Рішення № 99771029, 01.09.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.09.2021 Справа №607/5069/21

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Грицай К.М.,

за участю секретаря судового засідання Стус К.І.,

учасників справи: позивача ОСОБА_1 ,

представник позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування шкоди, пов`язаної із стійкою втратою працездатності у розмірі 50076,00 грн. та моральної шкоди у розмірі 2503,80 грн.

В обґрунтування заявлених вимог вказують на наступні обставини. 11 грудня 2019 року біля 12 год. 00 хв., водій ОСОБА_4 , перебуваючи в стані сильного алкогольного сп`яніння, керував автомобілем «Dacia Logan», д.н.з НОМЕР_1 , та рухався автодорогою Р-41 «Обхід м. Тернополя» у напрямку від с. Довжанка до с. Біла, Тернопільського району, Тернопільської області. Під час руху по даній автодорозі ОСОБА_4 допустив виїзд керованого ним автомобіля «Dacia Logan», д.н.з НОМЕР_1 , на смугу зустрічного руху, по якій рухався автобус «ПАЗ-4234», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого відбулось зіткнення транспортних засобів. В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди, пасажир автомобіля «Dacia Logan», д.н.з НОМЕР_1 , ОСОБА_1 отримав важкі тілесні ушкодження. 11.12.2019 року за фактом настання даної ДТП було внесено відомості про таку подію до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019210000000371 з кваліфікацією по статті 286 КК України та розпочато досудове розслідування. Постановою від 28.02.2020 року досудове розслідування за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України зупинено, ОСОБА_4 оголошено в розшук. Узв`язку з тим, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Dacia Logan», д.н.з НОМЕР_1 на момент настання дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» згідно полісу № АО5743367, то ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», як страховик, є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Позивач звернувся до ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» із заявами від 30.07.2020 року про виплату відшкодування пов`язаного із стійкою втратою працездатності (3-тя група інвалідності) та заподіяною моральною шкодою. Однак, виплата відшкодування здійснена не була. З врахуванням наведеного, просить суд задовольнити заявлені позовні вимоги.

Ухвалою суду від 05 квітня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Від представника відповідача 04 червня 2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається наступне. Відповідач не отримував жодних заяв позивача про відшкодування шкоди, а тому вважає позовну заяву надуманою та необґрунтованою. Крім того, представник позивача вказує на те, що 18 липня 2019 року між ОСОБА_5 та ПП «Бізнес Гарант Плюс» був укладений договір оренди автомобіля. ПП «Бізнес Гарант Плюс» прийняв у тимчасове платне користування автомобіль марки «Dacia Logan», 2010 року, шасі № НОМЕР_3 , реєстровий № НОМЕР_1 . Надалі між ПП «Бізнес Гарант Плюс» та ПАТ «НАСК «Оранта» був укладений поліс серії АО № 5743367 від 11.07.2020 року обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на забезпечений транспортний засіб марки «Dacia Logan», реєстровий № НОМЕР_1 , який надає послуги, як таксі. Крім того, представник відповідача посилається на ст. 32 ЗУ «Про ОСЦВВНТЗ» згідно якої страховиком не відшкодовується шкода, заподіяна життю та здоров`ю пасажирів, які знаходились у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП, та які є застрахованими відповідно до п. 6 ст. 7 ЗУ «Про страхування».

Таким чином, відповідач вважає позовні вимоги ОСОБА_1 незаконними, необгрунтованими, безпідставними та такими, що не відповідають встановленим нормам ЗУ «Про ОСЦВВНТЗ», який регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

