Рішення № 9976848, 07.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/15207.06.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа 7»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Сіпунова С.С. (довіреність № 04/01 від 04.01.2010р.);

від відповідача: Дуднік Л.О. (довіреність від 26.05.2010р.);

07.06.2010р. у судовому засіданні, за згодою представників сторін у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К»(надалі ТОВ «Епіцентр К», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа 7»(надалі ТОВ «Європа 7», відповідач) суми основної заборгованості у розмірі 275937, 66 грн., пені в розмірі 8970, 17 грн., суми збитків від інфляції в розмірі 2483, 44 грн., суми 3% річних, що становить 1312, 71 грн..

В ході розгляду справи, враховуючи часткову сплату заборгованості на суму 10000 грн., а також відмовляючись від стягнення з відповідача сум штрафних санкцій, позовні вимоги були уточнені та згідно з поданою заявою на розгляд суду передані вимоги про стягнення з відповідача 265937, 66 грн..

Зазначена заява свідчить про нову ціну позову з якої і підлягає вирішенню спір у даній справі, і як про те зазначено у п. 6 Листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р., № 01-8/482 факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи; при цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Позовні вимоги обгрунтовані порушенням з боку відповідача зобов’язань по оплаті наданих послуг за договором № 2876/УБТ від 24.11.2009р., у зв’язку з чим наявними є підстави для звернення з вимогами про стягнення заборгованості в судовому порядку.

Відповідач відзиву на позов не надав, присутній під час розгляду справи представник відповідача про наявність доказів в спростування заявлених вимог, не повідомив.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні у справі докази, розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

24 листопада 2009р. між ТОВ «Європа 7»та ТОВ «Епіцентр К»укладено договір № 2876/УБТ згідно з яким, у порядку та на умовах визначених договором, виконавець надає замовнику послуги щодо перевезення грунту та сипучих будівельних матеріалів автомобілями самоскидами на всіх будівельних об’єктах замовника, а замовник приймає виконані послуги та оплачує їх вартість на умовах договору.

Додатками № 1 від 24.11.2009р., № 2 від 05.01.2010р. сторони погодили вартість транспортних послуг по перевезенню грунту та сипучих будівельних матеріалів які надаються в межах договору, що відповідає п. 3.1, 3.2 договору.

При виконанні договору сторонами складались акти здачі-приймання робіт (надання послуг) у яких зазначено, що замовник претензій по об’єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має. Представлені акти № Ком/01-0008191 від 17.12.2009р. на суму 79022, 25 грн., № Ком/01-0000702 від 29.01.2010р. на суму 144168, 93 грн., № Ком/01-0000742 від 29.01.2010р. на суму 37450 грн., № Ком/01-0001962 від 25.02.2010р. на суму 45996, 48 грн., № Ком/01-0001976 від 25.02.2010р. на суму 83300 грн., підписані обома сторонами та скріплені печатками, підприємств, часткова оплата наданих послуг, що підтверджується представленими до справи банківськими виписками свідчить по визнання відповідачем обов’язку щодо оплати таких послуг.

Відповідно до п. 9.1 договору, договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за договором. Доказів розірвання договору, припинення договірних відносин в періоді надання послуг за вказаними актами згідно з договором суду не представлено, у зв’язку з чим такі підтверджують виконання позивачем договірних зобов’язань та надання послуг в межах укладеного договору.

Заборгованість відповідача перед позивачем є несплаченою в сумі 265937, 66 грн., доказів які б спростовували визначену суму боргу суду не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За умовами договору (п. 3.3) передоплата за договором провадиться замовником на умовах 100% попередньої оплати, в безготівковій формі в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

В силу положень ч. 4 ст. 538 ЦК України якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, враховуючи, що умови договору передбачали розрахунок за передплатою та у зв’язку з невиконанням такого обов’язку відповідачем, при наявності виконання зобовязання з надання послуг, строк оплати має визначатись з урахуванням ч. 2 ст. 530 ЦК України.

До матеріалів справи, позивачем представлено претензію-вимогу за вих. № 178/12 від 17.03.2010р., яка отримана відповідачем 19.03.2010р. що підтверджується вхідним штампом підприємства за підписом відповідальної особи.

Виходячи з наведеного, строк виконання зобов’язань по оплаті наданих послуг, з урахуванням отримання вимоги позивача, станом на час вирішення спору є таким, що настав, розрахунок з позивачем мав бути здійснений по строку 26.03.2010р..

Враховуючи відсутність доказів повної оплати наданих послуг за договором від 24.11.2009р. згідно актів № Ком/01-0008191 від 17.12.2009р., № Ком/01-0000702 від 29.01.2010р., № Ком/01-0000742 від 29.01.2010р., № Ком/01-0001962 від 25.02.2010р., № Ком/01-0001976 від 25.02.2010р., вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 265937, 66 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 2759, 37 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача, оскільки сплата коштів в сумі 10000 грн. здійснена відповідачем після подання позовної заяви до суду 28.04.2010р. (позов подано 15.04.2010р.).

Згідно частини другої п. 5 Інформаційного листа 01-8/453 від 26.06.1995р. «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів»якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати, пов'язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 ГПК України.

В іншій частині здійснені позивачем витрати по сплаті державного мита не підлягають стягненню з відповідача, а згідно ч. 2 п. 4.2 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача в силу положень ч. 5 ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа 7»(04050, м. Київ, вул. Мельникова 12, р/р 26001000473307 в ПАТ «Універсал Банк»в м. Києві МФО 322001, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 36530259) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К»(02139, м. Київ, вул. Братиславська 11, р/р 26002010596951 в Київській міській філії АКБ «Укрсоцбанк»МФО 322012, ідент. код 32490244) 265937, 66 грн. (двісті шістдесят п’ять тисяч дев’ятсот тридцять сім гривень 66 копійок) основного боргу, 2759, 37 грн. (дві тисячі сімсот п’ятдесят дев’ять гривень 37 копійок) витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 08.06.2010