Рішення № 99770755, 26.07.2021, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/1871/21 Провадження № 2/450/1328/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2021 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Мельничук І. І.

секретаря судового засідання Гев`як Ю. С.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пустомитівської міської ради про визнання права на завершення процедури приватизації земельної ділянки та реєстрації права власності на неї в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в :

позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за нею, як спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , права та обов`язки з правом реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,1509 га., кадастровий номер 4623610100:02:002:0532, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , що виникли з рішення Пустомитівської міської ради № 145 від 10.03.1994 року, шляхом здійснення всіх реєстраційних дій, пов`язаних з реєстрацією відповідних речових прав та отриманням Витягу з Державного реєстру речових прав на ім`я позивача.

В обґрунтування позову покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_2 . Який з 1947 року до часу смерті проживав за адресою: АДРЕСА_1 , та був власником домоволодіння за вказаною адресою.

Після смерті батька відкрилася спадщина на все належне йому майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка на території Пустомитівської міської ради Львівської області, яка на підставі рішення виконавчого комітету Пустомитівської міської ради народних депутатів № 145 від 10.03.1994 року передана ОСОБА_2 у приватну власність для обслуговування вищевказаного власного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; право на земельний пай, належний ОСОБА_2 на підставі сертифіката на право на земельну частку (земельний най) серії PH №465008, виданого 21.09.2005 року на підставі рішення Пустомитівської райдержадміністрації Львівської області №392 від 24.07.1997 року. Спадщину після смерті батька прийняла його дочка, позивачка у справі та отримала свідоцтва про право власності на спадкове майно, яке увійшло до складу спадщини, та на яке після відкриття спадщини були наявні правовстановлюючі документи, зокрема: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; право на земельний пай, належний ОСОБА_2 на підставі сертифіката на право на земельну частку (земельний най) серії PH №465008, виданого 21.09.2005 року на підставі рішення Пустомитівської райдержадміністрації Львівської області №392 від 24.07.1997 року. Проте, спадкодавець ОСОБА_2 не встиг завершити процедуру приватизації земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , а саме зареєструвати на своє ім`я право власності на вказану земельну ділянку та отримати відповідного державного акту на право приватної власності. Оскільки, приватизація вказаної земельної ділянки не була завершена видачею державного акта на право власності на земельну ділянку, підстав для видачі мені свідоцтва про право на спадщину за законом за відсутності правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку не було. Лише в жовтні 2020 року позивачка з відповіді Державного архіву Львівської області від 05.10.2020 року № П-2206/07-12 дізналася про те, що вказана земельна ділянка рішенням виконавчого комітету Пустомитівської міської ради народних депутатів від 10.03.1994 року № 145 відповідно до положень Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року №15-92 «Про приватизацію земельних ділянок» передана у приватну власність моєму батькові ОСОБА_2 для обслуговування власного житлового будинку та отримала архівний витяг з вказаного рішення.

