Рішення № 99766252, 14.09.2021, Радивилівський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №568/475/16-ц

Провадження №2/568/24/21

14 вересня 2021 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області

в складі головуючої судді Троцюк В.О.

секретаря судових засідань Гуменюк Г.В.

за участі представників позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Радивилів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Рівненської обласної організації УТМР до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок незаконного полювання, -

В С Т А Н О В И В:

Рівненська обласна організація Українське товариство мисливців та рибалок звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок незаконного полювання.

У обґрунтування позову зазначає, що 11 січня 2015 року приблизно о 10 годині 00 хвилин ОСОБА_3 та спільно з ОСОБА_4 здійснювали колективне полювання в копитних угіддях Рівненської обласної організації УТМР, що розташоване поблизу с.Підвисоке Радивилівського району без дозволу, в заборонений час (порушення встановлених термінів полювання на певний вид тварин) та з порушенням встановленого по господарству порядку здійснення полювання. Під час полювання було добуто дві особини козулі.

Постановою Радивилівського районного суду Рівненської області від 30.12.2015 року у справі №568/1510/15-п ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.85 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з конфіскацією мисливської рушниці ІЖ-18- НОМЕР_1 , 12 калібру.

Постановою Радивилівського районного суду Рівненської області від 12 січня 2016 року у справі №568/1509/15-п ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.85 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян без конфіскації вогнепальної зброї.

Згідно такс для обчислення розміру збитків, завданих внаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання (крім видів, занесених до Червоної книги), затверджених наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Державним комітетом лісового господарства України 18.07.2007 року №332/262, розмір стягнення за знищення двох особин козулі становить 24000 гривень.

На підставі наведеного, просить позов задовольнити, стягнути солідарно з відповідачів завдану шкоду у розмірі 24 000 грн.

Ухвалою суду від 24 червня 2016 року відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями року справу передано для розгляду судді Радивилівського районного суду Мельник Д.В.

Ухвалою від 14 червня 2018 року справа прийнята до провадження судді Мельника Д.В.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями року справу передано для розгляду судді Радивилівського районного суду Панчук М.В.

Ухвалою від 15 лютого 2019 року справа прийнята до провадження судді Панчук М.В. та призначено справу до судового розгляду.

Відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було подано відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги не визнають повністю та просять в задоволенні позовних вимог відмовити за безпідставністю та недоведеністю.

Суд позбавлений можливості прийняти його до уваги, оскільки він поданий поза строками подання з порушенням положень ст.ст.83,178 ЦПК України.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями року справу передано для розгляду судді Радивилівського районного суду Троцюк В.О.

Ухвалою від 01 березня 2021 року справа прийнята до свого провадження , вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання з повідомленням (викликом) сторін.

У судовому засіданні представники позивача - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позов підтримали з наведених у ньому підстав, просять його задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали.

ОСОБА_3 пояснив суду, що дійсно в той день 11.01.2015 року перебував на полюванні поблизу с.Підвисоке Радивилівського району. В той день він зі своєї рушниці пострілів не здійснював. Під час експертизи його рушниці в стволі було знайдено сліди пороху тому, що після останнього полювання він її не почистив. Хто стріляв та вбив двох козуль він не знає. Його було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення.

ОСОБА_4 пояснив суду, що 11.01.2015 року він перебував разом з іншими мисливцями на полюванні поблизу с.Підвисоке Радивилівського району. Підійшовши до натовпу мисливців та єгерів, та йому стало відомо, що хтось вполював дві косулі. Єгеря викликали поліцію. В той день він з рушниці не стріляв, а сліди пороху в рушниці залишились з попереднього полювання. Підтвердив, що його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.2 ст.85 КУпАП.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що 11 січня 2015 року він, проїжджаючи повз мисливських угідь біля с.Підвисоке Радивилівського району, побачив натовп мисливців. Підійшов до них, він дізнався, що хтось застрелив дві особини косуль. Туші тварин поклали на віз до ОСОБА_3 . ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в той день не стріляли. Єгеря викликали поліцію та всіх, хто був там присутній, доправили у відділ поліції.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що в той день, 11.01.2015 року він та інші мисливці були на полюванні. На кордоні з Демидівським районом вони зустріли інших мисливців, які їм повідомили, що хтось застрелив дві козулі. Туші тварин, вони поклали на віз ОСОБА_3 .

Судом встановлені такі обставини.

Постановою Радивилівського районного суду Рівненської області від 30 грудня 2015 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.85 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з конфіскацією зброї. Згідно постанови суду ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 здійснював колективне полювання на копитних в угіддях Рівненської обласної організації УТМР, що поблизу с.Підвисоке Радивилівського району без дозволу, в заборонений час (порушення встановлених термінів полювання на певний вид тварин) та з порушенням встановленого по господарству порядку здійснення полювання. Під час полювання було добуто дві особини козулі. ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, вину у вчиненому правопорушенні, згідно протоколу, не визнав. Постанова Радивилівського районного суду від 30.12.2015 року набрала законної сили. (а.с.9)

Постановою Радивилівського районного суду Рівненської області від 12 січня 2016 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.85 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян без конфіскації зброї. Згідно постанови суду ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 здійснював колективне полювання на копитних в угіддях Рівненської обласної організації УТМР, що поблизу с.Підвисоке Радивилівського району без дозволу, в заборонений час (порушення встановлених термінів полювання на певний вид тварин) та з порушенням встановленого по господарству порядку здійснення полювання. Під час полювання було добуто дві особини козулі. Під час розгляду справи ОСОБА_4 вину у вчиненому правопорушенні визнав повністю. Постанова Радивилівського районного суду від 12.01.2016 року набрала законної сили. (а.с.10)

Постановою старшого слідчого СВ Радивилівського РВ УМВС України в Рівненській області Гусарук М.В. від 05.11.2015 року кримінальне провадження №12015180210000014 від 11.01.2015 року за фактом вчинення ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 незаконного полювання на території мисливських угідь Рівненської обласної організації УТМР на околиці с.Підвисоке Радивилівського району Рівненської області закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України., в зв`язку з відсутністю в їх діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст..248 КК України. Копію постанови та матеріали кримінального провадження направити до Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України для вирішення питання про притягнення ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.85 КУпАП. (матеріали кримінального провадження №12015180210000014).

