачем ОСОБА_1 покладених на нього обов’язків щодо сплати аліментів на утримання дитини за рішенням суду (а.с.127).

В судовому засіданні відповідач по справі ОСОБА_1 позов не визнав. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2 зазначив, що із його заробітної плати на даний час державним виконавцем вираховуються як аліменти на утримання дочки в розмірі 1/4 його заробітку, так і заборгованість по пені, а тому із вказаної в позовній заяві суми неустойки (пені) - 56210,80 грн. він, за своїми власними обрахунками, вже сплатив позивачу приблизно 9600,00 грн.. Враховуючи, що зазначений позивачем в позовній заяві розмір пені щомісячно погашається за рахунок здійснених з його заробітної плати відрахувань, підстав для задоволення позову не має, оскільки приблизно через два роки вся сума пені буде погашена ним в повному обсязі. Відзиву на позовну заяву разом з доданими до нього письмовими доказами на обгрунтування своїх заперечень проти позовних вимог відповідач по справі ОСОБА_1 у встановлений судом строк на подав. Доказів на підтвердження проведення з його заробітної плати та (або) інших доходів відрахувань в рахунок сплати заборгованості по пені суду також подано не було.

В судове засідання представник третьої особи Устинівського РВ ДВС ПСМУ МЮ (м.Дніпро) не з’явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України (а.с.121, 123). Письмових пояснень третьої особи щодо позову, які б відповідали вимогам ст.181 ЦПК України до суду не направив. Згідно поданих до суду 24.06.2021 року та 17.08.2021 року пояснень прохав розглянути цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки за прострочку сплати аліментів без його участі. Проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2 не заперечував, зазначивши про те, що станом на жовтень 2020 року сума заборгованості ОСОБА_1 по аліментах складає 56210,80 грн., а постановою від 04.01.2019 року на нього був накладений штраф у розмірі 4044,15 грн.. На підтвердження даних обставин надав до суду відповідні копії матеріалів виконавчого провадження №49982000, які згідно супровідних листів направлялись сторонам як учасникам зазначеного виконавчого провадження (а.с.71, 76, 77, 113, 114, 115).

З огляду на неявку в судове засідання позивача, її представника та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, суд відповідно до положень ч.1 ст.223 ЦПК України приходить до висновку про можливість розгляду справи по суті в даному судовому засіданні без їх участі.

Заслухавши пояснення відповідача, безпосередньо дослідивши письмові докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Судом встановлено, що сторони по справі являються батьками малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про її народження (а.с.35 зворот).

Рішенням Устинівського районного суду Кіровоградської області від 19.10.2015 року, ухваленого у цивільній справі №403/687/15-ц (провадження №2/403/188/15), з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_2 стягнуті аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки зі всіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 21.09.2015 року і до повноліття дитини (а.с.37).

Постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Устинівського районного управління юстиції Любченка В.А. від 01.02.2016 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2/403/188/15, виданого 02.11.2015 року Устинівським районним судом Кіровоградської області, про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частки зі всіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с.36 зворот).

21.08.2020 року державним виконавцем Устинівського РВ ДВС ПСМУ МЮ (м.Дніпро) Басай О.В. винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 з огляду на отримання ним доходу за місцем роботи в ТОВ «Агрофірма «Перлина степу» та визначено здійснювати відрахування із доходів боржника у розмірі 50% до виплати загальної суми боргу 60955,73 грн., враховуючи поточні аліменти в розмірі 1/4 частини зі всіх видів його заробітку, доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а після відрахування заборгованості лише поточні аліменти (а.с.77).

З урахуванням наявності у відповідача ОСОБА_1 , як боржника, заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищував суму відповідних платежів за один рік, державним виконавцем 04.01.2019 року була винесена постанова про накладення на нього штрафу у розмірі 4044,15 грн. (а.с.115).

Відповідно до положень ч.9 ст.83 ЦПК України судом приймаються до уваги як письмові докази зазначені вище дві постанови державного виконавця з огляду на надання представником третьої особи доказів направлення їх сторонам виконавчого провадження - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що свідчить про наявність таких доказів в останніх, як учасників даної справи.

Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментах, проведеного державним виконавцем Устинівського РВ ДВС ПСМУ МЮ (м.Дніпро) Басай О.В за виконавчим листом №2/403/188/15 за період з вересня 2015 року по жовтень 2020 року, заборгованість відповідача ОСОБА_1 по аліментах станом на 01.11.2020 року становить 56210,80 грн. При цьому станом на 01.08.2020 року (на 30 число попереднього місяця) або станом на 31.07.2020 року (на 30 число поточного місяця) заборгованість становить 55366,50 грн. (а.с.37 зворот, 38).

Згідно з наведеним представником позивача у позовній заяві розрахунком розміру пені, що підлягає стягненню з відповідача, загальний розмір неустойки (пені) за період з лютого 2018 року по липень 2020 року (враховуючи наведену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 року у справі №333/6020/16-ц формулу розрахунку) становить 337375,47 грн. та охоплює суму розмірів пені, обрахованої за кожним простроченим (періодичним) платежем (а.с.32-33).

Виконуючи приписи ч.1 ст.264, ч.4 ст.265 ЦПК України та даючи мотивовану оцінку аргументам, наведеним учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, а також доказам, якими вони підтверджуються, зазначаючи норми права, які були застосовані судом та мотиви їх застосування, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч.3 ст.181 СК України).

За змістом ч.1 ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов’язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов’язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов’язання боржником. Після порушення боржником свого обов’язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов’язку сплатити аліменти.

Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.

Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов’язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо). Системний аналіз ст.8 СК України та ч.1 ст.9 ЦК України дозволяє зробити висновок, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання. Тлумачення вказаних правових норм свідчить про те, що стягнення пені, передбаченої ч.1 ст.196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов’язаної сплачувати аліменти.

Враховуючи, що СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається, до правовідносин, пов’язаних з відповідальністю за прострочення сплати аліментів у виді неустойки (пені) підлягають застосуванню саме норми цивільного законодавства, тобто якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов’язання, то він є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати з нього неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов’язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Отже, для застосування до платника аліментів зазначеної в ч.1 ст.196 СК України санкції необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з ч.1 ст.189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.

Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 14 грудня 2020 року у справі №661/905/19, та відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин. Відповідно до ч.ч.1, 3, 4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.5 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, такими засобами: як письмові докази (ч.1 ст.76 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 не сплачував аліменти на утримання своєї дочки ОСОБА_4 протягом всього 2016 року; частково сплачував аліменти у 2017 та 2018 роках; один раз сплатив аліменти у липні 2019 році в розмірі 400,00 грн. та після цього лише з вересня 2020 року почав сплачувати аліменти на постійній основі.

З огляду на викладене, враховуючи ненадання відповідачем належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності його вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів, зокрема, доказів вчинення всіх залежних від нього дій, спрямованих на щомісячну сплату аліментів на утримання дитини у визначеному рішенням суду розмірі, або існування обставин, які створили для нього об’єктивні труднощі для належного виконання зобов’язання зі сплати аліментів, суд приходить до висновку про наявність вини відповідача ОСОБА_1 у виникненні заборгованості за аліментами, які він повинен був сплачувати на користь позивача на утримання їх спільної дочки ОСОБА_4 , та, як наслідок, існування передбачених законом підстав для стягнення з нього на користь ОСОБА_2 неустойки (пені), передбаченої ч.1 ст.196 СК України.

Щодо розміру неустойки (пені), яка підлягає стягненню з відповідача, суд приходить до наступного висновку.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов’язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов’язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов’язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов’язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Такий правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16-ц, та відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Судом встановлено, що пеня за прострочення сплати аліментів була розрахована представником позивача за формулою: заборгованість за місяць х кількість днів прострочення х 1 %. За цим правилом була обчислена пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обчисленої за кожним місячним (періодичним) платежем, що відповідає наведеному вище правовому висновку Великої Палати Верховного Суду щодо нарахування пені за заборгованість зі сплати аліментів на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, без обмеження нарахування пені тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Відповідно до здійсненого представником позивача розрахунку неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, нарахованих за період з 01 лютого 2018 року по липень 2020 року включно, загальний розмір пені станом на 01.03.2021 року склала 337375,47 грн..

Із наданим представником позивача розрахунком суд погоджується, оскільки він здійснений із врахуванням зазначених вище правових норм, відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16-ц, та не спростований відповідачем ОСОБА_1 ..