З відповіді відділу у Пустомитівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 25.09.2020 року № П-408/0-0.29- 482/142-20 вбачається, що батько позивачки ОСОБА_2 встановлену на той час процедуру державної реєстрації права власності на земельну ділянку не завершив. Оскільки спадкодавець ОСОБА_2 розпочав процедуру приватизації земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до чинного законодавства України, однак за життя не встиг її завершити, а саме: не виготовлено технічної документації із землеустрою та не встановлено землевпорядними організаціями меж земельної ділянки у натурі (на місцевості), не одержано у встановленому порядку державного акту на право власності на землю та не проведено його реєстрацію, позивачка позбавлена можливості у позасудовому порядку у повній мірі здійснити свої права на отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на належну спадкодавцеві земельну ділянку. 26.11.2020 відділом у Пустомитівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області на підставі розробленої Пустомитівським РВВ Львівської РФ Центру ДЗК технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проведено державну реєстрацію переданої у приватну власність спадкодавцю земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з присвоєнням їй кадастрового номеру 4623610100:02:002:0532, про що видано витяг з Державного земельного кадастру № НВ-4614709452020 від 26.11.2020 року. Вказаною технічною документацією встановлено межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою: АДРЕСА_1 , та визначено її фактичну площу в розмірі 0,1509 га. Зазначеною технічною документацію із землеустрою встановлено, що фактична площа цієї земельної ділянки становить 0,1509 га. та вона відрізняється від розміру площі земельної ділянки - «12», який в рішенні від 10.03.1994 року №145 вказаний без одиниці виміру площі та без попереднього виготовлення технічної документації із землеустрою в натурі (на місцевості), тобто є орієнтовним, що об`єктивно підтвердила виготовлена у встановленому чинним законодавством порядку технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж цієї земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Таким чином, прийнявши спадщину після смерті батька ОСОБА_2 , я, як єдиний спадкоємець за законом, набула право на спадкування усіх прав та обов`язків, що належали спадкодавцеві на момент смерті, включно з правом на завершення приватизації земельної ділянки з кадастровим номером 4623610100:02:002:0532 площею 0,1509 га., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом державної реєстрації права власності на дану земельну ділянку відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" і отримання відповідного Витягу з Державного реєстру речових прав на своє ім`я. 01.04.2021 я з метою забезпечення реалізації свого спадкового права на вказану земельну ділянку, звернулася до Пустомитівської міської ради із заявою про надання мені в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_3 дозволу на завершення приватизації та державної реєстрації права власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1509 гектарів, кадастровий номер 4623610100:02:002:0532, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до рішення Пустомитівської міської ради народних депутатів від 10.03.1994 року № 145 та витягу з Державного земельного кадастру від 26.11.2020 року № НВ- 4614709452020.З рішення Пустомитівської міської ради від 27.04.2021 №692 вбачається, що мені відмовлено у завершенні приватизації в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_2 та державної реєстрації права власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1509 гектарів, кадастровий номер 4623610100:02:002:0532, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та не прийнято до уваги відомості витягу з Державного земельного кадастру № НВ-4614709452020 від 26.11.2020 року про земельну ділянку з кадастровим номером 4623610100:02:002:0532, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

За таких обставин, позивачка вважає, що єдиним ефективним способом захисту її права на спадкування належної батькові земельної ділянки є звернення до суду із позовом про визнання за нею права на завершення приватизації спірної земельної ділянки, який просить суд задоволити.

Ухвалою судді від 03.06.2021 року провадження у справі відкрито.

18.06.2021 року справу призначено до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явилася, подала на адресу суду заяву, в якій просить суд розгляд справи проводити у її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просить позов задоволити.

Представник відповідача в підготовче судове засідання не з`явився, проте подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. При вирішенні спору покладаються на розсуд суду.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 13.05.1998 року вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 .

З копії витягу зі спадкового реєстру № 327701442 від 01.12.2020 року, копії архівної довідки № 2875/01-17 від 01.12.2020 року, копії Свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.05.2000 року серія АВІ №631753, копії Свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.09.2006 року серія ВЕС № 084220 вбачається, що єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 є ОСОБА_1 – позивачка у справі.

На підставі виданих ОСОБА_1 . Пустомитівською державною нотаріальною конторою свідоцтв про право на спадщину за законом вона успадкувала та зареєструвала на праві приватної власності нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (копії відповідного свідоцтва про право на спадщину та реєстраційного посвідчення додаються); право на земельний пай на підставі сертифіката на право на земельну частку (земельний пай) серії РН №465008, виданого 21.09.2005 року на підставі рішення Пустомитівської райдержадміністрації Львівської області №392 від 24.07.1997 року.

