Рішення № 99770616, 09.09.2021, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/1340/21

Провадження № 2/444/695/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2021 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Ясиновський Р. Б.

секретар судового засідання Реміцька І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, ОСОБА_2 , третя особа: Жовківська державна нотаріальна контора Головного управління юстиції у Львівській області про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право особистої власності на будівлю від 15.05.1987 року, що видане на підставі рішення Нестеровського райвиконкому № 87 від 16.04.1987 року, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом. Просить визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право особистої власності на будівля від 15.05.1987 року записане в реєстрову книгу під № 111, що видане на підставі рішення Нестеровського райвиконкому № 87 від 16.04.1987р. на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов обгрунтовує наступним. Він, ОСОБА_1 , являється спадкоємцем майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 01.06.2011 року (спадкова справа № 304/2011 зареєстровано в реєстрі за № 1421).

Позивач отримав довідку КП ЛОР «ЧМБТІ» від 27 липня 2020 № 3935 з якої вбачається що станом на 31.12.2012 житловий будинок АДРЕСА_2 зареєстрований за колгоспним двором, головою якою є ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Туринківської сільської ради 15.05.1987р. згідно рішення Нестерівського райвиконкому від 16.04.1987 р. за № 87 та записано в реєстрову книгу 16.05.1987р. за № 111.

Зазначає, що до моменту отримання цієї довідки він не знав, тобто йому нічого не було відомо, про згадане вище свідоцтво про право власності.

Серед наявних у нього документів, які залишилися після смерті його батька є договір купівлі- продажу житлового будинку від 16.04.1962 року.

Зі змісту даного договору вбачається, що ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_3 купив належне ОСОБА_5 будинковлодіння, що знаходиться в с. Туринка Нестеровського району. Зі змісту даного договору вбачається, що такий має бути зареєстрований в Туринецькій сільській раді Нестеровського району Львівської області.

Позивач намагався отримати виписку з погосподарських книг за 1961-1965 роки, однак у Туринківській сільській раді такі не збереглися через пожежу.

Позивачу було видано довідку Туринківської сільської ради від 28.09.2020 року № 1414 з якої вбачається, що станом на 30.06.1990 року членами колгоспного двору в АДРЕСА_3 були ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 .

Таким чином, у батька позивача право власності на згаданий вище житловий будинок виникло з моменту реєстрації даного договору у погосподарських книгах та відкриття особового рахунку.

Про те, що такий особовий рахунок відкрито на ім`я батька позивача свідчить довідка Туринківської сільської ради від 28.09.2020 року № 1414.

Таким чином, стверджує, що видача свідоцтва про право особистої власності на будівлі від 15.05.1987р. на будинковолодіння в АДРЕСА_1 та його запису в реєстрову книгу під № 111 на підставі рішення Нестеровського райвиконкому № 87 від 16.04.1987р. є безпідставною та незаконною.

Оскільки у ОСОБА_3 було належним чином зареєстроване право власності на згаданий вище житловий будинок, тому не було підстав видавати інший правовстановлюючий документ та те саме нерухоме майно.

У зв`язку із вищенаведеним просить задоволити позов.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує, просить задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибула, подала заяву про розгляд справи у її відсутності. Зазначила, що позов визнає. Клопотань не має.

Представник відповідача Жовківської міської ради в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи у відсутності представника міської ради. Проти задоволення позову не заперечують.

Представник третьої особи Жовківської ДНК в судове засідання не прибула. подала заяву про розгляд справи у відсутності представника нотаріпльної контори. Зазначила, що Жовківська ДНК не має заперечнь проти задоволення позову.

Судом вирішено розгляд справи проводити за відсутності сторін по справі на підставі поданих до суду заяв та доказів.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступних висновків.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 82 ЦПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Згідно з частиною 4 статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється спадкоємцем майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 01.06.2011 року (спадкова справа № 304/2011, зареєстровано в реєстрі за № 1421).