При цьому визначений представником позивача у розрахунку неустойки (пені) за червень 2020 року початок періоду нарахування пені з 01.06.2020 року замість 01.07.2020 року та за липень 2020 року - з 01.07.2020 року замість 01.08.2020 року суд оцінює як такий, що зазначений помилково, оскільки розмір пені за червень та липень 2020 року був розрахований представником виходячи із загальної кількості днів прострочення - 243 та 212, що фактично відповідає періоду нарахування з 01.07.2020 року по 01.03.2021 року (за червень) та з 01.08.2020 року по 01.03.2021 року (за липень) відповідно.

Суд також приходить до висновку про помилковість зазначення представником позивача у розрахунку неустойки (пені) за липень 2020 року розміру несплачених відповідачем ОСОБА_1 аліментів за цей місяць 2125,75 грн. замість 1125,75 грн. (з урахуванням здійснення відповідачем часткової сплати аліментів у розмірі 1000,00 грн.), що безпосередньо підтверджується визначеним за липень 2020 року розміром пені - 2386,59 грн., розрахованим виходячи із суми заборгованості саме 1125,75 грн. (1125,75 грн. х 212 дні прострочення х 1%).

За змістом ч.1 ст.196 СК України розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, визначений у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, не може перевищувати 100 відсотків заборгованості за аліментами.

З огляду на викладене, враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого розрахунок неустойки (пені) був проведений представником позивача, виходячи із щомісячних сум періодичних платежів (аліментів), нарахованих за період з 01.02.2018 року по 01.08.2020 року, розмір неустойки (пені) за вказаний період при застосуванні передбаченого ч.1 ст.196 СК України правила, може бути обмежений виключно тим розміром заборгованості зі сплати аліментів, який був визначений саме за цей, а не за будь-який інший період часу.

Судом встановлено, що станом на 01.08.2020 року (на 30 число попереднього місяця) або станом на 31.07.2020 року (на 30 число поточного місяця) заборгованість за аліментами становила 55366,50 грн..

Вказаний розмір неустойки (пені), обчислений державним виконавцем Устинівського РВ ДВС ПСМУ МЮ (м.Дніпро) Басай О.В, відповідачем ОСОБА_1 належними та допустимими доказами спростований не був.

Наявності між сторонами по справі спору щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів (ч.8 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження») судом також встановлено не було.

Отже, розмір неустойки (пені), який відповідає 100 відсоткам заборгованості за аліментами, нарахованими за визначений представником позивача період з 01.02.2018 року по 01.08.2020 року, складає 55366,50 грн..

Натомість визначення представником позивача розміру неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 01.02.2018 року по 01.08.2020 року в сумі 56210,80 грн. не відповідає вимогам ч.1 ст.196 СК України, оскільки така сума заборгованості була обчислена державним виконавцем станом на 01.11.2020 року (на 30 число попереднього місяця) або станом на 31.10.2020 року (на 30 число поточного місяця) та не охоплюється наведеним представником позивача в позовній заяві періодом розрахунку з 01.02.2018 року по 01.08.2020 року.

Крім того, відповідно до положень ч.1 ст.196 СК України у разі застосування до особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених ч.14 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених ч.14 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.14 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів. Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу.

З матеріалів справи вбачається, що постановою державного виконавця Устинівського РВ ДВС ПСМУ МЮ (м.Дніпро) Басай О.В. від 04.01.2019 року у виконавчому провадженні №49982000, у зв’язку з наявністю у відповідача ОСОБА_1 заборгованості зі сплати аліментів, яка перевищує суму відповідних платежів за рік, на відповідача було накладено штраф у розмірі 4044,15 грн. (а.с.115), що складає 20% від суми заборгованості 20220,75 грн..

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність зменшення розміру неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів (55366,50 грн.) на суму накладеного на відповідача штрафу, як заходу примусового виконання (4044,15 грн.), внаслідок чого розмір неустойки (пені), яка згідно з ч.1 ст.196 СК України підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_2 складає 51322,35 грн. (55366,50 грн. - 4044,15 грн.).

При цьому стягнення з відповідача неустойки (пені) саме в такому розмірі не порушує його прав, як платника аліментів, оскільки визначений судом розмір пені не перевищує максимального її розміру, передбаченого законом.