Разом з тим до складу спадкового майна, та спадщини яка відкрилась після смерті батька позивачки увійшло право власності на земельну ділянку на території Пустомитівської міської ради Львівської області, яка на підставі рішення виконавчого комітету Пустомитівської міської ради народних депутатів № 145 від 10.03.1994 року передана ОСОБА_2 у приватну власність для обслуговування вищевказаного власного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що відповідно до відповіді відділу у Пустомитівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 25.09.2020 року № П-408/0-0.29- 482/142-20 ОСОБА_2 встановлену на той час процедуру державної реєстрації права власності на земельну ділянку не завершив.

Приватизація вказаної земельної ділянки ОСОБА_2 була розпочата та проводилася відповідно до порядку, встановленого чинним на момент відкриття спадщини законодавством, а саме: Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 р. №15-92 «Про приватизацію земельних ділянок» (далі - Декрет КМУ від 26.12.1992 р.), Порядком передачі земельних ділянок у приватну власність громадянам України, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15.02.1993 року №10, та ЗК України 1990 року.

Відповідно до положень вказаного законодавства, процедура приватизації земельної ділянки, наданої ОСОБА_2 (далі спадкодавець) для обслуговування житлового будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), включала в себе: ухвалення Пустомитівською міською радою рішення про передачу спадкодавцю земельної ділянки у приватну власність відповідно до Декрету КМУ від 26.12.1992 р.; виготовлення землевпорядними організаціями технічної документації із землеустрою в натурі (на місцевості) та встановлення меж земельної ділянки у натурі (на місцевості); погодження меж земельної ділянки із суміжними землевласниками і землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акту на право власності на землю, виданого та зареєстрованого Пустомитівською міською радою.

Встановлено, що ОСОБА_2 розпочав процедуру приватизації земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до чинного законодавства України, однак за життя не встиг її завершити, а саме: не виготовлено технічної документації із землеустрою та не встановлено землевпорядними організаціями меж земельної ділянки у натурі (на місцевості), не одержано у встановленому порядку державного акту на право власності на землю та не проведено його реєстрацію.

Відповідно до ч. 2 ст. 1296 Цивільного кодексу України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Законом України від 16 вересня 2008 року № 509-У1 пункт 1 розділу X «Перехідні положення» ЗК України доповнено абзацом 2, яким установлено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» (втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року № 139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної в пункті 3.5 Інформаційного листа «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13, якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», до спадкоємців переходить право на завершення процедури приватизації земельної ділянки та отримання правовстановлюючого документа на земельну ділянку, приватизація якої була розпочата, проте не завершена за життя спадкодавця.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц (провадження № 14-652цс18), а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17 (провадження № 61-26091св18) викладено аналогічні правові висновки щодо визнання права спадкоємця на завершення процедури приватизації земельної ділянки та права на отримання державного акту про право власності на земельну ділянку, приватизація якої була розпочата, проте не завершена за життя спадкодавця.

Відповідно до ЗУ «Про державний земельний кадастр» та ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження», з 01.01.2013 року державні акти на право приватної власності на землю не видаються, замість нього власнику на підтвердження виникнення у громадянина речового права на земельну ділянку необхідно зареєструвати право власності в Державному реєстрі речових прав та отримати з реєстру витяг про право власності на ділянку.

Законом України від 02.06.2015 року № 497-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення складу, змісту та порядку погодження документації із землеустрою» внесено зміни до розділу X «Перехідні положення» ЗК України та абзац другий пункту 1 цього розділу викладено в наступній чинній на даний час редакції: «Установити, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)».

Встановлено, що позивачкою, як спадкоємцем земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , та власником житлового будинку, який розташований на цій земельній ділянці, з метою забезпечення реалізації своїх спадкових прав та на виконання чинних на даний час вищевказаних положень ст. ст. 79, 79-1, 118, абз. 2 п.1 розділу X «Перехідні положення» ЗК України та ст. ст. 18, 29 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» замовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж зазначеної земельної ділянки в натурі (на місцевості), якою встановлено її фактичні межі та площу у розмірі 0,1509 га., дані межі погоджено з усіма суміжними землевласниками та землекористувачами, в тому числі Пустомитівською міською радою, та проведено державну реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі з привласненням їй кадастрового номера 4623610100:02:002:0532.

