Ухвала суду № 99766616, 21.09.2021, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/10307/21

Провадження № 1-кс/712/5056/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2021 року Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Троян Т.Є., з участю секретаря Ліпатової Н.Г., прокурора Заглядової Ж.О., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника підозрюваного - адвоката Бурлаченка П.Д.,розглянувши клопотання старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, Пителя С.М., погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Черкаської обласної прокуратури Заглядовою Ж.О., клопотання про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нетеребка, Корсунь-Шевченківського району, Черкаської області, українця, громадянина України, не одруженого, має на утриманні малолітню дитину, працюючого в Національній поліції, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, Питель С.М. звернувся із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , посилаючись на те, що 19.09.2021 близько 02 годин 30 хвилин, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Ford Sierra» реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись на 47 км., автодороги Канів - Чигирин - Кременчук, від села Будище в напрямку села Свидівок, в адміністративних межах с. Будище, Черкаського району, Черкаської області, всупереч вимог п.п. 2.3 б) та п. 12.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, не врахував дорожню обстановку та відповідно не реагував на її зміну, під час руху по заокругленій ділянці проїзної частини автодороги праворуч, не переконавшись, що це буде безпечно, змінив напрямок руху вліво, виїхав на зустрічне узбіччя, унаслідок чого скоїв наїзд на перешкоду у вигляді стовбура дерева.

Унаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир переднього сидіння ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла від отриманих травм на місці події.

Пасажир заднього сидіння ОСОБА_3 2002 року народження, отримав тілесні ушкодження, у вигляді політравми, та був доставлений до медичного закладу КНП «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги».

Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля «Ford Sierra» реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , а саме вимог п.п. 2.3 б) та 12.1 Правил дорожнього руху України, знаходиться у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді смерті потерпілого.

Таким чином, встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

19.09.2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

Причетність ОСОБА_1 до вчинення даного кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами: даними протоколу огляду місця події від 19.09.2021; даними протоколу допиту свідка ОСОБА_4 ; даними протоколу допиту свідка ОСОБА_5 ; даними протоколу допиту свідка ОСОБА_6 ; довідками з медичного закладу, щодо стану здоров`я ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 ; протоколом затримання ОСОБА_1 ; іншими доказами в їх сукупності, зібраними під час досудового розслідування.

Слідчий вказав, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного

ОСОБА_1 згідно ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, обвинуваченого, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищевказані дії, що зазначені в п.п. 1-4 ст. 177 КПК України.

Вказав, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , скоєно службовою особою, яка повинна мати високі моральні якості, бути принциповим і непримиренним до порушень законів, поєднувати виконання своїх професійних обов`язків, справедливістю та непідкупністю; особисто суворо додержуватися вимог закону; сприяти своєю діяльністю утвердженню верховенства закону; кримінальне правопорушення (злочин), у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , зумовлене тяжкими наслідками.

Зазначив, що менш суворий запобіжний захід, окрім як, тримання під вартою не здатен забезпечити виконання ОСОБА_1 виконання ним процесуальних обов`язків запобігти вищевказаним ризикам. У разі задоволення клопотання вбачається за доцільне визначити ОСОБА_1 заставу у порядку, передбаченому абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки менший розмір застави не здатний забезпечити виконання особою, що підозрюється, у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків.

В судовому засіданні прокурор клопотання повністю підтримала та просила його задовольнити. Вказувала на ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Захисник Бурлаченко П.Д.в судовому засіданні заперечував проти застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні будь-які докази стосовно того, що особа може ухилятися від слідства, та може перешкоджати розслідуванню кримінального провадження. Вказав, що ОСОБА_1 має на утриманні малолітню дитину, має позитивні характеристики. Тому просив застосувати йому запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав захисника.

Слідчий суддя, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження вважає наступне.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

В своєму клопотанні слідчий та прокурор вказують, що до підозрюваного ОСОБА_1 необхідно обрати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що дасть необхідність запобігання спробам переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів; незаконному впливу на потерпілого, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, але доказів не надано.

При формуванні внутрішнього переконання слідчого, прокурора, слідчого судді, врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпеки цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятися від слідства й суду. Проте сам по собі факт тяжкості злочину, який інкримінується особі, не може бути підставою для застосування запобіжного заходу, оскільки це суперечило б презумпції невинуватості. У цьому ключі послідовною та логічною є позиція Європейського суду з прав людини, яка зводиться до наступного: небезпека можливості переховуватися від правосуддя не може вимірюватися виключно на підставі суворості можливого вироку. Наявність сильної підозри в тому, що особа вчинила тяжкий злочин, є, звичайно, таким чинником, що відноситься до суті питання, однак сама по собі така підозра не може бути виправданням довготривалому утриманню під вартою. Небезпека переховування особи від правосуддя повинна оцінюватися не лише у світлі тяжкості покарання, але й виходячи з усіх інших обставин, які можуть або підтвердити наявності такої небезпеки, або звести її до такого мінімуму, що попереднє ув`язнення виявиться невиправданим.

Слідчим та прокурором не доведено, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Судом встановлено, що підозрюваний раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки, а саме наявність постійного місця проживання, має на утриманні малолітню дитину. Аналізуючи наведене, суд вважає, що підозрюваний ОСОБА_1 не потребує ізоляції від суспільства та є можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, а саме домашнього арешту у визначений час доби з 20:00 год. до 06:00 год.

Варто зауважити, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.

Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183-184, 193 - 194, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

У клопотанні старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, Пителя С.М. - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у визначений час доби з 20:00 год. до 06:00 год. строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 19 листопада 2021 року включно.

Строк домашнього арешту обчислювати з моменту винесення ухвали суду, тобто з 21 вересня 2021 року.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не залишати місце постійного проживання: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду щоденно з 20:00 год. до 06:00 год. на термін дії ухвали;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Виконання ухвали покласти на старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, Пителя С.М.

Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручається підозрюваному після її оголошення.

Копію ухвали направити начальнику Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, для організації її виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Т.Є.Троян