ОСОБА_1 отримав довідку КП ЛОР «ЧМБТІ» від 27 липня 2020р. № 3935 з якої вбачається що станом на 31.12.2012 житловий будинок АДРЕСА_2 зареєстрований за колгоспним двором, головою якою є ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Туринківської сільради 15.05.1987р. згідно рішення Нестеровського райвиконкому від 16.04.1987р. за № 87 та записано в реєстрову книгу 16.05.1987р. за № 111.

Встановлено, що до моменту отримання цієї довідки ОСОБА_1 не було відомо про згадане вище свідоцтво про право власності.

Серед наявних у позивача документів, які залишилися після смерті його батька є договір купівлі-продажу житлового будинку від 16.04.1962 року. Зі змісту даного договору вбачається, що ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_3 купив належне ОСОБА_5 будинковлодіння, що знаходиться в с. Туринка Нестеровського району.

Зі змісту даного договору вбачається, що такий має бути зареєстрований в Туринецькій сільській раді Нестеровського району Львівської області.

З наявних матеріалів справи вбачається, що позивач намагався отримати виписку з погосподарських книг за 1961-1965 роки, однак у Туринківській сільській раді такі не збереглися через пожежу.

ОСОБА_1 було видано довідку Туринківської сільської ради від 28.09.2020 року №1414 з якої вбачається, що станом на 30.06.1990 року членами колгоспного двору в АДРЕСА_3 були ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 .

Таким чином у ОСОБА_3 право власності на згаданий вище житловий будинок виникло з моменту реєстрації даного договору у погосподарських книгах та відкриття особового рахунку.

Про те, що такий особовий рахунок відкрито на ОСОБА_3 свідчить довідка Туринківської сільської ради від 28.09.2020 року № 1414.

Таким чином, видача свідоцтва про особистої власності на будівлі від 15.05.1987р. на будинковолодіння в АДРЕСА_1 та його запису в реєстрову книгу під № 111 на підставі рішення Нестеровського райвиконкому № 87 від 16.04.1987р. є безпідставною.

Оскільки у ОСОБА_3 було належне чином зареєстроване право власності на згаданий вище житловий будинок, тому не було підстав видавати інший правовстановлюючий документ та те саме нерухоме майно.

Облік такого майна здійснювався виключно за погосподарськими книгами сільських рад.

Здійснення державної реєстрації права власності на житлові будинки, споруди на час закінчення будівництва спірного житлового будинку (1981 рік) регулювалося підзаконними нормативними актами, зокрема, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56. Згідно з пунктом 6 цієї Інструкції не підлягають реєстрації будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані.

Підстави набуття права власності на житловий будинок, споруди та належність цього майна особі визначаються законодавством, чинним на час набуття права власності.

Виходячи з наведеного, підтвердженням належності жилого будинку (його частини) певній особі є запис в погосподарських книгах, ведення яких на той час передбачалось наказами Центрального статистичного управління СРСР і було обов`язковим.

Виникнення права власності на жилі будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права чи від прийняття об`єкта до експлуатації.

Таку позицію висловлено в постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року справа № 620/480/17.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією свідоцтва про смерть.

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується копією свідоцтва про смерть.

Позивач являється спадкоємцем майна ОСОБА_6 , оскільки з нею проживав разом і вели спільне господарство, що стверджується довідкою Туринківської сільської ради від 28.09.2021 року № 1418.

ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується копією свідоцтва про смерть.

З позової заяви вбачається, що спадщина після смерті ОСОБА_7 не відкривалася.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно з ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд враховує, що відповідачі позов визнали.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 23, 141, 247, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задоволити.

Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право особистої власності на будівля від 15.05.1987 року записане в реєстрову книгу під № 111, що видане на підставі рішення Нестеровського райвиконкому № 87 від 16.04.1987р. на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Текст повного рішення суду виготовлено 20.09.2021.

Суддя Ясиновський Р. Б.