Враховуючи ненадання відповідачем ОСОБА_1 під час судового розгляду справи належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження перебування його у такому матеріальному та сімейному стані, який би об’єктивно свідчив про необхідність зменшення розміру неустойки (пені), визначеної згідно ч.1 ст.196 СК України, суд не знаходить підстав для застосування до спірних правовідносин сторін положень ч.2 ст.196 СК України.

Також судом не приймаються до уваги викладені відповідачем у поданій до суду 25.06.2021 року заяві твердження про здійснення з нього одночасно відрахувань аліментів та заборгованості по пені, оскільки стягнення пені за прострочення сплати аліментів здійснюється виключно на підставі рішення суду, яке на дату написання відповідачем вказаної заяви було відсутнє, а згідно постанови державного виконавця від 21.08.2020 року із належних відповідачу до виплати доходів здійснюються відрахування у розмірі 50% на погашення поточних аліментів та існуючої по них заборгованості (а.с.77, 91).

В свою чергу систематична сплата відповідачем ОСОБА_1 з вересня 2020 року аліментів на утримання дочки та часткове погашення ним заборгованості по аліментах не впливає на визначений судом розмір неустойки (пені) станом на 31.07.2020 року (або 01.08.2020 року), оскільки часткова сплата відповідачем заборгованості не звільняє його від сплати пені за період, в який дана заборгованість мала місце, тобто з лютого 2018 року по липень 2020 року включно.

Одночасно з цим, суд звертає увагу на помилковість розуміння відповідачем правової природи тих відрахувань, які здійснюються державним виконавцем з отримуваного ним доходу, оскільки неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів не є заборгованістю за аліментами, а є додатковими витратами відповідача, як платника аліментів, застосованою до нього санкцією майнового характеру за невиконання або невчасне виконання ним обов’язку зі сплати аліментів, яка підлягає самостійному стягненню поряд зі сплатою заборгованості по аліментах та самих аліментів.

На підставі викладеного, з урахуванням обставин, якими обґрунтовується позов, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, приймаючи до уваги, що відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для ухвалення рішення про часткове задоволення позову та стягнення із відповідача по справі ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_2 неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів у розмірі 51322,35 грн..

Відповідно до ч.1 ст.133, ч.1 ст.141 ЦПК України судові витрати, складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно положень п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закону) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

За змістом ч.1, п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду. За подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 2270 грн.00 коп..

Отже, судовий збір, від сплати якого при поданні позовної заяви до суду звільнена позивач, становив 908 грн. 00 коп..

На підставі викладеного, приймаючи до уваги часткове задоволення позову ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, та положення ч.6 ст.141 ЦПК України, які передбачають у разі ухвалення рішення на користь сторони, звільненої від сплати судових витрат, стягнення їх з другої сторони пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог та компенсацію іншої частини за рахунок держави, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача по справі ОСОБА_1 на користь держави судових витрат у виді судового збору в розмірі 829 грн. 03 коп. (908 грн. 00 коп. (100%) - 78 грн. 97 коп. (8,696638%), при цьому 8,696638% = 4888 грн. 45 коп. (сума неустойки (пені), у стягненні якої судом відмовлено), та компенсацію іншої частини судового збору в сумі 78 грн. 97 коп. за рахунок держави.

Керуючись ст.ст.2, 5, 12, 13, 76, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Устинівський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , нарахованих за період з 01 лютого 2018 року по 31 липня 2020 року включно в розмірі 51322 грн. 35 коп. (п’ятдесят одна тисяча триста двадцять дві гривні тридцять п’ять копійок).

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави в порядку розподілу судових витрат судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 829 грн. 03 коп. (вісімсот двадцять дев’ять гривень три копійки) за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Судовий збір в іншій частині в розмірі 78 грн. 97 коп. (сімдесят вісім гривень дев’яносто сім копійок) компенсувати за рахунок держави.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 (до адміністративно-територіальної реформи - Устинівського) району Кіровоградської області, поштовий індекс 28612; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 (до адміністративно-територіальної реформи - Устинівського) району Кіровоградської області, поштовий індекс 28611; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Третя особа: Устинівський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), адреса місцезнаходження: вул.Благодатна, буд.№1 смт.Устинівка Кіровоградської області, поштовий індекс 28600; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 34565316.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подана до Кропивницького апеляційного суду або через Устинівський районний суд Кіровоградської області.

Повне рішення суду складено 21 вересня 2021 року.

Суддя С.Ю.Атаманова