Ухвала суду № 99768213, 13.09.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/12254/21

Провадження № 1-кс/234/5834/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2021 року м. Краматорськ

Слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області Нейло І.М., за участю секретаря Ридош Г.Ю., прокурора Самохіної Л.В., захисника Кошель А.С., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську Симонян Р.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Гумуріши, Гальського району, Грузія, громадянина України, з вищою освітою, одружений, має двох неповнолітніх дітей, працюючого інспектором сектору реагування патрульної поліції ВП №1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 .

за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62021050010000311 від 10.07.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

До Краматорського міського суду надійшло клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську Симонян Р.С., погоджене з прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управляння ДБР Донецької обласної прокуратури Харченко В.О. по кримінальному провадженню № 62021050010000311 від 10.07.2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 .

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за № 62021050010000311 від 10.07.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, відповідає вимогам діючого законодавства

Підозрюваний та захисник отримали копію клопотання та матеріали, що обґрунтовують клопотання 13.09.2021 року.

З клопотання вбачається, що наказом начальника ГУ НП в Донецькій області № 80 о/с від 29.01.2021 старшого сержанта поліції ОСОБА_1 призначено на посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції ВП №1 Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області.

Згідно з Приміткою до статті 364 Кримінального кодексу України службовими особами у статтях 364, 368, 368-5, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Відповідно до змісту положень статті 19 Конституції України при здійсненні своїх посадових обов`язків ОСОБА_1 , зобов`язаний у своїй роботі керуватися лише Конституцією України, Законами України та покладеними на нього функціональними обов`язками.

Згідно ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон) Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно ст. 2, 23 Закону, завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги. Поліція відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого вживає заходів з метою виявлення та припинення кримінальних правопорушень.

Відповідно до положень Закону ОСОБА_1 , під час виконання своїх завдань повинен забезпечувати дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України і сприяти їх реалізації. Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції.

Відповідно Присяги працівника Національної поліції України, передбаченої ст. 64 Закону особа, яка вступає на службу, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Згідно вимог ст. 3 Закону, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 8 Закону поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Крім того, ОСОБА_1 , є суб`єктом, на якого відповідно до підпункту «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» поширюється дія вказаного Закону.

Нормами ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особам, зазначеним у частині першій ст. 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваженняабо своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Положеннями ст. ст. 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вимоги для себе чи інших осіб, а у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

Нехтуючи вищезазначеними нормами чинного законодавства, а також нівелюючи основні засади державної служби в Україні, ОСОБА_1 , будучи службовою особою, здійснюючи функції представника влади, діючи умисно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, за попередньою змовою із поліцейським сектору реагування патрульної поліції ВП №1 Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_2 , підозрюються у вчиненні злочину за наступних обставин.

Так, 11.09.2021 приблизно о 12 год. 40 хв. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керуючі транспортним засобом марки ВАЗ 2107 державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався по вул.Енгельса м. Дружківка Донецької області, де біля будинку № 44 вулиці Енгельса м. Дружківка Донецької області здійснив зупинку на вимогу працівників поліції, які керували службовим автомобілем марки Skoda Rapid, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням інспектора сектору реагування патрульної поліції ВП №1 Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_1 , та поліцейського сектору реагування патрульної поліції ВП №1 Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_2 .

Далі, інспектор сектору реагування патрульної поліції ВП №1 Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_1 , та поліцейський сектору реагування патрульної поліції ВП №1 Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_2 , підійшли до водія транспортного засобу марки ВАЗ 2107 ОСОБА_3 , та почали перевірку документів.

Під час перевірки документів ОСОБА_3 , поліцейський сектору реагування патрульної поліції ВП №1 Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_2 , діючи умисно, за попередньою змовою з інспектором сектору реагування патрульної поліції ВП №1 Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_1 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, маючи злочинний умисел на вимагання та отримання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів від ОСОБА_3 , запросили останнього до службового автомобілю марки Skoda Rapid, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 де перебуваючи у салоні вищевказаного автомобіля, почали звинувачувати водія ОСОБА_3 , у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, погрожуючі при цьому вилученням транспортного засобу та позбавленням права керування транспортним засобом.

Після чого, приблизно о 12 год. 43 хв. поліцейський сектору реагування патрульної поліції ВП №1 Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_2 , діючи умисно, за попередньою змовою з інспектором сектору реагування патрульної поліції ВП №1 Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_1 , запропонували ОСОБА_3 , надати їм неправомірну вигоду у розмірі 17 000 (сімнадцяти тисяч) грн., за непритягнення останнього до адміністративної відповідальності та невжиття заходів спрямованих на складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП.