26.11.2020 відділом у Пустомитівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області на підставі розробленої Пустомитівським РВВ Львівської РФ Центру ДЗК технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проведено державну реєстрацію переданої у приватну власність спадкодавцю земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з присвоєнням їй кадастрового номеру 4623610100:02:002:0532, про що видано витяг з Державного земельного кадастру № НВ-4614709452020 від 26.11.2020, що вбачається із копії витягу з ДЗК № НВ-4614709452020 від 26.11.2020 року.

Вказаною технічною документацією встановлено межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою: АДРЕСА_1 , та визначено її фактичну площу в розмірі 0,1509 га. При цьому, встановлені під час виготовлення даної технічної документації із землеустрою межі і площу земельної ділянки в натурі (на місцевості) погоджено з усіма суміжними землевласниками і землекористувачами, в тому числі з уповноваженими представниками Пустомитівської міської ради, що стверджується копією відповідного акту погодження меж земельної ділянки, наявного в матеріалах справи.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру № НВ- 4614709452020 від 26.11.2020 року про земельну ділянку з кадастровим номером 4623610100:02:002:0532, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , відомості про речові права інших осіб на дану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі відсутні, а також відсутні відомості про обмеження у її використанні.

Відповідно до ст. 79, ч. ч.І, 3, 4, 9, 10 ст. 79-1, ст. 118 ЗК України, установлено, що формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав передбачає визначення її площі, меж та державну реєстрацію у Державному земельному кадастрі, які здійснюються на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Разом з тим, рішенням Пустомитівської міської ради від 27.04.2021 №692 вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у завершенні приватизації в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_2 та державної реєстрації права власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1509 гектарів, кадастровий номер 4623610100:02:002:0532, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та не прийнято до уваги відомості витягу з Державного земельного кадастру № НВ-4614709452020 від 26.11.2020 року про земельну ділянку з кадастровим номером 4623610100:02:002:0532, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки виникли розбіжності щодо площі земельної ділянки переданої у власність ОСОБА_2 , а саме: 0,12 га та фактичної її площі встановленої внаслідок розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж зазначеної земельної ділянки в натурі (на місцевості), що становить 0,1509 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту прав та законних інтересів особи є визнання права.

Відповідно до ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Виходячи з засад диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Окрім того, згідно положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що слід застосовувати і при розгляді заяви про забезпечення позову.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно приписів ст.328, 1216 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування є однією з підстав виникнення права власності.

У відповідності до положень ст.ст. 1268, 1269 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно статті 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Таким чином судом встановлено, що спадкоємець за законом після смерті батька ОСОБА_1 , позивачка у справі, яка прийняла спадщину, за встановлених судом обставин позбавлена можливості у позасудовому порядку у повному обсязі здійснити свої спадкові права, оскільки існують перешкоди, які не випливають із її дій чи бездіяльності, не завлежать від її волі, однак створюють необхідність для захисту її права шляхом зверення до суду із позовом.

Враховуючи вищенаведене та те, що позивачка звернулася у встановлені законом строки в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька, однак враховуючи, що на частину спадкового майна, що належить спадкодавцю останній не виготовив за життя правовстановлюючих документів, що унеможливлює здійснення спадкових прав позивача у нотаріальному порядку у повному обсязі, позовні вимоги ОСОБА_1 є підставними та підлягають до задоволення.

Таким чином, представлені суду докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на предмет їх достовірності та допустимості, а також їх достатності та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені обставини судом свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 11, 13, 142, ч. 2 ст. 247, 258, 259, 263-265, 272, 273 ЦПК України, -

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 – задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , як спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,1509 гектарів, кадастровий номер 4623610100:02:002:0532, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , та право на державну реєстрацію за нею, як спадкоємцем, права власності на вказану земельну ділянку на ім`я ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду Львівської області протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 26.07.2021 року.

СуддяІ. І. Мельничук