02 липня 2021 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позовні вимоги підтримав у повному та вказав наступне. Твердження представника відповідача про те, що до них не надходило звернення ОСОБА_1 спростовується листом ПАТ «НАСК «Оранта» вих. № 09-02-22/720 від 31 липня 2020 року, у якому відповідач повідомив позивача про те, що прийняття рішення по справі № 20-32-25031 припиняється у відповідності до дати, коли страховику стане відомо про набрання рішенням у кримінальній справі законної сили. Також, звертає увагу суду на те, що ПАТ «НАСК «Оранта» визнало ДТП, яка трапилась 11 грудня 2019 року за участю автомобіля «Dacia Logan», реєстровий № НОМЕР_1 , страховим випадком та в межах договору страхування № АО 5743367 від 11.07.2019 року, сплачено власнику майна за пошкодження в ДТП транспортного засобу «ПАЗ», д.р.н. НОМЕР_2 , страхове відшкодування в сумі 100000,00 грн., а також було здійснено виплату відшкодування, пов`язаного із загибеллю пасажира вказаного автобуса.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги та відповідь на відзив підтримали у повному обсязі та просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача ПАТ «НАСК «Оранта» Ващук Я.С. заперечив, щодо задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_1 суду пояснив, що він не викликав таксі, за послуги таксі не оплачував, оскільки ОСОБА_6 є його знайомим та він зателефонував йому та просив, щоб він приїхав по нього та завіз до м. Тернопіль, обіцяв компенсувати йому витрати на паливо, після ДТП коштів за пальне ОСОБА_7 не давав. Чи був ОСОБА_8 в стані алкогольного сп`яніння, він не знає, за кермом ОСОБА_8 поводив себе збуджено, нервово.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено з витягу є Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12019210000000371, що 11 грудня 2019 року о 12 год. 00 хв., на автодорозі «Обхід м. Тернополя» поблизу с. В. Глибочок Тернопільського району, зіткнулись автомобіль марки «Dacia Logan», н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 та автобус «ПАЗ» 4234, н.з. НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку під керуванням ОСОБА_9 , здійснюючи перевезення пасажирів за маршрутом «Тернопіль – В. Глибочок». У наслідок зіткнення пасажир автобуса ОСОБА_10 загинула на місці пригоди. Водій автомобіля «Dacia Logan», н.з. НОМЕР_1 , та його пасажир – ОСОБА_1 отримали тілесні ушкодження та госпіталізовані до ВАІТ КНП «ТМКЛШД». З місця пригоди до різних лікувальних закладів Тернополя доставлено для надання медичної допомоги 5 пасажирів автобуса. 04.01.2020 року під час стаціонарного лікування в ВАІТ КНП «ТМКЛШД» від отриманих травм померла пасажир автобуса ОСОБА_11

11 грудня 2019 року за фактом настання даної ДТП було внесено відомості про таку подію до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019210000000371 з кваліфікацією ч. 3 ст. 286 КК України та розпочато досудове розслідування.

Постановою про зупинення досудового розслідування від 28.02.2020 року досудове розслідування за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України зупинено та оголошено розшук ОСОБА_4 . Даною постановою встановлено, що ОСОБА_4 порушив п. 1.5 ч., 2.3 б), 12.1, 12. 6 ґ), 1.10. 10.1,11.14, 10.1, 11.3 ПДР України та виїхавши із порушенням вказаних вимог ПДР України на зустрічну смугу руху, створив аварійну ситуацію для інших учинів дорожнього руху, зокрема, водія ОСОБА_9 ,, позбавивши його своїми односторонніми діями можливості запобігти настанню даної дорожньо-транспортної пригоди та допустив зіткнення передньої частини керованого ним автомобіля марки «Dacia Logan», н.з. НОМЕР_1 із передньою частиною автобуса «ПАЗ-4234». наслідок зіткнення транспортних засобів пасажир автомобіля марки «Dacia Logan», н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження. Порушення водієм ОСОБА_4 вимог ПДР УКраїни 1.5 ч., 2.3 б), 12.1, 12. 6 ґ) ПДР України перебуває у прямому причинному зв`язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та заподіянні тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 .

Згідно висновку експерта № 159 від 28 лютого 2020 року виявлені у ОСОБА_1 тілесні ушкодження належать до тяжких за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння – п. п. 2.1.1 (а), 2.1.2, 2.1.3 (б) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень». За період стаціонарного лікування ОСОБА_1 було проведено ряд оперативних втручань: 11.12.2019 року – закрита репарація (співставлення) відламків кісток правої гомілки та накладення апарату зовнішньої фіксації, декомпресійні фасціотомічні розрізи м`язових футлярів правої гомілки, а 16.12.2019 року їх ушивання; 02.01.2020 року – закрита репарація перелому великогомілкової кістки, метало остеосинтез; 09.01.2020 року – видалення вільних хрящових фрагментів човноподібної кістки правої кисті; 10.01.2020 року – прокол та дренування грудної порожнини.

08 липня 2020 року ОСОБА_1 надано третю групу інвалідності у зв`язку із ураженням опорно-рухового апарату, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 491016 від 08.07.2020 року.

Як вбачається з виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 19746, ОСОБА_1 проходив лікування у стаціонарі ортопедо-травматологічного відділення з 11.12.2019 року по 20.01.2020 року та виписаний на амбулаторне лікування під нагляд ортопеда-травматолога по місцю проживання з наданими рекомендаціями. Працездатність не відновлена у зв`язку з потребою в амбулаторному лікуванні.