У свою чергу, ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що у разі невиконання протиправних вимог інспектора сектору реагування патрульної поліції ВП №1 Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_1 , та поліцейського сектору реагування патрульної поліції ВП №1 Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_2 , для нього як до водія транспортного засобу, можуть настати певні наслідки, не бажаючи їх настання, будучі позбавлений можливості для захисту своїх законних прав та інтересів, та поставленим у безвихідну ситуацію, змушений був погодитися на їх протиправні вимоги, щодо передачі неправомірної вигоди, та погодившись на меншу суму вимагаємих грошових коштів в розмірі 15 000 (п`ятнадцяти тисяч) грн.

Далі, 11.09.2021 приблизно об 12 год. 45 хв., з метою реалізації вказаного злочинного умислу, інспектор сектору реагування патрульної поліції ВП №1 Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_1 , діючі за попередньою змовою з поліцейським сектору реагування патрульної поліції ВП №1 Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_2 , будучи службовими особами, діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи у службовому автомобілі марки Skoda Rapid, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , одержали від ОСОБА_3 , грошові кошти у розмірі 15 000 (п`ятнадцяти тисяч) гривень у якості неправомірної вигоди за невжиття заходів спрямованих на складання протоколу про адміністративне правопорушення та непритягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Так, отримавши неправомірну вигоду від ОСОБА_3 , у розмірі 15 000 (п`ятнадцяти тисяч) грн., поліцейський сектору реагування патрульної поліції ВП №1 Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_2 , перерахувавши грошові кошти, повідомив ОСОБА_3 про те, що до обумовленої суми грошових коштів не вистачає 200 (двісті) грн., після чого ОСОБА_3 , не сперечаючись з вказаного приводу, передав на їх протиправну вимогу додатково 200 (двісті) грн., що в загальній сумі склало 15 200 (п`ятнадцять тисяч двісті) грн., після чого об 12 год. 55 хв. 11 вересня 2021 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , затримано у порядку ст. 208 КПК України.

Таким чином, ОСОБА_1 , підозрюється в одержанні службовою особою, неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто злочині, передбаченому ч. 3 ст. 368 КК України.

11.09.2021 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , затримано в порядку ст.208 КПК України та 12.09.2021 їм повідомлено про підозру у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується наступними зібраними доказами, а саме: повідомлення ГВ БКОЗ ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях про вчинення кримінального правопорушення, заявою ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , протоколами допиту в якості свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , протоколами допиту понятих, які брали участь у проведенні слідчих дій, протоколами огляду та вручення грошових коштів, протоколами обшуків, в ході якого виявлено та вилучено зі службового автомобілю марки Skoda Rapid, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 грошові кошти в сумі 15200 грн. (предмет неправомірної вигоди).

Окрім того, причетність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , до інкримінованого їм злочину підтверджується матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, та іншими доказами в їх сукупності.

Таким чином, з метою запобігання спробам ОСОБА_1 , незаконно впливати на свідків та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема, використовувати вплив на свідків, як особисто так і через своїх знайомих з числа працівників правоохоронних органів, сторона обвинувачення вважає за доцільне застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Зазначена необхідність та неможливість обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , іншого менш суворого запобіжного заходу обґрунтовується тим, що він, перебуваючи на волі, використовуючи своє коло знайомих в системі правоохоронних органів та особисто, може чинити тиск на свідків з метою змусити їх надати неправдиві свідчення, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню з метою уникнення покарання за скоєння ним кримінального правопорушення, а також його можливістю переховуватися від правоохоронних органів, побоюючись відповідальності за вчинений злочин.

Окрім того, ОСОБА_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень. Зокрема санкція ч. 3 ст. 368 КК України передбачає основне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, що в сукупності з іншими ризиками, дає достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 , усвідомлюючи міру покарання, яка йому загрожує за його протиправні діяння, будучи звільненим з-під варти, з метою уникнення покарання, буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов`язків, попередження та своєчасне припинення вчинення ОСОБА_1 , незаконного впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень.

Все вищезазначене дає органу досудового розслідування достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 , при застосуванні більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, у подальшому може переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Окрім того, органу досудового розслідування ще необхідно встановити ряд обставин вчинення кримінальних правопорушень та провести значний обсяг слідчих дій, направлених на пошук нових доказів протиправної діяльності ОСОБА_1 . У разі перебування ОСОБА_1 , на волі виникає ризик вчинення ним дій, спрямованих на приховування та знищення речових доказів його протиправної діяльності.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, надавши пояснення аналогічні викладеним в клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_1 заперечував щодо задоволення клопотання.

