Ухвала суду № 99769121, 17.09.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 17.09.2021

Справа № 937/9004/21

1-кс/937/2545/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2021 року м. Мелітополь

Слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Ковальова Ю.В.,

секретар судового засідання - Ісайченков А.В.,

розглянувши клопотання старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, Воронцова Андрія Володимировича, погоджене прокурором Херсонської обласної прокуратури Безкровним А.С, по кримінальному провадженню, внесеному 14.07.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62021080030000123, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Старосілля Херсонської області, українця, громадянина України, який має вищу освіту, не одруженого, працюючого на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Бериславського відділу поліції ГУНП в Херсонській області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,

за участі:

слідчого - Воронцова А.В.,

прокурора - Безкровного А.С.,

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

захисника підозрюваного - Бурлай Д.В.,

встановила:

17 вересня 2021 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, Воронцов Андрій Володимирович, погоджене прокурором Херсонської обласної прокуратури Безкровним А.С, по кримінальному провадженню, внесеному 14.07.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62021080030000123, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що відповідно до наказу начальника ГУНП в Херсонській області ОСОБА_1 призначено на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Бериславського районного відділу поліції ГУНП в Херсонській області.

Згідно з ст. ст. 3, 22 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 забороняється використовувати свої службові повноваження або своє службове становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, а в разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язаний невідкладно вжити заходів щодо запобігання одержання такої неправомірної вигоди.

Відповідно до п. 3 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_1 повинен вживати заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняти виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Так, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Бериславського районного відділу поліції ГУНП в Херсонській області, відповідно до ст. 2 Закону України «Про захист державний захист працівників суду і правоохоронних органів, будучи працівником правоохоронного органу, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення 14.09.2021 приблизно о 12 год. 30 хв. у ході телефонних розмов, а також 15.09.2021 близько 18 год. 30 хв. під час особистої зустрічі в селі Борозенське Бериславського (Великоолександрівського) району біля стоянки авіаційного транспорту з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , висунув останньому вимогу щодо надання йому у якості неправомірної вигоди грошових коштів в сумі 1 000 доларів США за вплив на прийняття дізнавачем Великоолександрівського підрозділу поліції та прокурором окружної прокуратури рішення про закриття кримінального провадження та невжиття відповідних заходів правового реагування щодо притягнення до кримінальної відповідальності його сина - ОСОБА_3 , а також обіцяв здійснити такий вплив за надання такої вигоди.

У подальшому, 16.09.2021 близько 10 год. 30 хв. ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на одержання раніше обумовленої ним неправомірної вигоди, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, в ході телефонної розмови надав вказівку ОСОБА_2 про необхідність передачі грошових коштів (предмету неправомірної вигоди) третій особі, а саме продавцю продуктового магазину, який розташований по АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 , 16.09.2021 приблизно о 11 год. 30 хв., виконуючи зазначену вказівку ОСОБА_1 , передав готівкові грошові кошти у національній валюті України на загальну суму 17 000 гривень, а саме 18 купюр номіналом по 500 гривень кожна третій особі, на яку до цього вказав ОСОБА_1 , а саме продавцю продуктового магазину, розташованого по АДРЕСА_2 .

У подальшому, тобто безпосередньо після передачі ОСОБА_2 вказаних вище готівкових грошових коштів третій особі для ОСОБА_1 у якості неправомірної вигоди за здійснення останнім впливу на прийняття дізнавачем Великоолександрівського підрозділу поліції та прокурором окружної прокуратури рішення про закриття кримінального провадження та невжиття відповідних заходів правового реагування щодо притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 , ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України, а предмет неправомірної вигоди вилучено за результатами обшуку в приміщенні продуктового магазину, що розташований по АДРЕСА_2 .

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, - прийняття пропозиції, одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди..

16.09.2021 о 11 год. 48 хв. ОСОБА_1 затриманий слідчим ТУ ДБР у м. Мелітополі, у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Підозрюваному ОСОБА_1 «16» вересня 2021 року вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Причетність ОСОБА_1 до скоєння інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, якими повністю обґрунтовуються пред`явлена підозра, а саме:

-заявою громадянина ОСОБА_2 від 14.07.2021;

-протоколами додаткового допиту свідка ОСОБА_2 від 16.09.2021;

-рапортом старшого о/у Третього оперативного відділу ТУ ДБР у м. Мелітополі від 02.08.2021;

-протоколом огляду та вручення грошових коштів від 16.09.2021;

-протоколом обшуку приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 » розташованого за адресою: АДРЕСА_2 від 16.09.2021 в ході якого були вилучені грошові кошти, які є предметом кримінального правопорушення;

-протоколом затримання ОСОБА_1 від 16.09.2021;

-документами щодо службового становища та службових повноважень ОСОБА_1 ;

-матеріалами проведення НСРД, суть та зміст яких станом на момент подачі клопотання не підлягає розголошенню;

-іншими матеріалами кримінального провадження.

На даний час виникла необхідність у застосуванні стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки встановлені ризики, визначені ст. 177 КПК України, які вказують на те, що застосування менш суворого запобіжного заходу не забезпечить його належну процесуальну поведінку та надасть можливість уникнути підозрюваному кримінальної відповідальності шляхом переховування від органу досудового розслідування та суду.