Автомобіль марки «Dacia Logan», д.н. НОМЕР_1 , який керував водій ОСОБА_4 , на момент дорожньо-транспортної пригоди був забезпечений страховим полісом № АО5743367, виданим ПАТ «НАСК «Оранта», страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю становить 200000,00 грн.

30 липня 2020 року позивач ОСОБА_1 звертався із заявами до відповідача ПАТ «НАСК «Оранта» про виплату страхового відшкодування.

Позивачу надано відповідь на вищевказані заяви за № 09-02-22/7209 від 31 липня 2020 року, згідно якої до надання рішення, що набрало законної сили, у справі за фактом ДТП 11 грудня 2019 року, у страховика відсутні правові підстави для прийняття рішення щодо здійснення виплати страхового відшкодування. Після отримання вищевказаного документа, ПАТ «НАСК «Оранта» буде повторно розглянуто питання щодо проведення виплати страхового відшкодування.

18 липня 2019 року між ОСОБА_5 та ПП «Бізнес Гарант Плюс» був укладений договір оренди автомобіля згідно якого ПП «Бізнес Гарант Плюс» прийняв у тимчасове платне користування автомобілі, зокрема автомобіль марки «Dacia Logan», 2010 року, шасі № НОМЕР_3 , реєстровий № НОМЕР_1 .

Право використання ПП «Бізнес Гарант Плюс» автомобіля марки «Dacia Logan», реєстровий № НОМЕР_1 , підтверджується тимчасовим реєстраційним талоном серії НОМЕР_4 від 19.07.2019 року, який виданий для ПП «Бізнес Гарант Плюс», я котрому вказано, що ПП «Бізнес Гарант Плюс» не є власником автомобіля. Вказаний тимчасовий реєстраційний талон дійсний до 18.07.2029 року.

Згідно Акту приймання передачі автомобіля від 07 грудня 2019 року ПП «Бізнес Гарант Плюс» повернуло ОСОБА_5 автомобіль марки «Dacia Logan», 2010 року, шасі № НОМЕР_3 , реєстровий № НОМЕР_1 .

У акті технічного розслідування обставин та причин ДТП, що сталась 11.12.2019 о 12 год. 00 хв., складеному 17.12.2019 комісією, створеною Державної служби України з безпеки на транспорті у м. Київ викладено висновок, згідно якого основною причиною скоєння дорожньо-транспортної пригоди є порушення водієм легкового марки «Dacia Logan», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4 вимог п. 2.3, 12.1,12.3, 22.2 ПДР України.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України 2004 року кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (частина 1 ст.11 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 1, 2, 5 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Частиною 1 статті 990 ЦК України передбачено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Статтею 22 вказаного Закону визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

За змістом зазначеного Закону (статті 9, 22-31, 35, 36), настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Статтею 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю потерпілого.

Пунктом 23.1 ст. 23 вказаного Закону визначено, що шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Згідно вимог, викладених у п. 32.3 ст. 32Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідно до цього Закону страховик або МТСБУ не відшкодовує: шкоду, заподіяну життю та здоров`ю пасажирів, які знаходилися у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, та які є застрахованими відповідно до пункту 6 статті 7 Закону України «Про страхування».

Відповідно до п. 6 ст. 7 Закону України «Про страхування» від 7 березня 1996 року

№ 85/96-ВР, в Україні здійснюються такі види обов`язкового страхування: 6) особисте страхування від нещасних випадків на транспорті.

Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку (стоку виплати страхового відшкодування) припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили. (п. 36.2 ст. 36 Закону).

Суд встановив, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 11 грудня 2019 року за участю водія транспортного засобу «Dacia Logan», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4 було завдано шкоду здоров`ю потерпілого ОСОБА_1 , внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, незалежно від вини такої особи, тому дана подія є страховим випадком.

Позивач звернувся із заявою до відповідача про виплату страхового відшкодування, проте, відповідачем не було здійснено таку виплату.

Відповідачем не подано належних та допустимих доказів, що даним автомобілем керувала особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом та шкоду завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, також, не встановлено вини іншої особи у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.

Крім того, доводи відповідача щодо тих обставин, що даний автомобіль експлуатувався особами, відповідальність яких не застрахована, суд вважає необґрунтованими та такими, що ґрунтується на припущеннях.

Також, суд встановив, що 08 липня 2020 року потерпілому ОСОБА_1 надано третю групу інвалідності у зв`язку із ураженням опорно-рухового апарату.

П. 26.2 ст. 26 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить: у разі встановлення III групи інвалідності - 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку.