Розмір збитків, завданих внаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання (крім видів, занесених до Червоної книги), затверджених наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Державним комітетом лісового господарства України 18.07.2007 року №332/262, за знищення двох особин козулі становить 24000 гривень: по 8000 гривень за особину козулі Європейської та за знищення 2 ембріонів козулі європейської по 4000 гривень за кожен. (а.с.11)

Вислухавши пояснення представників позивача, відповідачів, свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов наступного висновку.

Положенням ст. 30 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» (далі Закон) передбачено, що користувачі мисливських угідь мають право на відшкодування збитків від порушників правил полювання за добуті незаконним шляхом тварини.

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 1 ст. 42 Закону порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законами України. Відповідальність за порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання несуть особи, винні, зокрема, у порушенні правил полювання.

Відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання, здійснюється добровільно або за рішенням суду відповідно до законодавства за затвердженими в установленому порядку таксами, а за їх відсутності за розрахунком користувачів мисливських угідь. Кошти за відшкодування збитків зараховуються на рахунок користувача мисливських угідь, якому заподіяні збитки (ст. 43 вказаного Закону).

Незаконно добута продукція полювання - дика тварина чи її частина, добута (відловлена) чи набута будь-яким іншим шляхом з порушенням вимог цього Закону чи інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до нього, що регулюють відносини у сфері користування природними ресурсами України (ст. 1 Закону).

Відповідно до ст.16 Закону полювання може здійснюватися в такі строки: на самця козулі - з 1 травня по грудень включно.

Згідно із ч.3 ст. 20 Закону з метою раціонального використання мисливських тварин, охорони диких тварин, а також середовища їх перебування забороняється полювання у заборонений час, а саме у не дозволені для полювання строки на відповідні види тварин. Дії, зазначені в пунктах 1-8 цієї статті, відповідно до законодавства кваліфікуються як незаконне полювання. Особи, винні у незаконному полюванні, несуть відповідальність згідно із законами. Виявлені тварини (або їх частини) та знаряддя добування таких тварин, законність набуття яких не підтверджена відповідними документами, вважаються незаконно добутими (ч. 6 ст. 35 Закону).

Спільним наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Державним комітетом лісового господарства України 18.07.2007 року №332/262, затверджено Такси для обчислення розмірів відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання (крім видів, занесених до Червоної книги України), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2007 року за №878/14145.

Аналіз наведених спеціальних правових норм у галузі мисливського господарства та полювання дає підстави для висновку про те, що незаконне добування або знищення певного виду звірів, є окремим видом правопорушення, за яке передбачена матеріальна відповідальність у виді відшкодування шкоди згідно визначених розмірів (такс).

Відповідно до частин 1, 2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Зазначена норма передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є правовою підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

У п. 2 постанови № 6 від 27 березня 1992 року Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Так, під час вирішення спорів про відшкодування шкоди за ст. 1166 ЦК України доказуванню підлягає факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

У деліктних правовідносинах на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Для таких відносин є характерним застосування презумпції вини заподіювача шкоди, відповідно до якої не позивач доводить вину відповідача, а відповідач доводить відсутність своєї вини, а усі інші умови застосування такого виду цивільно-правової відповідальності підлягають доведенню у повному обсязі позивачем, який наполягає на наявності підстав для задоволення такого позову.

Згідно статті 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як слідує зі змісту постанови Радивилівського районного суду від 30.12.2015 року, відповідач ОСОБА_3 визнаний винним у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.85 КУпАП.

ОСОБА_4 при розгляді справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 с.85 КУпАП визнав вину у вчиненому адміністративному правопорушенні.

Доказів відсутності вини відповідачів у заподіянні шкоди внаслідок незаконного полювання та добування тварини суду не надано.

За приписами ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Положенням ст. 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Заслухавши представників позивача, відповідачів, свідків, проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов висновку, що відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спричинено матеріальну шкоду внаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства і полювання у лісових мисливських угіддях Рівненської обласної організації УТМР, що розташоване поблизу с.Підвисоке Радивилівського району в розмірі 24 000 грн, яка у добровільному порядку не відшкодована, а тому позов слід задовольнити.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України солідарно з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 1378 грн, сплачений позивачем при поданні позову.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, ст. 1166 ЦК України, Законом України «Про мисливське господарство та полювання»,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Рівненської обласної організації УТМР до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок незаконного полювання - задоволити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Рівненської обласної організації Українське товариство мисливців і рибалок (УТМР) 24000 гривень матеріальної шкоди, завданої внаслідок незаконного полювання.

Стягнути з солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Рівненської обласної організації Українське товариство мисливців і рибалок (УТМР) понесені судові витрати в розмірі сплаченого судового збору 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень.

Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду через Радивилівський районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Рівненської обласної організації Українське товариство мисливців і рибалок (УТМР), ЄДРПОУ 03928406, місце знаходження вул.Басівкутівська, 5а м.Рівне

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення виготовлено 20.09.2021 року.

Суддя В.О. Троцюк