При оцінці обставин, передбачених ст. 178 КПК України, досудове слідство прийшло до висновків, що:

- наявні докази вчинення підозрюваним ОСОБА_1 тяжкого, корупційного кримінального правопорушення є вагомими та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку;

- у разі визнання винуватим, ОСОБА_1 загрожує покарання за тяжкий злочин у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна;

- вік та стан підозрюваного ОСОБА_1 дозволяє застосування до нього запобіжного заходу, пов`язаного з обмеженням волі та свободи пересування;

Без застосування найсуворішого запобіжного заходу ОСОБА_1 може:

1) переховуватись від органів досудового розслідування та суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні.

Вказані ризики підтверджуються такими фактичними обставинами.

Так, ОСОБА_1 , є діючим працівником правоохоронного органу - перебуває на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Бериславського відділу поліції ГУНП в Херсонській області, при цьому підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, вчиненого із застосуванням наданого йому службового становища, всупереч інтересам служби та прав громадян, у зв`язку з чим може впливати на свідків з метою зміни ними показань, відмови від давання показань, приховувати чи знищувати документи.

Також ОСОБА_1 , будучи діючим працівником правоохоронного органу може мати необхідні та достатні знання, що стосуються проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях, тому може перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показанням інших осіб, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради з урахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі алібі щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому правопорушення, тим самим перешкоджаючи кримінальному провадженню.

Усвідомивши невідворотність покарання у вигляді позбавлення волі на значний строк, при цьому, будучи без запобіжного заходу, підозрюваний ОСОБА_1 при застосуванні менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, може переховуватись від слідчого, прокурора та суду (п.1 ч.1 ст. 177 КПК України).

Таким чином, з метою запобігання спробам ОСОБА_1 переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема, використовувати вплив на свідків, як особисто, так і через своїх знайомих з числа працівників Національної поліції, сторона обвинувачення вважає за доцільне застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 відповідає суспільному інтересу. Крім того, гарантії того, що останній не вчинить інше кримінальне правопорушення, відсутні.

Так, обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов`язків, попередження та своєчасне припинення вчинення ОСОБА_1 незаконного впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень.

Все вищезазначене дає органу досудового розслідування достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 при застосуванні більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, у подальшому може переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню, та осіб, які ще не допитані у даному кримінальному провадженні в якості свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Окрім того, органу досудового розслідування ще необхідно встановити ряд обставин вчинення кримінального правопорушення та провести значний обсяг слідчих дій, направлених на пошук інших доказів протиправної діяльності ОСОБА_1 . У разі перебування підозрюваного на волі виникає ризик вчинення ним дій, спрямованих на приховування та знищення речових доказів його протиправної діяльності та спотворення показань імовірних свідків у даному кримінальному провадженні.

На підставі ст. 107 КПК України, здійснюється фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів.

Підозрюваний ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання, просив застосувати до нього більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Бурлай Д.В. в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого з підстав необґрунтованості. На його думку, докази, зазначені у клопотанні не є вагомими, не доведені ризики, передбачені ст.177 КПК України. Розмір застави, який просить застосувати до підозрюваного слідчий - є непомірною сумою для ОСОБА_1 . Крім того, слідчим не враховано, що ОСОБА_1 має стійкі соціальні зв`язки, має постійне місце проживання та роботи. Позитивно характеризується, шо підтверджується забраними характеристиками з місця мешкання. Вважає підозру, оголошену ОСОБА_1 необґрунтованою.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні просили задовольнити клопотання та обрати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Як вбачається із наданих суду матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.

Згідно з п.4 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваних, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи, що ОСОБА_1 , усвідомлюючи ступінь тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення і наступного покарання у вигляді від 3 до 8 років реального позбавлення волі, у тому числі вимоги статті 75 КК України, згідно якої звільнення від відбування покарання неможливе при засудженні особи за корупційний злочин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, використовуючи своє становище, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити або вжити заходів (шляхом впливу на свідків та своїх колег) до знищення або переховування, речей та інших доказів по кримінальному провадженню, які можуть бути використані як докази його вини. Крім того, може впливати на свідків, деякі з яких до теперішнього часу ще недопитані.

З урахуванням викладеного є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на свідків, експертів у цьому кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Вказане дає підстави вважати, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя вважає, що запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, неможливо при застосуванні до нього запобіжного заходу, більш м`якого, ніж тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість вчиненого правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у межах 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 71 370 (сімдесяти однієї тисячі трьохста семидесяти) гривень у національній грошовій одиниці, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки; прибувати до слідчого в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у тому числі з державами з котрими Україна має міждержавні договори про перетин кордонів за внутрішньодержавними паспортами.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_1 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ухвалила:

Клопотання старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, Воронцов Андрій Володимирович, погоджене прокурором Херсонської обласної прокуратури Безкровним А., по кримінальному провадженню, внесеному 14.07.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62021080030000123, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 11 години 48 хвилин 15 листопада 2021 року включно.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання - 11 години 48 хвилин 16 вересня 2021 року.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді тривалістю до 11 години 48 хвилин 15 листопада 2021 року включно.

Одночасно ОСОБА_1 визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 71 370 (сімдесяти однієї тисячі трьохста семидесяти ) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: Отримувач - ТУ ДСАУ в Запорізькій області; Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 26316700; рахунок № UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172; призначення платежу: вид платежу (застава), ПІБ особи, за яку вноситься застава, номер справи (провадження), суд, в якому розглядається справа.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої;

- уникати спілкування з свідками по даному кримінальному провадженню.

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у тому числі з державами з котрими Україна має міждержавні договори про перетин кордонів за внутрішньодержавними паспортами.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 15 листопада 2021 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження до відома та ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя: Ковальова Ю.В.