У відповідності до п. 26.3 ст. 26 вищевказаного закону якщо страховику (МТСБУ) не надані документи, що підтверджують розмір шкоди, пов`язаної із стійкою втратою працездатності потерпілим, або цей розмір є меншим, ніж мінімальний розмір, визначений відповідно до пункту 26.2 цієї статті, страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування в розмірі, визначеному у пункті 26.2 цієї статті.

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про державний бюджет України на 2019 рік» мінімальна заробітна плата становить 4173,00 грн.

Таким чином, враховуючи вищевказані норми закону, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить 50076,00 грн. (12 х 4173,00 = 50076,00).

Що стосується вимог позивача про стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.

У відповідності до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Із змісту ст. 23 Цивільного кодексу України фізична особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої душевними стражданнями у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно п. 23.1 ст. 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» до шкоди заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відноситься і моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Статтею 26-1 вказаного закону визначено, що страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

На підставі ст. 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» до шкоди заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відносять: шкоду із стійкої втрати працездатності в розмірі 50076,00 грн.

Отже, розмір страхового відшкодування моральної шкоди, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий ОСОБА_1 зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я та яка покривається страховою виплатою, буде становити: 50076,00 грн. : 100 * 5% = 2503,80 грн.

Заперечення представника відповідача про те, що до них не надходило звернення ОСОБА_1 спростовується листом ПАТ «НАСК «Оранта» вих. № 09-02-22/720 від 31 липня 2020 року у якому відповідач повідомив позивача про те, що прийняття рішення по справі № 20-32-25031 припиняється у відповідності до дати, коли страховику стане відомо про набрання рішенням у кримінальній справі законної сили.

Також, суд звертає увагу на те, що у постановах Великої Палати від 19 червня 2019 року у справі № 465/4621/16-к, від 19 червня 2019 року у справі № 465/4621/16-к, Верховним Судом надано роз`яснення, що жодним законодавчим актом не передбачено обов`язку потерпілого звернутися попередньо до страховика, а незвернення до страховика не позбавляє права позивача звернутися до суду для стягнення страхового відшкодування.

Суд відкидає заперечення відповідача щодо зупинення строку страхової виплати до розгляду справи у порядку кримінального провадження, оскільки позивачем не подано доказів прийнятті рішення про таке зупинення з часу подання потерпілим заяви про страхове відшкодування, крім того, суд вважає, що в даному випадку відсутні підстави для зупинення страхового відшкодування на підставі п. 36.2 ст. 36 ст. 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки в судовому засіданні не доведено, що на розгляді у суді перебуває кримінальна справи щодо даної дорожньо-транспортної пригоди.

Також, на підтвердження своїх заперечень представник відповідача в судове засідання не подав, а суд не здобув жодних належних та допустимих доказів, що транспортний засіб марки «Dacia Logan», реєстраційний номер НОМЕР_1 був застрахований відповідно до пункту 6 статті 7 Закону України «Про страхування», а також, в судовому засіданні не здобуто доказів, що володілець транспортного засобу марки «Dacia Logan», реєстраційний номер НОМЕР_1 на час вчинення ДТП використовував автомобіль для здійснення діяльності із перевезення пасажирів на таксі.

Таким чином, суд відкидає як недоведені заперечення представника відповідача про відсутність підстав для виплати позивачу страхового відшкодування, оскільки автомобіль використовувався як таксі.

Інші доводи та заперечення сторін суд взяв до уваги, однак вони не спростовують вищенаведених висновків суду.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2статті 77 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування (частина 1статті 80 ЦПК України).

Частиною 1статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 5,6 статті 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що в даному випадку порушені права позивача відповідачем, тому позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом стягнення з відповідача Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в користь позивача ОСОБА_1 шкоди, пов`язаної із стійною втратою працездатності в сумі 50076,00 грн. та моральної шкоди у розмірі 2503,80 грн.

Керуючись ст. 3, 11, 23, 16, 1167, 1187, 976 ЦК України, ст. 6, 22, 23, 26, 26-1, 31, 35, 36, Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 12, 13, 78, 81, 82, 263, 265, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування шкоди – задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в користь ОСОБА_1 шкоду, пов`язану із стійною втратою працездатності в сумі 50076 (п`ятдесят тисяч сімдесят шість) грн. 00 коп., моральну шкоду в сумі 2503 (дві тисячі п`ятсот три) грн.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 21 вересня 2021 року на 16 годин 30 хвилин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач – Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», місце знаходження: м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д., код ЄДРПОУ 00034186 .

Повний текст рішення суду складений 10 вересня 2021 року.

Головуючий суддяК. М. Грицай