Захисник, заперечував щодо задоволення клопотання, посилаючись на відсутність будь якого ризику, передбаченого ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя, вислухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали додані до клопотання, прийшов до наступного.

Першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську, проводиться досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні за яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченому ч. 3 ст. 368 КК України.

11.09.2021 року, ОСОБА_1 затриманий у порядку ст. 208 КПК України.

Відповідно до статті 177 Кодексу метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина перша); підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті; слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених Кодексом (частина друга).

У відповідності до ст. 194 КПК України - під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, з 17.03.2008 року перебував на службі в органах внутрішніх справ, з 07.11.2015 перебуває на службі в органах поліції, позитивно характеризується за місцем проходження служби, одружений, має на утриманні двох дітей, є учасником бойових дій та тимчасово переміщеною особою, має постійне місце реєстрації та проживання, що свідчить наявність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 підтверджується доданими до клопотання документами, а саме: заявою про вчинення кримінального правопорушення від 13.07.2021, протоколами допиту свідків та додаткового допиту свідків від 11.09.2021 року, протоколом огляду та вручення грошових коштів від 11.09.2021, протоколом затримання ОСОБА_1 від 11.09.2021, протоколом обшуку від 11.09.2021.

Слідчий суддя вважає, що на даному етапі слідства достатньо перелічених доказів наданих органом досудового розслідування.

Ризик можливості вчинити новий злочин, слідчий суддя оцінює критично, оскільки його існування можливе лише тоді, коли є певна інформація про даний факт однак таких доказів прокурором надано не було.

Разом з тим, є всі підстави вважати, що, користуючись своїми зв`язками, знайомствами, здобутими під час тривалої праці в правоохоронних органах у підозрюваного може виникнути бажання здійснити незаконний тиск на ключових свідків у кримінальному провадженні шляхом підкупу, погроз чи вмовляння, а також з метою ухилення від кримінальної відповідальності вчинити дії, направлення на приховання, знищення або спотворення речей та документів, що мають доказове значення у справі.

Слідчий суддя вважає, що зазначений слідчим у клопотанні перелік ризиків, які передбачені ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків є обґрунтованим та підтверджується долученими до клопотання доказами.

Зазначені ризики встановлені з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_1 у разі визнання його винним у вчиненні кримінальному правопорушенні, яке йому інкримінують.

Однак, слідчий суддя вважає, що прокурором в судовому засіданні не доведено, що більш м`які запобіжні заходи не будуть достатніми для запобігання вищевказаним ризикам.

Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щонайбільше обмежує права громадянина, тому повинно бути викликаним реальною необхідністю, що знаходить свій вираз в обґрунтуванні та мотивуванні подання слідчого та постанові судді. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Смирнови проти Росії" вказав, що якщо держава не приведе "відповідних і достатніх" підстав для тримання під вартою обвинуваченої в правопорушенні особи, така особа завжди повинна бути звільнена після затримання і перебувати на свободі до початку судового розгляду її справи. У рішенні по справі "Лабіта проти Італії" Європейський Суд зазначив, що підстави, на які спиралися органи влади Італії, тобто небезпека чинення тиску на свідків та ризик фальсифікації доказів, небезпека з боку обвинуваченого, складність справи та вимоги розслідування мають надто загальний характер, хоча, на перший погляд, заслуговують на довіру. Судові органи не вказали жодного факту, який міг би довести, що зазначені підстави справді існували. Тобто, мають бути конкретні докази можливої неправомірної поведінки особи.

Слідчий суддя вважає, що сам факт підозри у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання до 10 років позбавлення волі, не може бути підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та не підтверджує бажання підозрюваного виїхати за межі юрисдикції України та уникнути кримінальної відповідальності.

На підставі викладеного, враховуючи наявність у підозрюваного стійких соціальних зв`язків, постійного місця реєстрації та проживання, з урахуванням особи підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладанням обов`язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-179, 181, 184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську Симонян Р.С., про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши підозрюваному цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 .

Звільнити з під варти ОСОБА_1 та негайно доставити його до місця проживання.

Встановити дію ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, а саме з 13.09.2021р. по 13.11.2021 р.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 додаткові обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України: не відлучатися із м. Краматорськ Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування з особами визначеними слідчим з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення; з`являтися до слідчого за його викликом, або за встановленою періодичністю; повідомляти слідчого про зміну місця проживання; здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Краматорський РУП ГУНП в Донецькій області.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених зобов`язань.

Апеляція на ухвалу може бути подана безпосередню до Донецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 17 вересня 2021 року.

Слідчий суддя І.М. Нейло