Постанова № 99766452, 21.09.2021, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/1803/21

Провадження № 3/697/892/2021

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2021 року м. Канів

Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Сивухін С.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої головним бухгалтером ТОВ «Канівсиртрейд»,

за ч. 1 ст.163-1 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 246/23-00-07-0113 від 25.08.2021, ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером ТОВ «Канівсиртрейд» вчинила порушення ведення податкового обліку а саме:

1)вимог ст.1, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року за №996-ХІ, п. 2.1, п.1.2, п.2.15 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року за №88, п.п.134.1.1, п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, п.3.3. Наказу №433, п.5 П(С)БО 11, п.5, п.7 П(С)БО 15, п.8,9 П(С)БО 9 «Запаси», п.п, п.15 П(С)БО 16 «Витрати», в результаті чого занижено податок на прибуток загальну суму 473804 грн.;

2) вимог п.п. 14.1.191, 14.1.202 п. 14.1 ст. 14, п.185.1 ст.185, п.187.1. ст.187, п. 188.1 ст. 188, п. 189.4 ст. 189.4 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV, п.п. 1.2 п.1, пп.2.1 пп.2.4 пп.2.15 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 33881328 грн.;

3) вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в результаті чого не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні з податком на додану вартість на загальну суму 34319811,14 грн.;

4) вимог п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, абз. 1 п. 8.4, п. 8.5 розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 року за №1562/20300, в результаті чого не подано 111 повідомлень та подано з порушенням термінів, передбачені законодавством 25 повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП.

Вказані порушення підтверджуються актом перевірки від 30.07.2021 № 5323/23-00-07-0105/36278693, чим порушено норми ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Від представника представник ОСОБА_1 – адвокат Хоменко О.О. надійшло клопотання про закриття справи за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 – адвокат Хоменко О.О. підтримав подане клопотання та просив закрити справу за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення і пояснив, що ТОВ «Канівсиртрейд» 25.08.2021 було подано письмові заперечення на акт перевірки, однак про результати даних заперечень не повідомлено, також повідомив, що на адресу товариства не надходило податкових повідомлень-рішень, які складені за результатом акту перевірки.

Заслухавши пояснення адвоката, вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За змістом ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також враховуючи практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України»(рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії»(рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії»(заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), суддя, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, так і у справах про адміністративні правопорушення, суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у протоколі про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Частиною 1 ст. 163-1 КУпАП, встановлена відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

На підтвердження винуватості до матеріалів протоколу додано витяг з акту перевірки ТОВ «Канівсиртрейд» від 30.07.2021 № 5323/23-00-07-0105/36278693.

Відповідно до опису вкладення у цінний лист, 25.08.2021 на адресу ГУДПС у Черкаській області ТОВ «Канівсиртрейд» направило заперечення на вищевказаний акт перевірки.

Відповідно до правової позиції, зазначеної в постанові КАС ВС від 08 вересня 2020 року по справі № П/811/2893/14, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків.

Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов`язань, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Згідно з п. 86.1. ст. 86 ПКУ результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати (абзац другий п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України).

У разі незгоди платника податків з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці), платник податків згідно з п. 86.7. ст. 86 Податкового кодексу України має право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення.

Розгляд заперечень здійснюється комісією з питань розгляду заперечень протягом 10 робочих днів (п. 86.7.1 ст. 86 ПК України).

За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід`ємною частиною матеріалів перевірки (ч. 2 п.п. 86.7.4 ст. 86 ПК України).

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту (п. 86.7.5. ст. 86 ПК України).

За результатами перевірки у випадках, встановлених п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України, контролюючий орган виносить податкові повідомлення-рішення, які згідно з п. 56.1 ст.56 Податкового кодексу України можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

До матеріалів протоколу не надано ні висновку за результатами розгляду заперечень, ні винесених податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, порушення податкового законодавства не підтверджено належними доказами і відповідно суми податкових зобов`язань не є узгодженими.

Інших доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення матеріали справи не містять.

Таким чином, докази, які б підтвердили факти, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення матеріли справи не містять, а сам по собі протокол може бути беззаперечним доказом вини.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що під час розгляду справи вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом та не підтверджується наявними у справі доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За цих обставин, суд закриває адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 9, 163-1, 245, 247 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Канівський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Г . С . Сивухін